Весна в дитячих сердечках і усмішках

Напередодні 8 Березня з Віктором Кузіним – помічником Віктора Ничипоровича М’ялика побували у Берестівському дитсадку «Берізка». Ми щиро привітали колектив з перемогою у конкурсі «Кращий дитячий садок області» серед сільських дошкільних закладів, а також поздоровили вихователів, діток, мам і бабусь зі святом весни. Іграшки та допомога від благодійника – подарунок для діток і вихователів. Завідувачка Клавдія Подолянко зазначила, що раніше за кошти Віктора М’ялика у садочку замінили частину вікон на сучасні, енергозберігаючі. Отож комфортніше стало тут перебувати малечі.

Ми ж потрапили якраз на святкову програму для мам та бабусь. Уявіть: у актову залу розчиняються двері й вибігають в українському вбранні дівчатка, як намистинки розсипаються. Які ж наші україночки чарівні, такі маленькі і серйозні, щирі і непосидючі, дівчаточка з прекрасними оченятами. Разом з вихователями трохи хвилюються, трохи мрійливо оглядають залу: «де моя мама сидить?».  Дивитися в мамині очі і не забути рядочки вірша чи пісні – сьогодні для них  головне. Трішки згодом вийдуть маленькі парубки у вишиванках. Дивлюся, як окрім рідних, дивиться на малечу залюблено Клавдія Іванівна. Гордиться, як своїми. І для вихователів малеча, як свої донечки і синочки, по-інакшому неможливо любити роботу педагога.

Сьогодні ДНЗ «Берізка» - підрозділ Берестівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ». У закладі функціонує чотири дошкільні групи. Відвідує цей затишний дім 77 маленьких берестівчан.

Клавдія Іванівна проводить нам екскурсію закладом. Простора будівля, де створено  умови для кожної групи, садок побудований за прибалтійським проектом. Дитячі ігрові світлі і просторі, всі спальні окремі, у кожній групі бойлер з гарячою водою. Велика спортивна і актова зала. Виставлено багато  робіт, зроблених власними руками. Всюди порядок, як у зразкових господинь, навіть у невеличких коморках складено гарно речі і все до ладу. До 2000  року в п’яти групах дитсадка виховувалося 120 діток. Зараз народжуваність у селі зменшилася, на жаль. Прикро тим паче й тому, що Берестя називають селом лелечих гнізд.

Нагадаємо, що не так вже й давно дитсадки приєднали до шкіл, створивши  спільні НВК. Можливо, у деякому світлі це й правильно, щоб оця вертикаль розвитку особистості учня  була єдиною і нерозривною. Однак у плані фінансового зебезпечення садочки втратили, вони випали з прямого держбюджетного фінансування. Зараз це суттєво позначилося на зарплатні вихователів, яка в порівнянні з вчительською суттєво менша. Будемо сподіватися, що ситуація зміниться, бо ж робота педагогів-дошкільників також заслуговує на вищу оцінку.

Просимо Клавдію Іванівну розповісти про себе і досвід роботи.

– Як закінчила педучилище, то приїхала  до рідної Дубровиці, – згадує завідувачка. – Думала, що працюватиму у міському дитсадку, набиратимуся досвіду у старших колег. А тут тато ввечері заявляє: поїдеш, доню, у Берестя до Романа Романюка у садок, там будеш керувати. Я вже Романюку пообіцяв, то ти навіть ні на хвилину не задумуйся.

Ця новина була для дівчини, як грім з ясного неба. Але татові перечити юна Клава не могла. Його слово було для доньки вагомим, бо любила і цінувала батька. Зранку поїхала у Берестя, тремтіли руки і ноги. Ну як вона, дівча, прийде у садок і буде керувати? Керувати ж треба старшими і досвідченими людьми? Пригадалися татові настанови: не панікувати, бути спокійною і поважати людей.

Ці настанови пронесла крізь усе життя, крізь роки роботи й зараз Клавдія Іванівна наголошує:

– Головне у колективі дитсадка – спокійна і дружелюбна атмосфера, діти ж все відчувають, вони повинні перебувати у середовищі взаєморозуміння і взаємоповаги. Тут неприпустимі підвищення тону і образи.

Минули роки. Вони стрімко, як птахи у небі, летіли над Берестям. Мчали швидко й трудові свята, і будні Клавдії Іванівни. Завжди цінувала колег, відчувала велику підтримку господарства «Зоря», сільської ради, батьків. От і нинішній голова Микола Дашук про садочок переймається, як про діток своєї родини. А батьки теперішніх вихованців також не стоять осторонь вирішення нагальних питань, розуміють, що у наш час треба всім допомагати, щоб комфортно було малечі у садочку.

Змінювалися часи, на жаль, не стало господарства у селі. Все довкола стає іншим. Змінюються і дітки. Як каже Клавдія Іванівна, теперішнім малюкам дуже бракує живого спілкування з батьками, однолітками, родиною. Погодьтеся, що так багато дітвора проводить нині біля телевізора чи комп’ютера.

Моя співрозмовниця наголошує:

– Як на мене, то я діткам до першого класу взагалі заборонила б користуватися комп’ютерами, ноутбуками і планшетами. А мультфільми дозволяла б дивитися вибірково. Зрозуміло, це найлегше – ввімкнути дитині телевізор і займатися своїми справами. Діткам треба читати, бесідувати з ними, розповідати. Живе спілкування розвиває мислення, мову, комунікабельність. Чому зараз багато хлопчиків і дівчаток  починають говорити пізніше, як колись? Тому, що бракує саме живої комунікації.

Звичайно, багато можна писати про дошкільне виховання. Воно ж фундамент становлення людської особистості. Велику роль у вихованні відіграє родина і колектив, у який дитина потрапляє, педагоги, які долучаються до її виховання. Переконана, у Берестівському садочку малечі сповна дають можливість розкритися і стати особистістю, навчитися любити світ довкола себе.

Перемога в обласному конкурсі для «Берізки» – великий успіх. Але найбільша радість і втіха – це повсякденні усмішки малят. Як сміються діти, то світ довкола стає весняним у будь-яку пору. Отож дякуємо колективу «Берізки» за весну в дитячих сердечках.

Любов Клімчук.