СИНІВСЬКА ШАНА – ПОЛЕГЛИМ І ЖИВИМ!

9 травня з депутатом Рівненської обласної ради Віталієм Суховичем та учасником АТО, представником відділу цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України оперативного командування «Захід», підполковником Андрієм Рисюком, вшанували пам’ять наших земляків, полеглих у роки Другої світової війни, а також привітали ветеранів, які дарують і нині нам радість спілкування.

Наш депутат та представник Збройних сил України побували зокрема у Орв’яниці, Кураші, Бережниці, Висоцьку та Удрицьку. Передусім вони вклонилися солдатам, імена яких закарбовані на пам’ятниках та обелісках. Приємно, що у всіх вищезгаданих селах  ці шановані куточки нашої історії впорядковані та доглянуті. Поспілкувалися Віталій Миколайович та Андрій Миколайович з Соломіївським та Бережницьким сільськими головами – Олегом Білотілом та Мирославом Кремезем, головами Миляцької та Висоцької об’єднаних територіальних громад – Федором Хлебовичем та Людмилою Гурою, сільськими старостами Неонілою Пігаль та Сергієм Самком.

Говорили про пам’ятні дати і сьогодення, про підсумки Другої світової війни та її уроки, які світ мав би навіки собі затямити. Але, як не боляче, сьогодні Україна знову втрачає найкращих синів в неоголошеній війні. Шануємо теперішніх захисників і схиляємо голови перед кожним, хто боровся й поборов нацизм.

 «Політика пам’яті повинна спрямовуватися на єднання української нації», – ось таким був лейтмотив цієї поїздки,  як зазначив Віталій Сухович. – «Приємно, що по-синівськи вшанували ми цього дня і ветеранів Червоної армії, і партизанів, і наших земляків-вояків УПА».

Особливі приємні емоції викликало спілкування з нашим легендарним Степаном Бакунцем – стрільцем першої сотні боївок ОУН(б), жителем Кураша. Біля могили-кургану, яка насипана неподалік цього села в честь вояків УПА, Степан Сидорович поділився спогадами про свою молодість. А сюди він приходить вшановувати своїх побратимів і знову, згадати.

З кожним роком могила-курган все більше і більше облагороджується активістами. Тут можна проводити гарні уроки історії. Віталій Сухович запропонував своє сприяння щодо облаштування цього пам’ятного, легендарного куточка нашого краю.

Буде можливість, то зупиніться біля могили неподалік Кураша, помоліться і хоча б на мить пориньте у той час, як вмирали за рідну землю сини України в минулому столітті. Їх нащадки нині боронять нашу Батьківщину.

 До слова, могила-курган була насипана на честь вояків УПА, котрі полягли в бою між селами Липно і Андруги Володимирецького району 20 листопада 1943 року в бою з червоними партизанами. 23 листопада 1943 року, після заупокійної служби у Залішанській церкві (знищеній пізніше комуністами), кількатисячна громада та бойові побратими провели героїв в останню путь.

Очевидець цих подій, стрілець першої сотні УПА Степан Бакунець разом з однодумцями-патріотами, після відновлення незалежності, став опікуватися повстанським курганом, встановлений дерев’яний хрест замінили на металевий (який видно з дороги) та встановили плиту з прізвищами та іменами відомих повстанців.

У Висоцьку Віталій Сухович та Андрій Рисюк разом взяли участь в урочистому мітингу, прироченому Дню Перемоги над нацизмом.

Жителі села разом з настоятелем Висоцького храму щиро молилися за полеглих за Україну земляків. Знаково, що на мітингу було багато літніх височан та чимало школярів і малих діток.  Це свідчить про успадкування гарних традицій села з покоління в покоління. Дуже проникливо і вдумливо виступила на мітингу височанка Тетяна Нагорна. Жінка не лише вшанувала всіх ветеранів та теперішніх солдат, а й закликала земляків берегти Україну і своє село зокрема. Навіть не кожен політик може так осмислено говорити про сьогодення нашої землі. Згодом у Висоцьку пройшов святковий концерт.

Про урочисті заходи на території Миляцької територіальної громади, що пройшли 8 травня, розповіли Федір Хлебович та Неоніла Пігаль. Разом з ними Віталій Сухович та Андрій Рисюк хвилиною мовчання вшанували пам’ять сельчан, полеглих у Другій світовій війні.

З приємністю відвідали ми шанованого ветерана (на жаль, він єдиний в Удрицьку) Романа Хомича Пігаля. Колишній партизан, інвалід Другої світової, був радий гостям і виявив бажання зробити світлини саме у парадному піджаку, на якому чільне місце займають високі бойові нагороди. Цей поважний чоловік і досі показує односельцям приклад активного довголіття, оптимізму, життєвої стійкості. Роман Хомич народився у далекому 1924-му, бачив війну, сльози, відчув радість перемоги. Багато горя пережив він і у мирний час: синів молодих поховав, дружину, з якою прожив 60 років. Попри все, ветеран любить життя і каже, що воно в людини пробігає «як один день».

Це справді так, життя швидкоплинне, однак ми знаємо, що без минулого нема сьогодення. Навіть один день чи одна зустріч здатні змінити наше світосприйняття і зворушити у серці почуття гордості за своїх земляків, що боронили і боронять рідну Україну. Рада, що 9 травня спільно з обласним депутатом та паном підполковником ми здійснили цей маршрут шани та поваги. Дуже пам’ятним буде для мене цей День Перемоги над нацизмом, бо багато побачили і поспілкувалися саме 9 травня. Поспілкувавшись з земляками, зрозуміла, що цю дату неможливо витерти наразі з людської пам’яті.

Любов КЛІМЧУК.