Зігріють душу свічки Адвенту

Період духовної підготовки до Різдва у римо-католиків називається Адвент. В цей період віруючі повинні покаятися в гріхах і очиститися духовно перед святом. Цей час має пройти у сповідях і роздумах про життя і діяння Ісуса. Представники католицького духовенства носять в ці дні одяг у фіолетових тонах. Кожної неділі напередодні Різдва проводяться тематичні служби. Сьогодні спілкуємося з настоятелем костелу Йоанна Хрестителя у Дубровиці отцем Валерієм Дубиною SAC.

Отче, знаю, що найближчої неділі у римо-католиків розпочинається особливий період…

Так, це період Адвенту – час радісного приготування та очікування на прихід Спасителя. Латинське слово «адвент» (adventus) в античному Римі означало офіційний приїзд і відвідини державного урядовця після його призначення на посаду. Цей термін також вживали тоді, коли кесар ступав на трон. У християнстві термін «адвент» став класичним визначенням пришестя Христа: як першого – у Втіленні, так і другого – у небесній славі наприкінці світу. В латинській версії молитви «Отче Наш» ми молимося: «adveniat regnum tuum», що перекладається: «нехай прийде царство твоє». У Римо-Католицькій Церкві Адвентом зветься літургійний період приготування до Різдва Христового. В цьому році цей день припадає на найближчу неділю, тобто на 1 грудня. Перший день цього періоду є також першим днем церковного року. Адвент починається у неділю, яка припадає між 28 листопада і 3 грудня, і включає в себе чотири тижні безпосередньо перед Різдвом Христовим. Адвент поділений на дві частини: перша, яка починається від першого дня, присвячена очікуванню Другого Пришестя Христа; друга, яка триває від 17 по 24 грудня, є часом безпосереднього приготування до свята Різдва.

Дуже гарна католицька традиція: готувати вінок і чотири свічки для Адвенту. Розкажіть про їх символізм.

Адвентовий вінок прикрашає храми, роблять його і вдома, аби молитися, запалюючи все нові й нові свічки, немов просвітлюючи таким чином грудневу мряку і темряву життя. Це дуже мило, але хіба милим виглядом і настроєм не вичерпується значення цього часу і його символів.

Адвентовий вінок має скандинавські корені. Його прийняли лютерани і «охрестили», надавши йому роль адвентового свічника. У багатьох країнах адвентовий вінок можна побачити не лише у храмах, але і в домівках християн, де кожна сім’я збирається, аби разом молитися і готуватися до народин Спасителя.

Округла форма вінка – це символ єдності й вічності. Він нагадує про повторення річного циклу і символізує вічність Бога, а також є знаком вічної перемоги Христа. Вічнозелені галузки (соснове, ялинове та ін.) – це символ вічного життя і знак надії: на світ має прийти Месія, який здолає темряву, зло і смерть. Також це нагадує про вхід Господній до Єрусалима, коли Ісуса вітали зеленими галузками і називали Царем. Червоні стрічки, якими пов’язують вінок, символізують любов Бога, яка найповніше об’явилась у народженні Божого Сина, що став людиною. Фіолетові свічки – знак покути і навернення в очікуванні на прихід Месії.

Чотири свічки Адвенту символізують чотири тижні очікування і вказують на найважливіші етапи в історії спасіння. Запалювані по черзі, вони вказують на хід часу, який завершується сповненням історії — народженням Месії. «Свічка пророка» (Свіча Надії) запалюється у першу неділю Адвенту. Символізує пророків, які заповідали прихід Месії. «Свічка Вифлеєма» (Свіча Миру) запалюється у другу неділю Адвенту на пам’ять про місце, у якому народився Спаситель. «Свічка пастухів» (Свіча Радості) запалюється в третю неділю Адвенту і нагадує про пастухів, які першими побачили Ісуса та оголосили світові «радісну новину». Ця неділя називається Gaudete (радійте), отож третя свічка зазвичай рожевого кольору (або принаймні іншого, ніж решта три). «Свічка ангелів» (Свіча Любові) запалюється у четверту неділю Адвенту. Символізує ангелів, які об’явилися пастухам у вифлеємській печері, проголошуючи їм народження Дитятка. Адвентовий вінок — це образ спільноти, яка чекає в любові та радості на свого Господа. Тому цей адвентовий символ слід розміщувати в храмі на видному місці або вдома, на столі. За традицією, вдома свічки запалює наймолодший член.

Головне в цей період жити з глибокою вірою, все робити щиро, бо ж ми готуємося до приходу Ісуса. Адже коли очікуємо вдома на відвідини дорогої особи, ми все для цього приготовляємо дбайливо та з почуттям щастя. Так само хочемо приготуватися до приходу Господа: дбайливо очікувати Його кожного дня, аби Він, коли прийде, наповнив нас Своєю благодаттю.

Спілкувалася Люба КЛІМЧУК.