Яна Гумен: «Хочу виправдати сподівання, які покладають на мене батьки і вчителі»

Про нашу юну землячку Яну Гумен, яка навчається у Польщі, ми вже писали. Розповідали про її навчання за кордоном, мрії і плани студентки. Яна пояснювала свій вибір навчатися у Польщі, наголосивши, що на даний час ця країна має більше ресурсів і можливостей для самореалізації особистості. Дівчина обрала факультет міжнародних відносин у Варшавському університеті імені Лазарського. Швидко пролетіли роки навчання. У січні цього року було приємно побачити у соціальній мережі світлину, на якій Яна вже тримала у руках омріяний диплом. А поряд був такий коментар: «Ось результат моєї важкої праці протягом останніх трьох років. Диплом з Відзнакою Першого Класу. Я надзвичайно вдячна кожному, хто мене підтримував увесь цей час, а особливу подяку висловлюю своїм професорам, які дуже мене надихали протягом навчання. Складно висловити вдячність моїй родині за те, що вони вирішили заінвестувати у мою освіту, і я сподіваюся, що на сьогодні виправдовую їхні очікування». Я привітала Яну з цією подією у житті і ми домовилися зустрітися і поспілкуватися у Дубровиці.

Минулого тижня було приємно бачити нашу землячку вже у рідному місті. Дуже тепло зустріли Яну свою випускницю педагоги Дубровицького ліцею. Зокрема, Володимир Кушнір, директор закладу, зазначив:

- Яна - одна з найталановитіших наших випускниць. Цілеспрямована, комунікабельна і творча людина, яка завжди наполегливо йшла до своєї мети. З приємністю згадую часи, коли Яна очолювала учнівське самоврядування у ліцеї, активно і наполегливо працювала тоді мерія у багатьох напрямках ліцейного життя. Віримо, що наша випускниця дуже скоро голосно зарекомендує себе як відмінний фахівець у галузі міжнародних відносин, працюючи з позитивом для нашої України.

Тамара Олексіївна Семенюк, викладач англійської, зустріла свою ученицю в кабінеті іноземних мов, як рідну дитину. Безумовно, вчителю приємно бачити такий вагомий результат: випускниця ліцею отримала диплом з відзнакою у європейському вузі, де навчалася на англійській мові. Нагадаємо, що Яна засвідчила високий рівень знання англійської ще при вступі(складала лише тести з цього предмета). Дівчина розповідає:

- Буває, що аналізую пройдений шлях, шукаю першоджерело свого рішення обрати саме таку професію і прекрасно розумію, що початком всього була порада моєї шанованої вчительки Тамари Олексіївни: «Яно, опановуй англійську. Вона тобі дуже знадобиться». У Тамари Олексіївни на уроках ми багато працювали, вона навчила правильному і системному підходу до вивчення іноземної мови. Це стало моїм підгрунттям для подальших кроків і самореалізації. Зараз я вільно володію 4 мовами (українською, російською, англійською, польською). Активно їх використовую у роботі. Паралельно удосконалюю німецьку і французьку. Зрозуміло, чим більше мов знаєш, тим впевненіше відчуваєш себе у сфері міжнародних відносин.

А сьогодні у ліцеї мені було надзвичайно приємно бачити своїх наставників. Я дуже завдячую їм за теперішні успіхи і часто згадую, як ми разом наполегливо працювали. Досвід з ліцею змінив мій підхід до праці і особистого розвитку. Я раджу всім, хто хоче грунтовно знати іноземні мови. Вивчати їх саме у Дубровицькому ліцеї.

Небайдуже, тепло і щиро цікавилися життям своєї випускниці за кордоном Тамара Михайлівна Будкевич, заступник директора з навчальної роботи та Галина Іванівна Білотіл, заступник директора з наукової роботи. Розмовляли про все: трудовий день і відпочинок, друзів і симпатії. Цікаво було, як вчителям і мамам, як там, у Польщі дівчина зараз організовує свою роботу і проживання.

