Щастя
– це спілкування
з
добрими людьми
Так вважає шанований Федір Іванович Кренько, якому 8 червня
виповнилося 91. Це два рази по 45 і ще трішки. А взагалі ж, за словами
іменинника, він почувається дуже молодо.
– Мене оточують дуже хороші люди, – каже
Федір Іванович, – отож їх позитив додає мені гарного настрою і здоров’я. Я щиро
люблю Дубровицю і своїх земляків, бо кожен з нас має в душі свою іскру.
А душа Федора Івановича завжди була наповнена
світлом. За шістдесят років педагогічної праці Вчитель провів дорогою пошуку і
знань тисячі місцевих дітей, плекав у них не лише боже обдарування, а й найкращі душевні якості. I робив це
найперше з допомогою власного життєвого прикладу.
Відмінник народної
освіти, почесний громадянин Дубровиці, підполковник у відставці Федір Іванович
Кренько мешкає майже в центрі міста. У зеленому мальовничому куточку ветеран
праці вирощує городину і квіти, зустрічає друзів в своїй оселі, читає багато
газет, ходить до храму Божого… Кожен день починається у Федора Івановича з
комплексу фізичних вправ, він вживає зубок часнику натщесерце і п’є талу воду.
Але найголовніший секрет довголіття Федора Івановича – це все ж любов до життя
і людей. Найгарнішим створінням на Землі педагог називає Жінку: Жінку-кохану,
Жінку-маму, Жінку-бабусю, сестру, подругу. Про це розказав нам, як прийшли
вітати з міським головою Богданом Микульським та секретарем виконкому Оксаною
Краглевич. Богдан Михайлович сказав, що педагог-іменинник – це ціла епоха в
житті Дубровиці, гордимося, що маємо такого шанованого земляка. Оксана
Вікторівна щиро вітала іменинника і зазначила, що у серці всіх учнів живуть
найтепліші спогади і думки про свого Вчителя. В іменинний день багато людей
привітали Федора Івановича з Днем народження, серед них і шанований
танцювальний колектив (люди різних поколінь і професій), який представляв
творчість знаного митця на сцені навіть минулого року.
Сімнадцятилітній Федір Кренько, старший брат
з багатодітної родини (годувальник, бо батька не стало рано), у жовтні 1944
року був призваний на фронт і за призначенням направлений в Марійську СРСР на
курси радіо-розвідника. Воював на першому Дакелосхідному фронті. Служив до 1951
року. Багато нагород отримав за свою військову службу ветеран вже і у мирний
час. Федір Іванович щиро зичить, щоб наші українські сини повернулися здоровими
додому зі Сходу, працювали на рідній землі, створювали родини, щоб Україна була
мирною і єдиною. Дай Боже, щоб 91-річний іменник побачив свою мрію, якнайшвидше
втіленою у життя!
Люба
КЛІМЧУК.
Немає коментарів:
Дописати коментар