Мандруємо з чарівною Яною Омельчук

З дубровичанкою, яка працює на круїзному лайнері, знайомимося зі світом.

Із щоденника Яни Омельчук:

«Наступною була Азія! Проте долаючи цей непростий відрізок світу, ми проходили через одну цікаву «лінію». І «лінія» ця називається International Date Line, а якщо ж українською, то Лінія зміни дати. Міжнародна лінія зміни дат – умовна лінія на поверхні Землі навпроти Гринвіцького меридіану, при перетині якої дата змінюється на один день вперед або назад. При перетині Міжнародної Лінії зміни дат з заходу на схід, дата змінюється на один день або, 24 години назад, а при перетині зі сходу на захід – на один день, або 24 години, вперед. Це насамперед стосується морських суден, або літаків, які здійснюють рейси в межах 180° меридіана. Простішими словами, якщо перетинати лінію зміни дат, рухаючись із заходу на схід, потрапляють у вчорашній день, тобто один день віднімають. Коли ж перетинати лінію зміни дат, рухаючись у західному напрямку, потрапляють у завтрашній день, і одну добу необхідно додати. І в ході цього вийшло, що ми втратили один день і перескочили з 13 жовтня одразу на 15-те.

І так, наступною на нашій карті була Малайзія, але на дорозі до неї ми пройшли крізь Філіппінські острови. Зупинки ми там не робили, проте майже два дні поспіль споглядали по обидва боки нашого лайнера чудові пейзажі. Філіппіни були настільки близько, що в поодиноких маленьких рибацьких човнах можна було бачити людей, що захоплююче робили фото на фоні нашого судна.

Зупинка друга – Малайзія. Нагадаю, Південно-Китайське море розділяє Королівство Малайзія на дві географічні частини – Західну Малайзію, котра розташувалася на Малайському півострові і приваблює мандрівників блискучими шпилями хмарочосів, яскравими шопінг-центрами, архітектурними пам’ятками та пляжами, та Східну – розташовану на острові Борнео – країну диких джунглів та їхніх не менш диких мешканців.

Отож я в Малайзії, Кота Кінабалу. Місто розташоване у північно-західній частині острова Борнео на узбережжі Південно-Китайського моря. Часу в мене було небагато на відпочинок тут, проте відчути весь колорит цього міста я встигла. Якщо попередні місця нашої подорожі були вражаючими, то Малайзія навіяла інші думки. Природа гарна, як і всюди (природа не може бути потворною, як на мене), проте була здивована рівнеи життя місцевого населення.

Якщо ви жалієтесь на те, що у нас погані маршрутки, поспішу вас порадувати – в наших хоча б можна стояти, нормально сидіти, а інколи і спати! В Кота Кінабалу ми користувались місцевим транспортом. Вразив автобус, курсуючий з порту до центру. Це самотужки перероблений міні-бус, в який поміщається тільки 10 чоловік, а людині з ростом 170+ там нема що робити. Але місцеві звикли, і ніяких нарікань немає, напевно. Центр міста нагадує хаос з машин, магазинів, багатоповерхівок, шкіл, базарів, кафе на вулиці і взагалі всього, що тільки можна впихнути у вільний простір. Єдиний цікавий момент – це плавучі будиночки на сусідньому острові. Це помешкання риболовів, а заразом і базар для місцевих ресторанів. Розписувати далі не хочу, враження від Малайзії лишились не дуже приємні. Неприємний запах та щурі, які були на кожному повороті – це все згадується. Сподіваюся, що це просто не найкраще місце в Малайзії.

Далі був В’єтнам. І тут нагулятись досхочу не вийшло. Оскільки порт був в годині їзди від міста, я змогла побачити там лише побут в’єтнамців через вікно автобуса та заглянути в 2 магазини. Але можу сказати однозначно, там цікаво.

Люди винахідливі, їздять переважно на скутерах або мотоциклах, які «живуть» з ними на перших поверхах будинків (якщо порівняти з нашим житлом, то вважайте, що ваш скутер стояв би у вас в залі). Мотоцикл – головний засіб пересування в країні. У зв’язку з їхньою великою кількістю на вулицях самостійне пересування на автомобілі ускладнено.

Всі раді туристам і готові продати все, що мають, адже місцева валюта конвертується приблизно 25 тис. в’єтнамських донгів за 1 долар. Отож у В’єтнамі можна легко стати тамтешнім міліонером. В обігу є банкноти номіналом від 100 до 500000 донгів. Крім того, є монети від 200 до 5000 донгів. Майже скрізь можна розрахуватися доларами.

В’єтнам є дешевою країною. Їжа, проживання і транспорт – одні з найдоступніших у світі. При тому якість залишається доволі високою.

Далі буде.

Записала Люба КЛІМЧУК.