пʼятницю, 29 грудня 2017 р.

Такому Гіппократ точно не вчив
Кажуть, що здоров’я за гроші не купиш. Хвороба й справді не дивиться на гаманець людини, не розділяє заможна вона чи ні. Втім недуга вправно вміє все з нього витягати. Навіть елементарна простуда «влітає» в копієчку, що вже говорити про хронічно хворих та інвалідів.  А таких в нас, в радіаційній зоні, немало. Невеличкою підмогою для постраждалих внаслідок Чорнобилю є пільгові ліки. Наприклад, з бюджету на такі потреби виділили досить пристойну цільову субвенцію – 234,5 тисячі. На перше листопада залишок цієї суми становив 146 тисяч. Про це ми повідомляли кілька номерів тому. Завжди приємно сповіщати про хороші новини, особливо, коли держава вряди-годи подумала про своїх потерпілих громадян. Однак, як завжди, в бочці меду опинилась величезна ложка дьогтю. 

Позаминулий п’ятничний ранок розпочався з не надто приємних закидів про неправду в газеті. І стосувалося це вищезгаданої інформації. До редакції зайшов поскаржитись інвалід-чорнобилець Белан Анатолій Григорович. У лікарні відмовились виписувати йому рецепти на безкоштовні препарати, бо, мовляв, немає коштів, хоча управління соцзахисту повідомляло на шпальтах газети зовсім протилежне. Начальник управління ще раз підтвердив достовірність цього нам по телефону.
«Я маю інвалідну групу ось уже 20 років. Хворобу медики  пов’язали з Чорнобильською катастрофою. Препарати мушу пити до кінця життя.  Завдяки ним трохи й ворушусь, – розповів пан Анатолій. – Останній раз пільгові рецепти отримував ще весною. Ходив за ними до лікаря також і у вересні, жовтні, листопаді. І кожен раз чув відмовку – грошей нема.  Хоча, як виявилось, вони таки були. Вже й надію втратив, коли вчергове «відфутболили». І ось прочитавши замітку, поїхав знову. Цього разу лікар мені сказала «Чого ж ви раніше не прийшли? Кошти вичерпані». Та як я міг спізнитись, коли звертався зовсім недавно? Знову зробили з мене дурня».
В понеділок Анатолій Григорович за справедливістю пішов в РДА. Заступник голови Ващишин Павло Єремійович особисто зателефонував до лікарні. І лиш після цього хворий отримав гарантовані йому пільги. «Але якими зусиллями. Законом затверджене доводиться вибивати, а не отримувати», – зауважує чорнобилець.
«Всі ми добре  знаємо, які нині ціни на ліки і які мізерні пенсії. Якби одержував 4 тисячі, то, може, й не бігав би за тими рецептами. Бо долати марафони та труситися в маршрутках для інваліда не так і просто. Після всього цього зліг на два дні і жменями пив медикаменти. Рецептів мені виписали на 300 гривень. І то лиш від гіпертонії, хоча маю інвалідність по печінці. Але не хотів більше псувати нерви. Добре, що хоч щось дали. Дивно, куди дівають стільки грошей. Можливо, на якісь потреби лікарні. Бо лікарка тишком мені сказала, що видавати рецепти заборонило начальство. І як після цього підписувати з ними договір? Як обирати сімейного лікаря? Як йому довіряти? Хочемо впроваджувати нове прогресивне, не викорінивши старе корупційне», - з гіркотою підсумував пан Анатолій.
Ми отримали копію роз’яснення  від головного лікаря ПМСД щодо звернення Анатолія Григоровича. В ньому зазначається, що справді чоловіку виписали рецепти на три препарати за програмою «Доступні ліки» і два – як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС. Але жодного слова немає, чому не зробили цього одразу, адже фінансова можливість була. Не зрозуміло, яким чином хотіли використати  цю цільову субвенцію, бо ж направляти її на інші цілі по ідеї не дозволено. Хоча, можливо, це тільки «по ідеї».
Ситуація нині в медицині непроста – заборгованість по зарплаті, реформування, невідоме майбутнє. Втім медики поклялись за будь-яких обставин допомагати хворому, «бути безкорисливими, чуйними та керуватися принципами моралі». Але аж ніяк не брати хабарі та обманювати пацієнтів. Такому «батько медицини» Гіппократ точно не вчив.

Леся КОНДРАТИК.

Немає коментарів:

Дописати коментар