вівторок, 2 червня 2020 р.


БОМБА У НАШИХ РУКАХ
Тепер ми одягаємо маски і рукавички, ми тримаємося дистанції, ми боїмося відвідати батьків. Ми миємо овочі, ми шукаємо «Парацетамол», ми боїмося взятися зайвий раз за перила. Ми вдома на карантині, і от окремі жителі району вирішили, що треба «похазяйнувати» у довкіллі. Вже згоріла не одна будівля внаслідок випалювання трави у районі, горить ліс, прибережні смуги. Люди! Не спаліть хоч місто і села району!
А між тим… Ми здебільшого дисципліновані. Ми читаємо інформацію про коронавірус. Ми боїмося, як хтось кашляне. А може хтось кашлянув від задухи, що в повітрі, від задухи димової?
Живу на третьому поверсі. Бувають такі дні, що на балкон вийти просто неможливо. Випереш одяг, сподіваючись внести в хату аромат весни, а таке враження, що вносиш відро попелу. Переконана, що ця ситуація знайома багатьом.
Хтось палить суху траву, загоряється все довкола, і наші легені наповнюються димом! «Легені планети» перетворюються на згарище. Як ви думаєте, наші легені здоровшають від цього? А коронавірус вражає саме легені!
Що наші маски і рукавички, якщо ми дихаємо цим димом? Народе мій, полюби себе! Не трави діток, їм ще жити і жити! Ви знаєте, у скількох діток є астми у районі?
Нагадаю, що самовільне спалювання рослинності або її залишків, згідно зі ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, карається накладенням штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 170 до 340 гривень) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 850 до 1190 гривень). МАЛІ ШТРАФИ! Чомусь за порушення карантину у нас значно більші передбачені, а за порушення екосистем – мізер. Якби штрафи були більші, якби частіше їх накладали, то боялися б робити таку величезну шкоду.
Медики та надзвичайники б’ють на сполох: спалювання сухої рослинності призводить не лише до масштабних пожеж, знищення фауни і флори, а й становить загрозу здоров’ю та життю людей, зокрема астматиків. Ще більшу загрозу викиди від згоряння сухостою становлять у період пандемії коронавірусу.
Кілька останніх фактів. Дубровицький лісгосп повідомив 5 квітня: «Сьогодні о 17 годині, поблизу  Дубровиці, силами лісової охорони лісгоспу із залученням техніки, було ліквідовано пожежу, яка виникла внаслідок підпалу сухої рослинності і загрожувала лісовим масивам. Тому вкотре звертаємось до громадян не випалювати суху рослинність і не розводити багаття в лісі та дотримуватись умов карантину.
На цьому тижні у селі Миляч вогонь охопив кущі та суху траву, вирував неподалік житлових будинків. Пожежу приборкали за допомогою місцевої пожежної команди та пожежного автомобіля Миляцької ОТГ, а відносно 46-річного місцевого жителя поліцейський офіцер громади склав адміністративний протокол.
7 квітня у Рудні дільничим офіцером громади було затримано чоловіка, який здійснював підпал сухої трави.
Про це повідомив у мережі «Фейсбук» Висоцький ЦНАП. Було складено адміністративний протокол за ст. 152 КУпАП України.
Поліцейські закликають громадян дбати про екологічну безпеку та не порушувати Закон. Про усі виявлені факти одразу повідомляти до поліції та служби з надзвичайних ситуацій. Пам’ятайте: вогонь здатний швидко поширюватися на значні території, створюючи небезпеку для людей, їх майна та навколишнього середовища.
Ще трохи про лісові пожежі. В Україні основна причина виникнення лісових пожеж (85%) – це людський фактор. Дуже часто вони починаються через спалювання сухої трави на сільгоспугіддях та приватних подвір’ях, які межують з лісом. В атмосферу викидаються шкідливі речовини – чадний газ, окис азоту, канцерогенні сполуки. Особливо це шкодить людям із респіраторними захворюваннями. Від такого спалювання часто гинуть люди і тварини.
Шановні громадяни! Надзвичайна ситуація в Україні – не час для прогулянок і відпочинку, а тим паче для пікніка, чи бездумного та неконтрольованого випалювання рослинності на полях!
Горить довкілля практично у всьому районі. У димовій завісі ми одягаємо маски, але дим потрапляє у наші легені і робить їх більш незахищеними перед коронавірусом.
Не травімо себе у такий небезпечний час!

