ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ЧОРНА КОРОЛЕВА ЛІСУ – ЧОРНИЦЯ

Пригадую, як в часи мого дитинства ми полюбляли з двоюрідними сестрами лякати одне одного страшними казками. «У чорному-чорному лісі, за чорними-чорними пеньками, на чорних-пречорних болотах та у непрохідних хащах росте чорна-пречорна ягода. І збирають ту ягоду чорні та темні люди». Ну, отак вже склалося з найменуванням цієї рослини – за чорний колір ягід та плями, які залишаються після неї на одязі, руках та роті, так її і назвали – чорницею. Проте з давніх-давен слов’яни вважають цю ягоду одним з найцілющіших лісових лікарів.

Як тільки літнє сонце починає свої найкращі дні, тишком-нишком вона дозріває у лісах для того, щоб подарувати людям справжню насолоду смаком, полікувати, а заодно й поправити матеріальне становище. Адже за свою «багатофункціональність» на світовому ринку чорниця користується неабияким попитом. Тож з року в рік з усіх усюд тягнуться на Полісся каравани заготівельників цього унікального дарунку природи. Відтак зранку до вечора чорні від палючого сонця й темні від напруженої роботи збирають цю дрібоньку ягоду наші селяни, намагаючись бодай в такий спосіб поправити свої статки. Сезон заготівлі чорниці, буває, годує всенький рік потому немалу родину. Але для цього треба неабияк погарувати в лісі.

Чорниця  поширена на Поліссі, у Карпатах, зрідка у північному Лісостепу. Основні райони заготівель зосереджені у Волинській, Рівненській, Житомирській, Тернопільській, Сумській, Львівській областях, на півночі Чернігівської і Київської областей, у Карпатах. Екологи кажуть, запаси ягід значні, проте чорниця потребує дбайливого використання і охорони. Варварський спосіб її заготівлі на роки знищує насадження. Непоправної шкоди завдає й несанкціонований видобуток бурштину, від якого страждають цілі екосистеми. Відшукала на сайті Агенства лісових ресурсів, що загальна площа українських чорничників становить 40 тис. га, тільки на Поліссі щорічно можна заготовити в середньому до 30 тис. тонн ягід.

Ще на початку червня вже понад 20 підприємців подали заявки в Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства на заготівлю чорниці в об’ємі майже 300 тонн. Найбільше чорниць цьогоріч планують заготовити у Володимирецькому, Зарічненському, Рокитнівському районах. На Дубровиччині від цього виду побічного лісокористування, як не прикро, традиційно, доходів великих не планують. Хоча цей промисел на теренах району також більш ніж популярний.

Нагадуємо, що збір, заготівля (в тому числі купівля у населення) дикорослих плодів, ягід, лікарських рослин та іншого, або продуктів їх переробки для потреб комерційної та виробничої діяльності проводиться в порядку спеціального використання на основі лімітів, затверджених органом виконавчої влади, та дозволів (лісових квитків), виданих постійними лісокористувачами.

Рівненська обласна рада своїм рішенням «Про погодження лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань, заготівлі другорядних лісових матеріалів на 2015-2020 роки» погодила ліміти на заготівлю чорниці в об’ємі 6260 тонн. А для забезпечення постійного контролю в галузі охорони і збереження побічних лісових ресурсів в процесі їх заготівлі на території держлісфонду в області працюють спеціальні рейдові групи, які слідкують за дотриманням законодавства під час заготівлі дикорослих ягід. Працюють такі контролюючі бригади й у нас. От тільки ефективності від їх роботи допоки було мало.

Минулого року, приміром, офіційно на Дубровиччині було заготовлено тільки вісім тонн чорниці. Реальна ж цифра, звичайно, в рази більша. Щодня посередник без особливих зусиль відвантажує фуру ягід, а це щонайменше 10 тонн. Нехитрими математичними обрахунками можна швидко прикинути, скільки в середньому недоотримує район податків  від такого виду діяльності. І цифра, повірте, буде чималою, з шістьма нулями точно. Але це вже турбота тих самих рейдових груп, котрі б й мали організувати та відслідкувати повноту сплати  таких відрахувань. Цього року, щоправда ситуація дещо краща. Насьогодні офіційно заготовлено 71 тонну чорниці. І процес триває.

Ми ж підійдемо до чорної королеви наших лісів не лише по-споживацьки.

Хіміки дослідили, що плоди чорниці містять вуглеводи (5,3 – 7,4%): глюкоза, фруктоза, сахароза, пектин; органічні кислоти (0,90 – 1,28%): лимонна, молочна, щавлева, яблучна, янтарна; вітаміни: А, В, С, РР, аскорбінова кислота, нікотинова кислота, каротин; ефірну олію, сполуки марганцю і заліза. Вміст аскорбінової кислоти становить до 250 мг/100 г.

До складу плодів чорниці входять також такі макроелементи: калій – 0,12-0,87%, кальцій – 0,098-1,12%, фосфор – 0,125-0,286% та мікроелементи: бром – 1,12-10,5 кг/мг, мідь – 329 – 3120 кг/мг, йод – 0,126-0,298 кг/мг, марганець – 41,4-177 кг/мг, цинк – 10,4-31,4 кг/мг.

Спеціалісти Всесвітньої організації охорони здоров’я склали список з 10 продуктів, без яких просто неможливо підтримувати здоровий спосіб життя. Серед яблук, моркви, капусти, зеленого чаю, помідорів, гострого перцю чілі, броколі, цибулі та крес-салату знайшлося в ньому місце і для чорниці. У супермаркетах Європи плоди культивованої чорниці – лохини – не вибувають з прилавків цілорічно. Адже медики констатують, що регулярне вживання такого кошика продуктів допомагає не лише залишатися молодими та здоровими, а й впливає на психологічний стан та настрій людини, оскільки всі вищезгадані продукти мають унікальне поєднання активних елементів.

Отож, давайте й ми більш ґрунтовно ознайомимося з корисними властивостями диво-ягоди!

Дякуючи вмісту вітаміну А, чорниця незамінна при лікуванні проблем зору. Відомо, що вона не лише допомагає позбутися втоми очей, але й загострює зір, особливо зір у сутінках. Можна їсти чорницю свіжу та повидло з неї, заварювати чай із висушених плодів. Вона головний компонент для ліків та заспокійливих крапель для очей.

Звичайно, чорниця, як і усі інші фрукти має максимум корисності при мінімумі калорій. Хочете знати який ефект будете мати після чорничної дієти? За 3 дні ви зможете позбутися 1-2,5 кг. Все залежить від того, скільки зайвої ваги у вас є. При умові розумного та здорового харчування триденна чорнична дієта може стати хорошим початком боротьби з зайвими кілограмами. До того ж, споживаючи чорницю, можна не лише позбутися зайвої ваги, а й загострити зір та помолодшати, адже саме ця ягода лідирує за вмістом вітамінів серед лісових подруг.

