громада впевнено

крокує уперед

Півтора року – це багато чи мало? Саме стільки існує Висоцька ОТГ. Як  же змінилося з її утворенням життя простих мешканців? Ми рушили до Висоцька, аби побачити це на власні очі. Бо правду кажуть – ліпше один раз побачити, аніж сто – почути. Тим паче – скільки людей, стільки й думок. Отож  постараємося коротко розповісти про всі перетворення у громаді на основі конкретних фактів, а висновки – за вами, дорогі читачі.

Висоцька об’єднана територіальна громада утворена 16 серпня 2016 року. Очолила її Людмила Федорівна Гура. До цього жінка двічі очолювала одну з найбільших в районі Людинську сільську раду, яка ввійшла до складу ОТГ. Тому не дивно, що в боротьбі за головинський пост саме вона здобула впевнену перемогу з-поміж трьох претендентів. Тоді за Людмилу Федорівну віддали свої голоси 36 відсотків виборців. «Звичайно, були вагання та переживання, чи впораюся. Адже довелося неабияк поглиблювати попередній досвід. По суті, всьому треба було вчитися по-новому. Щиро вдячна колегам з Миляцької ОТГ, які завжди охоче виступали консультантами. Дякую депутатському корпусу та адміністрації ради, моїм старостам, жителям які прийняли мене, нову у Висоцьку людину, підтримали у всіх починаннях, – каже Людмила Гура. – Протягом 2017 року завдяки такій злагоджені команді, підтримці народного депутата України Василя Яніцького та  депутата обласної ради Віталія Суховича вдалося реалізувати ряд проектів за рахунок субвенції з державного бюджету. Перші наші кошти ми спрямували на капітальні ремонти спортивної зали Людинської ЗОШ, системи теплопостачання Висоцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, будинку культури в с. Висоцьк. Водночас розпочато будівництво спортивної зали на території Золотинської ЗОШ».

За цими простими словами – маса організаційної роботи: підготовка проектної документації, її «лобіювання» у владних кабінетах, стислі терміни й дуже суворий контроль за освоєнням коштів. А відтак – недоспані ночі, часті поїздки до обласного центру, пошук дисциплінованих виконавців робіт, особистий контроль за їх перебігом. І все це – на тендітні жіночі плечі.

Людмила Федорівна – не з тих людей, що будуть жалітися або вихвалятися своїми здобутками. Вона з особливим характером. Такі беруться за роботу з усією відповідальністю і роблять її без зайвої метушні та показухи. Вже зваливши на себе ношу, такі не гнуться й не ламаються, вони обов’язково досягають поставленої мети.

Перший в районі безпековий центр – з власним пожежним автомобілем було організовано у Висоцькій ОТГ, буквально на початках її існування. Такі пріоритети дуже прикметно характеризують й керівництво ради. Адже що може бути важливішим за безпеку людей?

Непростий, відповідальний час медичної реформи поклав чимало нових зобов’язань на роботу комунального закладу «Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини». Колектив закладу робить все належне, щоб ініціативи у цьому напрямку якнайкраще втілити в життя. Обслуговує заклад 4504 жителів громади, з них – 1170 дітей. Про здоров’я населення дбають три лікарі: керівник закладу Роман Леонтійович Богачик, сімейний лікар Ірина Анатоліївна Богачик, терапевт Світлана Миколаївна Позняк. В штаті працює 5 медсестер та один лаборант.

На амбулаторному прийомі у закладі у 2018 році побувало 10 701 людина, проведено 26 359 амбулаторних досліджень, на денному стаціонарі пролікувалося 1100 жителів громади.

Мальовничу Вербівку знають і за межами Рівнещини завдяки відомому Почаївському озеру. Адже сюди влітку їдуть відпочивати звідусіль. Ми ж побачили село зимовим, засніженим, трохи сумним. Адже мешканці цієї поліської глибинки переважно літні люди, а вони, як відомо, з дому у холодну пору йдуть нечасто. От хіба як виникають геть нагальні питання.

Коли турбує вербівчан здоров’я, то поспішають вони до місцевого ФАПу, знають, що тут зустрінуть їх привітно і нададуть кваліфіковану допомогу. Досвідчений фельдшер Анатолій Леоновець (родом із Смородська) піклується про своїх підопічних як про рідних. Показує нам керівник закладу аптеку, де є все необхідне для першочергової допомоги. А хіба ж малу роль відіграють у спілкування з недужою людиною добрі слова, теплий погляд?

Небайдужий і турботливий фельдшер часто невідкладну допомогу надає безпосередньо вдома, бо ж не кожен старенький має силу й на ФАП прийти. Надійний помічник фельдшера – молодша медична сестра Оксана Горбачевська (родом з Рудні) своєю увагою і людяністю також заслужила авторитет у Вербівці. А мешкає у селі 453 жителі, є п’ять діточок до року, 88 – до 14 років.

Затишно, тепло, чисто на Вербівському ФАПі. Наприкінці 2017 року тут був зроблений капітальний ремонт, на який було виділено 126 тисяч гривень  державних коштів за сприяння Василя Петровича Яніцького. Фактично переробили все: стелі, підлоги, вікна, грубку, добудували веранду. Тепер навіть з немовлям прийти на ФАП приємно, бо не дме з вікон, тепленько, по медичному чистенько.

Дуже приємно, що життя сільської медицини поліської глибинки Вербівки активно пульсує. Як каже Людмила Гура, без ФАПу село, як без рук. Голова громади обіцяє і надалі дбати і підтримувати цю ділянку роботи. Здоров’я населення Людмила Федорівна вважає пріоритетом у розвитку громади.

Ми сприйняли висоцький дошкільний навчальний заклад «ЛЬОНОК» як маленький  всесвіт, різнобарвний, затишний, комфортний. Тут функціонує три вікові групи (старшого дошкільного віку, середнього віку та молодшого дошкільного віку), де виховується 60 діток. З них – 23 дітей з пільгових категорій, 3 дітей учасників АТО, 7 вихованців – з малозабезпечених сімей. У закладі діє інклюзивна група. Тут трудиться 20 працівників, з них 7 – з педагогічною освітою.

Кожна група в дошкільному закладі – це комфорт і затишок, чарівний світ книги і навчальна база, де кожний малюк може вибрати собі заняття до вподоби. М’які килими, яскраві іграшки, зручні меблі, заповнені свіжими пахощами зеленого розмаїття, світлі та просторі групові кімнати бавлять і тішать малюків; приваблюють своїм неповторним інтер’єром просторі та затишні спальні кімнати, велика сучасна музична зала. На подвір’ї обладнані ігрові майданчики для кожної групи та спортивний майданчик. Мікроклімат тут просто чудовий. Керує закладом Костюк Наталія Іванівна - сучасний керівник, хороша господиня, прекрасна людина, яка відповідає вимогам керівника дошкільним закладом нової формації.

Перебуваючи у садочку, попросили керівника закладу розказати про «Льонок» найважливіше. Наталія Іванівна зазначила:

«У 1987 р. новий двоповерховий садок-велетень відчинив свої двері для більш як 80 маленьких височан. «Льонок» зручно розташувався у типовому приміщенні, двері якого відкриті для всіх дітей нашого мальовничого села.

Стан нашої матеріально-технічної бази відповідає педагогічним вимогам, сучасному рівню освіти і санітарним нормам. Діток виховуємо у фізичному, естетичному та соціальному напрямках. Завдяки спонсорській допомозі народного депутата України Василя Яніцького, обласного депутата Віталія Суховича та сільського голови Людмили Гури у 2017 р. було відкрито третю вікову групу, замінено старі меблі. Щиро вдячні Віталію Торчилу – директору Висоцького лісгоспу  – за перекриття даху. Також вдячні благодійнику Олегу Гирбу – директору ТОВ «Доля Полісся» – за допомогу у вирішенні господарських питань закладу.

Дітки у нас оточені постійним піклуванням та увагою всього педагогічного колективу. Кожна дитина в садочку може знайти себе, збагатити свій життєвий досвід, навчитися пізнавати невідоме, непізнане та самоствердитися.

У дошкільному закладі працюють досвідчені люди, знавці своєї справи, які разом із адміністрацією закладу перебувають у постійному пошуку шляхів та оновлення дошкільної освіти. Колектив нашого закладу – це однодумці, яких об’єднує найцінніше – ДИТИНА.

Кожен педагог в садочку перебуває в творчому пошуку, реалізує нові ідеї, бачить кожну дитину особистістю серед великого дитячого колективу.

В закладі успішно втілює в життя новаторство творча група вихователів з проблеми «Впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес». Це: Главацька Олена Іванівна, яка трудиться за методикою Л. Шелестової «Вчимося читати», Костів Лариса Іванівна працює за технологією «Лічильні палички Х. Кюізенера», Опанасик Оксана Іванівна впроваджує в навчально-виховну роботу спадщину В.О. Сухомлинського.

Наші вихованці завжди беруть участь у культурно-освітньому житті нашого села. Завдяки таланту нашого музичного керівника Оксани Мефодіївни Дубатовки дітки розкривають ще змалку свої акторські, танцювальні та співочі таланти. Працює музичний керівник за методикою Карла Орфа.

Ми брали участь: у всеукраїнському огляді відеоматеріалів за темою: «Здоров’я збережувальні технології в дошкільних навчальних закладах», конкурсі «Вихователь року» (тема роботи «Використання ігрової дидактики»), у фестивалі «Гармонія руху». Свою педагогічну майстерність вихователі підвищували на семінарі-практикумі за темою: «Музичне виховання», «Функції керівника закладу». Також взяли участь у Всеукраїнському огляді-конкурсі на кращий стан фізичного виховання в навчальних закладах системи освіти України в номінації «Кращі дошкільні навчальні заклади», де зайняли ІІІ місце у районному етапі.

За більш як 30 років плідної діяльності у дошкільному закладі збережений свій стиль, традиції, особливості організації навчально-виховного процесу, естетичне оформлення закладу. Проводимо різноманітні заходи, до яких часто залучаємо батьків.

Мріємо про будівництво нового фасаду, про сучасні ігрові і спортивні майданчики, про придбання нової медіатехніки, щоб нашим діткам було цікаво, комфортно, затишно.

Дитячий садок «Льонок» – це невтомна й самобутня країна малечі. Це той світ, у якому дитина живе в найважливіший період свого розвитку. І від того як їй тут живеться, залежить не лише її майбутнє, а й майбутнє всієї країни».

Не залишились байдужими у Висоцькій ОТГ і до дітей-сиріт. Після кількох напружених підготовчих місяців, що були необхідні для оформлення документів та ремонтних робіт, у грудні 2017 року Юдку Віталію Анатолійовичу надали соціальне житло, яке нині перебуває на балансі Висоцької сільської ради. Ми також побували у цій родині, де нині виховується четверо малолітніх дітей. Були просто зачаровані безпосередністю дошкільнят-сестричок  Тетянки,  Віолети і Сашки, котрі навперебій намагалися доглядати їхнього братика – двомісячного Владиславчика. Мама Катя саме поралася на кухні, зайнявшись ліпкою вареників, тож ми щиро пораділи цій сімейній ідилії. Але чи можлива вона була б без затишного, родинного гніздечка, яким цю родину наділила сільська рада?

Плідним щодо реалізації проектів у Висоцькій ОТГ став і 2018 рік.

Як розповіла в.о. завідувача сектору освіти Світлана Постоєва, зокрема, розпочали реконструкцію Висоцької ЗОШ з влаштування покрівлі, утеплення фасаду та заміни вікон; продовжується будівництво спортивної зали на території Золотинської ЗОШ; розпочали будівництво лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с. Людинь, зробили капітальний ремонт першого поверху будівлі сільської ради під Центр надання адміністративних послуг в с. Висоцьк. Користуючись нагодою, очільниця сектору освіти громади попросила передати подяку народному депутату України василю Петровичу Яніцькому та депутату обласної ради Віталію Миколайовичу Суховичу за постійну увагу до проблем галузі, активне сприяння якісним перетворенням в ній. «Саме завдяки цим людям оновлюються наші школи та садочки. А яким приємним подарунком для усіх стало облаштування восени минулого року міні-футбольного поля зі штучним покриттям на території Людинської ЗОШ! Тож хай всі їхні старання повертаються їм сторицею».

Про позитивні зміни у фінансовому забезпеченні освітньої галузі розповіла й директор Висоцької ЗОШ Валентина Пилипівна Креденсир: «Завдяки сприянню сільської ради дуже гарно облаштовано класну кімнату для 1 класу НУШ: вже до першого вересня були придбані телевізор, ноутбук, принтер, магнітна дошка, парти і стільці, стінка, диванчик, словники, плакати, наочний  матеріал відповідно до навчальних предметів. Звичайно, творчо попрацювала й сама класовод, виливши всю свою фантазію на оздоблення першої шкільної «домівки» для першачків. Також, що дуже важливо для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог – закуплено сучасний фільтр для очистки води (23 тис.). А наприкінці року приємним подарунком  для школи стало придбання 2 телевізорів, 2 ноутбуків, комп’ютера  та мультимедійного проектора – це вже для оснащення предметних кабінетів для старшокласників (до речі, такі «обнови» одержала в якості новорічного подарунка кожна школа громади).

Відповідно до Програми соціального розвитку Висоцької сільської ради перекрито дах основного приміщення нашої школи, встановлено 11 вікон.  У цьому році планується заміна усіх віконних блоків та перекриття даху двоповерхівки, ремонт фасаду закладу». Знайшли у громаді й кошти для літніх ремонтів у навчальних закладах та предбання витратних матеріалів для них.

Приємно відмітити й позитивні зміни в оплаті праці педагогів Висоцької ОТГ. Усі вчителі отримали премію у розмірі 100% від посадового окладу з нагоди Дня працівників освіти, а на новорічні свята ще й грошову винагороду у розмірі 100% від посадового окладу. Не залишили без преміювання і творчих педагогів, яким виплатили премії за перемогу їхніх вихованців не лише в обласних, а й у районних олімпіадах та конкурсах, учасникам МАН та лауреатам конкурсу «Учитель року-2019».

Потрібну і гарну справу організували учні з Висоцька для односельчан. Як розповіла голова учкому школи Марійка Опанасик, перед Днем Святого Миколая на засіданні учнівського комітету було запропопоновано зібрати консервацію для самотніх жителів Висоцька. Учні середньої та старшої ланки, а найбільше 5 класу, активно долучилися і знесли домашню консервацію, а також яблука. 19 грудня школярі провели щорічну благодійнку акцію «Долонька», було зібрано 650 грн. Частину коштів юні височани витратили на купівлю хліба та ковбаси, а решту продуктів принесли з дому. А в переддень Водохреща продуктові пакети рознесли самотнім стареньким, які виживають за мізерну пенсію. Односельчани дуже вдячно сприйняли такий приємний сюрприз.

Благодійна акція «Долонька» – у школі традиційна. Перед Днем Святого Миколая старші класи виготовляють символічні долоньки. Всередину вклелюється номер, долонька перетворюється в лотерею. Ціна цьогорічної становила 4 грн. Частину отриманих коштів учні витрачають на придбання призів, проводячи розіграш 19 грудня, а частину витрачають на благодійність. Цього року було вирішено привітати зі святами літніх, самотніх людей.

Марія Опанасик розповіла, що восени у школі було організувано благодійний ярмарок «Теплий сувенір надії» (можна було купити різні речі: від книжок до власноруч виготовлених заколок), гроші з якого передали на лікування Віктора Савицького. Зараз Висоцький учком працює над реалізацією проекту сортування сміття. У лютому школярі планують підтримати й організувати вже щорічний благодійний ярмарок випічки. Школярі організовують дискотеки, акцію буккросинг, тобто книгообмін: учень може принести в бібліотеку книжку, а інший взяти її, залишивши власникові якийсь солодкий подаруночок.

А щодо благодійної акції в день Водохреща Марія сказала: «Ще раз переконуюся, що добрі справи покращують настрій. Так приємно й спокійно бачити вдячні людські очі.

Щиро дякуємо всім учням та батькам, котрі долучилися, а також тим, хто взяв участь у благодійній акції «Долонька», адже частину коштів ми також витратили на купівлю подарунків, а частину ще віддамо на лікування мешканця нашого району, солдата, що повернувся із зони АТО».

Ось так цікаво і змістовно живе висоцька шкільна молодь. Творити добро можна сьогодні, просто поділившись часткою душі і не тільки! Якщо гарні справи зробили ви, запрошуємо розказати про них на сторінках нашої газети.

Мабуть, наші читачі зауважили, як часто наші співрозмовники згадували гарними словами ім’я депутата обласної ради Віталія Суховича. В його особі дякували всім лісівникам. Адже донедавна Віталій Миколайович керував місцевим Висоцьким лісгоспом – основним бюджетонаповнюючим підприємством громади. Окрім справних платежів до бюджету, лісгосп є спонсором, а іноді й ініціатором, напевне, всіх хороших починань на території, де провадить свою господарську діяльність. Новий директор підприємства Віталій Торчило прийняв від Віталія Суховича естафету благодійності й продовжує гарну лісгоспівську традицію допомагати всім, хто опинився у скруті, підтримувати об’єкти соціально-культурної сфери, розбудовувати інфраструктуру сіл. Так вже випало, що лісництва господарства якраз базуються на території двох об’єднаних територіальних  громад району – Миляцької та Висоцької. Гарним подарунком для мешканців їх сіл став введений в експлуатацію наприкінці минулого року міст, що об’єднав розкидані обабіч Горині села громад. Тепер їх мешканцям не треба долати десятки кілометрів в об’їзд. Саме завдяки лісгоспу вдалося втілити такий вкрай актуальний для цих двох громад проект з будівництва між ними надійної річкової переправи.

Непересічна та цікава людина Григорій Васильович Яцута користується великим авторитетом не лише у Висоцьку, а й далеко за його межами. П’ять скликань очолював цей мудрий чоловік Висоцьку сільську раду. Григорій Васильович докладно вивчає історію села, за час свого головування він вніс значний особистий вклад у літопис Висоцька. Неодноразово ми були у краєзнавчому музеї, який був створений з ініціативи Григорія Яцути. Заклад вражає розмаїттям експозицій, наповнюваністю експонатами різних століть. Цікаві і змістовні екскурсії, які проводить Григорій Васильович (зараз він керує музеєм), нікого не залишають байдужими. Всім радимо побувати у цьому закладі.

Григорій Яцута – літописець. Дати, події, люди – все це з-під пера знаного краєзнавця залишиться в історії села. До речі, державне підприємство «Висоцький лісгосп» відзначає минулоріч 60-річний ювілей, і саме про історію його становлення та розвитку, і найголовніше - людей, які творили цю історію, йдеться у новій книзі, автор якої Григорій Яцута..

Видання містить чимало фотоілюстрацій, а отже це не лише історичний твір, а й дослідницька робота, яка вимагала вивчення великого об’єму архівних документів, збору свідчень працівників лісгоспу різних років та членів їх сімей.

Григорій Яцута, який народився у родині лісівникам і сам довгий час працював у лісгоспі, зізнався, що у першу чергу у книзі хотів розповісти про людей, які впродовж 60 років у різні часи працювали у Висоцькому лісгоспі. За приблизними підрахунками - це майже 5 тисяч лісівників.

Людмила Гура зазначила: «Пишаємося такими людьми, як Григорій Васильович Яцута – мудрими, щирими, досвідченими. Дякую долі, що наші життєві шляхи перетнулися. Спасибі Григорію Васильовичу за людяність і вклад у розвиток Висоцька».

Як бачимо, зміни на краще в громаді є і, думаємо, це лише початок. Завдяки плідній співпраці усіх мешканців громади попереду ще багато гарних справ. Приємно було констатувати, як спільними зусиллями подбали про благоустрій свого села мешканці Вербівки. Вони самотужки прибрали сільські стихійні смітники, побудували нові автобусні павільйончики. З бюджету для цього виділили тільки кошти на витратні матеріали, решту зробили – самі люди. Так ініціатива знизу, підтримана самоврядними органами влади – дала гарний загальний результат. Це й є основне завдання децентралізації.

Люба КЛІМЧУК, Людмила РОДІНА.