четвер, 12 вересня 2019 р.





Результати і курйози:
як обирали парламентарів
21 липня було багатогранним. Для когось мало присмак сонця і моря, для когось – заробітчанства і туги за домом. Комусь «смакувало» по домашньо-диванному. А для 48% мешканців Рівненщини воно ознаменувалось змінами і вірою в краще. Саме такою була явка в області на парламентських виборах. У нашому, 155-му окрузі – ще меншою. Навіть половина виборців не прийшла на дільниці. Причин для такої невтішної картини багато. Літо, відпустки, врожаї. Хтось просто втомився від виборів і обіцянок, яких за останній час було забагато. Та й так повелося, що люди вважають обрання президента більш важливим, аніж парламенту. Хоча саме Верховна Рада великою мірою впливає «на хліб і до хліба». 
Зрештою вибір зроблений, попередні результати оприлюднені. Якими вони були у нашому регіоні – розповімо далі.

Передвиборча гонка між мажоритарниками була інтригуючою.  Стартували лідерами добре відомі дубровичанам благодійник Віктор М’ялик та народний депутат Василь Яніцький. Впевнено до них увірвався Володимир Рашовський. Втім до останнього залишалось загадкою, хто ж з них досягне фінішу переможцем. Кожен мав своїх прихильників та певні здобутки. Разом з цим на кожного вилилось чимало бруду і чорного піару. В соцмережах оприлюднювався «компромат» про незаконні оборудки і причетність до одіозних покровителів. «Викривальники» не гребували зачіпати навіть особисте життя кандидатів. Чого тільки вартували листівки, якими позаминулого четверга був засіяний райцентр. «Грабіжник», «кривавий пастор», «кримінальний авторитет» - гучних епітетів явно не жаліли для очорнення конкурентів.
Попри маніпуляції, трійка фаворитів залишилась незмінною і після голосування. В підсумку найбільшу електоральну підтримку в 155 окрузі (а до нього, нагадуємо, входять чотири райони і місто Вараш) отримав Віктор М’ялик – 32, 83 %. На Дубровиччині свій вибір на користь нього зробили у Бережках, Підлісному, Великому Черемелі, Людині, Перебродах, Будимлі, Сельці, Ясинці, Орв’яниці та на трьох дільницях у Дубровиці.
Другим став Володимир Рашовський - 25,97%. За кандидата проголосували в Узліссі, Бережниці, Вербівці, Заслуччі, Рудні, Лютинську, Нивецьку, Трипутнях, Городищі, Бродці,Удрицьку, Смородську та на двох дільницях райцентру.
Відповідно третє місце за Василем Яніцьким – 20,81%. Прихильність до екс-депутата з-поміж інших у нашому районі була найчисельнішою. Голоси за нього віддали у Бересті, Великих озерах, Велюні, Висоцьку, Жадені, Залужжі, Колках, лісовому, Озерську, Золотому, Партизанському, Милячах, Луговому, Білому, Мочулищі, Круповому, Осовій, Сварицевичах, Зелені, Соломіївці, Кураші, Літвиці, Залішанах, Тумені.
Войціцьку Вікторію підтримало 5,63% виборців. Далі у рейтингу  Юрій Білик (4,66%), Олександр Задорожний (3,95%), Олексій Лозян (1,61%), Лариса Кирикович (1,57%), Адам Жуковський (1,27%), Олена Бура (0,76%), Валентин Кирилюк (0,49%) та Віталій Станкевич (0,40%).
Щодо політичних партій, то тут навпаки було все зрозуміло і передбачувано. Переконливе лідерство в Дубровицькому районі здобула команда Володимира Зеленського. Партія «Слуга народу» перемогла у всіх селах. Лише Будимля залишилось прихильним до Петра Порошенка і його політсили. На президентських виборах будимляни віддали Петру Олексійовичу більше 70% голосів, нині «Євопейську солідарність» там обрали 32, 70%. 
В п’ятірку по округу, окрім Зекоманди (44,56 %), також увійшли «Батьківщина» (12,40%), «Радикальна партія Олега Ляшка», «Європейська солідарність» (8,14%) та «Голос» (5,31 %). Шостою у рейтингу стала партія «Опозиційна платформа – За життя».

Спущені штани, презерватив
і каструля для бюлетнів
До виборчого процесу на Дубровиччині не було нарікань ні від «Опори», ні від правоохоронців. Все пройшло спокійно і без значних порушень. ДВК  спрацювали професійно. А от на всеукраїнському рівні курйозів вистачало. Тож традиційно розкажемо про них та цікаві ситуації цього дня.
У Дубно голосували організатори, учасники та гості року-фестивалю «Тарас Бульба». Серед них – учасники гурту «ТНМК» Олександр Сидоренко та Олег Михайлюта.
На одній з виборчих дільниць Миколаєва 55-річний чоловік вирішив зняти штани й труси перед тим, як вкинути бюлетень в урну. Свої дії пояснив тим, що хотів показати, що він – українець. На місце довелося викликати правоохоронців. Мережу також підірвало фото, де чоловік зі спущеними штанами стоїть у кабінці для голосування. Втім виявилось – воно до парламентських виборів не має відношення.
В Маріуполі виборець зіпсував бюлетень, написавши на ньому «Меншого зла немає». А для більшого ефекту ще й прикріпив до нього презерватив, мовляв, на цих парламентських виборах жоден із кандидатів не викликає у нього довіри.
У Львові 94-річна бабуся  влаштувала цілу виставу. Майже одразу після відкриття вона завітала на дільницю. І все б нічого, тільки-от її прізвище було у списку виборців, які не здатні самостійно пересуватися. А отже, вона мала б голосувати вдома.
Попри це, жінка зі скандалом наполягала, що хоче голосувати на дільниці. Після тривалих, у кілька годин, суперечок ДВК здала позиції і дозволила їй проголосувати. Але за умови – бюлетень треба вкинути до переносної скриньки, а не у стаціонарну.
Заспокоїти літню жінку зібралися приїхати її діти. Але марно – бабуся заснула. І удвічі марно, бо після їх приїзду скандал набрав обертів з новою силою. На завершення жінка порвала та намагалася з’їсти свої бюлетені.На щастя, їй це не вдалося. Рештки несмачного паперу уклали в окремий пакет, по завершенню дня голосування ці бюлетені зарахували до зіпсованих.
Ще не виповнилося 18-ть? Не проблема! Ви зможете проголосувати у Бахмуті. На місцевій дільниці свій голос за одного з кандидатів та за партію віддала 15-річна дівчинка. Їй прийшло запрошення на вибори. Помітили юного виборця спостерігачі, адже згідно з чинним законодавством голосувати мають право лише повнолітні. Спостерігачі негайно викликали поліцію та склали протокол про порушення. Цікаво, що дівчинка прийшла голосувати, бо мала запрошення, тобто – вона була у списках дільничної виборчої комісії. Після розмови з дівчинкою та її мамою виявилося, що вони обидві не знали, що голосувати можна з 18 років.
На Запоріжжі члени однієї з комісій поставили штамп «вибув»  напроти геть іншого прізвища кандидата, аніж слід було. Та замість того, щоб визнати їх недійсними й попросити про заміну, облили документи чорнилами. Поліція вирішила, що такий спосіб приховати злочин – теж злочин. І склала відповідний протокол.
Сейф для документів? Навіщо, якщо є кастрюля. На Кіровоградщині члени ДВК використовували, замість сейфу для зберігання бюлетенів, велику каструлю. Документацію поклали до баняка, опломбували його і передали під охорону поліцейського.
У Дніпрі на одному з округів біля виборчих дільниць влаштували розпродаж солодощів та пиріжків за символічні 5 копійок. Продавці безпосередньої агітації не проводили, проте напередодні один з кандидатів обіцяв віддячити виборцям за їхню активність.
На Житомирщині 23-річна голова ДВК запізнилась на дільницю. Через це та відкрилась на годину пізніше.
У Миколаєві та Коростишеві біля дільниць затримали групи озброєних молодиків. Що вони там робили – не пояснили. Під час обшуку в них знайшли пістолети. Усіх забрали до райвідділка.
У Києві на дільниці жінка спробувала вдати з себе мертву. Відео опублікували у соцмережах. Як зазначається, вона забула паспорт для голосування, і їй відмовили у видаванні бюлетеню. На відео з місця інциденту видно, як жінка голосно кричить, а потім різко падає на підлогу.
Отож не встигло минути обрання депутатів, як мережею шириться інформація про прозачергові місцеві вибори. Президент хоче перезавантажити владу на всіх рівня. Тож не розслабляймося, далі буде…
Леся Кондратик.















