вівторок, 2 червня 2020 р.


По-іншому глянула на ЩАСТЯ…


ШАСТЯ – це, як йдеш на роботу, а попереду учні з рюкзаками прямують до школи. Зустрічаються, обіймаються, у них так тепер прийнято.
ЩАСТЯ – це, як Тамара Михайлівна Будкевич щодня летить у ліцей поперед мене, мов легкий вітер. Все в неї справи і справи. Біжу за нею, щоб перекинутись словом. Вона вже сповільнює крок, бо знає, що мені до її фізпідготовки далеко. Розкаже про життя закладу по дорозі. Цікаве, змістовне життя ліцею. А часом і не зупиняю, бо мене наздожене хтось інший із учителів.
ЩАСТЯ, як вчителі-початківці, як квочечки (перепрошую за порівняння), вічно в русі… Біжать зустріть дітей у свої класи.
ЩАСТЯ, як мами зранечку умили, заплели, гарненько одягнули і – в садочок. Як наші діти почали за садочками сумувати. Прекрасні вони у Дубровиці та селах району!
ЩАСТЯ, як в кабінеті голови РДА, міського і сільських голів проходять планові прийоми жителів району, як вирішуються звичні життєві проблеми – на нарадах, сесіях, виконкомах… Ніхто і ніколи не відмовив людям у спілкуванні.
ЩАСТЯ, як у лікарні черга до кабінету зовсім невелика. І ти прийшов, щоб на роботу довідку зробити чи на права… Всіх побачиш, вирує у лікарні звичне життя. І все піддається вирішенню цих невеликих питань. Біля кабінету УЗД у Наталії Володимирівни Такун взагалі побачиш тих, кого роками не бачив. Вийде лікар на хвилину стомлена, а десятки очей запитально: «Куди?». Знаю, всіх прийме.
Щастя, як йду на прийом до своєї мудрої порадниці Вікторії Володимирівни Власюк і бачу, як Юрій Васильович Шевело дружненько веде на УЗД своїх підопічних, які мамами незабаром стануть. Така мила картина – гуськом у кабінет УЗД вагітненькі. Щастя материства майбутнього у них має бути спокійним!
ЩАСТЯ, як син чи донька далеко і ти не турбуєшся: Господи, а коли і чим додому приїде? Транспорт різний був, добратися не проблема.
ЩАСТЯ, як наша знана Оксана Клюйко їздить по Україні і вчить пекти людей поліські короваї! І весілля справляють в Україні!
ЩАСТЯ, як на роботі ми відкриті для всіх, раді всім, люди заходять до нас багато, спілкуємося, а не зачиняємо двері і працюємо у закритому режимі.
ЩАСТЯ, як друзі кличуть на каву. Посидиш, не так важлива кава, як оті дружні слова до кави чи до чаю. Теплі слова.
ЩАСТЯ, коли не боїшся за літніх батьків, які поволі ходять вулицями, сидять на лавочках у парку, які шукають, по магазинах, прогулюючись, дешевші продукти. І знають весь маркетинг дубровицьких магазинів.
ЩАСТЯ – це прийти додому і просто спокійно помити руки, а не мити їх і боятися, що все-одно десь віруси можуть лишитися.
ЩАСТЯ – відсвяткувати день народження у кафе нашого міста. Гарні у нас заклади і ресторани. Не такі вже й дорогі. А все робиться для людей душею.
ЩАСТЯ – це в аптеці купити ліки і як мало людей, то з привітними дівчатами поговорити про нові ефективні медикаменти (і нема хвилювання в очах)…
ЩАСТЯ, як весною з перукарні жінки, як квіти, поспішають. У кожної свій улюблений майстер. Як до психолога сходили.
ЩАСТЯ, коли всі заклади міста працюють у звичному режимі.
ЩАСТЯ, як бабусі молочка навезуть у Дубровицю, запрошують його купити, як домашня продукція є на ринку.
Щастя – ощасливити бабусю, забрати останню пляшку молока, хай їде собі з Богом людина додому, бо тра вспіть на «круповского» автобуса.
ЩАСТЯ, коли концерти є, гарні у нас були концерти, а ми лінувалися ходить.
ЩАСТЯ, як на стадіоні футбол, хтось брав діток і йшов, щоб не сиділи у телефонах. Небагато йшли.
ЩАСТЯ – бачити на майданчику у центрі дітей, вийдеш часом, стомлений або без настрою, побачиш карапуза, що пнеться на гірку (долає свою вершину), і з’являється позитив!
ЩАСТЯ – наш спільний день міста! Чудове свято! Коли ми як одна родина! І дні села такі! Разом ми – веселі та усміхнені.
ЩАСТЯ – це без побоювань піти у храм, поцілувати ікону, причаститися, стояти близько-близько поруч, казати «Вірую» разом і не боятися, що хтось кашляне. Щастя – це освятити свій кошик пліч-о-пліч із сусідом.
ЩАСТЯ – це все те, що було вчора, а сьогодні є, або обмежене…
З нами завжди тільки молитва… Молімося, щоб повернулося це щастя!
Люба КЛІМЧУК.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар