Віталій Сухович: «Радий прислужитися своїм виборцям»

Віталію Миколайовичу, Ви очолили лісівничу галузь області. Зараз здебільшого перебуваєте в Рівному. З головою поринули в роботу. Чи позначився переїзд і підвищення на Вашій депутатській діяльності?

Як ви знаєте, робота у Рівному мені не нова. Я значною мірою знайомий із проблематикою і напрямками лісогосподарської галузі. Аналогічні питання вирішував і раніше, зокрема, коли працював директором Висоцького лісгоспу. Ця робота для мене відповідальна, цікава і потрібна. Щодо депутатської діяльності, то зв’язок з виборцями підтримую постійно, зустрічаючись особисто і спілкуючись по телефону. Тепер обмінюємося думками щодо вирішення проблем, ділимося досвідом і в соціальних мережах, маю надійних помічників. Знаю проблематику свого виборчого округу, завжди розумію, що є питання, вирішення яких лежить у площині держави, а є й такі, які під силу вирішити на місці. Шукати шляхи подолання проблем місцевого рівня останніх - це першочергове завдання у роботі місцевої влади, сільських і міського, районного депутатського корпусу і обласних депутатів. Зазначу, що перебування у Рівному, у значній мірі, допомагає бути посередником у спілкуванні між районом та областю, тут більше комунікативного спілкування з високопосадовцями. Як ви знаєте, іноді одна зустріч чи телефонний дзвінок можуть вирішити проблему людини чи родини, підприємства чи закладу. Отож завжди радий прислужитися своїм виборцям і надалі підтримувати тісний зв’язок з ними.

Ваше бачення: як найкраще досягти мети у справах, які потрібні громаді?

Як на мене, є найголовніший чинник: коли працює команда, то є результат. Я завжди виступав і буду виступати за те, щоб стосунки між місцевими представницькою і виконавчою владами були якомога конструктивніші на всіх рівнях. Ми розуміємо, що тепер життя неможливе без політичної складової. Зрозуміло, є питання, в яких важко знайти компроміс. Бо ті чи інші політичні сили мають свою систему базових підходів. Однак спільне рішення, вигідне для більшості громади, шукати завжди треба.

Іноді здається, що прийдеш у депутати чи обіймеш певну посаду і тобі під силу буде майже все. Зізнаюся, що депутату будь-якого рівня іноді буває дуже непросто переконати колег, щоб підтримати його точку зору. Природно, що у одній сесійній залі є люди, які мислять по-різному, часто – зовсім інакше. І це – українські громадяни, вони мають право на своє розуміння ситуації. Дуже часто в сесійній залі найголовніше рухатися невеликими кроками та працювати в умовах суспільного компромісу.

Депутат – це, у великій мірі, політик. Віталію Миколайовичу, хотілося б почути Ваші міркування щодо ситуації в Україні, яка значною мірою впливає на життя кожного вашого виборця. Яке Ваше особисте ставлення до спроб організувати в Україні черговий Майдан?

Я вважаю, що Майдан – це відповідь на діяльність чи бездіяльність влади, це прагнення змін, яке виливається у громадський супротив. Зрозуміло, що і сьогоднішню владу є за що критикувати, бо вона зробила далеко не все, що мала б зробити. Водночас є багато позитивних зрушень. От саме про них часто вперто не хочуть говорити, а то й взагалі їх помічати. Я бачу стратегію: Україна зафіксувала свій цивілізаційний рух. Це не просто рух в Європу. Дуже багато справ і роботи, роботи підготовчої, фундаментальної: ми створюємо нову систему судочинства, правоохоронних органів, ми прагнемо змін в освіті і медицині. Ми не стоїмо на місці, а рухаємося. Не все вдається, щось випадає. Я не виправдовую невдач. Критикувати владу потрібно. Але не для того, щоб розвалювати державні засади. Найгірше, що може бути в суспільстві – це стан некерованості і хаосу.

Сьогодні нашому суспільству вкрай потрібна консолідація. Не навколо особи, осіб, а навколо цінностей, навколо базових принципів.

Часто облрада нагадує міні-парламент, де вирують політичні баталії. Як, на Ваш погляд, повинна працювати депутатська більшість?

Зрозуміло, що більшість повинна бути в кожній раді, щоб ухвалювати рішення. Водночас більшість завжди повинна почути позицію меншості. Ми ж всі депутати, обрані людьми. Не повинно бути імперативних рішень. Це ж рада – від слова радитися, чути думку людей. Коли ми так побудуємо діяльність ради, то, думаю, вона буде на порядок ефективнішою.

Які найчастіше питання підіймають перед Вами, своїм депутатом, наші виборці?

Знаєте, іноді мене запитують, скільки виборців звернулося за допомогою, скільки питань було піднято. Мої помічники ведуть статистику кожного звернення. Багатьом землякам допомагав матеріально на лікування, особлива увага, звісно, хворим діткам. Співпрацював з навчальними закладами у плані укріплення матеріально-технічної бази, йдеться про оргтехніку, подаровану школам. Зараз всіляко підтримую будівництво «Народного стадіону» в Дубровицькому ліцеї. Вважаю підтримку галузі спорту важливим завданням сьогодення, бо молодь повинна надавати перевагу здоровому способу життя, а ми створювати для цього умови. Отож сприяю поїздкам команд на спартакіади і змагання. Люди звертаються і коли біда, наприклад, пожежі, і коли радість, треба провести десь свято. Це нормально і природно. Це життя громади. Дуже часто сприяю і допомагаю землякам, в першу чергу, як людина. Подати руку підтримки в скрутний час – це ж не обов’язок депутатський, це першочергово християнські цінності. Маю змогу, то й допомагаю. Я вдячний Василю Петровичу Яніцькому за його приклад у роботі з виборцями, за його громадянську і депутатську позицію, за його ставлення до мене, як до людини і депутата обласної ради. Адже, працюючи з Василем Петровичем в окрузі, ми маємо спільне бачення стосовно вирішення багатьох завдань. Знаєте, я вважаю, що нашому виборчому округу пощастило мати нині такого обранця, як Василь Яніцький.

Ви скромно промовчали про свою волонтерську діяльність. Знаю, що співпрацюєте і дружите з нашими армійцями, активно долучалися до підтримки наших захисників.

Допомога армії у наш час – це обов’язок кожної свідомої людини, громадянина України. Я кажу не лише про матеріальну підтримку війська (це було вкрай потрібне на початку АТО), а про сприяння у нагальних питаннях, які виникають у наших захисників. Окремі проблеми наших військових ми в змозі вирішити саме в тилу. Я горджуся тим, що мої земляки активно підтримували захисників з початку війни на Сході. Вітаю вас, шановні дубровичани, з Днем волонтера! Серед вас є такі досвідчені помічники армії, як Світлана Правник, Павло Голяка, Олег Маркевич, Оксана Самсонович, Світлана Руда. Знаю, що багато підприємців в Дубровиці і в районі долучаються до збору вантажів в зону АТО. А наші школярі, які плетуть сітки, пишуть листи, проводять ярмарки, хіба це не волонтерство? А бабусі, які з пенсії кревні гривні дають солдатикам і плетуть їм шкарпетки? Я не хотів би себе особливо виділяти серед усіх шанованих земляків, які долучилися до місії волонтерства. Коли до мене зверталися військові, то я робив все, від мене залежне, щоб сприяти вирішенню їх нагальних питань. Зокрема, ремонтували техніку і допомагали матеріально. Але в даний час військових дій, я вважаю, що це мій обов’язок – громадянина і депутата – так чинити.

Не можливо не зачепити тему децентралізації. На вашому виборчому окрузі створено Миляцьку та Висоцьку об’єднані територіальні громади. Ваше бачення процесу децентралізації у спектрі розвитку місцевого самоврядування?

Переконаний, що ми з вами зійдемося на думці, що процес добровільного об’єднання громад підштовхнули два важливі стимули, які держава надає новоствореним ОТГ. По-перше, це додаткові фінансові ресурси – як від держави у вигляді субвенцій, так і від нових джерел надходжень до місцевих бюджетів, що ОТГ отримують у своєму новому статусі. По-друге, це значно більша самостійність об’єднаних місцевих структур в ухваленні рішень і можливість розв’язувати проблеми своїх громад, спираючись на власні ресурси.

Як результат, у Дубровицькому районі на даний час маємо дві громади. Дуже непросто в будь-якій справі бути першими. Свої шанування хочу висловити Федору Хлебовичу – сміливому, відповідальному і досвідченому керівнику і, у великій мірі, реформатору. Я не раз казав і буду казати, що у цієї людини треба вчитися багатьом речам, найголовніше – вчитися не боятися робити кроки вперед, навіть, якщо раніше таких кроків ніхто не робив. Знаю, що ваша газета багато писала про Миляцьку громаду, не буду повторюватися щодо зробленого, але знаю, що успіхи Федора Хлебовича та його команди вивчають не лише в нашій області. Це гарний показник у роботі.

Багато спілкуюся з височанами, знаю про успіхи і проблемні питання Висоцької ОТГ. Людмила Федорівна Гура – також досвідчений керівник органів місцевого самоврядування і спільно з колегами-старостами крок за кроком втілює реформи щодо децентралізації в життя. Знаю, що є багато чудових людей, які співпрацюють з їх командою, є й такі, хто шукає передусім недоліки. Але, повірте, так буває у кожній роботі. Навіть коли створюється нова родина, то треба час, щоб зійтися характерами і побудувати свій бюджет. Що казати про території. Працювати і водночас вчитися – це подвійне навантаження, однак, я впевнений, що всі поставлені завдання перед височанами буде виконано спільними зусиллями.

Я переконаний, що децентралізація – це крок вперед, незабаром вона торкнеться всіх. Успіх справи залежить від того, наскільки єдиним у своїх прагненнях будуть люди, які захотіли об’єднання, і від готовності держави сприяти у вирішенні проблемних нюансів. Відразу все гладко бути не може, тим більше, коли конституція пише одне, закон – інше, а насправді все інакше. Я вважаю, що принциповий момент, щоб кожна людина на початках не відчула погіршення від децентралізації, допоки йдуть перехідні етапи. Безумовно треба вирішити питання нагальні: сполучення (доріг) і cистеми охорони здоров’я. Знаю, що зараз саме ці проблеми найбільш хвилюють мешканців об’єднаних громад.

Ваші побажання працівникам органів місцевого самоврядування і депутатам району…

Хоча депутати є представниками різних політичних сил, ми всі спільно повинні вирішувати проблеми нашого регіону. А їх немало. Отож щиро зичу підтримувати все те позитивне, що було напрацьоване до нас, і шукати завжди оптимальні шляхи для розв’язання завдань, які ставить перед нами життя.

Здоров’я всім, оптимізму, професійних здобутків, наснаги і родинного затишку. Любімо Україну!

Довідково. Сухович Віталій Миколайович народився 1 червня 1979 року в м. Сарни Рівненської області. Закінчив Український державний університет водного господарства та природокористування, де отримав диплом менеджера-економіста, а також Національний лісотехнічний університет України із присвоєнням кваліфікації спеціаліста з лісового господарства. Працював у Сарненському лісгоспі, а з 2009 року - на посаді директора ДП «Висоцький лісгосп».

30 березня 2017 року Віталій Сухович здобув перемогу у відкритому конкурсі на посаду начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.

З 2014 року – депутат Рівненської обласної ради, обраний по виборчому округу №14 від ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ».

З дружиною Тетяною виховує двох синів Дениса та Миколу.

Довідково:

Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України висловило подяку начальнику Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталію Суховичу за співпрацю з відділом цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Захід», яка розпочалася ще у серпні 2015 року.

Так, за спільної ініціативи голови обласної державної адміністрації та СІМІС впродовж останніх двох місяців у навчальних закладах Володимирецького, Березнівського, Зарічненського та Дубровицького районів Рівненської області проводились заходи національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання молоді, в яких лісівники Рівненщини взяли дуже активну участь.

Також слід відзначити і волонтерську діяльність головного лісівника Рівненщини. Протягом 2017 року Віталій Миколайович активно надавав допомогу щодо забезпечення заходів Гуманітарного проекту Збройних Сил України «ЕВАКУАЦІЯ 200».

Прибувши на Рівненщину, представники Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України подякували головному лісівнику та його підлеглими і однодумцям за допомогу та співпрацю і вручили сувеніри з символікою відділу пошукової роботи.

Василь Яніцький:

Працювати завжди краще й ефективніше командою.

Така команда однодумців у мене в окрузі склалася: працюю спільно з місцевими органами влади та самоврядування, громадськими організаціями. Виробляємо спільне бачення проблем кожного району округу, розробляємо стратегію їх вирішення. Звичайно, є ряд проектів, які потребують підтримки Рівненської обласної ради. Дуже важливо в облраді мати однодумців та підтримку. І тут хочу відмітити особливо плідну співпрацю із депутатом облради Віталієм Суховичем. Віталій Миколайович – людина з державницьким мисленням, компетентний у господарських та економічних питаннях, добре знає проблематику Дубровиччини, рівненського Полісся та усієї області і досить ефективно лобіює інтереси наших виборців, відстоює рішення на їх користь. У нас налагодилися хороші дружні стосунки та тісна й плідна співпраця щодо вирішення багатьох питань Дубровицького району. Він – людина слова, з такими хочеться працювати. Молодий, енергійний, ініціативний Віталій Миколайович дуже багато робить для людей, що делегували його до обласної ради. Спільно з ним ми уже втілили чимало проектів – допомогли замінити вікна на енергозберігаючі у спортзалі Селецької школи, у Зеленській школі, разом закупили меблі для нещодавно відкритої 3-ї групи Висоцького дитячого садочка «Льонок», допомогли коштами на будівництво храму Святої Уліанії, покровительки Дубровиці. Це керівник сучасної генерації, вважаю, у нього перспективне майбутнє.

Спілкувалися: Михайло Слободзян, Любов Клімчук.