пʼятниця, 29 грудня 2017 р.

Премії отримали юні літератори

Святий Миколай не забув про обдарованих дітей Полісся. У нашому районі запроваджена літературна премія «Поліська надія». 19 грудня під час урочистого засідання Дубровицького районного літературно-мистецького об’єднання «Журавлина» відзначили і нагородили переможців цього літературного конкурсу. Ними стали Марія Опанасик (Висоцьк), Софія Шолота (Сарни) та Владислав Зеленковський (Зарічне). Щиро привітала наших талановитих земляків, вручивши грошові премії та солодощі, помічник-консультант народного депутата України Василя Яніцького Оксана Слободзян. Вона наголосила, що Василь Петрович радий підтримувати молодих і талановитих поетів та прозаїків, загалом «Журавлина» постійно перебуває під його опікою. До речі, Оксана Семенівна передала кожній бібліотеці району яскраво ілюстровану дитячу книгу Романа Демчука. Це видання побачило світ завдяки фінансовій підтримці Василя Петровича Яніцького, як і дев’ять попередніх книг автора.

Про свій літературний і святковий настрій попросила розповісти переможницю літературного конкурсу Марію Опанасик:
«Ніколи не знаю наперед про що буду писати. Беру ручку й з-під руки самі по собі виходять букви й речення. Моя вчителька з української мови каже, що цікаво виходять у мене твори про війну. Хоча сама такі писати боюся. Я живу за тисячі кілометрів від війни. Пишу про те, що відчуваю, вмикаючи телевізор. Та водночас мені стає якось соромно, адже я в теплій хаті пишу про своїх однолітків, про те, що там їм зовсім нелегко. Беру участь у різних літературних конкурсах. Не знаю гарно я пишу чи ні, вдало чи не зовсім. Проте, думаю, продовжувати варт.
На засіданні «Журавлини» панував затишний настрій. Хтось уже видав понад півдесятка книг, хтось прийшов з власними рукописами, а хтось продекламував вірш з пам’яті! Зустріч з такими людьми була дійсно духовно цінною для мене! До того ж, Віра Єфимець, жителька с. Зелень, чия поезія пронизана любов’ю до всього, а отже й до самого життя, Іван Єрмійчук, автор красномовної книги «Відродження», презентували по кілька власних збірок!
Дуже гордою була, коли слово надали моєму сусідові – Григорію Яцуті, автору двох видань «Висоцьк з глибини віків до сьогодення», надзвичайної книги «Залужжя моє калинове» й «Висоцький лісгосп. Сторінки історії» – славному краєзнавцю! Григорій Васильович дав знати, що помаленьку знову народжується творіння про древній наш Висоцьк!
Найбільше запам’ятався Михайло Нестерович Гриневич, «діючий», як сам зазначив, директор Лютинської школи. Він – це та людина, котра в душі своїй несе позитив, котра, мов батарейка, заряджає енергією та підіймає настрій. Принаймні таке враження склалося у мене, хоч надто добре з ним і не знайома. З гумором – ось як потрібно дивитися на життя. Байки Михайла Несторовича, як на мене, тісно перегукуються з байками Петра Красюка, такі ж, в чомусь прості, та водночас влучно описують людей і їхні вади.
Дякую всім організаторам, нашим поетам, письменникам, історикам, меценатам, журналістам, котрі теж були присутні й надали заходу, незважаючи на теплоту й домашність, трішки солідного значення. Щирі вітання і подяка Василю Яніцькому, який підтримує творчу молодь, його помічниці Оксані Семенівні.
«Вчімося слухати – й тоді світ нас почує, зуміймо побачити там, де навкруги пітьма, несімо добро у душі». Можливо не геть дослівно, але так нині розпочала засідання викладач музичної школи Наталія Ярмошевич, котра вразила своїм співом і власною мелодією на власні ж твори!».
Ось такі гарні враження залишилися у нашої юної талановитої землячки. Спасибі Анатолію Розановичу та Людмилі Берестень за те, що душу вкладають в розвиток творчості у поліському краї. Звісно, треба дякувати інашим бібліотекарям за їх гостинність і таку незабутню атмосферу зустрічей.
Любов КЛІМЧУК.





Немає коментарів:

Опублікувати коментар