Микола Петрушко: «Щоб повернути довіру людей до влади, має бути екстремальний рівень її відкритості та прозорості у всьому»

16 квітня збігає рівно місяць, як Дубровицьку райдержадміністрацію очолив Микола Михайлович Петрушко. Сьогодні він відповідає на запитання «Дубровицького вісника»:

Миколо Михайловичу, на посаді голови райдержадміністрації якими пріоритетами в роботі Ви керуватиметеся?

Мусимо розуміти, що країна сьогодні змінюється, так би мовити перенароджується, а отже, необхідно вчитися жити  по-новому. В умовах жорсткої комплексної кризи і агресії з боку Росії проти України, український народ перебуває на межі фізичного виживання.  Люди перестали довіряти одне одному, не вірять ні правоохоронній системі, ні владі. Такий стан обумовлений, насамперед, тим, що посади перших та інших провідних осіб держави часто-густо обіймали не українські патріоти-професіонали, а різні пройдисвіти, кар’єристи, авантюристи, популісти, злодюги, бариги, зрадники. Одним словом, «Парадокс України в тому, що її еліта завжди представляла її гіршу частину, хоча має бути навпаки…» (Л. Подерев’янський). Як би це голосно не звучало, але я на посаді голови райдержадміністрації  своєю діяльністю ставлю за мету зламати ці стереотипи.

Для того, щоб повернути довіру людей до влади, має бути екстремальний рівень її відкритості та прозорості у всьому. Серед головних завдань – підвищення показників соціально-економічного розвитку району, залучення інвестицій, впровадження реформ  та вирішення непростої ситуації, в якій зараз перебуває Дубровиччина.

Чим Ви можете пояснити, що всі чи практично всі додатково отримані 2016 року в бюджет кошти були просто переведені в зарплату для службовців відповідних держорганізацій або оплату комунальних послуг бюджетних установ?

Як не прикро, але наш район дотаційний, самостійно ми заробляємо менше дев’яти відсотків від того, що споживаємо. Решта надходить у вигляді субвенцій та цільових дотацій з Державного бюджету. І як на мене, далі втішатися тим, що держава постійно утримуватиме нас, не вихід. Маємо самі активно працювати в усіх напрямках та відшукувати шляхи наповнення бюджету. Вільний залишок коштів загального фонду районного бюджету, який утворився станом на початок року становив 2287,2 тис. грн., з яких не всі кошти спрямовано на те, про що запитуєте, стараємося і в цих умовах охопити фінансуванням найнеобхідніше. Звичайно, хотілося б більше вділити на фінансування  заходів місцевих і регіональних програм, поки що на ці видатки спрямовано лише трохи більше 400 тис. грн., але маємо те, що маємо.

В районі є досить незадіяних резервів для наповнення бюджету (взяти хоча б земельний та податок з нерухомості, акцизний збір), тож завдання райдержадміністрації вбачаю в повнішому контролі за сплатою цих податків та зборів, пошуку можливих інвесторів та сприяння їм з тим, щоб розширювати малий бізнес, відродити сільське господарство та промислове виробництво.  

Який план розвитку району маєте Ви, чи й надалі переслідуватиметься одна мета – що більше заробимо, то відразу проїмо?

Вирішувати сьогодні тільки на завтра – нерозумно. Щоб досягти успіху, потрібно чітко розуміти подальші дії десь кроків на десять вперед. В ідеалі я мрію, щоб врешті наша Дубровиччина з депресивного перетворилася на процвітаючий регіон. Україна незабаром ввійде повноправним членом в європейську сім’ю, й від нас залежить, як скоро ми зробимо Європу в себе. Майбутнє безперечно за ініціативними й роботящими людьми, які власною працею здатні на такі зміни.

Сприяння місцевим товаровиробникам – ось панацея для району. Ми маємо пропагувати досвід тих земляків, які досягли певного успіху в особистих селянських господарствах, а є у нас до 50 родин, які досить рентабельно господарюють в цьому напрямку. Мої двері завжди відкритті для тих, хто планує власну справу. Бо це – додаткові робочі місця, податки, а головне товари та послуги для людей.

Готовий вислухати кожного підприємця району, який запропонує власне бачення розвитку Дубровиччини. Досвід, якого набули ці люди у веденні бізнесу, є повчальним та гідним уваги. Гарантую «зелене світло» кожній ініціативі, яка спрямована на поліпшення добробуту мешканців району.

Мій план розвитку доволі простий – будівництво, виробництво та розумна економія. Треба повернути у людей довіру до влади, щоб бізнесмен не боявся та захотів вкласти кошти у той чи інший населений пункт.

Скажіть не як очільник району, а з погляду пересічного мешканця Дубровиччини, в якій з галузей намітився хоча б мінімальний прогрес?

Похвалитися особливо чимось ніби і нема. Маємо певні надбання тільки в бюджетній сфері. Досить пристойно виглядає на фоні області наша освіта, є певні напрацювання в медиків.

Але я з перших днів роботи націлюю передусім на відродження власного виробництва. 

 Так сталося, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРФ ЛЕНД УКРАЇНА» - компанія, що спеціалізується на виробництві торф’яних субстратів, що включає в себе повний цикл: від підготовки власних торф’яних полів і видобутку торфу до виробництва готових торф’яних субстратів, тепер наповнюватиме бюджет Висоцької ОТГ.

Відрадно, звичайно, що з 2016 року відновив свою роботу ТОВ «Дубровицький завод продтоварів». Тут за рахунок коштів вітчизняних інвесторів проведено реконструкцію виробничих цехів та змонтовано лінію з виробництва сиру розсільного та масла.

Збільшило обсяги виробництва й ПП «Сварицевицька цегла».

Прийшов нарешті перший реальний інвестор в сільське господарство.

Наскільки охоплені увагою сім’ї загиблих, демобілізовані бійці АТО, сьогоднішні контрактники та їхні родини? У зверненнях до редакції звучали нарікання з приводу непрозорості організації оздоровлення дітей учасників АТО, наприклад, люди жалілися, що ні разу їм не пропонували відправити дитину до Польщі, хоча таких поїздок організовувалося декілька.

Дуже чітко усвідомлюю: ця категорія громадян не має бути обділена увагою влади, що все що робимо, це занадто мало порівняно з тими втратами, які понесли родини загиблих, чи заслугами бійців АТО, завдяки котрим над нами мирне небо й можемо перейматися мирними клопотами.  Запевняю, будемо старатися, щоб сім’ї загиблих героїв, хлопці, які стали на захист нашої країни, їх родини  не потерпали від життєвих негараздів.

 У грудні 2016 року для придбання житла сім’ям загиблих віськовослужбовців в зоні проведення антитерористичної операції було виділено 1383556,00 грн. За ці кошти придбано житло для двох сімей у м. Рівне.

Протягом 2015 року 204 учасникам АТО, їх сім’ям виділена одноразова матеріальна допомога на суму 300,7 тис. грн. Протягом 2016 року така допомога виділена 116 демобілізованим учасникам АТО на суму 215,0 тис. грн. На розгляді для отримання матеріальної допомоги на даний час знаходиться 49 заяв воїнів АТО та контрактників.

Прийнято 15 заяв від демобілізованих учасників АТО на виділення санаторно-курортної путівки. У вересні 2016 року 1 учасника бойових дій в АТО забезпечено санаторно-курортною путівкою в санаторій «Карпати». Видано 5 направлень для учасників бойових дій в АТО для проходження психологічної реабілітації: два - в санаторій «Орізонт» Одеської, одне - в санаторій «Хирів-Рент-Інвест» Львівської областей, ще два - в обласний госпіталь для ветеранів війни.

Протягом 2016-2017 років 7 учасників бойових дій було направлено на навчання до Дубровицької автошколи на курси водіїв автотранспортних засобів, категорії В та С. Один учасник бойових дій був направлений на навчання до Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне, за спеціальністю «Основи підприємництва та підприємницької діяльності».

Щодо оздоровлення дітей: упродовж 2015 року оздоровлено 52 дитини учасників АТО. 2016 року через відділ молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту РДА оздоровлено 13 дітей учасників АТО. Вже в цьому році є одна путівка для дітей з цієї категорії до МДЦ «Артек» Київської області.

Також у 2015-2016 роках 57 дітей з району мали змогу здійснити поїздку на відпочинок до Польщі. Це діти учасників антитерористичної операції на сході України, діти, які мають високі досягнення у навчанні (переможці олімпіад, конкурсів), а також діти з багатодітних сімей. Загалом, 24 дитини з сімей учасників АТО відпочили у Польщі. Маємо надію, що поляки і надалі будуть запрошувати на відпочинок наших дітей, а дітям з сімей АТО, в цьому випадку буде і надалі надаватися перевага. Будемо старатися охопити дану категорію максимально. Якщо в подальшому виникнуть скарги на організацію їх оздоровлення, звертайтеся до мене особисто. Взагалі планую встановити запломбовані скриньки для пропозицій, зауважень та скарг громадян, де можна буде висловити все наболіле навіть анонімно. Такі скриньки буде розміщено в людних місцях – обов’язково в дитсадочках, школах, приміщеннях  сільських рад.

Стан наших доріг – окрема тема. У нас є населені пункти, куди перевізники здійснюють рейси «зі скрипом зубів», оскільки за кілька років експлуатації транспорт там зношується вщент. Де нам чекати на оновлення дорожнього полотна в нинішньому році? Хто контролюватиме хід цих робіт? Бо ж частенько наші читачі жаліються, що шляховики не дотримуються технології укладання дорожнього покриття, ремонтують його в негоду, коли асфальт кидають прямо в грязюку.

Щодо ремонту чи будівництва доріг в районі, то слід звернути увагу на те, що функції з управління автошляхами загального користування здійснює Служба автомобільних доріг – державна організація, підвідомча управлінню Державного агентства автомобільних доріг України. Вона і є замовником усіх робіт, що на них виконуються, а тому відповідно і здійснює контроль за якістю робіт. Експлуатаційне утримання доріг області здійснює дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» та його філії в районах. Зокрема, в межах району дорогу Городище-Рівне-Старокостянтинів обслуговує філія «Сарненська ДЕД», а інші дороги загального користування філія «Дубровицька ДЕД». На даний час проводиться ямковий ремонт зазначених автодоріг. Що стосується доріг місцевого значення, то вони в районі поділені на обласні та районні, а тому відповідно їх утримання можливе із обласного чи районного бюджету, а також за рахунок субвенції із Державного бюджету.

Цього року на ремонт та будівництво доріг будуть спрямовані кошти із перевиконання планових надходжень до обласного бюджету з Рівненської митниці, а це суттєві кошти, для прикладу в минулому році таке перевиконання становило більше 300 млн. грн. Для порівняння – для обслуговування доріг «Дубровицька ДЕД» в минулому році отримала лише 1,7 млн. грн.

Крім того, є дороги, що перебувають на балансі сільських та міської ради, а тому за наявності коштів міськсільвиконкоми можуть самостійно визначатись із ремонтом доріг, визначати виконавців та контролювати вчасність та якість виконаних робіт. Райдержадміністрацією направлено в обласну адміністрацію перелік доріг, які необхідно побудувати та здійснити ремонт, а також готуються відповідні звернення в ОДА та Службу автомобільних доріг області щодо збільшення фінансування на їх утримання. Від себе особисто обіцяю, що проконтролюю, чи не залишаються жителі району обділеними при розподілі коштів на будівництво чи ремонт доріг. Адже дубровичани мають таке ж право на комфортні дороги, як й рівняни чи дубенчани.

Принагідно хочу подякувати Туменському та Селецькому сільським головам, які організували прибирання узбіччя автошляхів, що пролягають територією їхніх населених пунктів та об’їзної навколо Дубровиці. На жаль, на прибирання таких територій шляховикам виділяється мізер. А наш район – це ворота України, не хотілося б, щоб гості-іноземці, що мандрують нашими шляхами, сприймали українців за нехлюй.

Охорона здоров’я – нагальна проблема кожного. Нас непокоїть комерціалізація медицини. Тим паче, на жаль, ціна не завжди відповідає якості. Населення району нарікає на «добровільні» внески при здачі аналізів та проходженні УЗД-діагностики в ЦРЛ, при чому їх оплата зовсім не гарантує достовірності досліджень. Часом аналізи, зроблені в нашій лікарні, й, скажімо, в платній лабораторії «Діла», кардинально різняться… Через необізнаність лякає людей й перспектива госпітальних округів. Ваше бачення покращення медичного обслуговування населення.

Так, і це питання дуже важливе для нас усіх. Я мав особисту розмову з керівниками медичних закладів щодо цих «добровільних» благодійних внесків. Завжди сприймав лікарів за інтелігентних людей, яким не пристало би набивати кишені поборами від пацієнтів. І заздалегідь попередив: якщо до мене дійде, що хтось вимагає у хворого гроші – винні будуть відповідати, як мовиться в таких випадках, за всією суворістю закону, та й ще за обтяжливою статтею, бо розцінюватиму подібні факти як попередній зговір, вчинений групою осіб, з керівниками установ включно. Те ж саме стосується й добровільно-примусових внесків на школу, якщо дізнаюся, що в них замішані класні керівники, директори чи інші посадові особи в освіті.

Лікарю ніколи не варто забувати про клятву Гіппократа, як й вчителю про своє високе покликання. Корупцію ж можна здолати тільки спільно, якщо не будемо замовчувати подібних фактів. Наш великий класик не даремно ж писав: «Борітеся – поборете».

Щодо медичних реформ, то в нашій області планують створити три госпітальні округи – Рівненський, Сарненський та Дубенський. Сарненський округ з центром у м.Сарни, до нього входить наш район, Зарічненський, Володимирецький та Рокитнівський. Хочу запевнити: в будь-якому випадку КЗОЗ «Дубровицька ЦРЛ» функціонуватиме й надалі. Які саме лікарні треба перепрофілювати,вирішуватиме місцева громада. Представники громади будуть створювати Госпітальну раду, яка має до кінця 2017 року розробити план розвитку округу на 5 років, який має затвердити місцева рада. В документі чітко має бути визначена мережа медзакладів, маршрути доїздів пацієнтів, обсяг інвестицій, необхідних для оснащення лікарень сучасним обладнанням. 

Особисто мені медична реформа подобається, оскільки вона передбачає багаторівневу медицину, яка максимально наближена до конкретної людини. Велике значення надається профілактиці захворювань. Головна роль відводиться сімейному лікарю – медику, що «веде» кожну родину безпосередньо на місцях. Контролює можливі ризики й запобігає їм. Звичайно, в таких умовах непросто працювати, адже тепер оцінку роботі лікаря «виставлятиме» безпосередньо пацієнт, бо від того, як обслужить лікар ту чи іншу людину, залежатиме і його подальша кар’єра, й зарплатня. Де правду діти, є у нас витребувані й шановані всіма фахівці, а є й такі, що особливо роботою та людьми не переймаються. Таким доведеться або ж змінювати пріоритети, або взагалі свій фах.

Як вирівнюватиметься дисбаланс в оплаті працівникам навчально-виховних комплексів, оскільки зараз педагоги-дошкільники та обслуговуючий персонал порівняно з колегами мають жалюгідні зарплати?

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №974 здійснюється з 1 січня 2017 року підвищення посадових окладів педагогічних працівників навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а підвищення посадових окладів педагогічних працівників інших установ і закладів освіти, які фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, здійснюється з 1 вересня 2017 року. Для цього додатково необхідні великі суми.

Через нестачу на даний час фінансового ресурсу в районному бюджеті, прискорити підвищення посадових окладів  усіх педагогічних працівників дошкільних, позашкільних закладів освіти немає можливості. Однак, як уже говорив, шукатимемо додаткові джерела наповнення бюджету.

Наближається літо, а з ним й пожежонебезпечна пора. Прикро, але й тут в районі не все гладко – через віддаленість окремі населені пукти виявилися дуже вразливими перед вогняною стихією, адже пожежний караул з Дубровиці не завжди оперативно може дістатися чи впоратися з нею. Як Ви збираєтеся вирішувати дані проблеми?

Кожний п’ятий випадок пожежі пов’язаний з необережним поводженням з вогнем, кожна четверта пожежа в житловому секторі виникає від несправності електромережі та електроприладів, а кожна десята стає наслідком несправності пічного опалення. Досвід показує, що пожежі в житлових будинках виникають головним чином через недотримання вимог правил пожежної безпеки.    

Тенденція до зростання кількості пожеж та загибелі людей на них свідчать про надзвичайну гостроту проблеми, необхідність включення до системи розв’язання даних питань не тільки пожежної охорони, а й освіти, культури, засобів масової інформації, соціального захисту населення, тобто про необхідність комплексного підходу до розв’язання проблеми.

З метою створення належних умов для гасіння пожеж та здійснення профілактичної роботи в сільській місцевості в районі створено 3 сільські пожежні команди: в Бережниці, Осовій та Сварицевичах.

Крім того, пожежний автомобіль придбано Залузькою сільською радою. Однак через недостатнє фінансування сільська рада не в змозі самостійно його утримувати, а тому дано відповідне доручення щодо створення спільної пожежної команди із Колківською та Великоозерянською сільськими радами.

Всі ці заходи в комплексі дадуть змогу значно скоротити час прибуття пожежних на місце події, що збереже не одне людське життя.

Закінчення навчального року – завжди додаткові витрати для батьків, що пов’язані чи-то з випускними вечорами, чи-то ремонтами шкіл, подарунками для рідної школи чи улюбленого вчителя, як влада у Вашій особі дивитиметься на такі «інвестиції» в освіту?

Вже вище я виклав свою думку з цього приводу. Категорично проти «поборів» під егідою освітнього закладу. Прикро, коли вже з школи ми починаємо виховувати корупціонера. Мабуть, варто переглянути й такий популярний шкільний «бізнес», як репетиторство. Якщо учням для засвоєння матеріалу бракує годин за програмою (хоча, як мене інформували, в цьому році варіативна складова профінансована повно, як ніколи раніше), вчителям, можливо, слід переглянути методику викладання. Що ж до поглибленого вивчення того  чи іншого предмету на платній основі, давайте будемо робити це, як в усьому цивілізованому світі – вчитель реєструється як суб’єкт підприємницької діяльності й сплачує відповідні податки. Той стан речей, коли учень дає гроші за знання своєму вчителю, погодьтеся, виглядає геть аморально. 

Щодо подарунків на школи: якщо є бажання батьківської громади придбати для вдосконалення освітнього процесу їхніх чад якусь дороговартісну техніку, просив би робити це в ненав’язливій формі. Тут не місце ультиматумам. Можливості кожної родини далеко не однакові. Не треба потім всім класом цькувати дитину, чиї батьки не можуть собі дозволити «скинутися» на телевізор чи диво-дошку. Як на мене, такі речі є зовсім не першочерговою освітньою потребою.

А так свято Останнього дзвоника у навчальних закладах району пройде 26 травня. Дати вручення документів про освіту випускникам 9-х та 11-х класів  перебувають на стадії уточнення, оскільки відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням із місцевими органами управління освітою.

На навчальні заклади покладений обов’язок вручення документів про базову загальну освіту та про загальну середню освіту. Організація випускних вечорів перебуває у компетенції батьків та за їх бажанням.

З метою запобігання порушень чинного законодавства, забезпечення конституційних норм і положень щодо доступності, безоплатності дошкільної та загальної середньої освіти, попередження зловживань серед адміністрації навчальних закладів району управлінням освіти, молоді та спорту райдержадміністрації видано наказ від 27.02.2017 року №93 «Про посилення контролю за порядком отримання благодійних внесків» та направлено у всі навчальні заклади району.

Продовжимо тему капіталовкладень. Декілька разів звучали голосні заяви про прихід в район потужного інвестора, проте його й досі на Дубровиччині немає. Чи є все-таки можливість відродити бодай якесь виробництво, й Ваші кроки в цьому напрямку?

Головним завданням діяльності районної держадміністрації є забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку території району, створення умов для ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів. Тому треба шукати інвестиції, а щоб зацікавити інвестора, йому треба надати привабливу інвестиційну пропозицію, переконавши, що саме в нашому районі він ефективно реалізує свій проект.Загалом, робота просувається в цьому напрямку.

Подано анкету «Інвестиційна пропозиція типу Браунфілд» - ТОВ «Дубровицький комплекс «ВІПОС» та анкету земельної ділянки м.Дубровиця по вул. Володимирській (територія колишнього льонозаводу) в Рівненську агенцію із залучення інвестицій «ІнвестІнРівне».

На даний час інвестором в районі зареєстровано ТзОВ «Діброва Фармз», яке ще з осені підготувало площу (93 га) з внесенням вапнякового матеріалу для розкислення грунту під посів ярих  культур на 2017 рік. В планах підприємства довести посівні площі вже в цьому році до 300 га.

На даний час іде процес укладання договорів по Сварицевицькій, Лісівській, Залузькій сільських радах.      Інвестор уже приступив до підготовки площ до посіву по вищеназваних сільських радах.

Зацікавилось землями нашого району ТОВ «Ріттер Біо Агро», що розташоване в Гощанському районі, яке виробляє органічно чисту продукцію, що користується великим попитом на споживчому ринку. На даний час іде процес укладання договорів оренди.

І звичайно не можемо оминути тему бурштину. Політики часто експлуатують її для створення свого іміджу. Ваші міркування з приводу того, як заставити багатющі природні ресурси, якими нагородив Господь Дубровиччину, працювати на район?

Відповідно до ст. 13 Конституції України земні надра є об’єктами права власності Українського народу. Й ніхто не дав нам повноважень на свій розсуд розпоряджатися власністю всіх українців. Іншого виходу, як законодавчого врегулювання видобутку бурштину для того, щоб змусити ці ресурси працювати на Україну, й наш район зокрема, немає. А преференції Дубровиччини від багатющих бурштинових родовищ вбачаю у вигляді податків від законного й контрольованого видобувничого промислу, переробки, а не тих подачок, якими розкидаються руйнівники наших надр та екології. Розкрадання надр безперечно має бути покарано. Тож на даний час потрібно скоординувати роботу правоохоронних органів, влади та самоврядування на місцях, щоб не допускати несанкціонованого видобутку бурштину.

Я співчуваю тим людям, що не можуть знайти своє місце під сонцем. У нас проблема з вільними вакансіями, й створення робочих місць, повторюся, є першочерговими завданнями для влади. Але ніяка нужда не дає людині право вчиняти злочин. В суспільстві пройшла переоцінка цінностей, що повністю нівелювала шкалу «добро-зло». Ми лайкаємо повідомлення в соцмережах, де йдеться про те, що бурштинщики «нагнули» спецпризначенців. Але чи з таким же захватом ми сприйняли б інформацію про пограбування банку, де зберігаються наші гроші, чи мародерство у домі нашої немічної матері? Але ж по суті це ідентичні злочини. Тож давайте уникати подвійних стандартів в оцінках сьогодення й називати речі своїми іменами. Я не дозволю, щоб в районі ситуацію контролював кримінальний контингент. Герой відомої кінострічки чітко сказав, де місце злодію.

Напередодні такого великого християнського свята, як Воскресіння Господнє, що Ви побажали б читачам газети?

Я вітаю всіх земляків з цим святом. Хай збувається все, на що ви сподіваєтеся. Хай пробуджуються найзаповітніші й найсміливіші мрії. Людина повинна вірити й жити надією. Хай кожна ваша справа буде освячена любов’ю до людей, що вас оточують, й до землі, на якій ви живете. Миру, здоров’я, сімейної злагоди, Божого благословення!

й ви живете. Миру, здоров’я, сімейної злагоди!

Дякую за розмову.

Людмила РОДІНА.