пʼятниця, 29 грудня 2017 р.


«ЗАПОБІГТИ. ВРЯТУВАТИ. ДОПОМОГТИ», –
так звучить гасло, під яким працюють рятувальники.  Минулого тижня довелося стати свідком знаменної для нашого краю події – місцева пожежно-рятувальна частина відзначила свій півстолітній ювілей. Важко навіть уявити, скільки людей хотіло б цього дня розділити з цими мужніми чоловіками в непримітних одностроях їхнє свято. Адже кожен їхній робочий день – це можливий ризик, чиєсь врятоване життя чи майно або ж велика людська трагедія, котру перепускаєш через власну душу. Повені, пожежі, перемети, аварійне знеструмлення через буревії, дорожньо-транспортні пригоди – це далеко не повний перелік тих аномалій, протистояти яким нам допомагають рятувальники.


«Коли я тільки-но прийшов на посаду, сталася велика біда у селі Великі Озера – у вогні загинуло двоє маленьких дітей. Через значну віддаленість населеного пункту, розбиті дороги наші пожежники на місці події вже не могли чимось зарадити. На жаль, часто обставини бувають непереборними. Цей випадок заставив передивитися всю систему пожежної безпеки в районі. Поспілкувавшись з начальником обласного управління служби надзвичайних ситуацій, генерал-майором Сергієм Круком, прийшов до висновку, що необхідно створити на території району своєрідну безпекову сітку. Ми вирішили замість концентрації засобів пожежогасіння в одному райцентрі створити безпекові центри й на периферії – нині на території району функціонує вже кілька пожежних команд: у Милячі, Висоцьку, Сварицевичах, Залужжі (в цьому селі довгий час команда була недієвою, але з приходом нового сільського голови ситуація докорінно змінилася), Осові. Що це дало? Це дозволяє зекономити дорогоцінний час для прибуття до місця надзвичайної ситуації. За таким принципом працюють всі європейські держави, де поряд зі спеціалізованими пожежно-рятувальними підрозділами успішно протистоять біді й волонтерські команди.
Однак розгалуження мережі протипожежної безпеки, потребувало й відповідних затрат. Я дуже вдячний панові Круку, що пішов нам назустріч й допоміг осучаснити матеріально-технічну базу пожежних команд. Багато допоміг народний депутат Василь Яніцький, обласна державна адміністрація. Державницьку громадянську позицію зайняли й керівники  органів місцевого самоврядування Дубровиці, Миляч, Висоцька, Сельця, Берестя, які зуміли відшукати в своїх бюджетах кошти для таких цілей. Адже нічого ціннішого від людського життя ми не маємо, а у вогні та під час різного роду техногенних надзвичайних подій, в аваріях на дорогах у нас гине, на жаль, ще чимало людей. Дуже добре, що депутатський корпус районної ради також був націлений на підтримку наших рятувальників. Спільними зусиллями нам вдалося за півроку зробити в цьому напрямку немало: реконструювали пожежне депо  на території пожежно-рятувальної частини в Дубровиці, переобладнали під пожежні автомобілі приміщення на території вищеназваних сіл тощо», – каже голова райдержадміністрації Микола Петрушко.
«Коли ми пообіцяли для Дубровиці новий пожежний автомобіль, були деякі сумніви, що тут зможуть так оперативно переобладнати приміщення для нього. Адже це дороговартісний спеціалізований транспорт по базі шасі «КамАЗ» зовсім нового класу, що може виконувати декілька операцій. По-простому скажу так: порівнювати це авто з тими, що були на озброєнні вашої пожежно-рятувальної частини досі, все одно, що порівнювати «Ланос» з «Мерседесом». Однак старі приміщення, що побудовані ще за часів СРСР, не пристосовані для такого типу транспорту, тому тут на місці провели грандіозні роботи, аби реконструювати депо під його габарити. Окрім того, дубровицькі рятувальники отримали п’ять нових ізолюючих дихальних апаратів на стисненому повітрі «Dreger». Вартість кожного – 50 тис. грн. Такий комплект індивідуального захисту повністю захищає дихальні шляхи та органи зору рятувальника від дії отруйних газів та високих температур», – розповів генерал-майор Сергій Крук.
«До ювілею ми намагалися максимально відзначити особовий склад частини, адже ми працюємо одною командою й всі наші здобутки – це заслуга всього колективу. Я впевнений в кожному з своїх підлеглих на сто відсотків. Як прийнято говорити, з моїми хлопцями я б пішов у розвідку без роздумів. А ще ми люди в погонах, й для нас клятва на вірність народу України – не порожні слова.  Ми завжди були готові стати на заваді біді, а з такою технікою й поготів», – ділиться очільник пожежно-рятувальної частини, підполковник Ігор Гайдиш.
Ми також приєднуємося до всіх заслужених хороших слів на адресу наших рятувальників й віримо, що в разі потреби вони відважно поспішать на допомогу.
Історична довідка: бойовий шлях підрозділу розпочався у далекому 1967 році, як професійної пожежної частини №9. У 1997 році ППЧ було перейменовано в самостійну державну пожежну частину №21. У 2012 році СДПЧ-21 перейменоване в 12-ту державну пожежно-рятувальну частину, а в 2014 році в ДПРЧ-14, яку було введено в штат 6-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Рівненській області. За час існування пожежного підрозділу, врятовано життя сотень людей, здійснено тисячі виїздів на ліквідацію пожеж, збережено матеріальних цінностей району на мільйони гривень. Окрім цього, фахівці районного підрозділу ДСНС постійно проводять профілактично-роз’яснювальну роботу серед населення, яка спрямована на недопущення загибелі та травмування мешканців району. Протягом останніх 50 років більшість рятувальників частини за мужність та професіоналізм були нагороджені відомчими та державними нагородами.

Людмила РОДІНА.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар