* 21 березня – Міжнародний день лісу

Ліс був завжди! І хай буде завжди!

Пригадую своє дитинство у Підлісному, оточеному лісами. Вже тепер дорослою розумію, звідки у селі було таке неповторне цілюще повітря, бо легені (ліс) були фактично обабіч. Здається, ліс був у житті моїх рідних щоденно: то дід по дрова поїхав, то по ягоди (чорниці) зранечку баба будила, то дядько грибів приніс багато як ніколи, а то ми йшли на околицю, щоб насмажити, сидячи на пеньку, сала. А взимку хіба ж були смачніші десерти, аніж шматок білого хліба з густим чорничним варенням? А дід не любив магазинного чаю, у нього завжди у кварті варився цілющий, духмяний напій з багуна та суничника. Варився довго, здавалося мені, що саме це чар-зілля і рятувало мене від застуд. А недавно була у лікаря в Рівному і розповідала йому, як рятувалася від кашлю настоянкою із соснових шишечок. Лікар погодився, наскільки це хороший засіб при бронхітах та інших запальних захворюваннях органів дихання.

Одна картинка дитинства. Йдемо потомлені, набравши ягід. Руки сині, губи сині, бо ж трохи береш, а найсоковитіші – вони ж найсмачніші, то їх у рот кладеш.

«Є ягоди?» – у тих, хто вертається з лісу, це питали найперше, раніше, ніж кажуть «добридень». А потім друге запитання: «Скільки набрали?». «А, так, щось надлубали», – відповідь часто навмисне неточна.

Це як так поетично почала про значення лісу в житті поліщуків. Знаю, ви можете додати ще чимало різних фактів, бо ж хтось далеко у болото по клюкву йде, хтось лікарські трави заготовляє. А стояли б по селах хати з дерева, якби не ліс? А чим палили б груби зимою?

Якби покоління наших дідів побачило, на що перетворили наш ліс старателі, то, мабуть, ще раз відійшло б у той світ від миттєвого інфаркту. Колись баба наказувала: мурашника палкою не чіпати, молоде деревце у лісі не ламати, гриби зрізувати, а не з коренем тягти, щоб вони росли та й росли. Думалося тоді про день завтрашній, а не передовсім про наживу. Останні роки довели зворотнє, людей цікавить нажива – покопали, перерили, землю потурбували глибоко-глибоко. Чому дивуємося тепер, то води нема в колодязях, то буревії великі, а то десь у свиней чума береться… Порозкопували, порушили, природу, потурбували боляче. Боляче все нам і відгукується.

Чітке усвідомлення, що ліс – складна екологічна система, прийшло до багатьох нас і після того, як Україна зіткнулася з рукотворним лихом, – всиханням лісів. На жаль, спостерігається це і у нашій області. Науковці пояснюють це зміною кліматичних умов. Мовляв, наслідком підвищення середньорічних температур стали тривалі засухи, що призводять до зниження рівня ґрунтових вод та ослаблення дерев, які на півдні області вражає коренева губка, а на півночі – вершинний короїд. Він завдяки раннім веснам тепер дає потомство двічі-тричі за сезон, а не раз-двічі, як раніше.

Науковці сперечаються, що саме стало першопричиною біди: поширення хвороб і шкідників, чи зниження стійкості дерев, хоч загалом це вже не принципово, бо нагадує диспут про первинність яйця чи курки. Значно важливіші практичні заходи, здатні захистити ліси від всихання і загибелі. А хто покликаний подбати про здорову атмосферу в лісі? Звичайно, працівники лісової галузі, яка ним опікується.

Напередодні Міжнародного дня лісу хочеться згадати гарним словом працю колективів обох наших лісгоспів – Дубровицького та Висоцького. Це гарні, дружні колективи професіоналів. Не раз писала газета про їх роботу, про фахівців галузі, які своєю працею власне і підтримують життя лісів Дубровиччини, наповнюють податками наші бюджети. Багато можна було б процитувати фактів та цифр, однак скажу беззаперечну істину – щороку лісівники садять більше, аніж вирубують. Отож шумітимуть, попри все, ліси і для наступних поколінь.

Не раз допитувалася у фахівців: коли доцільніше садити ліс – восени чи навесні, лісівники одностайно відповідають, що слід проводити ці роботи у жовтні-листопаді. На ділі майже 80% нових насаджень роблять у квітні-травні. Пояснюють це тим, що взимку на болотистому Поліссі й до віддалених лісових масивів дістатися легше, і заготовлена взимку деревина якісніша. Крім того, площі, на яких дерева рубали влітку, потрібно ще очистити від залишків гілок і хмизу, що за умов пожежонебезпечного спекотного літа і сухої осені доводиться відкладати аж до морозів. Отож більшість ділянок для садіння готові саме по завершенні зими.

У зв’язку з ранньою весною, цього року посадка лісу почалася на кілька тижнів раніше. Дуже приємно, що до цієї відповідальної справи, окрім лісівників, у нас долучається багато інших людей, у тому числі і школярів. Це дійсно благородна робота.

Загалом цьогоріч навесні в нашій  області заплановано посадити 2759 га лісу, а за рік – 3140 га. Для проведення цих робіт усі лісогосподарські підприємства області повністю забезпечені стандартним посадковим матеріалом, у розсадниках підприємств вирощено 35 млн. шт. сіянців.

У першій декаді березня понад 11 мільйонів саджанців висадили лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. План з весняної висадки лісу виконано більше ніж на 50%, засаджено 1430 гектарів лісових площ. Лідирують з виконання запланованих обсягів робіт працівники Сарненського, Висоцького, Березнівського та Костопільського лісгоспів.

У 2020 році у ДП «Дубровицький лісгосп» заплановано посадити лісові культури на площі 137 га, доповнення лісових культур – на площі 80 га. Садивного і посівного матеріалу на підприємстві достатньо і для посадки лісових культур, і для доповнення раніше створених культур.

У ДП «Висоцький лісгосп» цьогоріч загалом буде проведено посадку молодого лісу на площі 100 га, на лісокультурні площі буде висаджено 700 тис. штук сіянців порід сосни, ялини, дуба, берези, а також чагарникових.

Люба КЛІМЧУК.

2 березня. В ДП «Дубровицький лісгосп» розпочалась лісокультурна кампанія. До садіння лісових культур приступили практично всі лісництва. Садивного і посівного матеріалу на підприємстві достатньо і для посадки лісових культур, і для доповнення раніше створених культур.

Минулого тижня працівникам Миляцького лісництва ДП «Висоцький лісгосп» виявили бажання допомогти працівники Миляцької ОТГ на чолі з сільським головою Хлебовичем Ф.Ф.,і долучилися до акції «Відновлюємо ліси разом».

Федір Федорович говорить, що це хороша справа, яка приносить не тільки користь, а й задоволення. Лісничий Миляцького лісництва Хомич В.В. доповнює, що для людини дуже корисно відвідати ліс, подихати хвойним ароматом ялинок та сосен, і просто отримати насолоду. На зрубах ділянок головного користування площею 1,0 га було посаджено сіянців сосни звичайної, берези – обхід 1, лісник Томилович В.М. То ж не залишаймося байдужими до проблем збереження лісу, насамперед в інтересах кожного з нас.

Станіслав Восінський: Жаденське лісництво, до прилету птахів готові!

3 березня. Учні Крупівської школи з радістю долучилися до посадки лісу, організованої Дубровицьким лісгоспом.

Початок весни – один з найвідповідальніших періодів для справжнього господаря як вдома, так і в лісі. Любов до природи та його величності лісу, зокрема, варто прищеплювати і розвивати змалку. Під керівництвом досвідченого лісівника Сєдова І.Ф. учні КЗ «Жаденський НВК» долучилися цьогоріч до посадки лісу.