Не лише волевиявлення,
а й великі гроші
Вибори вже давно стали для українців можливістю дещо поправити матеріальне  становище. У кожному населеному пункті є люди, які агітують виборців за кандидатів, при чому, буває, від виборів до виборів щоразу за іншого. Хтось працював у наметах, розповсюджуючи агітаційну періодику та буклети, хтось розносив агітацію «від дверей до дверей», хтось за кермом охоплював цілі напрямки, хтось координував їх всіх на рівні району чи області, інші представляли інтереси кандидата у штабах на різних посадах, хтось – спостерігачами чи членами виборчих комісій. І всюди крутяться гроші, подекуди навіть з американськими президентами, і досить таки немалі. Ми поговорили зі штабістами та агітаторами кількох політичних сил, щоб дізнатися, як виглядає їхня робота, як на неї влаштуватися та скільки можна заробити.
Як проагітуєш – так проголосують
Агітатори займаються розповсюдженням інформації про партію чи кандидата. Вони роздають газети, брошури, плакати, наклейки тощо. У штабі одного з кандидатів-самовисуванців нам розповіли, як вони набирають собі агітаторів.
«Людина має бути віком від 25 до 50 років, мати приємну зовнішність, бути комунікабельною, ввічливою і доброзичливою. Повинна володіти вмінням виходити із конфліктних ситуацій. Також знати про діяльність кандидата, просувати його в маси, могти навести контраргументи на закиди опонентів, водночас намагаючись по можливості «попусти» їх», – розповідають майже кожному штабі однаково.
Додають, що агітатори не формують списки прихильників кандидата, як це робили раніше. Їхнє головне завдання – роздати близько трьохсот листівок на день. Агітатори повинні бути прихильниками політичної сили чи кандидата, з яким працюють. Контролюють їх за допомогою щоденного звіту, який отримує мобільна група. Контроль у кожної політичної сили різний. Деякі просто обходять намети, інші, більш креативні, вдаються до просто шпигунських трюків. Приміром, щодня агітатору в наметі скидають есмескою кодове слово, яке він має написати на табличці і з цією табличкою тричі за день надіслати фото на фоні намету, зроблене на телефон, що фіксує час, коли сфотографовано світлини. При чому, пароль можуть підібрати найкумедніший: «Морозиво», «Глінтвейн», «Повзунки». Штрафів і бонусів за роботу не передбачено. Щодо оплати, то вона тут не змінилась з часів президентської кампанії і здійснюється або щотижнево, або щоденно.
У команді є три напрямки агітації:
1. Роздача агітаційної продукції у кожен будинок (це, по суті, функції поштаря).
2. Живе спілкування з виборцями (кожен будинок).
3. Розклейка плакатів і постерів.
Інша справа, яка сила впливу тієї агітпродукції. Чимало її одразу ж опиняється в урні або ж складується на зиму – «на підпал».
У партії «Європейська солідарність» все налагоджено ще за часів президентських перегонів. Наприклад, агітаторам платять 300 гривень на день, але, як говорять у штабі політичної сили, графік у них по суті вільний, тому можна поєднувати з основним місцем роботи. Для них, до речі, дуже важливо, щоб агітатор підтримував як «Європейську солідарність», так і Петра Порошенка. Трапляється, що агітувальників набирали цілими сім’ями. Що ж, напевно, ніщо так не зміцнює шлюб, як симпатія до однієї політичної сили.
Деякі партії на парламентські вибори почали платити своїм працівникам більше грошей у порівнянні з президентською кампанією. Кажуть, так робили в «Опозиційній платформі – За життя». Гроші роблять свою справу – ця партія знайшла прихильників не тільки на сході та півдні України, але й у нас на Поліссі.
«Ми розуміли, що на президентських виборах нам нічого не світить. Наш кандидат точно не переможе. Для нас та кампанія була підготовкою до парламентської. В парламент хотіли взяти по максимуму, тому і витрачали більше», – розповіли знайомі з рівненського штабу партії. Конкретні суми вони називати відмовились, але зазначили, що у середньому тижневий оклад збільшився на 300-400 гривень.

Партійні волонтери
Для партії «Голос» це перша виборча кампанія. Та все ж її агітатори працювали на волонтерських засадах, ніякої оплати не отримуючи. Щоб стати агітатором цієї політсили, достатньо було заповнити анкету онлайн. Тоді на  зв’язок виходив координатор по округу та висилав пакет агітаційної продукції. Головна вимога – приділити агітації хоча б трохи свого часу на день. Перший напрямок – розповсюдження плакатів, газет, наклейок, стікерів по своєму району.
«Головне, про що вимагалося, – не викидати наклейки від стікерів, щоб не засмічувати двори та вулиці. Клеїти тільки в спеціально визначених місцях. Надавати фотозвіти в групу в Telegram. Другий напрямок – міжособистісна комунікація: писати в групи в соціальних мережах (де є знайомі, друзі) з проханням підтримати нашу політичну силу», – розповіли нам у регіональному штабі партії.
Конкретної вимоги щодо кількості агітаційної продукції немає. Кожен отримував приблизно 50 плакатів, 100 газет, 50 наліпок. До кінця передвиборчої кампанії їх необхідно розповсюдити. Списки прихильників партії також не формувалися. Ні контролю, ні штрафів, ні покарання для агітаторів не передбачалося. Все відбувалося на довірі, симпатії та голому ентузіазмі.
Подібними методами керувалася під час виборчої кампанії й «Свобода». Тут люди так само працювали на кінцевий результат «за ідею». «Голосу» вдалося ввійти до парламенту малими грішми виключно завдяки прихильності виборців до програми партії.
 «І на президентських, і на парламентських виборах у нас дуже багато волонтерів, які виділяють свій час, щоб нам допомагати. Особливо, це стосується тих людей, які нам допомагають онлайн. Адже ми робимо ставку саме на діджитал. Вони створюють різноманітні групи та пабліки в різних соціальних мережах, а ми ділимось з ними інформацією», – розповіли після виборів керівники одного зі штабів політичної сили нового президента.
Працюючи у виборчій комісії, на власні очі пересвідчилася у силі симпатії нашого електорату до Володимира Зеленського. Навіть спостерігачі «Слуги народу» були найбільш пунктуальними та педантичними, а члени комісії – дуже відповідальними, що вже говорити про виборців – перемога цієї партії переконлива й тотальна. Та й мажоритарка піддалася «Слузі народу» майже повсюдно. На Рівненщині по чотирьох округам, окрім нашого, його представники святкують перемогу.
Якщо хочете стати агітатором в майбутньому
У штабах одразу декількох політичних сил нам розповіли, що агітаторів знаходять трьома способами. Перший – це публікація оголошень на різноманітних рекрутингових ресурсах та у соціальних мережах. Другий – люди самі пишуть і пропонують свої послуги. Третій – через знайомих, що частіше всього і відбувається у партіях, з добре злагодженою інфраструктурою і досвідом.
«До нас рідко потрапляють випадкові люди. Найчастіше на кожних виборах працюють одній й ті ж. Інколи – вони можуть привести знайомих, які давно та віддано нас підтримують», – розповідають в партії «Батьківщина». Ця політична сила давно сформувала свій «клуб інтересів», основним з яких є Юлія Тимошенко.
Для того, щоб влаштуватися на роботу агітатором політичної сили, досить мати копію першої сторінки паспорта та прописки. Іноді просять ідентифікаційний код, але частіше всього він не потрібен. Оплата відбувається раз на тиждень, готівкою, адже, за законом, агітаторам заборонено платити. Пригадуєте, скандал президентської кампанії з машиною з чорним налом для агітаторів?
Чи не найскладніша робота – це агітатор у наметах. За день платять від 300 до 500 гривень, в залежності від регіону та політичної сили. Зазвичай, одна людина працює два-три дні на тиждень. Проте є й такі, що примудрялися агітувати за дві політсили одразу. Півдня в одному наметі, півдня – в іншому, але вже від іншого кандидата. Скажете, повіює чимось аморальним. «Гроші ж не пахнуть», – відповів на наш такий закид один з таких біагітаторів.
«Це, насправді, дуже невдячна робота. Ти повинен стояти в наметі чи походити в людному місці цілий день, незалежно від погоди. Але найважче – це люди. Дуже багато тих, хто приходить познущатися або просто висловити претензії до кандидата. Вони не розуміють, що я просто тут працюю, а не відповідаю за його діяльність. Іноді доходило до сварок чи відкритих образ, – розповідає агітаторка, котра роздавала агітки щочертверга на базарі за пані Кирикович. – До нас ще ставилися поблажливо, але іншим агітаторам доводилося несолодко. Особливо вороже налаштовані наші люди до тих, хто при владі».

Вибори влітку – гроші на вітер?
Явка на парламентські вибори була дуже низькою. Тож, напевно, в більшості штабів нині підраховують збитки від виборчої кампанії. Адже не завжди вкладені в неї кошти, дають бажаний результат. Дещо, правда, вдалося зекономити на учасниках виборчого процесу – кандидати напросто  урізали обіцяні заздалегідь суми членам та спостерігачам, мобілізованим для роботи у виборчих комісіях. Напевно, знайшлися й такі, котрі не заплатили зовсім.
З іншого боку, варто врахувати й той факт, що з 2016 року найрейтинговіші політичні партії мають можливість отримувати державне фінансування. Сума залежить від кількості виборців, які за них голосують.
Законом «Про політичні партії» передбачено фінансування партії за формулою: 2% від розміру прожиткового мінімуму на 1 січня поточного року помножити на кількість виборців, які проголосували за відповідну партію. (2% прожиткового мінімуму = 2%*1853= 37,06 гривні).
Судячи з результатів виборів, виходять такі цифри, у мільйонах гривень (приблизно, виходячи з кількості виборців, що віддали свої голоси за ту чи іншу партію):  «Слуга народу» – 242,99 мільйона (це приблизно стільки ж, скільки витрачає наша держава на придбання всіх ліків за медичними програми);  «Опозиційна платформа – «За Життя»  – 62,67 (лише трохи менше, як виділяє Україна на реабілітацію дітей з ДЦП); «Батьківщина» – 48,68; «Європейська Солідарність» – 42,37;  «Голос» - 35,73;  «Сила і честь» – 23,64;  «Опозиційний блок»  – 18,14 (в чотири рази більше, ніж обходиться державі соцзахист дітей та жінок);  «Партія Шарія”  – 17,04;  «Радикальна партія Олега Ляшка» – 15,39;  «Українська стратегія Гройсмана» – 12,09;  ВО «Свобода» (2,1%) – 11,54. Тож, можливо, вся ця затіяна з виборами влітку гра й вартувала спалених свічок?
Просто колосальні збитки понесла на цих виборах держава. Уявляєте собі 85 млн. грн., які пустили під ніж чи сокиру? Я їх бачила на власні очі, коли гасили невикористані бюлетені. Ну, звісно, не всі 85 мільйонів разом, а лишень якусь частину з цієї суми. Та все ж болить душа від такого марнотратства, бо мусили пустити під ніж майже тисячу невикористаних бюлетенів тільки на нашій дільниці. Тож сукупно грошей за вітром пішло чимало. При чому самі члени виборчих комісій, як на мене, виявилися обділеними – за більш ніж двадцять годин безперервної роботи вони отримали від держави трохи більше 400 грн. Ці гроші зовсім не вартують тієї енергії та нервів, які ти вкладаєш у вибори.

Наш округ – виключення з правил
Таку думку озвучив  наш колега, прес-секретар політичної партії «Сила людей» із Вараша Сергій Денега у мережі «Фейсбук»:
«Наш 155-й округ виявився виключенням з «зеленого правила».  На півночі Рівненської області по мажоритарці переміг самовисуванець-бізнесмен, меценат М’ялик Віктор Ничипорович.
Дивлячись на першу трійку, думається таке: Яніцькій, як не крути, займався округом, є певні результати, голосував за реформи в Україні.
М’ялик теж вкладав реальні кошти в допомогу людям та підтримував хороші справи. Коли я був одним з міських кураторів першого року освітнього проекту «Відкривай Україну», то на власні очі бачив, що саме він давав дітям десятки тисяч гривень на шкільні проекти.
І якщо б переміг нікому невідомий Рашовський, то це було б по-людські «абідна» першим двум.
В підсумку: Яніцькому - подяка за те, що робив і зробив. М’ялику - успіху бути гідним нардепом від округу». Володимиру ж Рашовському, думаємо, ця занадто стрімка парламентська гонка додала масу нового досвіду і силу-силену нових друзів, які вірили в нього, робили все для того, щоб він переміг.
А ми  відходимо від передвиборних перегонів та вступаємо в новий етап суспільного розвитку. Яким він буде, ще побачимо.
Людмила РОДІНА.













