Про пологи по-європейськи…

розповідає нашим читачам Анна Яцута

І знову ж таки сьогодні розповідаємо про зміни у житті героїв наших публікацій. Анна Яцута з Людині мешкає у Польщі. Ми писали про нашу землячку як про талановиту співачку та працівника галузі культури сусідньої держави. Трішки нагадаю про нашу Анну, яка про себе розповідала так:

– У 2014 році я переїхала у Люблін (Польща), де вступила до дворічного коледжу «ŻAK» за спеціальністю «аніматор і менеджер культури». Живу зараз у Любліні (Польща). Маю трирічного сина – Северина, чоловік – Геннадій (музикант і художник). Активно займаюся творчістю. Працюю в одній з найбільших у Польщі інституцій культури – Центрі Зустрічі Культур (CSK).

А нещодавно у житті Ані сталася дуже гарна подія: народилася донечка, яку назвали преркрасним ім’ям Меланія. Сотні друзів та знайомих привітали Аню з такою щасливою подією у «Фейсбук». Приєднується до всіх теплих побажань і «Дубровицький вісник». А ще ми попросили Аню розповісти, як народжують жінки у Польщі. Отож Анна Яцута ділиться враженнями про те, як вдруге стала мамою, з нашими читачами.

З лікарями

домовляються рідко

«У Польщі гінекологами працюють в основному чоловіки. Не в кожному районі є пологові будинки з лікарями жіночої статі. А там, де працюють жінки, існує спеціалізована черга, в яку слід записатися заздалегідь. Також бажано заздалегідь записуватися на УЗД та інші планові тести, щоб не стояти в черзі.

У сучасній Польщі не актуальний принцип прив’язки пацієнток до поліклініки за пропискою. Не обов’язково спостерігатися у районного гінеколога в найближчій жіночiй консультації. До того ж, якщо лікар не сподобається, його можна безкоштовно 2 рази поміняти.

Безкоштовну медичну опіку, навіть без обов’язкового страхування, можуть мати іноземки в Польщі, які мають карту постійного перебування. В інших випадках (віза або карта тимчасового перебування) вагітна повинна бути застрахована. Щоб користуватися державною медициною та без проблем вести вагітність, потрібно працювати на основі трудового договору (umowa o pracę) або договору підряду (umowa zlecenie). Пологи для мене були безкоштовними, бо я офіційно працюю, сплачую усі податки.

Народжують без списку

Отож я стояла на обліку в лікаря, який мене супроводжуває до пологів, вчасно ходила до нього на огляд.

Зараз дуже часто у Польщі віддають перевагу кесарському розтину, природні пологи стають у Польщі рідкістю. Бояться тутешні дівчата болю. Можна просити також про знеболювальне під час пологів, але про це треба завчасно домовлятися.

Ще тут є так звані «школи народжувань». Кожна вагітна може записатися і ходити на курси разом з чоловіком, там проводять різного роду заняття, підготовку до пологів, різні тренування. Заняття проходять в парах (чоловік і жінка). Чоловіків навчають, як після пологів допомагати дружині у всьому. Це все теж безкоштовно. Я вже маю досвід материнства, отож ці курси не відвідувала.

Власне пологи тут приймає черговий лікар, найчастіше зовсім не той, який майбутню маму супроводжував. Можна домовитися і з тим лікарем, у якого перебувала жінка на обліку, але це вже платно.

У моїй ситуації трапилося так, що перед пологами ми поїхали до одного госпіталю, але він був переповнений, нас відправили до іншого, де було місце. Таке у Польщі не дивина. Сприймається ця ситуація цілком нормально.

Лікарні тут хороші, ставлення медперсоналу також уважне. Єдиний мінус, як на мене, те, що у палаті нас було багато: шестеро мам з діточками. Немовля після пологів  залишають на мамі на дві години, це найпрекрасніші моменти, коли цілий всесвіт – ти і твоя дитинка. Потім немовля забирають на годинку, роблять обстеження, важать, міряють і відразу мамі приносять.

Загалом опіка над новоспеченими мамами тут дуже хороша, персонал хвилюється, щоб породіллі годували діток груддю, допомагають у всьому. До речі, у лікарні забезпечують всім необхідним для мами і маляти: медикаменти, хусточки, одяг, памперси, креми. Нічого з собою везти не треба, жодних списків про потреби для породіллі нема. Кожного дня мене в госпіталі оглядав інший лікар, як і всіх жінок, бо щоразу на обхід приходить інший фахівець. Харчували нас у пологовому відділенні шість разів на день.

У лікарні в середньому породілля перебуває три дні, при потребі – більше. Через кілька днів приходить додому акушерка, щоб перевірити умови, в яких перебуває дитина, і чи все добре з нею і матір’ю. Кілька разів навідується додому і педіатр. А вже після цього щомісяця треба йти до дитячої поліклініки з дитиною на огляд.

У декреті бувають недовго

Жінки, котрі працюють на основі трудового договору ведуть власну підприємницьку діяльність чи працюють на основі договору підряду, але платять добровільне відрахування для страхування від хвороб, мають право взяти материнську відпустку та додаткову материнську відпустку. Перша – до 20 тижнів після народження малюка і друга – наступні 32. Тобто від півроку до року. Перші 20 тижнів обов’язкові; за цей час жінка отримує 100% її зарплатні. Наступні 32 тижні – додаткові, їх у деяких випадках може використати також батько. Тоді ж відповідно або батько, або мама отримують 60% від звичної зарплати. Якщо ж жінка хоче використати одразу два періоди відпустки, то отримує 80% від своєї зарплати протягом усього року. До народження дитини можна йти на лікарняний в залежності від стану здоров’я, в середньому це 5-6-й місяць. Лікарняні з приводу вагітності оплачують у розмірі 100% зарплати.

Після перших двох відпусток можна також взяти батьківську відпустку, яка становить ще 26 тижнів, якщо народилась одна дитина. У випадку двійні і більше час відпустки збільшується. Найдовшою є відпустка для виховання із шести місяців до трьох років. Її потрібно використати до 5 року життя дитини. Одночасно мати та батько можуть йти в цю відпустку не більше як на 4 місяці, після цього один із батьків повинен вийти на роботу. Як правило, жінки у Польщі виходять на роботу значно швидше, буває через півроку або рік. З шести місяців до трьох років дитина може відвідувати ясла. Отож нема проблеми, куди подіти дитину в такому разі. Материнська допомога розраховується на основі середньомісячної винагороди, отриманої жінкою за останній рік до переходу в декретну або батьківську відпустку.

Держава дбає

про кожну дитину

Згідно з програмою, на кожну дитину виділяється державна допомога 500 злотих (близько тьрох тисяч гривень) на місяць, аж до 18 років, а якщо мама виховує дитину одна, то ще 100 злотих додатково. При народженні дитини місцева влада виплачує  одноразову допомогу 1000 злотих (6300 грн.). Всі гроші виплачують вчасно. Це залежить від того, коли ви подаєте необхідні документи. До кінця місяця отримаєте допомогу, якщо ви надали документи до 10-го числа. До кінця наступного місяця – якщо ви подасте всі документи після 10 числа.

Щодо громадянства дитини, то тут діє закон – «право крові», тобто якщо батьки за національністю українці, дитина теж – українка, тільки отримує карту на постійний побут (karta stałego pobytu)».

Ну що ж вітаємо Анну та її чоловіка з народженням донечки. Хай росте у Польщі маленька україночка Меланія на радість батькам!

Записала Люба КЛІМЧУК.

Як вижити в декреті?

Цей лист на сторінку Володимира Зеленського написала Анна Шмигельська з Рівного у мережі «Фейсбук». Цілий спектр болючих проблем підняла молода мама у зверненні до Президента. Щоправда, ці питання можна було порушувати і значно раніше. Однак, вважаю, що молоді мами мають повне право звертатися голосно і до теперішньої нової влади, щоб їх почули! Так хочеться, щоб в Україні по-новому глянули на тих, хто нам найдорожчий і задля кого живемо, на наших дітей. Про проблеми, підняті у листі, я неодноразово чула і від дубровицьких мам, але сьогодні це звернення звучить як єдина спільна думка…

«Шановний Президенте Володимир Зеленський – Слуга Народу, пише вам звичайна мама з міста Рівного. Я розумію, що Вам напевно багато пишуть. Але от вирішила достукатися до Вас і я. А чи знаєте Ви, яка зараз виплата приходить кожного місяця на дитину? Напевно, не знаєте, бо якби знали, то можливо спробували б щось змінити. Адже яка адекватна людина зможе подумати, що на 860 грн. на місяць можна забезпечити дитину? Я навіть надіюсь, що Ви не знали про цю суму.

У мене є подруга, в якої рік тому народився третій син. Уявляєте? Три сини – гордість! А знаєте, що мене найбільше здивувало? Так, 860 гривень виплати на маленького. Адже коли народився перший син, подруга отримувала 860 гривень. А йому вже 11 років. А пам’ятаєте курс долара і ціни того року? Якщо ні, то можете глянути в «гуглі». Але у Вас, напевно, немає часу. Тому я напишу. На той час 860 гривень було майже 170$, і ціни тоді були нижчі в еквіваленті до теперішніх. Потім подруга через декілька років народила другого синулю. Йому зараз 7 років. І вона знову отримувала 860 гривень. Ціни, на той момент, на все вже виросли, а долар… Ці гроші стали вже не 170, а 100$. І ось, у 2018 році подруга народжує свого третього синочка. І що вона має від держави? Правильно, 860 гривень. А переведіть ці гроші по сьогоднішньому курсу долара? Не переживайте, я допоможу. Це 35$. Не помічаєте різниці?

А ми, мами, все помічаємо. І не розуміємо, як можна до нас так ставитися. Ви, напевно, спитаєте зараз в мене, чому я причепилася до того долара? Все елементарно. Навіть старенькі бабусі на базарі, коли питаєш, чому такий дорогий укроп, кажуть: «А ви бачили, по чому долар?». У нашій країні все чомусь приєднують до цієї валюти. Чи, можливо, Ви та всі, хто при владі, думаєте, що всі люди можуть жити так, як Ви? Окремі сім’ї, де вагітніє дружина, фактично втрачають одного годувальника. Адже не завжди чоловіки зароблять більше від жінок, і не завжди чоловіки заробляють достатньо, щоб вистачило на елементарні потреби. Часто бюджет сім’ї складається із заробітньої плати  чоловіка та жінки.

От я б вийшла на роботу, а дитину куди мені діти? Брати няню і віддати їй всю зарплату? То якщо держава не платить достатньо грошей на дитину, то має створити умови для того, щоб мама могла працювати. От у Франції є муніципальні яслі, куди беруть маленьких дітей. А Ви бачили ціни на наші приватні садочки? У нас в Рівному, в невеликому місті, ціни від 5000 грн. на місяць. Вибачте, але якби я вийшла на роботу, то треба було б віддати всю зарплату і ще докласти (бо у мене була мінімалка). Виходить, що нормальним людям, які працюють на заводах, в школах, держслужбовцям, які отримують мінімалку, взагалі не треба народжувати?

А коли Ви останній раз були в аптеці? Ось зараз у мене донечка захворіла. Я сходила в аптеку, і в мене пішло з гаманця  700 грн. А ще треба купити памперси. І це добре, якщо все прекрасно з грудним вигодовування, а якщо потрібна суміш? Ви бачили, скільки вона коштує? За 860 гривень дитина поїсть тиждень і все. А що далі?

Чи, можливо, взагалі не варто народжувати? Постійно говориться, що потрібно підіймати демографічний стан країни. А як його підіймати? Дай, Боже, щоб Ви ніколи не знали, що таке утримувати дитину на 860 гривень. Але подумайте про нас, мамусь, адже у всіх Вас є мама, є дружина, яка дала Вам сина чи доньку, вона також мама. Подумайте про жінок і подумайте врешті-решт про демографічний стан країни. Вибачте, що можливо потурбувала, але наболіло.

І ще прохання, якщо цей лист до Вас дійшов, просто відреагуйте хоч якось.