«Я не розуміла, якою щасливою була»

Моя університетська подруга Роза Гольдман виїхала на постійне проживання до Ізраїлю через рік після закінчення університету. Дівчина, яка була однією з найкращих студенток на факультеті іноземних мов, завжди мріяла жити у країні, де мала багато рідних. Отож Розу познайомили з хорошим хлопцем із Тель-Авіва. І врешті-решт мрія Рози здійснилася. За час, поки не листувалися, Роза встигла стати мамою трьох прекрасних доньок, а також побудувати непогану кар’єру в готельному бізнесі. Завдяки карантину, спільним знайомим  списалася з колишньою подругою майже через 25 років. Поговорили про все. Весь світ об’єднала одна біда і проблема – коронавірус. І так багато цей вірус змінив у житті людей. «Ти щаслива?» – запитую у подруги. «Я навіть не розуміла, якою була щасливою донедавна, – відповіла вона, – спокійно було на душі. Зараз засинаю тривожно і просинаюся тривожно. Хвилююся за чоловіка та батьків у Львові, за сестру. Вона працює у Львові сімейним лікарем.

Розо, передивилася фото. Дуже багато свіжих. Гарні доньки у тебе. Такі гарні картини намальовані. Чиї це роботи?

Це куплені готові картини, які ми розмальовуємо з донечками. Є багато вільного часу. Школи та університети закриті на карантин. Фото робимо для чоловіка, пересилаємо йому, сумуємо за ним. Я вже два тижні не працюю. Наш готель закрили. Туристів нема, не відомо, коли робота знову з’явиться. Чоловік практично весь час на роботі, він поліцейський. Останні два тижні працівники його підрозділу перевіряють, як виконують люди правила карантину, чи вдома ті, хто має бути на самоізоляції. Поліцейські їздять по домівках, без попередження. Дуже великий штраф накладається, якщо людина порушила умови карантину. Наші правоохоронці мають дуже хорошу екіпіровку, захищені цілком. Але все одно, я хвилююся за чоловіка, мені здається, що цей вірус всюдисущий. Чоловік розповідав, що в країні бракує захисних костюмів, як і у всьому світі. Тому, поки що, цей необхідний одяг є. А потім? Чоловік мене заспокоює, каже, що все буде добре, він давав присягу служити народу Ізраїлю, тому зараз головне завдання убезпечити громадськість від поширення коронавірусу.

Щоб уберегти нас, чоловік вже тиждень живе поряд з роботою, там поліцейським винайняли житло. Я намагаюся з дому не виходити. Менша донька займається гімнастикою, то з однієї кімнати винесли  більшість меблів, облаштували їй невеличку гімнастичну залу, щоб тренувалася потрохи.

Ще скажу, наш готель, де я працюю, планують використати для обсервації, власник на це погодився. Це вимога часу. Багато готелів вже використовують як обсервації. У нас в країні більше як три тисячі хворих на коронавірус. У Ізраїлі зараз працюють тільки життєво необхідні служби, які забезпечують життєдіяльність міста.

У цьому всьому є один плюс – багато часу з дітьми. А як купуєте продукти? Можеш виходити на вулицю? Як пересуваються люди містом?

25 березня у нас дуже посилили карантин. Взагалі вийти на вулицю просто так не можна. Є обмеження – не далі як 100 метрів від дому. Щоправда є винятки, можна йти у супермаркет, щоб придбати товари першої необхідності. Я замовляю продукти з доставкою. Доставка повністю безконтактна – ставлять товари за дверима.

Чоловіка нема вдома, то наш жіночий раціон змінився. Готую раз на день. Любимо салати, рибу, дівчата люблять молочні продукти. В магазині не була вже з 25 березня. Якщо люди мають літніх родичів, то можуть ходити їм допомагати. Поліцейські часто зупиняють людей на вулиці і питають про мету переміщення. За порушення карантину введено досить серйозні штрафи (5000 шекелів - близько 39 тисяч гривень).

А загалом вже давно продавці працюють у масках. Всім при вході в магазини міряють температуру, якщо вона підвищена, то в магазин не пускають. Продуктів є вдосталь. Ціни не зросли. Але у нас завжди є багато акцій. Я купувала їжу практично завжди по акціях. Тепер їх нема.

Поїзди всі відмінено. Міського транспорту дуже мало. Працюють таксі, однак в одне авто може сідати тільки один пасажир, і то треба їхати з відчиненим вікном на задньому сидінні. Моя подруга часто їде до мами, бере таксі, то каже, що вартість його не зросла.

Дуже багато людей взагалі не йде з дому. Колись у нас зранку багато людей бігали, займалися спортом, люди любили поспілкуватися за кавою, посидіти на повітрі. Все завмерло зараз. Добре, що є можливість спілкуватися по телефону та в Інтернеті.

Ми всі, православні християни, за Ізраїль вболіваємо. Ми чекаємо ж великоднього вогню з Храму Гробу Господнього.

Уряд нашої країни  на тлі спалаху коронавірусу розпорядився закрити всі церкви, зокрема й Храм Гробу Господнього. Закриті всі синагоги і мечеті. Я працюю у готельному бізнесі. То я бачу, як щороку саме в цей час Ізраїль стає особливим місцем паломництва. Багато людей їде до нас, щоб побувати у Церкві Гробу Господнього – головній святині християнства. Храм стоїть на тому місці, де був похований і воскрес Ісус. Протягом цього тижня храм закритий, як буде далі – не знаю. Чоловік каже, що можливо карантин у релігійних закладах буде продовжено. Але будемо сподіватися, що весь світ зможе побачити сходження благодатного вогню. На цьому тримається християнство.

Спілкувалася Люба Клімчук.