Особливий заклад для

особливих дітей

В кожній дитині є сонце, тільки дайте йому світити. В цій фразі напевно вся суть новоствореного інклюзивно-ресурсного центру. Адже він покликаний запалити вогник у тих, хто найбільше потребує підтримки та віри. Свої двері заклад відкрив минулого четверга. Урочисто червону стрічку перерізав особливий першокласник Тимофійко Хомич разом з головою РДА Миколою Петрушком. А вже наступного дня «Дубровицький вісник» завітав на гостину, аби познайомитись з колективом та розпитати детальніше про новий освітній осередок.

Місце без бар’єрів

Інклюзивний центр «поселився» у приміщенні методкабінету по вулиці Шевченка, 36. За три місяці сірі стіни держустанови перетворилися на яскравий світ для дітей з новенькими меблями, пізнавальними іграми та тренажерами. Запрацювали кабінети психологів, вчителя лікувальної фізкультури, логопеда та дефектолога. Окремо є ресурсна кімната, де дітки з особливими потребами освоюватимуть побутові навики, що знадобляться у повсякденному житті. Навіть навчатимуться сортувати сміття у спеціальні роздільні бокси.

У центрі – комфортний безбар’єрний простір. Надворі облаштований пандус, а між кабінетами немає порогів. У кожній деталі, кожному куточку відчувається, з якою великою турботою та любов’ю все це було створено. Бо вклали частинку серця та вміння у цей заклад чимало людей.

«Для облаштування закладу з держбюджету отримали близько 188 тисяч гривень. Завдячуючи депутату обласної ради Віталію Суховичу та директорам наших лісгоспів Петренку Віталію та Торчилу Віталію – замінено підлогу та двері. Масштабні ремонтні роботи проводила приватна фірма «Фіалка» під чітким керівництвом невтомного прораба Черняка Анатолія. Багато розвиваючого обладнання та дидактичного матеріалу придбали завдяки фінансовій допомозі Раковича Юрія. А за сприяння підприємця Тетяни Сухович провели освітлення у кабінетах. Встановлювали та ремонтували все золоті руки працівників шкіл району. Дякую кожному директору закладу, ніхто не відмовив, і щодня до нас приїжджали помічники. Творчої родзинки стінам додали художники Василь Деревенко, Микола Конончук та Лариса Корчемлюк. Так спільними зусиллями небайдужих людей за короткий час вдалось втілити задум в життя. Звісно не без ініціативи та підтримки начальника управління освіти, молоді і спорту Ніни Стасюк», – розповідає очільниця центру Тетяна Твердюк.

У центрі раді всім

Цікавимось у Тетяни Борисівни, для кого ж відкриті двері інклюзивного центру і як в них можна «постукати».

«Центр обслуговує дитяче населення віком від 2 до 18 років. А це приблизно 11 тисяч малечі в нашому районі. Тобто будь-яка мама зі своїм малюком, за бажанням, може звернутись до нас. Це не обов’язково має бути дитина з інвалідністю чи певними потребами. Ми раді бачити абсолютно всіх, кожному постараємось допомогти та підказати. Батькам необхідно з собою мати копії документів, що посвідчують особу, свідоцтво про народження дитини та її медичну картку. Фахівці центру проведуть комплексну оцінку розвитку малечі. І за її результатами надамо рекомендації батькам щодо виховання дитини з особливими потребами, а вчителям – щодо навчання. А також узгодимо подальший графік занять».

Часто батьки особливих дітей «будують» навколо себе уявні стіни, закриваються від усього світу. Тож не меншу увагу у закладі приділятимуть їм.

«Це через те, що батьки зазвичай опиняються наодинці з проблемами, не мають до кого звернутися, з ким порадитись. Навіть елементарно поділитись наболілим, – каже пані Тетяна. – Багато не хочуть вірити в те, що їхня дитина особлива, і їй треба допомога, ігнорують проблему. Багато впевнені, що нічого не вдієш і треба просто нести свій так званий «хрест». Але чим раніше розпочати корекційно-розвиткову роботу – тим більше порушень можна виправити або навчитись їх компенсувати. Ми хочемо подолати ці бар’єри, достукатись до родин особливих діток. Для цього плануємо організовувати зустрічі для батьків, спільні свята, відзначення особливих дат, що дасть змогу їм поспілкуватись, поділитись досвідом, розширити горизонти».

До дітей – з любов’ю

Колектив інклюзивного центру зібрався молодий та креативний. Всі пройшли ретельний конкурсний відбір. І в кожного є величезне бажання працювати. «Наша робота не з легких. І сюди випадкові люди не приходять, – зауважує Тетяна Борисівна. – Ми маємо не  тільки займатися корекцією, розвитком, а й  ділитися своїм серцем, енергією та любов’ю. Тому коли питають, в чому особливість такого центру, хочу щоб вона була в тому, що тут дітей передусім люблять, розуміють, а заразом соціалізують та навчають».

Наразі заклад потребує ще двох фахівців – сурдопедагога та тифлопедагога, які працюватимуть з дітьми з порушеннями слуху та зору. Нині в районі таких немає, але вже є бажаючі отримати відповідну освіту.

А поки ми поспілкувалися з педагогами, котрі вже активно взялись за роботу. Бо на момент підготовки матеріалу 75 батьків довірили їм власних дітей і звернулися до центру. Фахівці розповіли дещо про специфіку свого профілю та дали прості рекомендації мамам і татам.

Андрій Красько, реабілітолог:

«Закінчив рівненський університет за двома спеціальностями – вчитель фізкультури та реабілітолог. На другому курсі познайомився з Петром Велінцем, спочатку сам займався козацькими єдиноборствами, а згодом почав викладати бойове мистецтво для дітей. Нині продовжую це робити в Дубровиці. В тому числі й для особливої малечі. Маю групу з 20 вихованців. Петро Васильович – теж реабілітолог, від нього багато навчився, перейняв методики, які зараз застосовую.

Моє завдання відновити дітей фізично, дати зрозуміти, що в них значно більші можливості, ніж їм здається, допомогти повірити в себе. Недарма кажуть: в здоровому тілі – здоровий дух.

Коли прийшов у центр, постало питання, як облаштувати зал лікувальної фізкультури. Довго думав, адже приміщення невелике, гантелями і масивними агрегатами його не заставиш. Тож підібрав універсальні засоби, спрямовані на відновлення. Маємо у центрі тренажер TRX, який дуже популярний в США і замінює половину тренажерного залу. Завдяки фітоболам (великі м’ячі) в ігровій формі проводимо корекцію хребта і задіюємо різні групи м’язів. Вертикалізатор використовуємо для фіксування дітей на візку. Балансир – для малечі, що погано тримає рівновагу. Також є шведська стінка, тренажер для ходьби, масажний коврик, гімнастичні палиці, еспандери, невеликий боулінг та сухий басейн і т. д.

Зараз батьки дуже завантажують дитину навчанням. Вчитись – добре, але треба пам’ятати, що вона повинна й рухатись. Проводьте з дітьми фізкультхвилинки, зацікавлюйте спортом власним прикладом. Дадуть колосальний результат навіть елементарні присідання, віджимання і турнік. У вихідні замість того, щоб просидіти у телефоні чи за комп’ютером, відправте дитину на свіже повітря, пограйте з нею в хованки чи квача. Це зарядить малечу, вона буде ще краще навчатись і розвиватись. А батькам особливої дитини не треба опускати руки. Це не вирок. Можливо, вона має прекрасні математичні задатки, відмінний музичний слух чи художні вміння. Треба лиш повірити в неї і дати можливість проявити себе».

Марина Боковець, логопед:

«За освітою логопед, закінчила РДГУ. Нині близько 80% дітей 5-річного віку мають порушення у мовленні. Це може призвести до проблем з освоєнням читання та письма, коли дитина піде до школи. У нашому районі – дефіцит таких фахівців, а потреба – величезна. Значна частина звернень від батьків до нашого центру – саме до логопеда. Для того, щоб мовлення дитини розвивалось відповідно до віку, спілкуйтеся з нею якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які – оточують. Багато читайте малюку, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за малюнками. Попросіть переказати події сьогоднішнього дня: кого бачив, з ким говорив, який він був, що робив. Не перебивайте дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку. І не забувайте хвалити після кожного успіху».

Лілія Охмак та Ольга Карвацька, практичні психологи: Обидва спеціалісти мають вищу освіту за напрямком «Психологія».

«Ми працюємо з корекцією емоційно-вольової та поведінкової сфери: тривожність, наявність страхів, підвищена збудливість,  замкнутість чи імпульсивність. Застосовуємо різні методики, наприклад, піскотерапію, артерапію, лялькотерапію, музикотерапію. Обов’язково консультуємо батьків та вчителів.

Щоб ваша дитина виросла самодостатньою, впевненою у собі – заохочуйте її ініціативу та не опікуйте надмірно. Створіть спокійну атмосферу вдома, відмовтеся від критики, різких жестів, авторитарних дій. Не порівнюйте дитину з іншими, а порівнюйте її з самою собою (якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра). Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте тим, що їй не під силу. Уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що заманеться, але не можна й усе забороняти. Нехай ваша дитина щохвилини відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти. Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас».

Людмила Кедрук, дефектолог-олігофренопедагог:

«Здобула другу вищу освіту за спеціальністю дефектолог-олігофренопедагог. Найголовніше його завдання – допомогти дитині з особливими потребами соціалізуватися, навчитися жити зі своєю особливістю, зрозуміти і прийняти себе.

Працюю з дітьми, які мають порушення в інтелектуальному розвитку. Необхідно налаштовувати їх на результат, а він обов’язково буде. А ще щиро любити те, чим займаєшся. Отримувати задоволення, коли малеча тобі посміхається, коли вона робить те, чого раніше не вміла і не знала. Дитина відчуває любов та  позитив педагога і відповідає тим же.

Також проводжу консультування батьків, під час якого вони вчаться необхідних прийомів навчання і виховання своєї дитини вдома».

Важливість такого закладу для району – беззаперечна. Про це відзначають всі батьки. Тим більше з часом він буде вдосконалюватись – народний депутат Василь Яніцький виділив 200 тисяч для мультимедійного обладання, також пообіцяв облаштувати поряд дитячий майданчик. Міська рада згодом зробить зручний під’їзд біля інклюзивного центру. А от як до нього добратись з дитиною з віддаленого села, коли маршрутка курсує раз на день, а ціна квитка б’є по кишені, – поки питання відкрите.

Леся КОНДРАТИК.