Після ряду досліджень доведено: чорниця – найбагатше джерело антоціанидів –найсильніших із усіх природних антиоксидантів. Тож омолоджуючий ефект цієї ягоди незаперечний.

Усім відомо, що чим молодший у людини мозок, основною функцією якого є регулювання усіх видів обміну в організмі, тим молодший і сам організм. Виявляється, чорниця здатна збільшувати у мозку кількість дофаміну - сполучення, що регулює найважливіші процеси мозку. Збільшення дофаміну сприяє виробленню гормону росту, який відповідає за поновлення та омолодження всіх клітин організму.

Загальновідомою властивістю цієї ягоди є те, що сушені вони мають антибактеріальну дію і добре допомагають при розладі шлунка. На Поліссі за цю її здатність чорницю цінували здавна. Навіть поки вона ще не завоювала Європу. Ягода надзвичайно багата вітамінами та мікроелементами, має протибактеріальну, протианемійну дію та властивість оздоровлювати кишківник.

Надзвичайно корисна людям, хворим на малокрів‘я, ревматизм, шкірні захворювання, а також тим, хто має каміння в нирках.

Звичайно ж, чорницю використовують і в харчовій промисловості (для виробництва сиропів, соків, морсів, повидла, варення, мармеладів, наповнювачів, харчових барвників). З ягід чорниці роблять плодово-ягідне вино, яке має прекрасні смакові якості, високі лікувально-дієтичні властивості та гарний колір.

Сік і ягоди чорниці мають бактерицидні властивості, кислоти ягід поліпшують процеси травлення і запобігають відкладанню в порожнині суглобів солей щавлевої кислоти. Велике значення ягоди чорниці мають в нормалізації процесів обміну речовин, лікуванні подагри і ревматизму, запаленні слизових оболонок носоглотки.

Всі земляки навіть не сумніваються, що чорниця – одна з найкращих ягід для нашого здоров’я. Якщо мусульмани свято вірять, що тмин рятує від усіх хвороб, окрім смерті, то ми такі ж чудодійні властивості приписуємо й чорниці. Завдяки своїм антиоксидантам і великій кількості вітамінів та мінералів, регулярне вживання чорниці дозволяє запобігати таким страшним недугам, як навіть рак.

Щоб взагалі зробити її цілком доступною для себе, можна спробувати виростити чорницю вдома. Це зробити порівняно легко, але один з мінусів – довга тривалість процесу. Ягоди виростуть лише через 3-4 роки, якщо почати все з нуля, себто з насіння.

Плануючи місце під посадку, врахуйте – кущі чорниці потребують багато місця. Відомо, що вони ростуть у досить кислих грунтах – з рН від 4.5 до 5. Правильний грунт має важливе значення для їх росту. Досягти ідеальної консистенції допоможуть вітамінні добавки з фруктових шкірок, хвоя сосни, дубовий лист та торфовий мох.

Чорниця потребує багато сонця. Звісно, не зайвою буде й вода. Хоча чорниця не потребує занадто багато вологи. Поливайте її час від часу, але переконайтеся, що на домашньому чорничнику – гарний дренаж.

Отож скористайтеся можливістю наситити організм помічною ягодою і буде вам здоров’я.

Людмила РОДІНА.

* Буденне

БИТВА ЗА КАРТОПЛЮ: АБО НАМ, АБО ЖУКАМ

Маленьке створіннячко, чорно-білі смужечки, з чіпкими лапками, наївними очицями – повзає собі тихо-мирно по листочках картопляних, замріяно пожовує хлорофіл і горя не знає. Навіть не здогадується, скільки прокльонів сиплеться на його безпутну приплюснуту голову за ту любов до картоплі. А він же собі, може, у своєму «жучачому» житті відати не відає, що є більш смачна пожива: приміром, пилок квітковий чи фруктовий сік, а тому й жує від безвиході безперестанку зелене картопляне листя, відкладає там же свої личинки, і так триває з покоління в покоління ось уже багато десятиліть поспіль.

Цікавим є той факт, що колорадський жук родом аж ніяк не зі штату Колорадо, а з Мексики, а вже звідтіля він мігрував, як багато наших співвітчизників, до Сполучених Штатів Америки. Певно, в пошуках кращого життя. І, овва, йому вдалося! Саме у штаті Колорадо жучок відвів собі душу так, що й охрестили його колорадським. Втім, йому й там не сиділося, і поїхав він завойовувати інші світи – а саме Європу! Спочатку йому підкорилася Франція, тоді він ще окупував Німеччину і Польщу, а  згодом благополучно добрався й до України.

Благодать тут його чекала – поля українські майоріли картопляним цвітом і паростками томатів, і вирішив жук зостатися тут назавжди. Відтоді й точиться на українських полях запекла боротьба за її урожай: або людям, або жукам! І треба визнати, що колорадський жук – підступний і сильний ворог, бо уже понад сімдесят років він вперто утримує свої завойовницькі позиції. І завойованих територій колорад не здає ні на йоту.

А між іншим, мало хто здогадується, що саме йому, славнозвісному жуку, встановлено бронзового пам’ятника в Угорщині. Чи то так вже його шанують наші сусіди, чи то може ритуал який проводили спеціальний, аби здихатися його зі своїх картопляних плантацій, але його смугаста спинка прикрашає місто Хедервар. Крім того, і що дуже важливо, існує псевдоколорадський жук, а він же ж взагалі невинно хрумає собі усіляке зіллячко, а на картоплю й не задивляється! Але хто ж там розглядає тих жуків, уже як боротися, то з усіма полосатими підряд!

Борються з жуком і соляним розчином (100 г солі на 1 л води), і посипають попелом, і збирають з ранку до смеркання у відро, а тоді провадять масове спалення, неначе відьом за часів інквізиції. А ще їх активно труять усілякими хімікатами, от тільки біда у тому, що жук з року в рік стає більш пристосованим до отрути, і він тільки «пхикає» собі у відповідь на людську атаку, від деяких труток тільки гладшає та ще жвавіше дожовує залишки стеблини. Саме це змушує хіміків вигадувати нову зброю проти жучища, але іноді від того страждають самі люди, оскільки отрута потрапляє у плоди і може провокувати людські отруєння. Все ж в сезон масового поширення популяції колорадів тема хімічних засобів боротьби з ним стає основною й в громадському транспорті, й навіть на святковому застіллі. «Ви «Каліпсо» спробуйте». «Я вже «Бомбардиром» його так «почастував», що ще довго те «бомбардування» вичухувати буде». В кожному сезоні – свої протиколорадні отрутотенденції. Однак подібно до завжди актуальної «Шанелі № 5» завжди в тренді залишається «Конфідор Максі». Ця класика захисту від колорадського жука покладена в основу багатьох більш сучасних препаратів.

Отрута від жуків на картоплі виробляється у вигляді концентратів, у формі порошку, емульсії, рідини, гранул. Перед використанням потрібно приготувати розчин, розбавивши концентрат зазначеною кількістю води. Назви отрут проти колорадського жука вражають різноманітністю. При виборі ефективного препарату варто звернути увагу на наступні бренди:

§ Ейфорія або Ефорія. Двокомпонентна отрута виробляється у формі концентрованої емульсії, фасують в каністри по 5 л. Активними компонентами виступають інсектициди широкого спектру дії – тіаметоксам, лямбда-цігалотрін. Отрута не викликає звикання, діє протягом 30 днів.

§ Отрута Космос. Інсектицидний засіб використовується для обробки картоплі, інших рослин від колорадського жука, інших подорожуючих, плазуючих шкідників. Проводиться отрута у формі суспензії. 1,5 мл концентрату розбавляють до 8 л холодної води. Цієї кількості вистачає на обробку ділянки площею 100 кв. м. Захист діє не менше 3 тижнів. На ефективність не впливають сонячні промені, проливні дощі. Загибель личинок відбувається практично відразу, перестають харчуватися колорадські жуки протягом 20 хвилин, масова загибель спостерігається протягом тижня.

§ Ато Жук+Гулівер. Сучасна отрута потрійної дії з додатковим стимулятором росту, захистом від хвороб, грибків. Проводиться у формі концентрованої емульсії. Для обробки картоплі від колорадського жука розбавляють 1,5 мл на 5 л холодної води. З цієї норми розраховується необхідна кількість отрути на всю ділянку. 5 літрів готового препарату вистачає на обробку двох соток.

§  Стожар. Системний дієвий інсектицид. Хороша отрута від колорадського жука. Помітити результат можна протягом 1 години після обприскування рослини. Діє не менше 21 дня. На ефективність отрути не впливають сонячні промені, підвищена вологість. Вбиває личинок під час обробки. Активним компонентом виступає ацетаміприд. Проводиться у формі порошку. Максимальна дія – 3 дні. За цей час гине вся популяції шкідників. Не виробляється стійкість до отрути. Обробляти картоплю всього 1 раз за сезон вегетації.

§ Коннект. Сучасна отрута від німецької компанії Байєр. Інноваційне отруйна засіб містить імідаклоприд. Застосовується для обприскування садивного матеріалу рослин у період вегетації. У ґрунті зберігає властивості до 60 днів, на листях діє близько місяця. Фасують препарат у різні ємності від 1 мл. Для приготування розчину від колорадського жука розчиняють 5 мл концентрату в 5 л води. Цього засобу вистачає на обробку двох соток.

Спостережливі українські господарі-прихильники органічного землеробства також дослідили, чого колорадський жук НЕ ЛЮБИТЬ, і цим можна скористатися! Є рослини, котрі своїм запахом відлякують жука, а саме – настурція, часник, календула і навіть квасоля! Посадіть-посійте ці рослини поміж картоплею і ваш город буде одночасно врятованим від навали жуків і буятиме різнобарвним цвітом, немов оранжерея.

Є ще один метод боротьби, більш кардинальний та більш ризикований. Кури породи фавероль! Ціпа-ціп – і мило кудахкаючи ці рятівники повидзьобують і личинок, і молодих жуків, і може, навіть зрілих, проте заразом можуть видзьобати геть усе живе навкруг, і тоді на вашому городі не буде не те що жуків, а й картоплі!

Втім – вирішувати вам!

Минулого року винахідник з Рівненщини Іван Купервас запатентував спеціальну «жуколовку», виготовлену на основі рами велосипеда та використаної бляхи. Чоловік зі своїм пристроєм походжає між картопляних рядів та збиває колорадів в своєрідний жукоприйомник – звичайний даховий коньок навиворіт, попередньо наливши в нього солярки. Однак такі агрегати – поки що в одному екземплярі. Детальніше з його розробкою можна ознайомитися на «Ютубі».

У справжній ритуал перетворив полювання на жуків Ярослав Н. із села Ридодуби Чортківського району, що на Тернопільщині. Вже кілька років поспіль чоловік не кропить жуків отрутою, а збирає їх у пляшки з-під пива. Дивак ці пляшки не утилізує, а колекціонує в своєму господарстві. Такі кунст-камери для колорадів чоловік зберігає роками.

Можливо, ви чекаєте унікальної поради про те, як позбутися колорадського жука раз та назавжди? Мушу вас розчарувати – поки що це нікому не вдалося! І навіть якщо пофантазувати, і уявити собі, що ми зберемо усіх-усіх жуків у якийсь чудо-контейнер і відправимо назад у Мексику, українські корені візьмуть своє! Прикипіли колорадські жуки своєю полосатою душею до нашої щедрої землі, а тому шукатимуть різних способів, аби повернутися назад до України. Мабуть, так і доведеться надалі ділитися з ними своїми врожаями, і періодично влаштовувати їм так звані «бліц-кріги», «акції-реакції» та повітряні тривоги. Та й ми … вже якось звикли до того «гада-колорада», куди ж його вже діти… На кому тоді зліть свою тамуватимемо та кого всеньке літо проклинатимемо?

Людмила РОДІНА.

Ваше громадянство підтверджує паспорт

Конституція – паспорт держави, а наш паспорт – ознака громадянства. На запитання читачів «Дубровицького вісника» відповідає завідувачка Дубровицького районного сектору УДМС України у Рівненській області Валентина Король. Говоримо про аспекти паспортизації, які сьогодні цікавлять багатьох читачів газети.

Валентино Володимирівно, паспорт у формі книжечки вже не видається. А як бути, коли треба вклеювати фото у 25 і 45 років?

З 17 квітня визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС, який затверджував Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Зазначене рішення прийнято в рамках реформування системи документування та із врахуванням того, що паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року вже тривалий час не видається у жодному підрозділі міграційної служби. Разом з цим, можливість за бажанням особи вклеїти фотокартку до такого паспорта з досягненням 25- та 45-річного віку прописана в інших нормативно-правових актах, тому така послуга і надалі надаватиметься підрозділами Державної міграційної служби та центрами надання адмінпослуг. Таким чином, як і раніше, після досягнення 25- та 45-річного віку особа самостійно вирішуватиме, чи вклеїти фото до паспорта у формі книжечки, чи оформити ID-картку.

У другому півріччі 2018 року заплановано запровадження послуги із заміни паспорта у формі книжечки на ID-картку за бажанням (сьогодні така заміна можлива лише у разі зміни прізвища, псування або втрати паспорта, а також за бажанням при досягненні 25- та 45-річного віку).

Поступове запровадження ID-картки без примушування громадян до заміни документів здійснюється відповідно до досвіду європейських країн та з метою уникнення ажіотажу і додаткових черг.

Літня пора. Чимало батьків планують відпочинок з дітьми за кордоном. Виникають різні нюанси щодо цього питання.

Згідно із законодавством України під час перетину кордону дітей до 16 років повинні супроводжувати батьки або опікуни. У інших випадках для дітей оформлюється  нотаріальний дозвіл від обох батьків із зазначенням цілі та країни подорожі, терміну, а також  супроводжуючих осіб. (Якщо один із батьків живе за кордоном, то згоду завіряють в консульських установах МЗС України).

Отримати судове рішення складніше і довше по часу, але часто – єдиний шанс для дитини побувати за кордоном.

Згода батька на вивіз дітей за кордон не потрібна при наявності таких документів:

– довідка про народження дитини, видана органом РАЦСу, з вказанням відомостей про батька у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України;

– рішення суду про дозвіл на вивезення дитини з України;

– судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним;

– рішення суду про визнання батька відсутнім безвісті;

– рішення суду про позбавлення батьківських прав;

– свідоцтво про смерть другого з батьків;

– якщо другий з батьків іноземець.

Якщо батько – неплатник аліментів, то як це впливає на виїзд дитини?

Цьогоріч передбачене право виїзду за кордон дітей без нотаріального чи судового рішення. В статтю 157 Сімейного кодексу України були внесені зміни, відповідно до яких той з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання стосовно тимчасового виїзду дитини за межі України з ціллю лікування, навчання, відпочинку, при наявності довідки, виданої органом виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.

Довідка про наявність заборгованості про сплату аліментів видається органом державної виконавчої служби протягом 10 днів і дійсна 1 місяць.

При цьому жодних додаткових рішень суду, які б дозволяли виїзд дитини за кордон, не потрібно.

Які документи потрібні, щоб оформити для сина чи  доньки закордонний паспорт?

До 12 років – свідоцтво про народження, ІНН (за наявності), фото 10х15 (для немовлят  обличчя повине займати 70% світлини), або потрібна присутність дитини, документи одного з батьків. З 12 років – такі ж документи, але присутність дитини обов`язкова; з 14 років –ID-паспорт, ІНН, документи одного із батьків. З 16 років  – паспорт, ІНН, при наявності попередній закордонний паспорт (й пам`ятайтаймо – діти у віці від 16 років можуть подорожувати за кордон самостійно! Дозвіл другого з батьків чи його документи для оформлення паспорта дитині не потрібні). Для дітей закордонний паспорт виготовляється на 4 роки. Для підлітків з 16 років – на 10 років.

З 1 квітня ряд країн почали відмовляти у в`їзді неповнолітнім, дані і фото яких внесені у закордонні паспорти батьків (чи одного з них), вимагаючи наявності окремого паспорта у дитини. Тому варто заздалегідь з`ясовувати умови в`їзду в країну майбутньої подорожі.

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.

Випускні вечори під музику дощу

Протягом червня щедро світило сонце, а на випускний вечір взяв і пішов дощ. Ну, хіба ж не прикрість? Ой, не прикрість, хай це буде на щастя. А якщо для когось прикрість, то нехай буде вона найбільшою в юності цих чарівних винуватців торжества. Отож у Дубровиці через негоду відмінили загальне свято на майдані Злагоди, до якого дуже і дуже готувалися. Всі три навчальних заклади міста відзначили свої урочистості в районному будинку культури. Першу і другу міські школи я гарно почула, побачила і сфотографувала. Атмосфера була неперевершена, враження – від захоплення до розчуленості.

Міська школа №1 у сценарії передбачила багато хвилюючих моментів, діти танцювали, співали для своїх старших друзів. Звичайно, повернулися думками у країну дитинства. Вітання линули від педагогів і добрі настанови – від батьків. Розчулений Ігор Васильович Клюйко розповів мені, що кожного року прощання з випускниками – це для нього особливо щемливий момент. А як зворушливо зверталася до вчорашніх школярів їх перша вчителька Любов Романівна Буткевич, називаючи їх своїми «прєлєстями». Чуєш виступи і розумієш, що багато про шкільне життя ми не знаємо, а є особливі стосунки вчителя і учня – духовні, міцні, нерозривні.

Випускники ЗОШ №2 разом з наставниками підготували теплий і щирий вечір, сліз у залі не стримував ніхто. Хочу віддати належне цим юнакам і дівчатам, бо практично весь вечір вони вели самотужки: говорили всі, слова гарно вивчили, емоційно так виступали, що аж душу рвало. Всі-всі, бо діти були, як на сімейному доброму святі, тепло сприйняли глядачів у залі, отож так і говорили щиро. Ще раніше на майдані Злагоди розговорилася з мамою та бабусею медаліста Олега Лисенка. Була приємно здивованою, що відмінник навчання, знавець біології всеукраїнського рівня до ЗНО готувався без репетиторів. Лише ходив на факультатив до Олександра Пікнера та на шкільні консультації. Як результат – золота медаль і прекрасні бали із ЗНО. Дуже гарно вшанували випускники свого класного керівника Ірину Кудру.

Знаю, що Дубровицький ліцей завжди приємно дивує сценарієм, настроєм, новизною. В переддень випускного знову показав заклад прекрасний результат у навчанні. Двоє випускників ліцею – Анна Лясковець та Станіслав Сірко склали хімію на найвищий бал (200). Таміла Валеріївна Ремезюк вже вкотре вміло довела вихованців до найвищої вершини знань. Це прекрасний показник на всю область, адже лише четверо випускників Рівненщини мають 200 балів за зовнішнє незалежне оцінювання. 200 із біології отримав випускник Сарненської гімназії. Двоє ліцеїстів Дубровицького навчально-виховного комлексу і один з Вараської школи написали з максимальним результатом ЗНО з хімії.

Дуже хотілося повністю побачити вечір випускників ліцею. Однак зала районного будинку культури була настільки переповнена, що навіть не всім рідним вдалося присісти. У ліцеї – три випускних класи, сценарій був насичений танцями, піснями, отож випускники сиділи в перших рядах, щоб сцена була вільною. Коли вручали атестати, дарували квіти, то до винуватців торжества пробитися було вкрай складно. Святкова урочистість випускників ліцею завершилась уже пізно ввечері, як надворі гучно вигравав дощ. Думаю, що буде можливість переглянути відео цього прекрасного вечора.

Дубровицька міська рада підготувала фотозону для випускників, подарувала їм гелеві кульки, які випустили в небо. Богдан Микульський, Оксана Краглевич, Микола Годунко були присутні на всіх трьох балах. Мер зі сцени хвилююче говорив про молодість як окрасу України, про Дубровицю, яка пишається своїми випускниками і завжди чекатиме їх в гості.

Яким був випускний день? Для окремих він почався о п’ятій ранку. Адже вже опів на шосту дехто з дівчат був записаний на зачіску та мейкап. Звісно, хлопці поспали довше. Чоловіки будь-якого віку простіше переживають урочисті події(у плані підготовки). Пошуки плаття на випускний відібрали у дівчат багато нервів та часу. Зачіски у випускниць були дуже різні – від трішки укладеного волосся до складних конструкцій з елементами індивідуальних оригінальних прикрас. Мейкап у більшості дівчат був ледь помітним, що не зашкодило природному образу випускниць. Щодо суконь, то я, хоч і невеликий експерт у плані моди, розпізнала як дуже дорогі, так і значно скромніші. Враження справляв образ випускниці в цілому. Помітила й таку тенденцію: на сцені під спалахами світла дівчата виглядали більш солідно і яскраво, а вже біля будинку культури вони ставали ніжними, мрійливими юнками. Хоч кожну бери і став на обкладинку глянцевого журналу.

Як правило, ми менше описуємо образ хлопців, та й сидять на урочистості юнаки за дівчатами. Але хіба був би випускний таким неперевершеним без цих елегантних, модних, стильних юнаків. До речі, цьогоріч вчорашні одинадцятикласники були плечистими, високими і статними. Як йшли з дівчатами попід руку, то таке чисто материнське враження – ну, хоч бери ці чудові пари, та й до вінця веди.

Звичайно, випускний – це не тільки урочистий захід. Потім святкування продовжується за святковим столом.

Власниця «Млина» Оксана Соя розповіла, що у кафе випускні вечори святкують уже років з п’ятнадцять. Має заклад свої напрацювання і традиції в організації святкових пам’ятних вечорів. Цього року у «Млині» веселилися 150 чоловік (випускники та їх батьки) з Дубровиці та Великих Озер. Для них було підготовлено фотозону, звучала жива музика та диско в записах. Оксана Соя каже, що страв було дуже багато і дуже різних. Все, що залишилося, випускники забрали, щоб відзначити свято ще й наступного дня. Меню обговорювали з батьками кілька разів і дійшли повної згоди.

Розповідає моя співрозмовниця і про квіткові уподобання цьогорічного випускного вечора. У середньому букети у квітковому кіоску біля «Млина» коштували 150-200 гривень. Була акція на 101 троянду, вартість такого букета складала 2600 гривень. Два таких букети купили дубровичани. Як правило, колір троянд добирали під колір плаття випускниць. Квітів у будинку культури було барвисте море. Хоча й дарували випускникам і солодощі, і гроші у конвертах.

До речі, як на мене, вчорашні одинадцятикласники були не проти провести загальне свято на майдані під звуки дощу, хотілося дітям побути разом. Однак, я думаю, що організатори керувалися бажанням не зашкодити здоров’ю дівчат у легеньких сукнях і високих підборах.

Випускний-2018 вже ввійшов в історію, для кожного учасника дійства – це свій шматочок життя, для їх родин – пам’ятний вечір. Щасливої життєвої дороги, випускники Дубровиччини!

Із виступу класного керівника випускників міської ЗОШ №2 Ірини Кудри:

«У житті кожної людини є дні, які вона з хвилюванням чекає, до яких з надією готується, і які потім залишаються світлими спогадами на все життя. Ось і для моїх випускників закінчилась чудова пора безтурботного дитинства, добігла до кінця остання серія нашої шкільної кіноепопеї.

Я хочу подякувати за емоції, які вони мені дарували кожен день. Це мої красені і красуні, гідні похвали і почестей учні. Вони для мене, як мої діти, кожному є що сказати і побажати.

Дорогі мої випускники, будьте найкращими, набувайте багатства, але залишайтеся скромними. Учіться так, ніби ви маєте жити вічно, адже розум не має ціни.

Пронесіть у серці Віру, Надію, Любов. Вірте у свої сили, разом із надією в серці робіть життя кращим, зігрійте чистою любов’ю святу українську землю. Не шукайте виного у своїх невдачах, знайте: ніхто не зробить гірше, як сам собі. У житті буває по-всякому. Стоїте низько – не кланяйтеся, стоїте високо – не деріть носа. Умійте невдачі переживати достойно, а радість – гонорово.

Ніколи не забувайте про тих, хто дав вам життя, хто щодня, щогодини й щохвилини піклується і думкою лине до вас, де б ви не були.

Ну, а доля вчителя – кожному учневі віддавати часточку своєї душі, часточку серця. І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям любов і тепло. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню моєї великої любові до вас.

Трішки про клас: найтитулованіший клас Дубровицької ЗОШ №2. З 5 по 11 – «Клас року». Мої учні завоювали найбільше  перемог на районних, обласних, Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін. У нас є переможець МАН на всеукраїнському рівні, мої учні отримали 3 золоті медалі та 1 срібну».

Управління освіти, молоді та спорту повідомляє: гордістю району є цьогорічні відмінники навчання, наші медалісти.

Золоті медалі «За високі досягнення у навчанні» у 2018 році отримали:

Комнацький Михайло Сергійович – Трипутнянський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ».

Годунко Марія Федорівна – Колківський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ».

Галушко Аліна Василівна – Сварицевицький НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ».

Кузло Оксана Сергіївна – Сварицевицький НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ».

Вальковець Валентина Федорівна – Мочулищенський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ».

Лясковець Анна Ігорівна – Дубровицький НВК «Ліцей-школа».

Золотаревич Ольга Русланівна – Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2.

Лисенко Олег Сергійович – Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2.

Островець Катерина Сергіївна – Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2.

Бойко Віталій Віталійович – Бережківська ЗОШ І-ІІІ ст.

Мельник Ірина Олександрівна – Орв’яницький НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ».

Бовгира Мирослава Сергіївна – Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №1.

Прокопчук Вікторія Володимирівна – Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №1.

Срібною медаллю «За досягнення у навчанні» у 2018 році нагороджено:

Кліценко Іванну Костянтинівну – Дубровицький НВК «Ліцей-школа».

Сірка Станіслава Володимировича – Дубровицький НВК «Ліцей- школа».

Рожка Олександра Антоновича – Дубровицький НВК «Ліцей- школа».

Хомич Вікторію В’ячеславівну – Дубровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №2.

Гнедько Ірину Володимирівну – Велюнський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ» ім. Олександра Ярмоліча.

Годунко Світлану Юріївну – Бережківська зЗОШ І-ІІІ ст.

Правник Світлану Олексіївну – Орв’яницький НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – НЗ».

Люба КЛІМЧУК.

ВАСИЛЬ ЯНІЦЬКИЙ ПОБУВАВ У СЕЛАХ,

ЯКІ ДАВНО НЕ ВІДВІДУВАВ ЖОДЕН ВИСОКОПОСАДОВЕЦЬ

ПРО БЕЗПЕКУ ЯК ПРО ГОЛОВНЕ

У понеділок, 25 червня, в актовій залі райдержадміністрації відбувся «круглий стіл» з організації безпеки в об’єднаних територіальних громадах, а також муніципального співробітництва в сфері безпеки. Адже немає нічого актуальнішого, ніж збереження життя та здоров’я населення.

Участь у засіданні взяли народний депутат України Василь Яніцький, начальник головного управління ДСНС України у Рівненській області Сергій Крук, його заступник Олександр Мохрик, директор Рівненського «Центру розвитку місцевого самоврядування» Руслан Сивий, керівники ОТГ нашого, Володимирецького, Сарненського, Рокитнівського та Зарічненського районів, міський та сільські голови.

Окреслюючи завдання місцевого самоврядування на даному етапі, Василь Яніцький назвав організацію безпеки населення в числі пріоритетних. А на довершення своїх слів вручив грамоти Верховної Ради людям, які своєю працею роблять посильний внесок в цей процес. Такі відзнаки одержали головний рятувальник області Сергій Крук, водій Володимирецького районного пожежно-рятувального підрозділу Павло Дуляницький, Сварицевицький сільський голова Павло Крупко.

Дещо більше конкретизував сучасне бачення створення безпечного для громадян середовища начальник головного управління ДСНС області. Він наголосив: «Аби максимально скоротити час прибуття пожежно-рятувального підрозділу до місця події, в територіальних громадах потрібно створювати розвинуту мережу місцевої пожежної охорони. До складу цих підрозділів входитимуть не обов’язково професійні вогнеборці, а формуватимуться вони з числа добровольців на місцях». За таким принципом, зауважив генерал Крук, нині працює мережа пожежної безпеки у Польщі та Німеччині. До прикладу, у Польщі налічується 400 тис. пожежників-волонтерів і тільки 30 тис. – професійних рятувальників.

Заступник начальника обласного управління ДСНС Олександр Мохрик зазначив: «Сьогодні в Україні також формується волонтерський рух у сфері цивільного захисту та триває підготовка добровільних пожежних, які поповнюють лави новостворених місцевих пожежних команд для того, щоб забезпечити достатній рівень безпеки населення у найвіддаленіших куточках України. Пожежно-рятувальні підрозділи місцевої і добровільної пожежної охорони утворюються з урахуванням можливості прибуття у термін, що не перевищує 20 хвилин з часу отримання повідомлення у сільській місцевості та 10 хвилин – у містах». Окремо звернули увагу на етапи організації протипожежного захисту в громадах, оповіщення та евакуацію населення і майна в разі надзвичайної події.

Згодом усі присутні колективно обговорили, яким же чином налагоджувати безпеку громадян, як долати ті прогалини, що утворилися в цій царині й не вирішувалися роками.

Зрізання аварійних дерев, здавалося б, зовсім незначна проблема. Однак від кожного керівника місцевого самоврядування чомусь вимагає масу зусиль у подоланні бюрократичних моментів, а в результаті кожна буря завдає чимало збитків через несвоєчасну зачистку таких насаджень. І все впирається у брак малого – висотної драбини та спеціально навчених людей для роботи на висоті. Берестівський сільський голова Микола Дашук просив сприяння рятувальників у вирішенні даного питання.

Федір Хлебович (Миляцька ОТГ) ділився власним досвідом організації безпекового центру. В цій громаді він створений у Жадені й об’єднує поліцейський пункт, станцію швидкої медичної допомоги та добровільну пожежну команду. Спецтехнікою громаду забезпечили ті ж рятувальники при сприянні народного депутата та райдержадміністрації, приміщення придбали за кошти, що дає громадам держава в якості підйомних. Цим же коштом провели в ньому ремонт. Ще два пункти безпеки створено на базі навчальних закладів у найвіддаленіших селах громади, переобладнавши під ці потреби підсобні господарські будівлі. Там зберігаються допоміжні засоби пожежогасіння – мотопомпи, резервуари для води, дрібний інвентар.  Усі ці пункти обслуговують волонтери. А вже актив громади дбає, в який спосіб їх заохотити. Хоча в свою чергу Федір Хлебович порушив, користуючись нагодою, перед народним депутатом питання легалізації таких добровільних пожежних команд на законодавчому рівні, надання їх членам  певного соціального статусу.

В контексті організації безпеки населення піднімалося й питання децентралізації, виграє чи програє від цього та чи інша територія та громада. За підрахунками Руслана Сивого, зволікаючи зі створенням ОТГ, тільки цьогоріч наш район вже не дорахувався 55 млн. грн., що могли б надійти на покращення місцевого соцкультпобуту з державної казни. Наглядний приклад – та ж Миляцька ОТГ, куди сумарно за три роки держава додатково спрямувала близько 19,5 млн. грн. В нинішньому році, окрім того, ще п’ять млн. грн. ця громада отримала з ДФРР – на капітальний ремонт дитсадка в Перебродах. Такі фінансові бонуси – аргумент на користь децентралізації дуже промовистий. Хоча більшість з очільників місцевих рад все ж й надалі схильні не поспішати об’єднуватися.

«ЛЮБЛЮ СПІЛКУВАТИСЯ З ПРОСТИМИ ЛЮДЬМИ,

А ЩЕ БІЛЬШЕ ДОПОМАГАТИ ЇМ»

У рамках робочого візиту на Дубровиччину народний депутат України Василь Яніцький разом із  головою райдержадміністрації Миколою Петрушком, начальником управління освіти, молоді та спорту Ніною Стасюк побував також у селах Мочулище, Берестя, Нивецьк, Осова та міській раді.

Відбулися зустрічі із очільникам сільських громад, сільським активом, колективами шкіл та дитячих садочків. Оглянули хід підготовки навчальних закладів до наступного навчального року.

Обговорили проблемні питання, намітили шляхи їх вирішення. В центрі уваги депутата - підготовка шкіл до прийому першокласників, що підуть в «Нову українську школу», забезпечення комфортних умов для навчання й виховання дітей.

Всюди народний обранець намагався надати посильну допомогу.

БЕРЕСТЯ

Приємне враження справив на Василя Петровича сільський дошкільний навчальний заклад. Недаремно ж саме Берестівський дитсадок минулого року було визнано кращим в області. Потужності закладу розраховані на п’ять груп. Нині тут їх функціонує чотири, однак вже є потреба у відкритті п’ятої. Це один з найбільших дитячих садків в районі. Разом з тим й один з найстаріших, побудований господарським способом ще місцевим агроформуванням «Зоря» у ті часи, коли воно міцно стояло на ногах. Тож, зрозуміло, з часом тут назріло чимало проблем. Багато з них колектив дитсадка вирішує самотужки при підтримці місцевої влади та спонсорів. Проте є й такі, котрі подолати на місцевому рівні просто неможливо. Так, завдяки підтримці народного депутата, інших небайдужих благодійників в закладі вдалося замінити вікна та двері. Однак зараз постала нова потреба – заміна котла. І місцеві бюджети таких видатків осилити неспроможні. Тож завідуюча дитсадком Клавдія Подолянко просила Василя Яніцького знову підставити плече. Гостро стоїть в дитсадку питання  й з перекриттям даху. Знову ж таки – великі сподівання мають на підтримку народного депутата. Незабаром з’явиться в центрі села за його сприяння й дитячий ігровий майданчик.

НИВЕЦЬК

Невеличке село, подібні прийнято називати неперспективними. Однак освітні традиції має славні. Школу в Нивецьку побудували ще поляки, й на той час вона була єдиною в окрузі семирічкою. Незабаром заклад святкуватиме дев’яносторіччя. Ошатна будівля збереглася ще в первісному вигляді, вона органічно вписалася в місцеві пейзажі й випустила в світ не одне покоління вихованців. Нині тут навчається лише 52 дитини, хоча зростання чисельності школярів в подальшому намічається. На зміну шести випускникам в наступному навчальному за парти сядуть вже дванадцять першокласників.

Василь Яніцький – один з небагатьох іменитих людей, що звертають увагу на подібні навчальні заклади. Адже ж політикам, які дбають виключно про електоральні симпатії, більш вигідно засвітитися там, де чисельність учнів більша. Василь Петрович не з тих, хто в усьому шукає вигоду. «Ніколи не зважав, скільки проживає в селі виборців, люблю спілкуватися з простими людьми, а ще більше допомагати їм. Переконаний, в кожному селі, навіть найменшому, мають бути створені умови для дозвілля діток. Хіба ж вони винні, що народилися в невеличкому селі?», – зазначив народний депутат. Тож й для місцевих малят він пообіцяв сприяння у придбанні ігрового майданчика. А для школи подарував сучасний телевізор. Також за сприяння народного депутата тут замінено було вікна та двері.

ОСОВА

В Осовій школа здана в експлуатацію в 1986 році. Розрахована вона на триста учнів. Зараз тут навчається близько 200 школярів. Основна проблема цього навчального закладу – аварійний дах. Кожна стихія позначалася протіканням стелі. Класні кімнати набиралися сирістю, хвороботворні бактерії наміцно в’їдалися в стіни. Благо, цього року коштом обласного бюджету, таки вдалося зрушити це питання з мертвої точки. Нині перекриття даху – саме в розпалі, по його завершенню приступлять до ремонту класних кімнат. «Коли демонтували старе перекриття, будівельники дивувалися, на чому той дах взагалі тримався. Мабуть, на наших молитвах», – каже директор школи Борис Пінчук. Проте нині у директора – нова турбота. Кошти виділялися за будівельно-кошторисною документацією в розрізі минулорічних цін. Нині знову бракує коштів для закупівлі матеріалів, тож частину робіт працівники школи та батьки роблять господарським способом. Також великі сподівання покладають й на візит народного депутата. Він вже подбав, щоб на потреби цього закладу додатково надійшло до 1 млн. грн., що виділено з обласного бюджету, ще 300 тис. грн. Проте є потреба в оновленні спортивної зали, де стеля найбільше постраждала, та й багатьох інших шкільних приміщень. Василь Петрович пообіцяв своє сприяння й надалі. А поки що подарував на заклад сучасні ноутбук та плазмовий телевізор, що цілком може замінити інтерактивну дошку.

ДУБРОВИЦЯ

У міській раді Василь Яніцький з міським головою Богданом Микульським та секретарем виконкому Оксаною Краглевич обговорили питання будівництва водогону в місті, що має забезпечити городянам воду хорошої якості. Кошти на його будівництво спрямовуються в тому числі й з депутатського фонду (кошти на соціально-економічний розвиток окремих територій).

Разом з тим йшлося також й про шляхи наповнення міської казни, розвитку приватного бізнесу на території Дубровиці, вирішення інших соціально-значущих проблем міста.

Оксана Краглевич ознайомила депутата з програмою святкування Дня міста, що відбудеться 15 липня. (19 липня – день вшанування святої Уліанії, княжни Дубровицької – храмове свято). Домовлено, що як і в попередні роки, Василь Яніцький стане генеральним спонсором свята, концерту професійних артистів та вечірньої розважальної програми для дубровичан.

Людмила РОДІНА.

ХРАМОВЕ СВЯТО У КОСТЕЛІ:

БОГОЛЮБОВ І МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

24 червня релігійна громада парафії Іоанна Хрестителя римо-католицької церкви Дубровиці відзначила своє храмове свято. Високодуховно, урочисто, світло, щиро було цього дня у храмі. До католицької громади нашого міста приєдналися прихожани-католики із сусідніх районів, міський голова Богдан Микульський, секретар виконкому міськради Оксана Краглевич, начальник управління освіти, молоді і спорту Ніна Стасюк, начальник відділу культури і туризму РДА Наталія Мозоль, військовий комісар Анатолій Білаш, наші шановані захисники Вадим Дубінець та Богдан Максименко. Було у костелі чимало дітей та молоді.

З нагоди храмового свята був організований міжнародний велопробіг, у якому взяли участь українці та поляки. Настоятель храму Владислав Лукасевич також прибув на свято на велосипеді. Запашним короваєм і з щирими віншуваннями зустріли спортсменів на території костелу господарі.

Головна подія свята – урочисте богослужіння в костелі Іоанна Хрестителя. Ксьондз Владислав Лукасевич, отець Анджей Вальчук спільно з релігійною громадою молилися за мир в Україні, за єднання, Дубровицю і її жителів. Дуже приємно, що на свято прибув о. Василь Плахотка, представник Луцької дієцесії римо-католицької церкви, який сказав незабутнє духовне слово про Іоанна Хрестителя. Зокрема він наголосив: «Постать Йоанна Хрестителя дуже важлива в історії Спасіння. Він – той, хто готував дорогу для Господа Ісуса, перш ніж Спаситель сам розпочав свою місію. Зараз Церква є «Йоаном Хрестителем» для сучасного світу, бо готує світ до другого  пришестя Господа».

Нагадаємо, що костел Іоанна Хрестителя – найстаріша архітектурна пам’ятка міста, яка має національне значення. Костел збудований на поч. XVIІI ст. в стилі рококо. Храмове свято відзначаємо в день народження Іоанна Хрестителя, життя якого – це безперервний ланцюг жертви й покути. Триває реставрація зовнішнього фасаду храму.

Приємно, що цього дня разом з дубровичанами молився уродженець нашого міста Юрій Кубіца з Польщі, який приїхав до Дубровиці зі своїми синами. Він народився і виріс тут, жив на вулиці Глинній. Як закінчив 5-й клас, то родина Юрія переїхала до Сарн, а у 1945 році емігрувала до Польщі. Пана Юрія хрестили у нашому костелі, отож храм для нього дуже дороге для серця місце. У свій час родина шанованого поляка подарувала костелу дзвін. Кожен приїзд до нашого міста для поважного сина поліської землі дуже хвилююча подія.

Невелика громада католиків у районі, але дружня і згуртована. Храмове свято підготоване гарно, продумано, урочисто. Відчувається, що костел і віра для прихожан - це справа душі та серця. Приємно, що чільне місце на духовному святі було відведене високодуховним словам про мир, про наших захисників та їх родини. Просимо всі у Бога нашій рідній землі спокою і добра, мирного блакитного неба. Завершилося храмове свята урочистим виконанням «Молитви за Україну».

Люба КЛІМЧУК.

Таланти серед нас

Нещодавно у Рівному завершився обласний тур Всеукраїнського  пісенного конкурсу «Яскраві діти України», що проходив під патронатом народного депутата Ірини Луценко. Учасники, які представляли райони 155 округу, були нагороджені іменними грамотами народного депутата України Василя Яніцького. Щиро вітаємо нашу юну, талановиту землячку Аліну Діжурко, яка виборола високе третє місце у цьому пісенному змаганні. Рівненщина продемонструвала, наскільки вона є яскравим співочим краєм з безмежно талановитими дітьми. Наша Аліна виконувала пісню «Музика весни». Дівчина має прекрасний голос, вона учениця міської ЗОШ № 2. Багато людей у соцмережах щиро привітали юну співачку з перемогою. Зокрема, директор  ЗОШ № 2 Валентина Клюйко зазначила: «Ми радіємо, Алінко, за твою перемогу!».

Нехай ця перша значуща перемога буде творчим стартом у твоє майбутнє ! Розвивай і удосконалюй свій талант! Вітаю твоїх батьків і учителів – наставників! Приєднуємося до цих гарних побажань!

До речі, нещодавно за достойний результат у конкурсі Аліна отримала почесну грамоту та грошовий сертифікат від райдержадміністрації та райради. Микола Петрушко та Микола Кухарець побажали юній співачці нових творчих злетів.

Люба Клімчук.

Молодість: краса, творчість і натхнення

Знайомтеся, Олена Воробей, 17 років, активістка, спортсменка, модель,

співачка і просто позитивна дівчинка по життю. Як каже моя юна співрозмовниця, не зважаючи на свій вік, вона вже  досягла деяких висот і пишається своїми успіхами. Нещодавно Олена, як і всі випускники,

складала ЗНО. Це був період відповідальний і складний, вимагав зосередженості і зібраності, звичайно були хвилювання. Але все ж Оленці

вдавалося поєднати навчання і підготовку до ЗНО, і свою модельну діяльність. Саме про життя, захоплення і уподобання нашої юної землячки ми і говоримо.

Оленко, часто бачимо тебе на сцені, маєш чудовий голос, напевно у вас співоча родина?

Так, музика і справді займає велику частину у моєму житті. Почалось це з дитинства, в мене тато – музикант, як і бабуся та рідний дядько, тому звичайно ж музика в прямому сенсі у мене в крові. у 2013 році я закінчила з червоним дипломом Дубровицьку дитячу музичну школу по класу сольний спів. Із задоволенням брала участь у концертах у рідній школі, сільському будинку культури, в районних конкурсах. Найбільше в цьому напрямку мені допоміг реалізуватися директор районного будинку культури Олександр Лавор. Допомагав розвиватися у вокальному напрямку, окрім навчання в музичній школі і участі в концертах, навіть звичайний спів у караоке. Я меломан, але співати найбільше люблю ліричні пісні, те, що я відчуваю душею, це чудово звучить і українською, і французською.

Не раз із захопленням переглядала твої гарні світлини, де крокуєш по подіуму…

Моє модельне життя почалось у 2016 році із запрошення у соцмережі спробувати свої сили у кастингу моделей. Чесно кажучи, такій пропозиції здивувалася і думала, що це чийсь жарт. Але я помилялася у своєму міркуванні. Наполегливі викладачі не переставали мене запрошувати, заохочувати, просити приїхати хоча б на співбесіду. Завдяки підтримці моєї мами я погодилась хоча б побачити, що таке модельне життя. З приємністю згадую: м Рівне, Манхеттен Сіті Хол, офіс Artmodels, моя перша співбесіда, і мене одразу ж зараховують до модельної школи. У школі ми вивчали такі дисципліни, як дефіле, візаж, vogue, хореографія, риторика, основи модельного бізнесу, дієтологія і багато інших.

Як для дівчинки – то це просто знахідка, хоча у групі з нами були і хлопчики. Нас розвивали в усіх напрямках, які будуть корисні у житті. Я увійшла в групу підтримки клубу «Верес», і тому була постійною гостею на усіх матчах в Рівному. Найстаранніших, найхаризматичніших і найбільш цілеспрямованих відбирали поетапно на найбільш гучну подію року у Рівному Fashion Time. Отож на мене чекали: перші примірки, інтерв’ю, візаж, бекстейдж. Там були присутні нотки хвилювання та захоплення, не передати словами цю атмосферу. Ось він, твій час: подіум, всі прожектори спрямовані на тебе, спалахи камер, відео. В той момент я відчула, що подіум - це моє. Згодом ніколи не жалкувала, що все ж таки приїхала на першу співбесіду. З великою приємністю згадую показ колекцій Andre Tana. Ця подія стала рекламною для мене, як моделі і мене запросили до Луцька у модельне агентство UNImodels. Це вже серйозний крок, почалися постійні покази, фотосесії, кастинги і різні примірки. Мене вперше опублікували у міжнародному журналі UNImodels. Презентація відбувалась у Луцьку, де мені разом з журналом вручили диплом (який засвідчив професійність). На даний момент вже є 3 журнали цього агентства, на сторінках якого розміщені мої фото. Але все ж моделінг у моєму житті я сприймаю як хобі, а не професію.

Озираючись на твій життєвий досвід, який вже маєш, що найбільш цінуєш в людях?

Найбільше я ціную підтримку, адже саме вона допомагала бути сильною у нелегкі моменти. Постійні поїздки до Рівного і до Луцька не давалися легко. Підйом о 04.30, заняття у режимі нон-стоп, додому добиралася о другій ночі. Так бувало перед кожним серйозним показом чи кастингом. Безмежно вдячна моїй матусі, моїй найкращій подрузі, моїй порадниці. Саме мама – це моя найбільша підтримка і гордість. Коли опускалися руки, то мама знаходила потрібні слова, які одразу ж запалювали іскорку в моїх очах і тепло у серці.

Сучасна молодь особлива?

Я не можу відповісти однозначно, бо це ж про моє покоління йдеться. Але я ввважаю, що думками вже переросла свій вік. Часто чую від інших, що я не схожа на 17-ти річну, бо міркую по-дорослому. Маю трішки особливі захоплення, свій вільний час розплановую зовсім по-іншому, але люблю, як і всі молоді люди, дискотеки і посиденьки з друзями. Однозначно, що сучасна молодь – це покоління інновацій та технологій, коли телефон та інтернет є невід’ємною частинкою життя. Ну що ж, просто ми крокуємо в ногу з часом, де чільне місце займає віртуальне життя.

Що подобається у хлопцях? Якими бачиш стосунки між юнаком та дівчиною?

У моєму розумінні хлопець, чоловік – це в першу чергу захисник, той, хто не дасть образити і не образить сам. Складовими гарних відносин є підтримка, повага, розуміння інтересів один одного. А які стосунки без любові? Я романтик і люблю різні романтичні вчинки. А щодо зовнішності та матеріального стану, то це мене хвилює в останню чергу, адже вважаю, що людина, яка  красива душею, приваблива і зовні.

Наближається випускний вечір…

Так, у цю суботу, 23 червня, відбудеться важлива подія, мій випускний. Залишилось дуже мало часу, і тому у душі присутні   нотки хвилювання. Взуття, сукня, зачіска, макіяж і різні дівочі дрібниці, які є великою складовою мого випускного образу, обдумані і затверджені. Знаю, що будуть хвилювання, буде трішки тривога на серці і багато чудових емоцій. Сподіваюсь, що все буде якнайкраще. Всім ровесникам щиро зичу реалізуватися у житті і впевнено йти до омріяної мети!

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.