Який насправді радіаційний фон?
У Чорнобильській зоні протягом тижня триває пожежа. На території зони відчуження горіло більше сорока гектарів лісу.  Органи влади запевняють, що радіаційний фон за межами охоплених пожежею територій перебуває у межах норми, однак незалежні екологи вказують на потенційну небезпеку та вимагають посилити відповідальність за підпали.
Виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов на своїй сторінці у «Facebook» визнав, що пожежа призвела до підвищення радіаційного фону в зоні відчуження. «Показники приладу становлять 2,3 при нормі 0,14, але така ситуація тільки в осередку пожежі», – написав Фірсов. Головне управління ДСНС у Київській області на своєму сайті інформує, що радіаційний фон у Києві та області залишається в межах норми і не перевищує природних фонових значень.
Натомість науковець і екс керівник Чорнобильського екологічного центру Олег Бондаренко в інтерв’ю DW вказує на важливість інших показників. «Фон зовнішнього випромінювання, дані якого наведені, створює ґрунт і навколишні предмети. А під час пожежі в повітря здіймається маса аерозолів, які є шкідливими самі по собі і ще й можуть містити в собі радіаційно забруднені частки», – пояснив Бондаренко. На його думку, для фахової оцінки радіаційного забруднення слід порівнювати концентрацію аерозолів до і під час пожежі.
Очільник головного управління ДСНС України у Київській області Василь Слободяник назвав причиною однієї з пожеж у Чорнобильській зоні навмисний підпал сухої трави жителем прилеглого до зони відчуження села Рагівка. За повідомленням поліції, 27-річний селянин зізнався, що тричі підпалював суху траву задля забави, а коли вогонь вітром перекинуло далі, не зміг загасити багаття.
За даними ДСНС, цього року після безсніжної зими, браку весняних дощів і зниження рівня ґрунтових вод у зоні відчуження спостерігається на третину більше пожеж, ніж у попередні роки. Головна їхня причина – людський фактор. «У зоні відчуження постійно відбуваються затримання людей, які перебувають там з невідомої причини, вогонь часто перекидається на ліси в зоні відчуження із прилеглих територій, які підпалюють, я можу це на майже сто відсотків сказати, самі люди», – зазначив Василь Слободяник.
Упродовж останніх років пожежі регулярно виникають не лише в Чорнобильській зоні, а й на всій території України, сказав в інтерв’ю DW голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Олексій Василюк упевнений, що шкода від масового спалення трави і сухостою набагато більша, ніж примарна користь. Еколог нагадав, що задимлення пожежами доріг провокує збільшення автомобільних аварій. А дихання продуктами горіння стимулює онкологічні і легеневі захворювання та підриває імунітет, що надто шкідливо під час епідемії коронавірусу.
Еколог вважає, що посилення відповідальності за спалення трави може покласти край цьому явищу. «Зараз штрафи за підпали сухостою складають від 175 до 1700 гривень, що в десятки й сотні разів менше штрафів за порушення карантинного режиму. Збільшення цих штрафів може швидко отямити порушників заборони спалення трави. До того ж ця робота покладена законом на поліцію, яка постійно патрулює і шукає порушників, а не на екологічну інспекцію, яка лише реагує на виявлені порушення», – додав експерт.
Люба КЛІМЧУК.




Хай робота буже успішною!
Одним із найуспішніших проєктів минулого року став «Поліцейський офіцер громади», який реалізується у співпраці з міжнародними партнерами. Проєкт запроваджено в семи областях держави та охоплює 206 об’єднаних територіальних громад, де проживає 1,7 мільйона осіб. Наразі вже працює 251 поліцейський офіцер громади. Поліцейський офіцер громади є найважливішим елементом поглиблення співпраці поліції з місцевими громадами.
Галина Савич розповіла у «Фейсбук» про те, що в Миляцькій ОТГ до виконання своїх обов’язків приступив поліцейський офіцер громади!
27 березня сільський голова Миляцької сільської ради Хлебович Федір Федорович провів першу робочу зустріч з новопризначеним поліцейським офіцером громади, майором поліції Дубровицького відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області – Шахом Олександром Миколайовичем.
В ході зустрічі обговорили майбутній план співпраці, окреслили першочергові проблемні питання на території Миляцької ОТГ та досягнули спільної думки, що співпраця має бути побудована на взаємодії та партнерстві поліції і громади.
Перед тим, як приступити до безпосереднього виконання своїх обов’язків в ОТГ, Олександр Шах пройшов стажування на Дніпропетровщині. Сам проєкт заснований на принципі «community policing», суть якого взаємодія поліції і громади в напрямку створення безпечного середовища для проживання людей. Це – не дільничний, а поліцейський, який матиме зовсім інші обов’язки. Головними завданнями поліцейських офіцерів громади є забезпечення прав і свобод мешканців, правопорядку та публічної безпеки на територіях обслуговування, своєчасне реагування на заяви, повідомлення та проблеми громад, профілактична робота тощо.
Від імені керівництва громади Галина Савич написала: «Олександре Миколайовичу, сподіваємось на плідну співпрацю задля подальшого розвитку нашої громади. Впевнені, що ініціативність, відповідальність, взаєморозуміння та взаємопідтримка дадуть нам вагомі результати в майбутньому. Бажаємо Вам енергії, натхнення та успіхів, миру злагоди та благополуччя.
Давайте усі разом розбудовувати нашу Миляцьку громаду!
Поліцейський офіцер громади: Шах Олександр Миколайович – тел. 0672549787. Адреса: вул. Комунальна,1а, с. Жадень.

Чим поліцейські офіцери громади в Україні відрізняються від дільничних?
Такий поліцейський:
• Буде прикріпленим лише до своєї територіальної громади і займатиметься вирішенням проблем лише цієї території.
• Житиме в ОТГ, у якій працює.
• Матиме планшет, службовий автомобіль, завдяки чому зможе оперативно реагувати на виклики
• У його розпорядженні будуть також і неполіцейські засоби. Наприклад, бензопила чи збільшена медична аптечка.
• Поліцейський офіцер громади звітуватиме про свою роботу не лише перед керівництвом поліції, але й перед мешканцями ОТГ.
• Кандидатури на конкурс подаватиме громада, також її представники будуть у складі конкурсної комісії разом із представниками правоохоронних органів та міжнародними партнерами.
• Немісцевим поліцейським ОТГ має надавати житло.
• Також ОТГ покриватиме витрати на пально-мастильні матеріали, має облаштувати офіс та закупити всю необхідну оргтехніку.
• Поліцейський офіцер громади контролюватиме систему відеоспостереження на території ОТГ (звісно, якщо така буде).

Люба КЛІМЧУК.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар