За кожним успіхом – велика праця

Наша юна і талановита землячка Божена Драган почала співати ще до школи. Як каже мама, талановита викладачка музичної школи, автор і виконавиця власних пісень Наталія Ярмошевич, першим серйозним виходом на велику сцену був виступ донечки у районному будинку культури на 8 березня у п’ятирічному віці. Боженка заспівала пісню про матусю. Перші кроки на сцену були для дівчинки дуже хвилюючими, звичайно, найбільшою опорою для доні стала у цей час мама. Саме пані Наталія першою почала займатися вокалом з донечкою, потім наставниками Божени були Олександр Лавор та Петро Пасько.

Божена Драган багато разів брала участь у найрізноманітніших вокальних конкурсах у Рівному, Дубні, Львові, Києві, Трускавці, Скадовську. Як каже Наталія Ярмошевич, талановиті мама та донька постійно перебувають у творчому пошуку, на шляху до вдосконалення та перемоги. Не все вдавалося відразу, але великі сцени, конкуренція спонукали цей творчий тандем до ще ретельніших занять.

На всеукраїнському фестивалі «Весняний первоцвіт» у Рівному мати і донька познайомилися з Галиною Іванівною Куришко, викладачем по класу вокалу Сарненського будинку культури «Залізничник», заговорили творчі люди про початок співпраці. Проте займатися з талановитим викладачем із Сарн Божена розпочала трішки пізніше, після конкурсу «Яскраві діти України».

Наталія Ярмошевич зазначає: «З перших занять у Сарнах, почався новий етап нашого життя. Галина Іванівна змогла знайти підхід до Боженки і допомагає їй відкритися, вчить не тільки співати, а й любити пісню так, як любить її сама. Адже Галина Іванівна не тільки талановитий викладач, а й чудова виконавиця. Завжди усміхнена та щира, але одночасно наполеглива та цілеспрямована у роботі з дітьми. Я дуже вдячна долі, що вона подарувала нам зустріч з такою чуйною та прекрасною людиною, а найперше майстром своєї справи - чудовим вокалістом. Крок за кроком талант Боженки почав зростати. Її виступи на сцені стали більш впевненими, відкритими, душевними. Тож і результати стали кращими. Кожен наступний наш конкурс підвищував переможні місця доньки. Тож за всі наші перемоги ми щиро вдячні Галині Іванівні. А передусім, ми, її батьки, допомагаємо та підтримуємо Божену у всьому. Поїздки, костюми, конкурси, заняття - це все чималі кошти, а також велика затрата часу. Але коли перед виходом на сцену на конкурсах бачиш запал в очах своєї дитини, ти розумієш, що задля цього погляду ти зробиш все! А моменти, коли всі з трепетом чекають оголошення результатів, коли називають ім’я доньки серед переможців, окриляють та надихають і Божену, і нас, батьків. Це дійсно щастя!

Відчуття перемоги – адреналін, який ще довго бурлить у жилах! Його хочеться відчути знову і знову.

Втомлені, але щасливі повертаємось додому і починаємо все спочатку: вибір нової пісні, робота над вивченням та вдосконаленням твору, подача та акторська майстерність. Це справа не одного дня, інколи на це затрачаються місяці і навіть роки. Але якщо справа, якою ти займаєшся, тобі в радість, то все вдається».

Останнім творчим здобутком Божени Драган стало перше місце на всеукраїнському фестивалі-конкурсі мистецтв ART LAND FEST «Львівська осінь». Юна співачка гарно відкрила новий сезон.

А попереду у Божени, її талановитої мами та чудової наставниці дівчинки багато планів та творчих ідей. Попереду багато постійних та наполегливих занять.

Дуже важливо підтримувати талант своїх дітей, шукати можливості для їх реалізації. Дуже приємно, коли наше місто на теренах України прославляють такі талановиті діти, як Божена Драган. А за кожним успіхом – велика праця і, звісно, Божа іскра.

Люба КЛІМЧУК.

ДЛЯ НИХ ЖИТИ – ЦЕ ЗНАЧИТЬ СПІВАТИ

Уперше виступ народного аматорського ансамблю автентичного співу с.Кураш я почула ще у зовсім юному віці. Вже і не пам’ятаю зараз, що це була за пісня. Запам’яталися тільки відчуття, які залишив виступ. За душу до сліз взяло все: і слова пісні, і виконання, і чаруючі голоси ще зовсім молодих на той час учасниць колективу. Тоді я навіть і уявити не могла, що наші життєві шляхи переплетуться так тісно. Вже в досить дорослому віці мені довелося займатися організацією ювілейних концертів з нагоди 50-річчя та 55-річчя творчої діяльності цього колективу, відкривати меморіальну дошку П.Н. Степанюку, який довгий час обіймав посаду художнього керівника колективу в Кураші.