Нині Яна проходить стажування у Фундації Александра Квасневського «Amicus Europae». Дівчина набуває досвіду у сфері євроінтеграції. Наша землячка каже, шо саме цей спектр діяльності їй найближчий, бо він безпосередньо торкається становлення України, як Європейської держави. Саме в цьому напрямку, зазначає Яна, вона хотіла б прислужитися Україні чи то за кордоном, чи на рідній землі.

- Стажування – це передусім набуття досвіду, - додає Яна,- тут неможливо заробити великі гроші. Поки що я інвестую кошти в себе (звісно, з допомогою моїх дорогих батьків). Щоб впевнено стати на ноги у галузі міжнародного права треба пройти чималий шлях становлення, зарекомендувати себе у ділових колах, щоб мої знання, мої навики і характер побачили, звернули на них увагу. Отож я працюю і навчаюся, удосконалююся і шукаю шляхи самореалізації, знайомлячись з новими людьми і можливостями. Кожну вільну хвилину віддаю читанню: у автобусі, на зупинці, за кавою. Графік дуже чіткий і напружений. Прокидаюся дуже рано, бо живу у передмісті Варшави, а на роботу треба добиратися автобусом більше години. Робочий день також передбачає багато організаційних клопотів: підготовка різних документів, спілкування по телефону і особисто, з впливовими людьми, участь у різних заходах. Вільний від роботи час використовую для удосконалення французької та відвідування спортзалу. Додому повертаюся майже опівночі. Тоді й вечеряю. Роблю все можливе, щоб економити на проживанні, бо ж сама ще достатньо не заробляю. Зараз місяць життя у Польщі обходиться мені близько 400 доларів. Додам, що моя робота вимагає не лише дотримання певних правил поведінки, а й використання ділового стилю у гардеробі. Маю друга-українця, який розділяє мої погляди на життя. Але, передусім хочу збудувати кар’єру. У Європі прийнято створювати сім’ю після 30-ти.

Наостанок свої враження: струнка, ніжна, одягнена зі смаком, у діловому костюмі і світлій сорочці, майже без макіяжу, усміхнена і привітна. Такою побачила цього разу свою землячку Яну Гумен. Спілкуємося з дівчиною часто у соціальній мережі. Приємно, навіть на відстані, обмінятися думками з тактовною і високосвіченою людиною, яка має чітку ціль у житті і впевнено йде до неї. Зрозуміло, що таку щиру, світлу, прекрасну молоду людину, виховали батьки (добре знаю тата Яни, досвідченого, ініціативного і ділового підприєця. Він одним з перших у місті почав надавати послуги у сфері комп’ютеризації). Зрозуміло, що ця інтелігентність, що добре проглядається в дівчині, йде ще від бабусь і дідусів, безумовно проросте вона і у майбутніх поколіннях родини.

У Дубровиці Яна була лише кілька днів, а як для мами й тата, то, мабуть, це зовсім-зовсім трішечки. Вже другого травня дівчина розповіла мені, що перебуває, як представник Фундації Кваснєвського, в Брюсселі, на моделі Європейського Союзу. Запитала у неї, чи звучить там тема України. На що Яна відповіла: «В Брюсселі ми зараз обговорюємо трошки інші питання. Працюємо над двома документами. Маємо до п'ятниці внесни зміни і проголосувати. Це про біженців і копірайт. Але вчора були дебати із Євродепутатами і була згадана Україна в контексті актуальних проблем, з якими ЄС має навчитися чітко справлятися - тобто сформулювати чіткі стратегії і навчитися приймати важкі рішення».

Кожне рішення у нашому житті не є простим і легким, бо за кожним з них стоїть вибір. Приємно, що чарівна дівчина з Дубровиці, донька чудових батьків, випускниця нашого ліцею мріє прислужитися Батьківщині на міжнародній арені. Щиро зичимо, щоб Яні вдалося більше, ніж вона задумала.

Любов КЛІМЧУК.