Молодість: краса, творчість і натхнення

Знайомтеся, Олена Воробей, 17 років, активістка, спортсменка, модель,

співачка і просто позитивна дівчинка по життю. Як каже моя юна співрозмовниця, не зважаючи на свій вік, вона вже  досягла деяких висот і пишається своїми успіхами. Нещодавно Олена, як і всі випускники,

складала ЗНО. Це був період відповідальний і складний, вимагав зосередженості і зібраності, звичайно були хвилювання. Але все ж Оленці

вдавалося поєднати навчання і підготовку до ЗНО, і свою модельну діяльність. Саме про життя, захоплення і уподобання нашої юної землячки ми і говоримо.

Оленко, часто бачимо тебе на сцені, маєш чудовий голос, напевно у вас співоча родина?

Так, музика і справді займає велику частину у моєму житті. Почалось це з дитинства, в мене тато – музикант, як і бабуся та рідний дядько, тому звичайно ж музика в прямому сенсі у мене в крові. у 2013 році я закінчила з червоним дипломом Дубровицьку дитячу музичну школу по класу сольний спів. Із задоволенням брала участь у концертах у рідній школі, сільському будинку культури, в районних конкурсах. Найбільше в цьому напрямку мені допоміг реалізуватися директор районного будинку культури Олександр Лавор. Допомагав розвиватися у вокальному напрямку, окрім навчання в музичній школі і участі в концертах, навіть звичайний спів у караоке. Я меломан, але співати найбільше люблю ліричні пісні, те, що я відчуваю душею, це чудово звучить і українською, і французською.

Не раз із захопленням переглядала твої гарні світлини, де крокуєш по подіуму…

Моє модельне життя почалось у 2016 році із запрошення у соцмережі спробувати свої сили у кастингу моделей. Чесно кажучи, такій пропозиції здивувалася і думала, що це чийсь жарт. Але я помилялася у своєму міркуванні. Наполегливі викладачі не переставали мене запрошувати, заохочувати, просити приїхати хоча б на співбесіду. Завдяки підтримці моєї мами я погодилась хоча б побачити, що таке модельне життя. З приємністю згадую: м Рівне, Манхеттен Сіті Хол, офіс Artmodels, моя перша співбесіда, і мене одразу ж зараховують до модельної школи. У школі ми вивчали такі дисципліни, як дефіле, візаж, vogue, хореографія, риторика, основи модельного бізнесу, дієтологія і багато інших.

Як для дівчинки – то це просто знахідка, хоча у групі з нами були і хлопчики. Нас розвивали в усіх напрямках, які будуть корисні у житті. Я увійшла в групу підтримки клубу «Верес», і тому була постійною гостею на усіх матчах в Рівному. Найстаранніших, найхаризматичніших і найбільш цілеспрямованих відбирали поетапно на найбільш гучну подію року у Рівному Fashion Time. Отож на мене чекали: перші примірки, інтерв’ю, візаж, бекстейдж. Там були присутні нотки хвилювання та захоплення, не передати словами цю атмосферу. Ось він, твій час: подіум, всі прожектори спрямовані на тебе, спалахи камер, відео. В той момент я відчула, що подіум - це моє. Згодом ніколи не жалкувала, що все ж таки приїхала на першу співбесіду. З великою приємністю згадую показ колекцій Andre Tana. Ця подія стала рекламною для мене, як моделі і мене запросили до Луцька у модельне агентство UNImodels. Це вже серйозний крок, почалися постійні покази, фотосесії, кастинги і різні примірки. Мене вперше опублікували у міжнародному журналі UNImodels. Презентація відбувалась у Луцьку, де мені разом з журналом вручили диплом (який засвідчив професійність). На даний момент вже є 3 журнали цього агентства, на сторінках якого розміщені мої фото. Але все ж моделінг у моєму житті я сприймаю як хобі, а не професію.

Озираючись на твій життєвий досвід, який вже маєш, що найбільш цінуєш в людях?

Найбільше я ціную підтримку, адже саме вона допомагала бути сильною у нелегкі моменти. Постійні поїздки до Рівного і до Луцька не давалися легко. Підйом о 04.30, заняття у режимі нон-стоп, додому добиралася о другій ночі. Так бувало перед кожним серйозним показом чи кастингом. Безмежно вдячна моїй матусі, моїй найкращій подрузі, моїй порадниці. Саме мама – це моя найбільша підтримка і гордість. Коли опускалися руки, то мама знаходила потрібні слова, які одразу ж запалювали іскорку в моїх очах і тепло у серці.

Сучасна молодь особлива?

Я не можу відповісти однозначно, бо це ж про моє покоління йдеться. Але я ввважаю, що думками вже переросла свій вік. Часто чую від інших, що я не схожа на 17-ти річну, бо міркую по-дорослому. Маю трішки особливі захоплення, свій вільний час розплановую зовсім по-іншому, але люблю, як і всі молоді люди, дискотеки і посиденьки з друзями. Однозначно, що сучасна молодь – це покоління інновацій та технологій, коли телефон та інтернет є невід’ємною частинкою життя. Ну що ж, просто ми крокуємо в ногу з часом, де чільне місце займає віртуальне життя.

Що подобається у хлопцях? Якими бачиш стосунки між юнаком та дівчиною?

У моєму розумінні хлопець, чоловік – це в першу чергу захисник, той, хто не дасть образити і не образить сам. Складовими гарних відносин є підтримка, повага, розуміння інтересів один одного. А які стосунки без любові? Я романтик і люблю різні романтичні вчинки. А щодо зовнішності та матеріального стану, то це мене хвилює в останню чергу, адже вважаю, що людина, яка  красива душею, приваблива і зовні.

Наближається випускний вечір…

Так, у цю суботу, 23 червня, відбудеться важлива подія, мій випускний. Залишилось дуже мало часу, і тому у душі присутні   нотки хвилювання. Взуття, сукня, зачіска, макіяж і різні дівочі дрібниці, які є великою складовою мого випускного образу, обдумані і затверджені. Знаю, що будуть хвилювання, буде трішки тривога на серці і багато чудових емоцій. Сподіваюсь, що все буде якнайкраще. Всім ровесникам щиро зичу реалізуватися у житті і впевнено йти до омріяної мети!

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.