Познайомитися з їхніми родинами, почути безліч розповідей про їхні цікаві та веселі пригоди на «гастролях», і самій, як учасниці колективу, поїздити з ними на різні конкурси та фестивалі.

На першій репетиції (2007 р.), я зустрілася з простими сільськими жіночками. Поступово дізнавалася про їхнє життя, уподобання, мрії, захоплювалася їхніми голосами, щирістю у спілкуванні. Вони перші познайомили мене з щедрим розмаїттям поліських пісень, помноженим на енергетику глибокої духовності.

У кожної з учасниць колективу дуже непроста доля, і життя по-різному поверталося до них – то сонячним, то сірим, то чорним боком. Та це не завадило їм пронести через усе своє життя любов до людей, до своїх родин, до Бога, що найголовніше – до пісні. Бо саме пісня допомагала їм здолати життєві негаразди, допомагала радіти життю, і допомогла заявити суспільству про себе, як про достойний колектив, попри всі труднощі на шляху до вибагливих поціновувачів аматорського мистецтва.

На сторінках «Дубровицького вісника» я неодноразово писала про колектив з Кураша, про їх життєвий шлях, творчі здобутки та досягнення. Тому з нагоди професійного свята – Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва від імені вдячних глядачів хочу подякувати за приємні миттєвості, які ви даруєте людям на сцені вже багато років. Ви даруєте своє мистецтво абсолютно безкорисливо, адже не працюєте за «гонорари», а за покликом серця. Нагорода – оплески від вдячних глядачів. За щирість, за талант, любов до української пісні щира подяка: Марії Корнійчук, Марії Каюн, Лідії Катрушин, Надії Каюн, Ользі Верес, Галині Колдун, Вірі Верзун, Ганні Корж, Валентині Стельмах. Завдяки вам, українська пісня живе, і ще довго буде передаватись від покоління до покоління. Нехай кожен день вашого життя буде світлим і сонячним. Міцного здоров’я, прихильності долі, вдячних цінителів вашої праці, достатку і процвітання!

Олена ЧЕРНЕЦЬКА, директор Орв’яницького сільського будинку культури.

Дифтерія повернулася.

Ви зробили щеплення?

Останнім часом ми читаємо та чуємо про нові випадки складних недуг, зафіксованих в Україні. Здавалося б, що у сучасному 21 столітті ми мали б вже забути про дифтерію. Однак, чому ця складна недуга нагадує про себе знову і знову? Ситуацію попросила прокоментувати Володимира Петровича Мацика – завідувача Дубровицькою АЗПСМ № 2 (як ми кажемо дитячою консультацією). Отож думки і поради лікаря:

– На превеликий жаль, нещодавно на Закарпатті зафіксовано три випадки захворювання на дифтерію, а крім того, 12 аналізів студентів, які контактували із хворими, показали позитивний результат. Загалом 15 людей госпіталізували в ужгородські інфекційні лікарні. Ще один хворий – 9-річний школяр у Києві. Дифтерія повертається.

У 1991-1998 роках в Україні вже була епідемія дифтерії. Тоді через низьке охоплення вакцинацією захворіло близько 20 тисяч людей, близько 700 людей померло від цієї хвороби. Впродовж останніх років в Україні реєструвалися поодинокі випадки – не більше ніж 10 випадків на рік. За статистикою, 50-100 випадків захворювання на дифтерію з 1000 завершуються летально.

Чому дифтерія знову «підіймає голову»? Вся справа в тому, що, за інформацією МОЗ, в Україні низький рівень охоплення щепленнями від дифтерії – 70% вакцинованих, а відсоток дорослих, які зробили ревакцинацію, ще нижчий. У 2018 році, за даними лікарів, кожен, другий дорослий не зробив необхідного щеплення. У Дубровицькому районі рівень охоплення щепленням діток біля 80 відсотків. Є батьки, які категорично відмовляються робити щеплення дітям через релігійні переконання. Проводимо профілактичні бесіди, однак… У моїй медичній практиці було таке: як невакционовані діти у критичному стані, то тоді батько й мати готові на все, аби врятувати сина чи доньку. Чи варто так ризикувати здоров’ям дітей і наражати на небезпеку оточуючих?

На хвилі спалахів дифтерії  хочеться нагадати всім - вакцинація є актуальною та потрібною. Якщо ви ще досі не вакцинувалися самі чи не зробили щеплення дитині, зараз саме час запланувати візит до лікаря й отримати свій захист. Вакцинація входить до пакету послуг, які держава гарантує на первинному рівні.

Уся країна вважається захищеною від дифтерії, як і інших складних недуг, коли сформовано так званий колективний імунітет: 95-97% населення країни мають щеплення від конкретної хвороби. Колективний імунітет захищає тих людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин. Наразі в Україні немає колективного імунітету проти жодного з 10 захворювань, вакцинація проти яких входить до календаря щеплень.

Вакцинуватися безкоштовно може кожен українець, який уклав договір з сімейним лікарем. Адже, до послуг, які держава гарантує на первинному рівні, входить вакцинація згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

Нагадаю, що перші симптоми дифтерії нагадують ангіну: підвищення температури, біль у горлі, ускладнення дихання та ковтання, осиплість голосу. Проте одна із головних ознак – це наліт на уражених інфекцією органах. Зазвичай – це мигдалини. Перші 2-3 дні захворювання цей наліт буде білого кольору, але з часом стає сірим або жовто-сірим. Якщо хворий спробує видалити цей наліт, то утвориться рана, яка почне кровоточити, але через деякий час на цьому місці знову з’явиться сіро-білий наліт. Крім того, при захворюванні дифтерією з’являється специфічний запах з рота, збільшуються лімфатичні вузли та набрякає слизова оболонка носоглотки. Дифтерія має важкі ускладнення,  може призвести до блокування дихальних шляхів, міокардиту (пошкодження серцевого м’яза), ураження нервової системи (параліч дихальних м’язів), інфекційно-токсичного шоку, нефрозонефриту та інших.

Ще раз наголошую, що єдиний спосіб захиститися від дифтерії та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – це вакцинація у дітей та ревакцинація у дорослих. Згідно із календарем профілактичних щеплень, у 2,4 та 6 місяців дітям роблять щеплення вакциною АКДП. Ревакцинацію проводять у 18 місяців та у 6 років. Потім у 16 років щеплення робиться вакцинацією АДП-М, а після цього ревакцинацію треба повторювати кожні 10 років. Щиро бажаю всім батькам та дорослим бути виваженими та мудрими у прийнятті рішень щодо власної вакцинації та вакцинації своїх дітей.

Записала Люба Клімчук.

Трішки про шкідливу моду

Щоразу як йду на роботу, зустрічаю школярів з оголеними ногами. Практично всі тепер ходять на навчання в кросівках та підкочених джинсах, з-під яких визирає непокрита шкарпетками частина ноги. Коли на вулиці тепло, така ситуація зовсім не насторожує. Однак у холод тільки співчутливо хитаєш головою: думаю, мами не в захваті від такої моди їх дітей. Однак. Хіба ж ми звикли слухати у юності мам? Згадується свій шкільний вік, як у мороз бігали без шапок, а якщо й виходили у шапці, то головний убір за кілька метрів потрапляв у кульок. Так було круто. Так само як тепер круто з оголеними щиколотками. Впевнена, теперішня молодь також не особливо дослухається порад дорослих… Та все ж, з настанням холодів варто нагадати дітям про загрози такої моди.

Носіння вкорочених штанів у холодну пору року може стати причиною розвитку серйозних захворювань, зазначають лікарі. Перш за все, організм переохолоджується. До того ж, голі щиколотки в мороз можуть стати причиною проблем з гомілковостопним суглобом, виникнуть запальні процеси, а це прямий шлях до артрозу.

Медики постійно стверджують, що ноги повинні бути у теплі. Ходіння з голими щиколотками взимку може призвести до порушення кровообігу лімфовідтоку в ногах. Якщо лімфовідтік порушений, то, звичайно, у нас дуже страждає імунітет. Порушення мікроциркуляції – раз, порушення імунної системи – два, переохолодження в чистому вигляді – три, зазначають експерти. Мода на вкорочені штани – європейський тренд. Однак у нашій країні зовсім інші кліматичні умови, яким такий одяг просто не підходить. У будь-якому випадку, носіння коротких штанів взимку призведе до локального переохолодження, а це прямий шлях до простудних захворювань. Нагадайте про це своїм дітям!

Люба Клімчук.