понеділок, 3 квітня 2017 р.

ПРО ДОБРІ СПРАВИ

Кожна добра справа починається з чийогось першого кроку. Мусить знайтися людина, готова зробити його, здатна не лише згенерувати ідею, а й оприлюднити та приступити до її втілення.
Її міркування мають бути корисними й можливими до реалізації, а ще здатними хоч трошки змінити світ на краще. Саме такі ентузіасти живуть в с. Кураш.
Між Курашем та Бережницею насипаний курган, де поховані тіла учасників повстанського руху. У братській могилі лежать 14 вояків УПА, які загинули 20 листопада 1943 року в нерівному бою зі спецназом Медвєдєва під с.Ліпне Володимирецького району. Лише 8 тіл  вдалося ідентифікувати. Зокрема тут похований сотенний командир Гук.
Раніше місце поховання було непримітним, так вдало воно було замасковане від ворогів, які не боялися тривожити навіть мертвих.
Згодом поховання віднайшли, але тривалий час остерігалися його розсекретити. Натомість сюди приводили школярів,і вони в сумках носили землю до лісу, думаючи, що на майбутній горі височітиме пам’ятник Тарасу Шевченку. Так на місці поховання виникла чимала гора, на якій сьогодні встановлено пам’ятний знак героям УПА, Герб і Національний Прапор.
Навколо братської могили чудовий ліс, пройшовши вглиб якого, можна побачити декілька столиків.
Але часто відпочиваючі, які там зупиняються, залишають після себе гори сміття. Небайдужі люди, жителі с. Кураш навідуються сюди та підтримують порядок біля братської могили.
«Моя хата не скраю!», - очевидне гасло ініціативної людини на противагу байдужому: «А воно тобі треба?». В даному випадку такою небайдужою людиною є колишній вояк УПА Степан Бакунець.
Цього року на місці поховання  з ініціативи Івана Кореня, Віктора Колдуна та Андрія Вереса була посаджена березова алея обабіч дороги до братської могили, а також молоді кущики калини. Планується ремонт дороги на під’їзді до пам’ятного знаку.
Тож якщо й у вас є нереалізовані задуми, не відкладайте їх.
Добра воля і однодумці для доброї справи завжди знайдуться, а досягнутий результат мотивуватиме до наступних ініціатив.
Підтримуйте один одного, сьогодні це дуже важливо.
Олена ЧЕРНЕЦЬКА, директор Орв’яницького СБК.


Відновлюємо історичну правду

24 березня в с.Мочулище  «свободівці» встановили пам’ятний знак на могилі-кургані козака «Гіркого» загону УПА «Лайдаки», який загинув 7 грудня 1943 року в бою з червоними партизанами біля с.Золоте. Також на кургані встановили плиту з іменами жителів Мочулища, які були пов’язані з ОУН та УПА. Встановили й нову огорожу та трубки під прапори, поправили курган. Матеріали оплачені коштом місцевих добродіїв на чолі з Миколою Вальковцем, родичі якого були в УПА.
Із звіту командира «Ярка» загону УПА ім.Колодзінського дізнаємось, що дня 10.ХІІ. відбувся похорон козака Гіркого, який загинув в бою з червоними дня 7.ХІІ.1943.

Краєзнавець Володимир Мозоль записав спогади очевидців тих подій: Вальковець Єва Павлівна1929 р.н., жителька с. Мочулище, добре пам’ятає похорон козака 10 грудня 1943 року, бо саме на цей день припало свято Юрія, котре для селян завжди було у пошані. Будинок батьків пані Єви стояв на краю села,  і в ньому перебувала частина охорони загону у кількості 12 чоловік на чолі з козаком, що згинув. Козаки перебували в будинку декілька днів, і тому дівчина змогла добре запам’ятати особу козака як привітного, доброзичливого, середньої статури і зросту, на обличчі декілька грайливих веснянок, на вигляд 30-35 років. Для ночівлі всім козакам не вистачало ліжок в будинку, і тоді козаки принесли в дім два кулі житньої соломи, розіслали її на підлозі і так спали. Командир спав на кушетці. На пропозицію господарів надати командиру подушку, він чемно відмовився і з почуттям гумору відповів, що його подушка завжди із ним і при цьому показав на свою зброю, а це був совітський автомат із дерев’яним прикладом. Цей рій козаків загону «Лайдаки» стеріг село зі сторони Дубровиці, на мосту перебувало двоє вартових і по одному вартовому на всіх стежках, під’їздах і підходах зі східної сторони села. Козак «Гіркий» виконував функцію розвідного, а саме розводив і міняв вартових, значить, відповідав за охорону східної частини села. Після бою із червоними 7 грудня 1943 року під Золотим тіло вбитого козака привезли до с. Мочулище. В будинку Марини (Коєтіхи) відбувалася процедура приготування до похорону. Похорон справили за обрядом козацьким, українським – хор, священик, військо, при значній кількості людей із навколишніх сіл і при повному особовому складі загону. Лохвич Йосип Петрович 1930 р.н., житель с. Крупов’є, був присутнім на похороні, згадує, як повстанці загону запрошували місцевих людей, щоб приходили, бо будуть хоронити справжнього українця. Службу Божу, панахиду по загиблому вояку відправляв священик на ім’я Федір. Священика і церковний хор було доставлено із церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Залішани. Із промовою виступив командир «Лайдака».
Могилу викопали дуже глибоко, як виявиться згодом, на те були певні причини. Зазвичай для опускання домовини використовують рушник довжиною 3 м, а в цьому випадку зв’язували два рушники докупи. На труну було встановлено березовий хрест і засипано землею, далі встановлено другий хрест і знову засипано вже на природний рівень грунту. Третій хрест височів безпосередньо вже на могилі. За наказом командира загону «Лайдаки» всі власники коней і волів із найближчих сіл  разом із місцевими прихильниками та членами ОУН і вільними від служби, козаками загону ім. Колодзінського, протягом однієї ночі насипали «козацький курган» на могилі свого полеглого побратима, що знайшов вічний спочинок на поліській землі.
Перший раз курган було підірвано на Святвечір 6 січня 1944 року командиром загону червоних партизанів Місюрою, після чергового нападу на село. Він особисто заложив під курган міну і підірвав. Після від’їзду червоних із села курган протягом ночі було відновлено. Хто саме відновив курган, очевидиця не знає. Надалі курган ще неодноразово руйнувався червоними. По дивовижному збігу обставин, оселя Єви Павлівни із 1959 року розмістилася поруч із «козацьким курганом» - могилою полеглого борця за волю України.
Володимир Мозоль.


* 1 квітня – Міжнародний день птахів 

Птахи прилетіли…
На крилах весну принесли
                          «Шануй, примножуй скарб неоціненний,
                          Який вручила нам свята земля!
                          Насаджуй сад і прочищай джерельце,
                          І скривдити не дай маленьке пташеня».

Моє Полісся – край чудової природи, частинкою якої є і ми, діти. У нас сильний дім – Земля. Наші пращури залишили нам у спадок чисті ріки, озера, джерела та чудову природу з її мешканцями – птахами. Крилаті друзі – окраса нашого життя. У лісах, степах, полях, на берегах річок, боліт та морів та біля помешкань людей завжди живуть птахи. Багато з них є перелітними. Здається, ще недавно шпак співав свою сумну пісеньку на прощання з нами до весни, кружляли журавлині ключі, тепло проводжали у вирій зграї гусей, табуни диких качок. А зараз прийшла весна. І  наші крилаті перелітні друзі повертаються додому, на батьківщину. Прилетіли з далекої і важкої дороги. Немало їм довелося пережити, щоб дістатися свого гнізда, адже при перельотах їм загрожує багато небезпеки, але ніщо не може їх зупинити. Вони спішать принести на своїх втомлених крилах нам весну.
1 квітня – Всесвітній день птахів. До цього дня майже всі перелітні птахи вже повертаються до нас після зимівлі. А щоб їх зустріти, я і мої друзі всю зиму готувалися до зустрічі. Майстрували шпаківні, різні будиночки для птахів та розвісили їх біля школи, дому та в лісі. У школі навіть було проведено свято до дня зустрічі птахів з малюнками дітей, а третьокласники випікали за давнім звичаєм з тіста жайворонків і голубів та розкладали їх на гілках дерев.
Сподобались мені також загадки та прислів’я про птахів. Мені особисто запам’яталось прислів’я, «що у злої сім’ї над дахом ластівки гніздечка не в’ють», а також я ніяк не міг збагнути, чому кажуть, що дітей до хати приносять лелеки. А зараз знаю, що ці птахи дуже старанні та турботливі батьки.
Були на святі і вікторини, розповідали легенди про життя і звички птахів, книжкові виставки, конкурси читців і декламаторів, умільці імітувати голоси птахів. Та найбільше вразило мене, коли до зали «влетів» поштовий голуб із скринькою на боку. Він запитав, чи не тут зібрались вірні друзі птахів та передав телеграми для нас, щоб ми гідно їх зустріли.
Цікавою була розповідь нашого класного керівника Ярини Миколаївни про перелітних птахів. Вона розповіла, хто першими летить у вирій, як треба берегти їх гнізда, хто «квартирує» в них взимку.
До речі, я побував у найстарішому та відомому заповіднику України Асканія-Нова. Від побачено залишилось багато вражень та відчуттів.
У нас буяє весна, її змінить літо, потім – осінь, а згодом зима. І в усі ці пори року ми будемо оберігати царство птахів, дбати про них, любити. Продовжується вічна пісня життя: земля – жива природа – людина…
Валерій ОХМАК, учень 5-А класу Миляцького НВК


«ОЩАДБАНК»: ПРАЦЮЄ ТАМ, КУДИ НЕ ПРИЙДЕ ЖОДЕН ІНШИЙ БАНК

Днями «Ощадбанк» встановив платіжний термінал в одному з найвіддаленіших сіл, «серці» нашої першої об’єднаної територіальної громади – Милячі. Розмістили диво-багатофункціональний апарат в місцевому ЦНАПі.
Розповісти про зручності в користуванні терміналом до Миляча завітала керуюча Дубровицькою філією «Ощадбанку» Лілія Лотушко. А зустріч з активом сіл організувала сільська рада. Заступник сільського голови Геннадій Рожко подякував керуючій банком за оперативне встановлення даного терміналу.
«Багато хто помітив, як змінюється «Ощадбанк». Якщо раніше банк переважно приймав комунальні платежі, то сьогодні він активно працює з клієнтами та пропонує всі необхідні для сучасного життя послуги – від обслуговування зарплатних проектів до мобільного та WEB-банкінгу. І ці оновлення, незважаючи на загальні складні економічні умови в країні, продовжуватимуться надалі. Свідченням цьому є в тому числі й встановлення таких терміналів в тих населених пунктах, куди не прийде жоден інший банк», – зазначила Лілія Леонідівна.
Ми як клієнти й самі помітили, як «Ощадбанк» змінює свої відділення, де відчутна повна перебудова всіх процесів. Це хол-менеджери, які зустрічають клієнтів фразою «Вітаємо в Ощадбанку» і навчають користуватись банкоматом і платіжним терміналом, де можна самостійно здійснити багато банківських операцій, уникнувши черги в касу.
«Щодня «Ощадбанк» надає банківські послуги там, де взагалі немає банківських установ, підтверджуючи статус найбільш соціально орієнтованого банку в країні. Щоб дістатися до Дубровиці в банківське відділення, жителям того ж Миляча необхідно викласти чималу суму. Ми ж пропонуємо в такий спосіб здійснювати банківські платежі на місці. Наш банк обслуговує навіть громадян, що мешкають у прифронтових населених пунктах, військовослужбовців та правоохоронців у військових частинах та в зоні АТО – там, де не залишилося жодного банку», – зауважила пані Лілія.
Переваги встановлення платіжного терміналу для місцевого населення – очевидні. Тут можна без комісії оплатити всі комунальні платежі, зокрема за електроенергію, телефонний зв’язок, кабельне телебачення,  поповнити мобільний телефон, здійснити переказ коштів на картку «Ощадного» чи іншого українського банку, слатити будь-який платіж до бюджету, що особливо зручно, програмісти банку навіть ввели окремо реквізити Миляцької територіальної громади. Відрадно також, що більшість таких транзакцій безкоштовна.
«Ощадбанк» активно розвиває альтернативні канали обслуговування. Дедалі більше банківських операцій сьогодні здійснюються дистанційно. Це світова тенденція. Перевірка балансу, перекази коштів між рахунками, оплата мобільного зв’язку, Інтернету та інше – усі ці послуги можна оплатити за допомогою мобільних додатків банку через «Ощад 24/7». Сервіс надає клієнту можливість дистанційно з власного карткового або поточного рахунку, відкритого в «Ощадбанку», здійснювати оплату товарів та послуг за реквізитами будь-якої компанії на рахунки, відкриті в українських банках.
Додаткова зручність полягає в можливості створення шаблону, що передбачає заповнення реквізитів лише один раз і подальше використання шаблону для швидкої оплати, – розповіла Лілія Леонідівна. – Що стосується терміналів, то банк має узгоджену з тим же РЕМом клієнтську базу, щоб людина могла проконтролювати, коли й на чий рахунок надходить її платіж. При помилковому наборі рахунку, на терміналі висвічується прізвище користувача, й оплату послуги можна вчасно відхилити».
Людмила РОДІНА.


Поліські медики стали учасниками парламентських слухань
22 березня у Верховній Раді України пройшли парламентські слухання на тему: «Медична освіта в Україні: погляд в майбутнє». Учасниками слухань стали 15 лікарів із 155-го виборчого округу. Їх поїздку організував народний депутат України Василь Яніцький. Учасники заходу поділилися враженнями від заходу.

Олег Мітітюк, головний лікар КЗОЗ «Зарічненська ЦРЛ»:
Ця поїздка дуже корисна для нас. Треба бути в курсі подій в медичній галузі, знати стратегію. На часі – організація роботи лікаря по європейській системі. Для цього слід узгодити наші стандарти з європейськими, а також домогтися визнання наших дипломів у Європі. На жаль, ми змушені констатувати, що сьогодні більше розмов, аніж просування вперед. В системі освіти зміни йдуть надто повільно. Тому пропозиції, вироблені на цих слуханнях, будуть направлені до Міністерства охорони здоров’я та Міносвіти.
Іван Караїмчук, головний лікар КЗОЗ «Володимирецька ЦРЛ»:
Враження позитивні. Поїздка була організована просто чудово. Почули, як будуть реформувати  вищу медичну освіту в Україні. Цікавою була доповідь про післядипломну освіту лікарів, про проходження інтернатури й резиндатури. Почули позицію Міністерства охорони здоров’я та народних депутатів щодо проблем галузі. Підтримую думку про те, що реформи мають бути продуманими, а не приносити людям шкоду. І, звичайно, після слухань мали можливість  поспілкуватися з Василем Петровичем Яніцьким, обговорити нагальні проблеми медицини округу.
Вікторія Островець, головний лікар КЗОЗ «Дубровицький районний центр ПМСД»:
– Цікавим був  виступ Павла Розенка, віце-прем’єр-міністра України. Він наголосив, що багато питань медичної галузі вирішаться завдяки введенню страхової медицини в найближчому часі. Йшлося також про необхідність плідної співпраці з медичними закладами територіальних громад, про укладання з ними угод. Піднімалося питання про утворення госпітальних округів. Щодо цього у виступах звучали різні думки, адже в Україні ще не створено умов, щоб хворого, наприклад, із серцево-судинною патологією, можна було доставити в спеціалізований заклад за 2 години. В перспективі, комунальні заклади охорони здоров’я мають бути переведені в автономні некомерційні заклади. Ольга Богомолець, голова комітету з охорони здоров’я ВР, у своєму виступі наголошувала на необхідності започаткування укладання договорів із пацієнтами – це європейська практика. Піднімалися  також проблеми імплантації органів в Україні. Загалом, поїздка була корисною та цікавою.
Олег Костюк, головний лікар КЗОЗ «Рокитнівська ЦРЛ»:
- Чудово, що ми могли безпосередньо чути весь спектр думок щодо стану й перспектив медичної галузі, як кажуть, із першоджерел, адже навкруг медичної реформи зараз більше домислів та перекручувань. За це ми щиро вдячні народному депутатові та сподіваємося, що Василь Петрович і надалі даватиме нам можливість брати участь у різних всеукраїнських заходах.  На парламентських слуханнях твердо звучала думка про те, що процес реформування потрібен і він є незворотнім. Йшло палке обговорення і вимога, щоб питання не відкладалося в «довгий ящик». Гадаю, скоро ми бачитимемо кінцеву точку  нашого просування, і вона буде успішною.
Олександр Коцюбинський, начальник державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 3 МОЗ України», м. Вараш:
Корисна, навіть пізнавальна поїздка - коли б ми іще потрапили у Верховну Раду, відчули її атмосферу?  Отож, вдячні Василю Петровичу Яніцькому за надану можливість бути дотичними до подій, що якось впливають на долю медичної галузі. Тема слухань безпосередньо стосується нас, адже на базі нашої частини щороку проходять практику до 50 чоловік середнього медичного персоналу та до 20 майбутніх лікарів. Також маємо лікарів-інтернів. Нам важливе їх майбутнє. Нині ми обговорюємо реформу медицини і я скажу, що її успіх також залежатиме від кадрів, яких готують вузи України. На жаль, тут багато проблем. Вважаю, що у свій час, ми отримували значно кращу фахову підготовку. Гарно виступали народні депутати, вони знають наші проблеми. Виникає логічне запитання – чому ж не приймають потрібні нам закони, як-от про страхову медицину та автономізацію медичних закладів?
Оксана СЛОБОДЗЯН.


