Острів надії у морі безробіття

Проблема пошуку роботи вічна. Особливо у наш буремний час. Втім ще давні мудреці казали: «Знайдеш справу до душі – відшукаєш щастя». Тож хтось за щастям, хтось за покликом серця, хтось від  непростих обставин, хтось через несправедливість долі опиняється на порозі Центру зайнятості. І кожному тут готові допомогти і підказати.

Середа, ще немає й дев’ятої ранку, а біля будівлі служби уже людно. На вході зустрічаю новопризначеного директора Грицюка Василя Михайловича. На посаді він лише місяць. До цього довелось попрацювати обліковцем на підприємстві, торувати стежку в агроформуванні «Світанок» і навіть скуштувати вчительського хліба.  А ще більше тринадцяти років – жити святами і буднями Лютинська, де пана Василя обирали сільським головою три скликання поспіль. Питаю у посадовця, чи не було сумнівів – брати на плечі таку непросту ношу, очолюючи Центр зайнятості. Бо ж безробіття є однією з проблем, що найбільш допікає дубровичанам. І боротьба з ним рівноцінна протистоянню Дон Кіхота з вітряними млинами.

«Вагання і перестороги завжди є. Людина, що мислить тверезо, постійно сумнівається. Звісно є бажання щось змінити на краще. Але багато чого не в наших силах. Ми не можемо створювати робочі місця.  Натомість підшукати вакансію, навчити, зорієнтувати – ось наша головна місія. Хочеться здобути довіру людей. Щоб вони відчували, що тут їх проблему розуміють і готові зарадити. І звичайно налагодити хороші стосунки з колективом, бути партнером, а не керівником. Мені з колегами дуже пощастило. Всі вони висококласні фахівці. І з такими людьми легко і приємно працювати. Ось такі найближчі плани».

Далі з Василем Михайловичем та Бугринцем Олексієм Васильовичем, заступником директора, начальником відділу організації працевлаштування населення, спілкуємось про реалії, новації та проблеми служби.

Держава поставила безробітних в жорсткі рамки: не стоїш на обліку в Центрі зайнятості – не отримуєш субсидії. Чи відчули наплив людей через це? І яка взагалі картина безробіття по району?

Статус безробітного отримує людина, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших  доходів, готова та здатна працювати.  Отже основною метою звернення  до служби зайнятості  –  пошук роботи, а не отримання довідки на субсидію чи соціальну допомогу.  Попри  очікування, кількість людей не зросла. Станом на жовтень поточного на обліку було 532 особи, серед яких 173 – молодь до 35 років. Як не прикро, дуже багато з вищою освітою. Найчастіше безробітними стають жінки (53,9 %). Переважна більшість – мешканці сільської місцевості (73, 3%). Якщо в райцентрі ще можна знайти роботу, то у віддалених селах з цим велика проблема.

Загалом за цей рік 1391 людина отримала статус безробітного, 997 – працевлаштовано.

Є старий жарт: «Я так хвилююся, завтра буде співбесіда з роботодавцем. – Чому хвилюєшся? – А раптом візьмуть, доведеться працювати!». Буває, що люди відмовляються від роботи?

Звичайно, трапляється й таке. Ми не служба дільничних інспекторів, яка в радянські часи пильно стежила за тим, щоб кожен заробляв на хліб насущний. Навіть відповідна стаття за туніядство була. Нині служба зайнятості нікого не може змусити, а лиш посприяти працевлаштуванню, стати  майданчиком, де зустрінуться шукач і роботодавець. Наші працівники тільки рекомендують вакантне місце, а далі все залежить від самої людини. Якщо вона відмовилась, значить є на це особисті причини. На жаль, зарплата, яку обіцяють працедавці, не дуже висока в нашому районі. Середній розмір – 3846 гривень. З 1323 вакансій з мінімальною заробітною платою маємо 1029. Буває, пропонують й 10 000 зарплатні, але зачасту через те, що немає потрібних фахівців або грає роль віддаленість. Бо умови теж стають на заваді. Не буде людина їхати за десятки кілометрів з села до райцентру працювати, приміром, продавцем позмінно. І навпаки.

Які санкції чекають безробітного через відмову?

Якщо це сталось вперше – скорочуємо виплату державної допомоги,  якщо вдруге – припиняємо реєстрацію в службі зайнятості. Втім наші фахівці завжди намагаються підшукати максимально підходящу вакансію за освітою, навиками та місцем проживання. Або зацікавити людину. Тут місяць побудеш у відпустці і вже не хочеться повертатись до робочих буднів. А просидівши рік, взагалі відвикаєш. Тому пропонуємо оплачувані громадські  роботи або тимчасового характеру, щоб людина прийшла в колектив, згадала, що повинна і вміє працювати.

Якою є нині виплата по безробіттю, і як довго на неї можна розраховувати?

Конкретна сума в кожного своя. Розмір залежить від заробітної плати на попередній роботі і страхового стажу. Найменша виплата становить 1440 гривень, максимальна – 4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб. Хто ж взагалі не має стажу або пропрацював менше 6 місяців за останній рік, отримає лише 544 гривні. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років

Кого ж сьогодні потребують роботодавці, мабуть, точно не юристів і економістів?

Справді в економістах і юристах в нашому районі потреби немає, найбільш затребуваними є натомість робітничі професії. Це слюсарі, електрозварювальними, механіки, ремонтники, водії, продавці. Не вистачає фахових кухарів, барменів, навіть з укомплектуванням офіціантами є проблема. З початком опалювального сезону найактуальнішими є вакансії кочегарів, також на деякі підприємства шукають трактористів та водіїв. Нині є 50 відкритих вакансій. На одне робоче місце претендує 10 людей. Разом з цим часто складається ситуація, коли робота є, а спеціаліста немає. Бо хороші муляри чи штукатури, наприклад, і так мають чим зайнятися – або в Чехії чи Польщі, або незаконно дома. І отримують значно більше, ніж дають працедавці.

Центр зайнятості пропонує вакансії тільки у районі чи можете підшукати поза його межами?

Нам доступна база вакансій по всій Україні, відслідковуємо й інші сайти. Тобто можемо підібрати роботу будь-де, навіть за кордоном. Наприклад, Ізраїль і наша країна уклали угоду на працевлаштування за деякими будівельними професіями. Ми постійно про це інформуємо. Тож уже шестеро чоловік подали заявки і отримали скерування на співбесіду в Київ. У столиці далі вирішують, хто зможе попрацювати на Землі Обітованій.

Кажуть, що найстрашніший вид безробіття – коли не працює голова. Як дбаєте про те, щоб навчити людей самостійно знаходити свою нішу на ринку зайнятості?

Намагаємось донести, що кожен може знайти себе у якійсь справі, треба лиш мати бажання і докласти трохи зусиль. Наприклад, є можливість навчатися в Рівненському центрі професійно-технічної  освіти, де є більше 50 ліцензованих професій. Якщо бажаної немає в Рівному, можемо направити в інше місто. За час навчання виплачується допомога по безробіттю, дорога компенсується, гуртожиток надається. Умови і база там просто прекрасні. Найпопулярнішими напрямками серед жителів нашого району є візажист, перукар, манікюрниця, бухгалтер, водій. Опанували нову спеціальність 285 осіб з початку року. Є нагода постажуватись на підприємстві, підучитись, зрозуміти, чи до душі ця робота і лише тоді піти працювати. Також люди від 45 років мають можливість отримати ваучер на безкоштовне здобуття другої вищої освіти. Як і учасники АТО, незалежно від віку. Якщо хтось, наприклад, любить кулінарію, довгий час цим займається, може підтвердити своє хобі офіційним документом. Для цього існує так зване неформальне навчання. Тобто людина здає екзамени і отримує на руки відповідний диплом. Є онлайн-курси з освоєння комп’ютера, іноземної мови, ведення бізнесу тощо.

Щодо бізнесу, служба зайнятості надає допомогу для цього.

Так, дехто не просто позбавляється статусу безробітного, а й ризикує започаткувати власну справу. Для них пропонуємо одноразову фінансову допомогу для зайняття підприємницькою діяльністю. За цей рік в нас виявилась лише одна сміливиця. Вона планує надавати в приватному кабінеті психологічну допомогу та реабілітацію, в тому числі атовцям. Отримає невелику суму, але на початку і це добре.  Розмір залежить від зарплати на попередній роботі, фактично це допомога по безробіття, яка виплачується вся одразу. Якщо ж людина одержує максимальну виплату як безробітний – 7364, то в результаті вийдуть непогані підйомні для бізнесу.

А є успішні бізнесмени, які розпочали свій шлях від вас?

Для нас найбільший успіх, коли вчорашній безробітний стає успішним підприємцем і згодом залучає до співпраці найманих робітників, створюючи робочі місця. Одразу на думку спадає Віктор Гумен, власник «Елвіка».

Послугами центру  користуються не лише шукачі роботи, а й працедавці. Їм ваші спеціалісти не лише «насватають» працівника, а ще й дадуть «посаг».

Для служби зайнятості роботодавці є клієнтами номер один. Заохочуємо їх, наприклад, компенсацією єдиного соціального внеску. Умова така – підприємець створює  робоче місце і упродовж двох років воно має зберігатись, а служба зайнятості виплачує за нього ЄСВ упродовж року. Цим бонусом скористались за останні 10 місяців 29 роботодавців. В сумі це більше ста тисяч компенсації. Також, якщо працедавець не може забезпечити працівника повноцінною зарплатою, ми пропонуємо формат громадських або тимчасових робіт. Завжди інформуємо клієнтів про новації, послуги та зміни. За стільки років співпраці склалися з багатьма не просто ділові, а вже особистісні стосунки. Нині маємо у базі 1500 працедавців.

За Центром зайнятості «приклеїлась» радянська назва «біржа». Втім час не стоїть на місці, більшість державних установ ламають бюрократичні стереотипи. Які нововведення з’явилися у центрі зайнятості останнім часом?

Намагаємось йти в ногу з сьогоденням. До прикладу, діє послуга електронної черги. Не виходячи з дому, можна записатись до спеціаліста служби і прийти на обраний час. Інше нововведення – електронні кабінети. Зареєструвавши його, роботодавець може самостійно подати вакансію, подивитись послуги центру і підібрати потрібних людей. А шукач роботи – побачити свої виплати, на котру годину призначене наступне відвідування, якщо забув, ознайомитись, які навчання проводяться. Є послуга відео-резюме, а також можливість поспілкуватися он-лайн з кандидатами на вакантні місця. Це актуально, якщо роботодавець і безробітний знаходяться в різних містах. Через скайп-спілкування  працедавець  може показати умови роботи. Крім того, в соціальній мережі «Фейсбук» є наша сторінка, завдяки якій можна за нами контактувати.

Наостанок очільники районного Центру зайнятості вітають колег з прийдешнім професійним святом. «За родом своєї діяльності працівники нашої служби є і психологами, і вихователями, і інформаторами, – зауважує Олексій Васильович. – Бо безробітні  зачасту приходять з проблемою, треба їх вміти вислухати і знайти до кожного підхід. Тож бажаю своїм колегам, та й загалом працівникам соціальної сфери  –  терпіння, наснаги і звичайно, щоб їхня праця гідно оцінювалась». А Василь Михайлович в свою чергу зичить міцного здоров’я, миру, стабільності, щоб наші люди не виживали, а достойно жили і заробляли по-європейськи.

З шаною та вдячністю працівники служби згадують колишнього директора Дячука Олександра Леонідовича, який цього року відійшов у Вічність. Він багато сил та завзяття віддав роботі, тож заслуговує на світлу пам’ять та найкращі слова.

Леся КОНДРАТИК.