понеділок, 3 квітня 2017 р.

Не все так райдужно, як здається

Один з головних парадоксів у відносинах України та Євросоюзу полягає в тому, що наших громадян Брюссель не готовий пускати в межі Шенгенської зони без туристичних віз, але при цьому трудові візи українцям видають без проблем.
Тільки за офіційною інформацією, минулого року сусідня Польща видала близько мільйона дозволів на роботу для українців. Ще стільки ж наших співвітчизників там перебувають нелегально.
До слова, зараз у Польщі працює близько 6 тисяч посередницьких компаній, які офіційно влаштовують українців на роботу.

З липня 2016 року мінімальна погодинна оплата праці в Польщі становила 12 злотих (близько 2,80 євро) незалежно від стажу. Раніше розмір мінімальної погодинної оплати залежав від досвіду працівника. Це покликано вирішити проблему зловживань домовленостями з боку роботодавців та вирівнювати доходи найманих працівників однієї сфери, які виконують приблизно однаковий об’єм роботи, але працюють за місячний оклад. Важливим є те, що мінімальна заробітна плата не зможе включати в себе понаднормово виконаних годин. Тобто, за понаднормову працю оплата повинна бути вищою. Але і це не зможе втримати поляків на роботах з мінімальною оплатою, адже дуже часто польські працівники вимогливі.
Своїми думками про заробітки у сусідній країні ми попросили поділитися  дубровичанку Валентину Баньковську.
– Заробітчанство у Польщі не таке райдужне, як здається на перший погляд. Воно має свої нюанси, але, попри все, багато залежить від людини, її характеру, сили волі, знання мов.
Востаннє їхала до цієї країни наприкінці минулої осені. Це була моя шоста поїздка до Польщі. Попередній досвід –сільгоспроботи. Як перетинаєш кордон Польщі, то на початку маєш таке відчуття, що ти ніби в Україні, тільки дороги там кращі. А будинки і подвір’я близько кордону схожі на наші. Колись це була територія України, але після Другої світової війни кордон неодноразово змінювався, тому багато українців стали поляками. Але проїхавши далі від України, стають помітні відмінності. Великі будинки, чистота, порядок, хороші дороги, великі гарні школи, старовинні і помпезні костели. Діють сучасні заводи і фабрики. Садки, поля – все чисте, оброблене і прибране, як на малюнку. Восени кидаються в очі дерева, які підв’язані, підрізані і плодовиті, вгинаються від врожаю. Цікаво те, що проїжджаючи одну місцевість, бачиш, як вирощують сади, в іншому - зернові культури, далі – полуницю, хтось займається теплицями, хтось кущами, а ще хтось має цілі ферми худоби –свиней, курей чи індиків!
Що кидається в очі: велика кількість у людей техніки, тракторів і всього необхідного реманенту для того, щоб механізовано обробляти своє господарство. Проїжджаєш і бачиш дуже багато лісів і садків біля автошляхів, і всі обгороджені сітками, і зразу думка: «От, якби в нас в Україні було так обгороджено, то ту сітку вже давно покрали б!».
Скажу відразу, що у сільському господарстві заробляти у Польщі простіше і легше, бо кожен господар платить не погодинно, а в залежності від кількості виробленого. Треба чим швидше прибрати врожай чи висадити розсаду, отож роботу найманих працівників оцінюють у той час непогано.
Цього ж разу їхали не на сільгоспроботи. Ми не знали достеменно, чим будемо займатися. З досвіду зауважимо, що найкраще їхати на заробітки через знайомих, які вже були у Польщі. Вони знають достовірно, яку роботу вам пропонуватимуть і умови праці.
Інакше, обравши інший шлях, будьте готові, що на вас почнуть заробляти з першого кроку. Перший – це посередник фірми, до якої ви звернулися. Він привезе вас в готель, де чекатиме ще один посередник.
Перевізники, які доставляють українців до Польщі, особливо не переймаються нашою долею. Вони ніби й домовляються вам за перше робоче місце, однак здадуть в руки роботодавця, а далі – ви господар своєї долі. Зрозуміло, що за кожну партію поставленої робочої сили отримують перевізники новий куш, отож самі поміркуйте, чи дуже вони зацікавлені, щоб ви надовго затрималися на одному робочому місці.
Зазначу, що наразі у Польщі заробляє на шматок хліба близько 2 мільйонів українців. Самі ж поляки їдуть на роботу до Нідерландів, Португалії, де зарплатня значно вища у всіх сферах виробництва. А в Польщі трудяться українці, молдавани, білоруси.
Цього разу першим місцем моєї роботи стало м’ясне  виробництво – розподіл і фасування птиці. Перед допуском до роботи нам виробили медичні книжки. Лікарів необхідно пройти саме там, наші довідки не проходять. Інакше до такої роботи вас не допустять.
Робочий день починається о 7 ранку. Птицю переробляють дуже гострими ножами, отож разом з робочою формою дають спеціальний захисний одяг, схожий на кольчуги. Уявіть таку ділянку роботи: швидко рухається лінія з гострими ножами і вам слід курку, піднявши руки, швидко насаджувати на ножі для розподілу туші. За хвилину це треба зробити 60-70 разів.
Звичайно спочатку трохи моторошно від самого обладнання, є певний острах, доки звикнеш. Якось один з наших хлопців поранив собі обладнанням ногу, дуже великий був поріз.
За годину у Польщі нам платили по 12 злотих, на місяць набігає на подібних роботах 500-600 доларів. З цієї оплати вираховували довіз на роботу. Проживання у готелі  було безкоштовним. Харчування в робочий час також безкоштовне, але на це виділяється двічі по 15 хвилин і не більше. У процесі роботи є можливість піти і перекусити: канапки, кава, чай. Це не обліковується: хліба, ковбаси, шинки, кетчупу, цитрин вдосталь. Гарячої першої страви, як ми звикли в обід, ніхто не пропонує.
Тут дуже люблять знайти привід вас покарати і завдяки цьому зняти відсоток в оплаті праці. Покарати можуть, наприклад, за спізнення або ж якщо ви шукаєте додатковий підзаробіток. Дуже жорстко ставляться до вживання спиртного. Робітники щоранку проходять спеціальний контроль. Навіть найменший запах алкоголю стане перешкодою до роботи. Буває, що й вся сума чесно зароблених грошей може у повній мірі не потрапити до працівників.
Ми, наприклад, викрили бригадира, який передавав у конверті нам зарплатню. Конверт завжди був розпечатаний. Згодом з’ясувалося, що без відома господаря, ця людина забирала у кожного частку зароблених грошей. Отож, зрештою через таке ставлення до працюючих бригадира звільнили. Він був поляк за національністю. Прикро, що дуже часто за межами батьківщини українці підставляють один одного: вони можуть звести наклеп чи зумисне створити некомфорт у роботі. Буває так, що через два тижні заробітчанину створюють нестерпні умови, і він сам шукає кращого місця. Це зручно для «постачальників» робочої сили. Вони ж знову зароблять гроші, як привезуть новеньких.
Згодом я потрапила на роботу до сучасної, комфортної пральні. Порівняно з підприємством з переробки птиці там для мене вже був рай – тепло, затишно, значно легше фізично. Вихідний мали лише у неділю.
Звичайно у вільний час дуже хотілося побачити країну, її історичні пам’ятки, місця. Про які знає весь світ. Особливе враження на мене справили колишні концтабори. Не можу передати словами про відчуття, які охоплюють душу, як потрапляєш у світ тортур і людських мук. Отож трішки інформації: концтабори Освенціма – це місце мученицької смерті мільйонів людей у період Другої світової війни. Найбільший гітлерівський концтабір на окупованій території Європи, в якому здійснювалися плани знищення інших націй, головним чином євреїв, яких звозили сюди з різних країн, і поляків.
Саме тут, в Освенцімі, проводилися найстрашніші експерименти над людьми. Число жертв складно визначити – мова йде про понад півтора мільйони жертв 28 національностей. Ще раз переконалася, що без історії нема сьогодення і майбутнього. Тільки пам’ять може рухати історію вперед.
Від автора: Рівненські роботодавці розповідають: «Вакансій в Польщі для українців завжди достатньо. Українці їдуть туди на заробітки, бо близько і робочу візу оформити неважко. Зарплати в три-чотири рази перевищують наші. Наприклад, сантехнік у Рівному заробляє 3000 гривень, а в Польщі заробляє 11-12 тисяч гривень».
«700 доларів в Польщі платять за сортування секонд-хенду. 600 доларів обіцяють за збір печериць в теплицях».
«Українських заробітчан у Польщі стали «кидати» на гроші, – розповідають наші земляки, – спочатку обіцяють один заробіток, а насправді часто платять інше».
Любов КЛІМЧУК.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар