Сто днів у НУШ

Яка вона нова українська школа? Чи затишно та цікаво нині навчатися дітям? Про це часто розпитую у батьків та учнів. Ця школа кардинально відрізняється від тих занять, на які ходили ми. Сьогодні мова про НУШ.

 

У міській школі №2 пройшло традиційне свято «Сто днів у НУШ». Враженнями про це дійство та про навчання у початковій ланці попросила поділитися маму першокласника Яну Таборовець. Вона розповіла:

– Уже традиційно 9 та 10 грудня у Дубровицькій ЗОШ І-ІІІ ст. №2 відбулася надзвичайно радісна подія для першокласників - свято «100 днів у НУШ». Учні співали, декламували, казкові герої розважали загадками та руханками, а в кінці школярі отримали «Посвідки першокласника» та посмакували іменним тортиком. Спасибі педагогу-організатору, класоводам та вихователям, адже захід видався на славу! «Класне було свято, мамо!», – прокричав мій першокласник ще з порога. Дітям сподобалося, а це найголовніше, адже все у школі для дітей і заради дітей.

Чесно кажучи, трішки заздрю своєму сину-нинішньому першокласнику, адже його і моє навчання в школі кардинально відрізняються. Замість запам’ятовування понять та фактів, він набуває компетентностей; в нього формується ядро знань, на яке накладається уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться у професійному та особистому житті. Сьогодні нушівці частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя. А ще різняться освітні середовища: нова техніка, меблі, інвентар...

Син легко адаптувався до школи після садочка, адже навчання відбувається в ігрові формі. Чи подобається йому вчитися? Робіть висновок самі: коли наближалися перші осінні канікули, я радісно повідомила цю звістку своєму першокласнику, але замість очікуваного «Ура!», я побачила його засмучені і розчаровані очі... Новину про вимушену самоізоляцію класу син сприйняв так само. Тому відповідь очевидна. Нова українська школа – школа радості, взаємодії, любові та взаємоповаги. Це школа успіху.

Люба Клімчук.