четвер, 11 червня 2020 р.


ЗАВТРА – НАШЕ СПІЛЬНЕ СВЯТО
Раз на рік настає наш день. 6 червня – професійне свято журналістів. Нас, колективу редакції, та вас, наші дорогі дописувачі, адже ми вже кілька десятків років творимо газету спільно. Цього року цей день трохи сумний, бо карантинний. Але, як і годиться, в час небезпеки журналісти не залишили своїх читачів, газета регулярно виходить і несе новини в кожен дім, де нам раді. Бо життя ж не зупиняється. Навпаки час безупинно та стрімко відраховує миті, нагадуючи, в тому числі, що до кінця передплатної кампанії залишаються лічені дні. Тож нам і в святкові дні тривожно, чи не обірветься та ниточка, що єднала нас з вами.
Можна багато писати та ще більше говорити про проблеми, які нам підкидає життя. Можна безкінечно нарікати на владу та жалітися на її часто недодумані дії. У нас це дуже популярно. Можна довго з’ясовувати на сторінках газети особисті стосунки.
Однак, все тече – все міняється. Інші проблеми та турботи змусять приймати кожного з нас свої, власні рішення. І знову ж таки тільки час розставить всі крапки над «і» в людських долях.
Вічними залишаться природні явища, людські емоції, пам’ять, почуття та ще історичні факти, вкарбовані словами в друкованих засобах масової інформації. Адже написане пером не вирубаєш сокирою, не зітреш, натиснувши на комп’ютерну клавішу, не збережеш навік в гаджеті, бо прогрес стрімко мчить попереду нас, відмітаючи старе в смітник. Тож, як би хто не казав, що газети своє віджили. Але ми – історія… великої країни, древнього міста, маленького депресивного села, конкретної людини.
Власне, будь-яка значима подія світового рівня починається з людини. До слова, районні газети у свій час, а це були 1920-30 роки, і створювалися задля того, щоб всі верстви населення мали доступ до інформації, щоб могли прочитати про себе, своїх друзів чи рідних, про ті досягнення, які є маленькими на державному рівні і такими значимими для району чи якогось населеного пункту. Саме ці традиції зберігаємо і ми, нинішні працівники редакції газети «Дубровицький вісник».
Звичайно, ми прямуємо вперед разом з вимогами часу. Функціонує офіційний електронна скринька газети, у неї є блог в Інтернеті. Однак як і раніше нам найбільш цінне – ваше живе спілкування. Ми поряд в час ваших успіхів та поспішаємо на допомогу в мить біди. Тож ніколи ми не подаємо всю газету в Світовій павутині. Вона – наш з вами спільний продукт, на який наші передплатники мають пріоритетне право. Для невеликої частини району – онлайн-повідомлення та «життя» в соціальних групах – норма існування; для жителя глибинки та ще літнього віку – така ось сучасна модернізація не до смаку, а якщо додати, що й Інтернет є не скрізь та ще й дорого коштує, то альтернатива одна – газета рідного краю!
Газету «Дубровицький вісник», як і будь-яку районку, можна порівняти із традиційними смачними та багатоінгредієнтними салатами – вінегретом та олів’є, бо тут мають бути вміщені матеріали на смак читача різного віку та різних вподобань. Додамо, що все це треба помістити в маленьку посудину на дванадцять шпальт, адже папір ну дуже дорогий та й не виготовляється в Україні ця цінна сировина. Як і будь-який засіб масової інформації, наша газета має свої обмеження, рамки та вимоги, прописані в законодавчій базі. Але це тема іншої розмови.
Незважаючи на здорожчання витратних матеріалів та поліграфічних послуг, реформування галузі та стрімкій ріст цін поштового зв’язку, ми й далі творитимемо для вас. Відшукуватимемо цікавих людей, курйозні історії, даватимемо поради на повсякчас. Давайте разом продовжуватимемо вписувати нові події в історію рідної землі, разом зустрінемо тридцятиліття газети, яка найпершою в світі готова розповісти про вас, ваші родини, згадує досягнення та перемоги ваших батьків та радіє успіхам ваших дітей. Ми завжди відкриті для спілкування, готові до «незручних» запитань, відгукуємося на ваші запрошення і намагаємося допомогти у вирішені складних завдань.
Нашу роботу ви бачите щоп’ятниці, відкриваючи газету. Так, ми іноді помиляємося. Так, ми не можемо всім догодити, та це і не є пріоритетом в роботі журналістів. Однак, легко бути бездоганним лише тоді, коли нічого не робиш. А ми робимо! Разом з вами ми пишемо про сьогодення, на прикладах якого інші покоління будуть вивчати наш непростий і буремний час.
Тож зі святом вас з нами! Тих, хто на наших сторінках часто, і тих, хто тільки хоче написати в нашу газету. Хочемо запевнити: ми щиро любимо всіх наших дописувачів та читачів, поважаємо думку та переконання кожного. І якщо якийсь газетний матеріал вас зачепив за живе, не критикуйте автора, а висловіть на наших шпальтах свою правоту. Тільки в суперечках народжується істина.
Залишаймося разом надовго!

З повагою, колектив редакції «Дубровицький вісник».


Немає коментарів:

Опублікувати коментар