Фактор надії на виборах до парламенту

Ось і пройшли вибори до Верховної Ради України. Досі їх обговорюють, досі діляться люди враженнями. Головний результат цих виборів – владу в країні ми цілком віддаємо одній політичній силі під назвою «Слуга народу», відповідно саме на цю партію переважна більшість українців і покладає найбільші сподівання. Ми стоїмо на порозі нової епохи, політичної епохи. Іде зміна поколінь в еліті, зміна підходів, традиційні політичні сили трошки посуваються і наступає ера нових політичних сил.

Прагнучи оновлення політичної еліти, українці віддали пропрезидентській силі понад 40% голосів, що забезпечує новоспеченим політикам в парламенті монобільшість – близько 250-ти депутатів. Завдяки цьому вони можуть самостійно сформувати уряд і просувати власні законопроекти. Мені, здається, тут просто фактор надії. Люди втомилися. Протягом останніх років таких часів важких ми ще не переживали. Та коаліцію їм таки доведеться створювати, адже для прийняття доленосних рішень, як то змін до Конституції, необхідних для прийняття обіцяного Закону про імпічмент Президента, необхідно не менше трьохсот голосів.

Перейдемо до нашого 155-го округу.  Хто стане депутатом до Верховної Ради по мажоритарній системі? Це питання найбільше хвилювало наших земляків. У кожного були свої уподобання. В результаті виборів впевнену перемогу здобув Віктор Ничипорович М’ялик.

Мала нагоду побувати в день виборів у багатьох селах району, на виборчій дільниці у Дубровицькому професійному ліцеї. Головний висновок: вибори пройшли злагоджено, підготовлено, без великих порушень. Для вас пропоную враження з окремих дільниць.

Висоцьк: виборча дільниця розташована у місцевому будинку культури. Зранку дуже активно йшли голосувати жителі села. Зустріли на дільниці добрих знайомих, досвідчених, шанованих височан. Робочий день розпочав з гарним настроєм керівний склад комісії.

Сварицевичі: о 12-ій годині на дільницю черга. Саме прийшли з церкви і треба ж проголосувати. Пропускають по кілька чоловік. Грає музика, відчувається, що вибори для села – важлива подія. Особливі люди, особливе село – трударі. Віддали своїй державі найкращі роки. Вони, як і молодь, заслуговують на краще життя. Але всі старші люди хочуть, щоб краще жилося саме онукам! Дай Боже!

Надзвичайно щемливі враження залишилися у душі після відвідин виборчої дільниці у селі Озерськ. По-перше, дорога у село, мальовниче поліське село, далеко немальовнича, починаючи із повороту від дороги на Зарічне. Їхати сюди автівкою, це всіма «добрими» словами згадати владу різних рівнів. А міг би стати Озерськ чудовою базою зеленого туризму в районі. Однак, для мене дорога – не головне враження.

На виборчій дільниці тихо і спокійно. Рада була спілкуванню з членами комісії, з виборцями, яких давно знаю. Вже на виході розмовляю з двома поважними жительками села. Одна з них бабуся безвісти зниклого нашого земляка Руслана Янковського.

Говоримо якраз біля пам’ятника полеглим у Другу світову війну.

Ох, війна, війна. Мрія про її закінчення живе у душах всіх українців.

А родина чекає свого сина, онука, племінника. Чекає і сподівається. Чекає і молиться. Гіркі сльози жінки перевертають мою душу. Хіба можна знайти слова для втіхи? Дай, Боже, щоб рідні дочекалися Руслана, і ми всі, земляки, також.

Я розумію, що вибори, конкуренція, гроші і той бруд, що лився – це все дрібниці, у порівнянні з людським життя. Хіба можливо виміряти біль родини Руслана Янковського з Дубровиці?

Виборча дільниця села Берестя. Передусім дякую членам комісії за толерантність, мудрість, досвід, це відчула при спілкуванні.

Трохи про сільський будинок культури, де була виборча дільниця. При всьому бажанні недоліки закладу не приховаєш.

Я досі під враженнями! Будинок культури схожий на об’єкт, який знаходиться у зоні АТО. У такому великому селі, як Берестя, його треба або ремонтувати, або знести з лиця землі. І якби приїхали іноземні спостерігачі, то було б соромно за Україну, чесне слово. Як на мене, варто було б зробити дільницю у місцевій школі, щоб люди достойно працювали і достойно голосували.

Тепер власне про роботу комісії – відповідальні, досвідчені, як кажуть у нас, грамотні люди. Такі люди здатні прикрасити будь-яку, навіть таку занедбану, будівлю. Спасибі за спілкування і розповідь про роботу. Місцезнаходження дільниці і власне комісія – це дві полярні речі.

Пінчук Софію Микитівну всі знають у Бересті як тітку або ж басусю Ласоню.

Зустрічаю її на виході із виборчої дільниці.

– За кого голосували, бабусю?

– За лутшую жизнь, – відповідає мені бабуся ствердно.

– А якою має бути ця жизнь? – знову перепитую свою співрозмовницю.

– Шоб був мір і пенсію повісілі...

– А за якого кандидата голосували, бабусю, вже Ви з дільниці йдете, то може розкажете...

Старенька дивиться запитально на голову комісії Віктора Твердуна, який стоїть на порозі. Той каже, що можна відповісти на це запитання.

– За Сашу Задорожного. Змалєчку його знаю. Всю родню його знаю. Добрий і наш хлопец. Повірте мені, – переконує мене старенька.

Натруджені руки і сивина у волоссі. Не об’їздила всю Європу, як сучасні закордонні пенсіонери.

У Європу йде з паличкою в руках. Так хочеться, щоб хоч трішки відчула баба Ласоня цю Європу на схилі літ.

Дільниця села Золоте, гарно і затишно, бо такою є і місцева школа! Прийти на вибори на таку дільницю – це задоволення. Комісія чудова!

Мочулище. Патріотично і дуже затишно на дільниці. Продумано освітлення в кожній кабінці. Це важливо для літніх людей. Відповідально працювали члени комісії!

Дуже рада, що побувала в день виборів у Мочулищі.

Бережниця. Вибори – це державне свято. Тут працював представник екзит-полу. Відповідально, піднесено і висока явка була на виборчій дільниці у Бережниці. У складі комісії – інтелігентні, освічені, мудрі люди. Біля будинку культури звучала музика. Співала Леся Фіцура - керівник будинку культури села. Всі бажаючі могли виконати українські пісні під караоке. Додам, що пані Леся – переселенка з Ілловайська, людина, яка чула розриви бомб і бачила війну зовсім поряд. Поговорили про найголовніше – необхідність миру. За словами пані Лесі Фіцури, недостатню увагу приділяє держава і переселенцям. Хай все у нас наладиться, хай прийде мир!

Спасибі, Бережнице, за цей день.

Один вечір, який плавно перейшов в ніч з комісією у Дубровицькому професійному ліцеї. Голова комісії – Оксана Петрук, заступник – Василь Красько, секретар – Зінаїда Петрушко.

Робота на високому рівні, всі працювали відповідально та злагоджено. Пані Оксана – вперше голова комісії, проте справилася з обов’язками дуже добре! Переконалася я вперше у дільничній комісії (була спостерігачем), що непроста робота – рахувати голоси, правильно все оформити, спакувати і здати. Останнє я не бачила. Але маю досвід роботи в окружній, отож пригадую, скільки часу треба «вимаринуватися» у Дубровицькому будинку культури, щоб голоси виборців передати в ОВК.

Люба Клімчук.

Злагоджено працювала дільнична виборча комісія в селі Орв’яниця. Представники від різних політичних сил на виборах були єдиною командою, яка слідкувала, щоб волевиявлення односельців пройшло у комфортній та дружелюбній атмосфері. Всіх діток та тих, хто голосував вперше, тут пригощали солодощами.