Дорожчає все. І медицина також

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» цілий ряд медичних послуг надаються на платній основі. До платних послуг, що надаються згідно з функціональними повноваженнями державними і комунальними закладами охорони здоров’я, вищеназваною постановою віднесені, наприклад:
1. Косметологічна допомога, крім тієї, що подається за медичними показаннями.
2. Анонімне обстеження та лікування хворих, заражених хворобами, що передаються статевим шляхом, а також хворих на алкоголізм і наркоманію (крім обстежень на ВІЛ та СНІД).
3. Лікування безпліддя, включаючи хірургічні методи, штучне запліднення та імплантацію ембріона.
4. Оздоровчий масаж, гімнастика, бальнеологічні процедури з метою профілактики захворювань та зміцнення здоров’я дорослого населення.
5. Консультування і лікування осіб з вокальними порушеннями або з метою їх профілактики, подання фоніатричної допомоги.
6. Лікування логоневрозів у дорослих.
7. Медичні огляди:
для отримання виїзної візи (крім службових відряджень державних службовців та при виїзді на лікування за наявності відповідних медичних документів);
попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу та для отримання посвідчення водія транспортних засобів (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленнями органів державної служби зайнятості), медичні огляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами, а також відповідні періодичні профілактичні медичні огляди
8. Утримання тіл померлих у холодильній камері патолого-анатомічного бюро після дослідження понад норми перебування, а також тих, що знаходяться на зберіганні тощо.
Повний перелік таких послуг займає шість сторінок форматом А-4, й, зрозуміло, для читачів повністю ми його наводити не будемо, але хто зацікавився цим, може переглянути самостійно вищеназвану постанову.
Отож керуючись статтею 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням районної ради від 06.08.2015р. №537 був затверджений перелік платних послуг, які надавались КЗОЗ «Дубровицька ЦРЛ».
Однак з часу прийняття цього рішення собівартість затверджених районною радою платних послуг значно збільшилася: у зв’язку з підвищенням розмірів оплати праці медичних працівників, зростанням цін на медикаменти, лабораторні реактиви, проведення рентгенологічних досліджень, інших витратних матеріалів виникла необхідність проведення нових розрахунків вартості медичних послуг.
Розрахунок вартості платних послуг здійснюється відповідно до методики розрахунку вартості надання медичних послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров’я від 27 травня 2015 року. Найбільш прискіпливі для цікавості можуть так само підняти цей документ, його легко знайти в мережі Інтернет.
Вартість медичної послуги формується з витрат на заробітну плату з нарахуваннями, вартості витратних матеріалів, в т. ч. медикаментів та виробів медичного призначення, необхідних для надання послуги згідно з вимогами медичних стандартів, норм робочого часу, необхідного для надання медичної послуги. Крім медикаментів, при розрахунку враховуються інші послуги: амортизація медичного обладнання, витрати, пов’язані з експлуатацією будівлі,оплата послуг з повірки та експертизи засобів обліку, з ремонту медичного обладнання, телекомунікаційні та комунальні послуги.
Наприклад: вартість 1 кВт електричної енергії в січні 2015 року становила – 1 грн. 59 коп., в січні 2016 р. – 1 грн. 91 коп., а в січні 2017 року – 2 грн. 43 коп.
Вартість 1 Гкал теплової енергії в січні 2015 р. була 993 грн. 23 коп., в січні 2016 р. – 1450 грн. 34 коп. в січні 2017 р. 1444 грн. 24 коп. Значно додали в ціні й лабораторні реактиви (як мінімум, вони подорожчали на двадцять відсотків. Приміром, ренампластин (8 мл) минулого року можна було придбати за 220 грн., нині він вартує 264 грн., тест-реагент анти-Д відповідно 180грн./216 грн., оцтова кислота – 100 грн./120 грн.).

Тож КЗОЗ «Дубровицька центральна районна лікарня» Дубровицької районної ради планує збільшити вартість платних послуг.
На найближчу сесію районної ради пропонується перелік платних послуг та розмір їх вартості в новій редакції.
Варто наголосити, дані платні послуги, що надаються КЗОЗ «Дубровицька центральна районна лікарня», поширюються на окремі категорії громадян: на тих, які звернулися для отримання виїзної візи; при проходженні медичного огляду (при прийнятті на роботу, отриманні посвідчення водія транспортних засобів, для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї); платним є медичне обслуговування для іноземних громадян. До пацієнтів, які звертаються або перебувають на стаціонарному лікуванні в лікарні, даний перелік не стосується.

Наведемо витяг з проекту пропонованого на розгляд депутатів районної ради додатку,
де розписано, за що й скільки повинні платити громадяни в лікарні.
Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненнями громадян, що надаються без направлення лікарів:      
Клінічний аналіз крові                                                                                                                                81,00
Серологічне дослідження крові на сифіліс                                                                                                            52,00
Дослідження крові на резус-принадлежність і резус антитіла та групу крові                                                                              48,00
Аналіз крові на вміст глюкози натщесерце                                                                                                             65,00
Аналіз крові (показники згортання-скорочений варіант)                                                                                    79,00
Біохімічний аналіз крові (визначення ГГТ)                                                                                                            59,00
Аналіз сечі загальний                                                                                                                                  57,00
Аналіз калу на гельмінти та найпростіші                                                                                                73,00
Аналіз калу на гельмінти (ентеробіоз)                                                                                                    50,00
Аналіз виділення із сечостатевих органів                                                                                               57,00
Електрокардіографічне дослідження                                                                                                    60,00
Рентгенографія органів грудної клітки                                                                                                 78,00
Рентгенографія грудного відділу хребта                                                                                                              103,00
Рентгенографія кістки кінцівок                                                                                                               66,00
Рентгенографія оглядова черевної порожнини                                                                                  78,00
Рентгенографія поперекового відділу хребта                                                                                     119,00
Рентгенографія черепа                                                                                                                              95,00
Рентгенографія придаткових пазух носа                                                                                                             68,00
Флюрографія                                                                                                                                               68,00
Ультразвукові дослідження комплексно: печінка, жовчний міхур,
жовчні протоки, підшлункова залоза, селезінка                                                                                    94,00
Комплексне УЗД для чоловіків: нирки, наднирники, сечовий міхур, передміхурова залоза  94,00
Комплексне УЗД для жінок: нирки, наднирники, сечовий міхур, матка, яєчники                                       101,00
Проведення УЗД матки при вагітності, пренатального обстеження плода                                  101,00
Проведення УЗД  молочних залоз                                                                                                                         79,00
Проведення УЗД щитовидної залози                                                                                                     66,00
Езофагогастродуадонеграфічне дослідження                                                                                    156,00
Операція штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах
(методом вакуум-аспірації у разі затримки менструації терміном не більш як на 20 днів)                              143,00
Медичне обслуговування іноземних громадян, які тимчасово перебувають
у приймальному відділення за 1 годину                                                                                                  129,00
Медичне обслуговування іноземних громадян, які тимчасово перебувають на території України (вартість лікування одного ліжко-дня у відділеннях стаціонару КЗОЗ «Дубровицька ЦРЛ») на 2017рік :        
Травматологічне відділення                                                                                                                      194,00
Неврологічне відділення                                                                                                                                            150,00
Інфекційне відділення                                                                                                                                 270,00
Хірургічне відділення                                                                                                                                  245,00
Відділення анестезіології з ліжками для   інтенсивної терапії                                                                            1814,00
Акушерське відділення                                                                                                                                860,00
Терапевтичне відділення                                                                                                                                           137,00
Педіатричне відділення                                                                                                                                  198,00

Ознайомитися з проектом рішення, що стосується переліку та вартості платних послуг, які надає КЗОЗ «Дубровицька ЦРЛ», можна на сайті районної ради.
Людмила РОДІНА.


Не все так райдужно, як здається

Один з головних парадоксів у відносинах України та Євросоюзу полягає в тому, що наших громадян Брюссель не готовий пускати в межі Шенгенської зони без туристичних віз, але при цьому трудові візи українцям видають без проблем.
Тільки за офіційною інформацією, минулого року сусідня Польща видала близько мільйона дозволів на роботу для українців. Ще стільки ж наших співвітчизників там перебувають нелегально.
До слова, зараз у Польщі працює близько 6 тисяч посередницьких компаній, які офіційно влаштовують українців на роботу.

З липня 2016 року мінімальна погодинна оплата праці в Польщі становила 12 злотих (близько 2,80 євро) незалежно від стажу. Раніше розмір мінімальної погодинної оплати залежав від досвіду працівника. Це покликано вирішити проблему зловживань домовленостями з боку роботодавців та вирівнювати доходи найманих працівників однієї сфери, які виконують приблизно однаковий об’єм роботи, але працюють за місячний оклад. Важливим є те, що мінімальна заробітна плата не зможе включати в себе понаднормово виконаних годин. Тобто, за понаднормову працю оплата повинна бути вищою. Але і це не зможе втримати поляків на роботах з мінімальною оплатою, адже дуже часто польські працівники вимогливі.
Своїми думками про заробітки у сусідній країні ми попросили поділитися  дубровичанку Валентину Баньковську.
– Заробітчанство у Польщі не таке райдужне, як здається на перший погляд. Воно має свої нюанси, але, попри все, багато залежить від людини, її характеру, сили волі, знання мов.
Востаннє їхала до цієї країни наприкінці минулої осені. Це була моя шоста поїздка до Польщі. Попередній досвід –сільгоспроботи. Як перетинаєш кордон Польщі, то на початку маєш таке відчуття, що ти ніби в Україні, тільки дороги там кращі. А будинки і подвір’я близько кордону схожі на наші. Колись це була територія України, але після Другої світової війни кордон неодноразово змінювався, тому багато українців стали поляками. Але проїхавши далі від України, стають помітні відмінності. Великі будинки, чистота, порядок, хороші дороги, великі гарні школи, старовинні і помпезні костели. Діють сучасні заводи і фабрики. Садки, поля – все чисте, оброблене і прибране, як на малюнку. Восени кидаються в очі дерева, які підв’язані, підрізані і плодовиті, вгинаються від врожаю. Цікаво те, що проїжджаючи одну місцевість, бачиш, як вирощують сади, в іншому - зернові культури, далі – полуницю, хтось займається теплицями, хтось кущами, а ще хтось має цілі ферми худоби –свиней, курей чи індиків!
Що кидається в очі: велика кількість у людей техніки, тракторів і всього необхідного реманенту для того, щоб механізовано обробляти своє господарство. Проїжджаєш і бачиш дуже багато лісів і садків біля автошляхів, і всі обгороджені сітками, і зразу думка: «От, якби в нас в Україні було так обгороджено, то ту сітку вже давно покрали б!».
Скажу відразу, що у сільському господарстві заробляти у Польщі простіше і легше, бо кожен господар платить не погодинно, а в залежності від кількості виробленого. Треба чим швидше прибрати врожай чи висадити розсаду, отож роботу найманих працівників оцінюють у той час непогано.
Цього ж разу їхали не на сільгоспроботи. Ми не знали достеменно, чим будемо займатися. З досвіду зауважимо, що найкраще їхати на заробітки через знайомих, які вже були у Польщі. Вони знають достовірно, яку роботу вам пропонуватимуть і умови праці.
Інакше, обравши інший шлях, будьте готові, що на вас почнуть заробляти з першого кроку. Перший – це посередник фірми, до якої ви звернулися. Він привезе вас в готель, де чекатиме ще один посередник.
Перевізники, які доставляють українців до Польщі, особливо не переймаються нашою долею. Вони ніби й домовляються вам за перше робоче місце, однак здадуть в руки роботодавця, а далі – ви господар своєї долі. Зрозуміло, що за кожну партію поставленої робочої сили отримують перевізники новий куш, отож самі поміркуйте, чи дуже вони зацікавлені, щоб ви надовго затрималися на одному робочому місці.
Зазначу, що наразі у Польщі заробляє на шматок хліба близько 2 мільйонів українців. Самі ж поляки їдуть на роботу до Нідерландів, Португалії, де зарплатня значно вища у всіх сферах виробництва. А в Польщі трудяться українці, молдавани, білоруси.
Цього разу першим місцем моєї роботи стало м’ясне  виробництво – розподіл і фасування птиці. Перед допуском до роботи нам виробили медичні книжки. Лікарів необхідно пройти саме там, наші довідки не проходять. Інакше до такої роботи вас не допустять.
Робочий день починається о 7 ранку. Птицю переробляють дуже гострими ножами, отож разом з робочою формою дають спеціальний захисний одяг, схожий на кольчуги. Уявіть таку ділянку роботи: швидко рухається лінія з гострими ножами і вам слід курку, піднявши руки, швидко насаджувати на ножі для розподілу туші. За хвилину це треба зробити 60-70 разів.
Звичайно спочатку трохи моторошно від самого обладнання, є певний острах, доки звикнеш. Якось один з наших хлопців поранив собі обладнанням ногу, дуже великий був поріз.
За годину у Польщі нам платили по 12 злотих, на місяць набігає на подібних роботах 500-600 доларів. З цієї оплати вираховували довіз на роботу. Проживання у готелі  було безкоштовним. Харчування в робочий час також безкоштовне, але на це виділяється двічі по 15 хвилин і не більше. У процесі роботи є можливість піти і перекусити: канапки, кава, чай. Це не обліковується: хліба, ковбаси, шинки, кетчупу, цитрин вдосталь. Гарячої першої страви, як ми звикли в обід, ніхто не пропонує.
Тут дуже люблять знайти привід вас покарати і завдяки цьому зняти відсоток в оплаті праці. Покарати можуть, наприклад, за спізнення або ж якщо ви шукаєте додатковий підзаробіток. Дуже жорстко ставляться до вживання спиртного. Робітники щоранку проходять спеціальний контроль. Навіть найменший запах алкоголю стане перешкодою до роботи. Буває, що й вся сума чесно зароблених грошей може у повній мірі не потрапити до працівників.
Ми, наприклад, викрили бригадира, який передавав у конверті нам зарплатню. Конверт завжди був розпечатаний. Згодом з’ясувалося, що без відома господаря, ця людина забирала у кожного частку зароблених грошей. Отож, зрештою через таке ставлення до працюючих бригадира звільнили. Він був поляк за національністю. Прикро, що дуже часто за межами батьківщини українці підставляють один одного: вони можуть звести наклеп чи зумисне створити некомфорт у роботі. Буває так, що через два тижні заробітчанину створюють нестерпні умови, і він сам шукає кращого місця. Це зручно для «постачальників» робочої сили. Вони ж знову зароблять гроші, як привезуть новеньких.
Згодом я потрапила на роботу до сучасної, комфортної пральні. Порівняно з підприємством з переробки птиці там для мене вже був рай – тепло, затишно, значно легше фізично. Вихідний мали лише у неділю.
Звичайно у вільний час дуже хотілося побачити країну, її історичні пам’ятки, місця. Про які знає весь світ. Особливе враження на мене справили колишні концтабори. Не можу передати словами про відчуття, які охоплюють душу, як потрапляєш у світ тортур і людських мук. Отож трішки інформації: концтабори Освенціма – це місце мученицької смерті мільйонів людей у період Другої світової війни. Найбільший гітлерівський концтабір на окупованій території Європи, в якому здійснювалися плани знищення інших націй, головним чином євреїв, яких звозили сюди з різних країн, і поляків.
Саме тут, в Освенцімі, проводилися найстрашніші експерименти над людьми. Число жертв складно визначити – мова йде про понад півтора мільйони жертв 28 національностей. Ще раз переконалася, що без історії нема сьогодення і майбутнього. Тільки пам’ять може рухати історію вперед.
Від автора: Рівненські роботодавці розповідають: «Вакансій в Польщі для українців завжди достатньо. Українці їдуть туди на заробітки, бо близько і робочу візу оформити неважко. Зарплати в три-чотири рази перевищують наші. Наприклад, сантехнік у Рівному заробляє 3000 гривень, а в Польщі заробляє 11-12 тисяч гривень».
«700 доларів в Польщі платять за сортування секонд-хенду. 600 доларів обіцяють за збір печериць в теплицях».
«Українських заробітчан у Польщі стали «кидати» на гроші, – розповідають наші земляки, – спочатку обіцяють один заробіток, а насправді часто платять інше».
Любов КЛІМЧУК.