ТЕС: дубль два?

Дубровичани з ностальгією згадують період, коли життя в районі вирувало – «виростали» заводи, процвітали підприємства, люди мали роботу. Чого вартував тільки велет легкої промисловості – бавовнянопрадильна фабрика. Диву даєшся,  в яке небуття це все зникло. Німими свідками минулого залишились лиш захаращені покинуті будівлі. Порівняно з тими часами зараз район, ніби закований у мармур. Хоча для наших реалій символічніше було б сказати – у бурштин. Окрім лісгоспів та кількох приватних підприємств, по суті нічого не будується і не розвивається. Тому бюджет животіє лиш завдяки дотаціям. Єдина надія на інвесторів.

З ними у Дубровиччини теж довга і неоднозначна історія. Згадати лише, скільки мови було про китайських підприємців. Планували й зведення електростанції, але знову ж не склалося. Нині історія повторюється – районна влада активно веде перемовини з компанією, котра має намір збудувати у нашому районі ТЕС. Чи буде вона з «хепіендом», не зрозуміло, бо є ще багато нюансів. Поки ж про цю перспективу ми розпитали у заступника голови РДА Ващишина Павла Єремійовича:

«Сам власник інвестицій з Америки, в Україні має представників. Саме з ними ми з березня домовляємось про будівництво теплової електростанції потужністю 6 Мвт. Вона працюватиме на біопаливі – тирсі, щепах, залишках лісосіки, відходах від чистки чагарників. Тобто на тому, що зазвичай просто спалюється, а тут буде приносити користь  у вигляді електрики.  Деревину братимуть з лісгоспів, з ними укладуть відповідні угоди. Інвестори попередньо вивчили і підрахували, чи достатньо буде сировини для роботи ТЕС, їх все влаштувало. Ми запропонували під забудову близько 30 га у промисловій зоні – територію колишнього льонозаводу. Там є достатньо площі і під завод, і під теплиці. Адже побічним продуктом виробництва буде теплова енергія, яку хочуть також використовувати, приміром, для вирощування овочей, оранжереї чи розведення риб.

Втім щоб задум ТЕС втілився в реальність, треба вирішити багато важливих моментів. Найперше, змінити призначення землі під енергетику, отримати дозвіл від «Укзалізниці», щоб перекинути  кабель через залізничні шляхи до підстанції, розробити всі підтверджуючі документи і обґрунтування, провести громадське обговорення. Якщо все це пройде добре, лише тоді зможуть починати щось робити і вкладати гроші. А сам завод будується дуже швидко. Тим більше в цієї компанії вже є подібний досвід у Київській області».

Зведення ТЕС в районі  безумовно вигідне. Це і надходження до бюджетної казни, і робочі місця. Підприємство зможе працевлаштувати приблизно 150 людей, каже Павло Єремійович.  А от чи безпечне, цікавимось у посадовця.

«Нас запевнили, що технологія максимально екологічна і найновіша. Тим більше ТЕС вироблятиме енергію по так званому «зеленому тарифу».   Тобто держава купуватиме її за вищою ціною, ніж у інших типів станцій. Бо зацікавлена у безпечному виробництві.  Щоб землю прибирали і повітря не забруднювали. Та й власник-американець сказав, що не вкладав би свої кошти, якби були якісь порушення і загрози. Детальніше це будемо досліджувати, коли справа дійте до громадського обговорення».

Сусідство з енергетичним велетнем злякало людей і в 2013 році, коли вперше задумали виробляти струм на Дубровиччині. Тоді серед дубровичан виникло багато запитань та «але».

«Бо не змогли інвестори правильно донести до людей, як і що хочуть робити, – каже Павло Єремійович. – Приїхав хлопець, далекий від енергетичних справ. А найбільша проблема в тому, що це була сумнівна фірма з мізерним статутним фондом, за який ніякого обладнання вони не купили б. Через це все й зупинилось. Нині ми дивимось на реальні факти. У компанії «Спектр-Продукт» є приклад їхньої роботи. Сподіваюсь, все складеться добре, і в наш район зайде новий інвестор, і не один».

Інформації про «Спектр-продукт» на просторах Інтернету не так і багато. Працює з 2001-го. Починала компанія із технологічного оснащення цукрових заводів. За ці роки доросла до будівництва і введення в експлуатацію ТЕС і ТЕЦ «під ключ». Є офіційним представником американського виробника парових котлів на біомасі. Принаймні про це сказано на її сайті. Серед проектів – ТЕС у Рахові Закарпатської області та у місті Іванків, що на Київщині. Вбивши в пошуковик останню теплоелектростанцію, стрічку одразу заполоняють  критичні матеріали з гучними заголовками про протести людей.

Втім шаблони не будемо вішати, бо там свої обставини і проблеми. За яким сценарієм складеться зведення ТЕС в нас і чи складеться взагалі – покаже час.

Леся Кондратик.