Фактор надії на виборах до парламенту
Ось і пройшли вибори до Верховної Ради України. Досі їх обговорюють, досі діляться люди враженнями. Головний результат цих виборів – владу в країні ми цілком віддаємо одній політичній силі під назвою «Слуга народу», відповідно саме на цю партію переважна більшість українців і покладає найбільші сподівання. Ми стоїмо на порозі нової епохи, політичної епохи. Іде зміна поколінь в еліті, зміна підходів, традиційні політичні сили трошки посуваються і наступає ера нових політичних сил.
Прагнучи оновлення політичної еліти, українці віддали пропрезидентській силі понад 40% голосів, що забезпечує новоспеченим політикам в парламенті монобільшість – близько 250-ти депутатів. Завдяки цьому вони можуть самостійно сформувати уряд і просувати власні законопроекти. Мені, здається, тут просто фактор надії. Люди втомилися. Протягом останніх років таких часів важких ми ще не переживали. Та коаліцію їм таки доведеться створювати, адже для прийняття доленосних рішень, як то змін до Конституції, необхідних для прийняття обіцяного Закону про імпічмент Президента, необхідно не менше трьохсот голосів.
Перейдемо до нашого 155-го округу.  Хто стане депутатом до Верховної Ради по мажоритарній системі? Це питання найбільше хвилювало наших земляків. У кожного були свої уподобання. В результаті виборів впевнену перемогу здобув Віктор Ничипорович М’ялик.
Мала нагоду побувати в день виборів у багатьох селах району, на виборчій дільниці у Дубровицькому професійному ліцеї. Головний висновок: вибори пройшли злагоджено, підготовлено, без великих порушень. Для вас пропоную враження з окремих дільниць.
Висоцьк: виборча дільниця розташована у місцевому будинку культури. Зранку дуже активно йшли голосувати жителі села. Зустріли на дільниці добрих знайомих, досвідчених, шанованих височан. Робочий день розпочав з гарним настроєм керівний склад комісії.
Сварицевичі: о 12-ій годині на дільницю черга. Саме прийшли з церкви і треба ж проголосувати. Пропускають по кілька чоловік. Грає музика, відчувається, що вибори для села – важлива подія. Особливі люди, особливе село – трударі. Віддали своїй державі найкращі роки. Вони, як і молодь, заслуговують на краще життя. Але всі старші люди хочуть, щоб краще жилося саме онукам! Дай Боже!
Надзвичайно щемливі враження залишилися у душі після відвідин виборчої дільниці у селі Озерськ. По-перше, дорога у село, мальовниче поліське село, далеко немальовнича, починаючи із повороту від дороги на Зарічне. Їхати сюди автівкою, це всіма «добрими» словами згадати владу різних рівнів. А міг би стати Озерськ чудовою базою зеленого туризму в районі. Однак, для мене дорога – не головне враження.
На виборчій дільниці тихо і спокійно. Рада була спілкуванню з членами комісії, з виборцями, яких давно знаю. Вже на виході розмовляю з двома поважними жительками села. Одна з них бабуся безвісти зниклого нашого земляка Руслана Янковського.
Говоримо якраз біля пам’ятника полеглим у Другу світову війну.
Ох, війна, війна. Мрія про її закінчення живе у душах всіх українців.
А родина чекає свого сина, онука, племінника. Чекає і сподівається. Чекає і молиться. Гіркі сльози жінки перевертають мою душу. Хіба можна знайти слова для втіхи? Дай, Боже, щоб рідні дочекалися Руслана, і ми всі, земляки, також.
Я розумію, що вибори, конкуренція, гроші і той бруд, що лився – це все дрібниці, у порівнянні з людським життя. Хіба можливо виміряти біль родини Руслана Янковського з Дубровиці?
Виборча дільниця села Берестя. Передусім дякую членам комісії за толерантність, мудрість, досвід, це відчула при спілкуванні.
Трохи про сільський будинок культури, де була виборча дільниця. При всьому бажанні недоліки закладу не приховаєш.
Я досі під враженнями! Будинок культури схожий на об’єкт, який знаходиться у зоні АТО. У такому великому селі, як Берестя, його треба або ремонтувати, або знести з лиця землі. І якби приїхали іноземні спостерігачі, то було б соромно за Україну, чесне слово. Як на мене, варто було б зробити дільницю у місцевій школі, щоб люди достойно працювали і достойно голосували.
Тепер власне про роботу комісії – відповідальні, досвідчені, як кажуть у нас, грамотні люди. Такі люди здатні прикрасити будь-яку, навіть таку занедбану, будівлю. Спасибі за спілкування і розповідь про роботу. Місцезнаходження дільниці і власне комісія – це дві полярні речі.
Пінчук Софію Микитівну всі знають у Бересті як тітку або ж басусю Ласоню.
Зустрічаю її на виході із виборчої дільниці.
– За кого голосували, бабусю?
– За лутшую жизнь, – відповідає мені бабуся ствердно.
– А якою має бути ця жизнь? – знову перепитую свою співрозмовницю.
– Шоб був мір і пенсію повісілі...
– А за якого кандидата голосували, бабусю, вже Ви з дільниці йдете, то може розкажете...
Старенька дивиться запитально на голову комісії Віктора Твердуна, який стоїть на порозі. Той каже, що можна відповісти на це запитання.
– За Сашу Задорожного. Змалєчку його знаю. Всю родню його знаю. Добрий і наш хлопец. Повірте мені, – переконує мене старенька.
Натруджені руки і сивина у волоссі. Не об’їздила всю Європу, як сучасні закордонні пенсіонери.
У Європу йде з паличкою в руках. Так хочеться, щоб хоч трішки відчула баба Ласоня цю Європу на схилі літ.
Дільниця села Золоте, гарно і затишно, бо такою є і місцева школа! Прийти на вибори на таку дільницю – це задоволення. Комісія чудова!
Мочулище. Патріотично і дуже затишно на дільниці. Продумано освітлення в кожній кабінці. Це важливо для літніх людей. Відповідально працювали члени комісії!
Дуже рада, що побувала в день виборів у Мочулищі.
Бережниця. Вибори – це державне свято. Тут працював представник екзит-полу. Відповідально, піднесено і висока явка була на виборчій дільниці у Бережниці. У складі комісії – інтелігентні, освічені, мудрі люди. Біля будинку культури звучала музика. Співала Леся Фіцура - керівник будинку культури села. Всі бажаючі могли виконати українські пісні під караоке. Додам, що пані Леся – переселенка з Ілловайська, людина, яка чула розриви бомб і бачила війну зовсім поряд. Поговорили про найголовніше – необхідність миру. За словами пані Лесі Фіцури, недостатню увагу приділяє держава і переселенцям. Хай все у нас наладиться, хай прийде мир!
Спасибі, Бережнице, за цей день.
Один вечір, який плавно перейшов в ніч з комісією у Дубровицькому професійному ліцеї. Голова комісії – Оксана Петрук, заступник – Василь Красько, секретар – Зінаїда Петрушко.
Робота на високому рівні, всі працювали відповідально та злагоджено. Пані Оксана – вперше голова комісії, проте справилася з обов’язками дуже добре! Переконалася я вперше у дільничній комісії (була спостерігачем), що непроста робота – рахувати голоси, правильно все оформити, спакувати і здати. Останнє я не бачила. Але маю досвід роботи в окружній, отож пригадую, скільки часу треба «вимаринуватися» у Дубровицькому будинку культури, щоб голоси виборців передати в ОВК.
Люба Клімчук.
Злагоджено працювала дільнична виборча комісія в селі Орв’яниця. Представники від різних політичних сил на виборах були єдиною командою, яка слідкувала, щоб волевиявлення односельців пройшло у комфортній та дружелюбній атмосфері. Всіх діток та тих, хто голосував вперше, тут пригощали солодощами.


Громадські організації області та їх діяльність

Про результати своєї діяльності за 2018 рік органам державної статистики прозвітувало 997 громадських організацій.
Загальна кількість членів громадських організацій нараховує 113,7 тис. осіб, з них 106,6 тис. осіб перебували на обліку керівних органів.
Для своєї діяльності громадські організації у 2018 році отримали з різних джерел 85,4 млн.грн, які використали на 86,7%.


Головне управління статистики
у Рівненській області


Заробітна плата працівників Рівненщини

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника у травні 2019р. становила 8517 грн (дані наведено по юридичних особах та відокремлених підрозділах юридичних осіб із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) та перевищувала у 2 рази розмір мінімальної заробітної плати (4173 грн). Нарахування за одну відпрацьовану годину становили 60,28 грн.
Порівняно з квітнем 2019р. номінальна заробітна плата збільшилася на 2,7%, або на 221 грн, а відносно травня 2018р. – на 19,7%, або на 1399 грн.
Реальна заробітна плата (показник, який характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом росту цін на товари і послуги) порівняно з квітнем 2019р. збільшилася на 1,8%, а відносно травня 2018р. – на 9,1%.
Залишається значною диференціація рівнів оплати праці за сферами зайнятості. Найбільш оплачуваними в області у травні 2019р. традиційно були працівники фінансової та страхової діяльності (12929 грн), лісового господарства та лісозаготівель (11144 грн); серед промислових видів діяльності – працівники підприємств з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (17524 грн), з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції (13194 грн).
Заробітна плата працівників соціальної сфери: охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (5910 грн), мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (6130 грн), освіти (7278 грн) на 30,6–14,6% менша, ніж у середньому по області.
Найнижча заробітна плата зафіксована у працівників поштової та кур’єрської діяльності (4584 грн), тимчасового розміщування й організації харчування (5169 грн); серед промислових видів діяльності – на підприємствах з виробництва гумових і пластмасових виробів (4938 грн).


Головне управління статистики
у Рівненській області


Соціально-економічне становище Дубровицького району
у січні–травні2019 року

Населення
Чисельність наявного населення в районі, за оцінкою, на 1 травня 2019р. становила 47 тис. осіб. Упродовж січня–квітня 2019р. чисельність населення скоротилась на 77 осіб.
У січні–квітні 2019р. обсяг природного скорочення становив 58 осіб.
Кількість живонароджених у січні–квітні 2019р. становила 153 особи, померлих – 211 осіб.

Зайнятість та безробіття
Кількість зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку в Державній службі зайнятості району, на кінець травня 2019р. становила 522 особи. У загальній кількості безробітних 77% – особи, які проживають у сільській місцевості, 57,9% – жінки, 32,2% – молодь у віці до 35 років.
Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до Державної служби зайнятості, на кінець травня 2019р. становила 25. При цьому навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакансію складало 21 особу.
Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного у травні 2019р. становив 2231 грн, що дорівнює 53,5% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (4173 грн).

Соціальний захист
У січні–травні 2019р. субсидії на оплату житлово-комунальних послуг призначено 2,4 тис. домогосподарств, з них у сільській місцевості – 1,7 тис. домогосподарств.
Сума призначених субсидій у січні–травні 2019р. становила 369,1 тис.грн, у т.ч. 200,6 тис.грн – у сільській місцевості. Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство у травні 2019р. склав 83,1 грн.
Крім того, 2,2 тис домогосподарств було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива на суму 8,2 млн.грн, з них у сільській місцевості – 2,1 тис. домогосподарств на суму 7,8 млн.грн.
Середній розмір призначеної у травні 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство склав 3688,9 грн.

Сільське господарство
У січні–травні 2019р. підприємствами району реалізовано на забій 87 т сільськогосподарських тварин (у живій масі), що на 20,8% більше порівняно з січнем–травнем 2018р., вироблено 1893 т молока (на 14,1% менше).
Загальна кількість великої рогатої худоби на 1 червня 2019р. становила 2991 голову (на 14,4% менше, ніж на відповідну дату торік), у т.ч. корів – 1060 голів (на 19,1% менше).

Промисловість
У січні–травні 2019р. порівняно з відповідним періодом попереднього року підприємствами районув 1,5 разазбільшено виробництво деревини хвойних порід у вигляді погонажу, профільованого уздовж будь-якого з ребер чи площин, уключаючи планки та фризи для паркетного покриття підлоги, незібрані, на 22,7% – гранул та брикетів з пресованої або агломерованої деревини, залишків або відходів рослинного походження, на 17,6% – цегли невогнетривкої керамічної будівельної. Разом з тим на 77% зменшився випуск кормів готових (крім преміксів) для годівлі сільськогосподарських тварин – для великої рогатої худоби.

Будівництво
У січнітравні 2019р. підприємствами району вироблено будівельної продукції на суму 205 тис.грн.

Транспорт
У січні–травні 2019р. автотранспортними підприємствами району доставлено замовникам 21,3 тис.т вантажів та виконано вантажооборот в обсязі 0,9 млн.ткм.

Зовнішньоекономічна діяльність
У січні–квітні 2019р. експорт товарів становив 645,3тис.дол. США, імпорт – 236тис.дол. Порівняно з січнем–квітнем 2018р. експорт скоротився на 24,1%, імпорт збільшився у 2,6 раза. Позитивне сальдо становило 409,3тис.дол.
Найбільші експортні поставки здійснювалися до Угорщини, Румунії, Німеччини.
Основу товарної структури експорту складали деревина і вироби з деревини, продукти рослинного походження.
У загальному обсязі імпорту суттєва частка припадала на Польщу, Литву, Білорусь, Китай, Німеччину.
У товарній структурі імпорту переважализасоби наземного транспорту, крім залізничного, машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання.