Трішки про Президентську весну у Дубровиці

31 березня в українському календарі залишиться пам’ятним днем, оскільки цієї неділі у першому турі ми висловили свої симпатії щодо найвідоміших політиків України, які претендували на президентське крісло. Ми показали особистісний настрій: хто нам найбільш подобається як політик, кому готові довірити кермо влади в Україні. Розкажу про свої зустрічі та спілкування цього особливого дня.

Вже багато виборів голосую у Дубровицькому професійному ліцеї. Завжди йшла до дільниці по обіді, щоб без черг, спокійно зробити своє волевиявлення. Цьогоріч вирішила змінити своїм правилам, піти на вибори у першій половині дня, щоб відчути настрої земляків, поспілкуватися як журналіст з якомога більше учасниками виборчого процесу.

Сонячна, весняна погода. Господь зробив усе, щоб ми пішли на ці вибори і висловили своє волевиявлення.

Отож моя виборча комісія у Дубровицькому професійному ліцеї (колишнє ПТУ). З дільниці люди повертаються з гарним настроєм, неквапно насолоджуючись справжньою весною. Біля дверей ДВК зустрічаю міського голову Богдана Микульського з дружиною. Богдан Михайлович каже, що зробив вибір за краще майбуття України і Дубровиці як частинки нашої держави.

Зустрічаю чимало знайомих з дітками. Малеча, опускаючи бюлетень у скриньку, ще й не усвідомлює, який вибір роблять у цей день батьки. Символічно йти на вибори цілими родинами, бо все, що робиться і робитиметься в Україні – це для синів і доньок. 1787 виборців проживає на території, яку охоплює моя виборча дільниця. Як розповіла голова ДВК Ірина Майданюк, відкрилася вона вчасно. У спокійній атмосфері злагоджено працювали члени ДВК, атмосфера панувала дружелюбна.

Оскільки був переведений годинник, то членам комісій та спостерігачам – всім довелося проснутися дуже рано. Приємно було бачити серед членів ДВК своїх добрих знайомих – Віту Красновську, Валентину Пінчук, заступника голови комісії Ольгу Мартинович, спостерігачів Людмилу Углік та Ларису Лясковець. Поспілкувалася як журналіст із щирою та доброзичливою медиком, а в день виборів спостерігачем Людмилою Углік. Зійшлися на думці, що прийти на дільницю і зробити усвідомлений вибір – це позиція небайдужих громадян України.

По дорозі на дільницю у міську школу №2 зустрічаю шанованих у Дубровиці людей, ветеранів праці Анастасію Марківну та Михайла Павловича Лосів. Подружжя, яке у любові та злагоді прожило шістдесят літ, разом поспішає на вибори. Щоправда, слово «поспішає» сказане тут не зовсім правильно. Анастасія Марківна вже багато років хворіє, їй важко пересуватися самотужки. Рідні допомагають жінці добратися на дільницю, яка зовсім недалеко.

«Треба ходити на вибори?» – запитую у подружжя. «Якщо не байдужа доля України і своїх дітей, то звичайно треба, – ділиться думкою Анастасія Марківна. – Хто за нас має вибирати?». Чесно прожили ці шановані люди своє життя. Працювали, ростили дітей, радіють успіхам онуків. Саме, думаючи про долю майбутніх поколінь, ходять на вибори наші шановані сивочолі земляки.

На виборчій дільниці у міській школі №2 особливого ажіотажу не спостерігала. Виборці  спокійно, дисципліновано віддають свої голоси. У команді комісії – члени різного віку, різних професій, з різним досвідом. Робота організована тут була на належному рівні, кожен відповідально поставився до виконання своїх обов’язків. Роблю світлину: голосує шанований у районі лікар Микола Новак з донечкою і ще раз переконуюся, що сьогодні нам важлива Україна, яка стане гарним фундаментом для майбутнього наших дітей. На цій дільниці вперше у якості члена комісії працює мій батько Володимир Клімчук. «Провів день у команді щирих, доброзичливих людей, – розповідає він після виборів. – Дуже добре, коли у комісії є такі досвідчені і мудрі люди, як Ярослав Васильович Дунчич. Загалом всі члени цієї ДВК дуже хороші люди, які добрососвісно виконували свої обов’язки».

Як я помітила, нікому не завдав незручностей і цьогорічний бюлетень довжиною 115 сантиметрів. Зробивши вибір, його акуратно опускали у скриньки, до речі, дуже мало людей зупинялося біля плакатів з програмами кандидатів. Переважна більшість земляків йшли на вибори, вже цілком визначившись, за кого голосувати.

Спілкуємося з членами ДВК. До нас підходить один із дубровичан і висловлює свої міркування: «Чому на дільниці не грає музика і не працює буфет, як було колись? Адже вибори – це урочиста подія для українців і ми йдемо сюди з гарним настроєм». Гарний настрій, справді, я у всіх побачила. А щодо музики та буфету, то на організацію таких приємностей потрібні кошти, а цьогоріч вибори держава профінансувала по мінімуму.

Три доби несли службу на виборчій дільниці у ЗОШ №2 м. Дубровиця чарівні правоохоронці: капітан поліції Оксана Сайчишина та рядова Ірина Свириденко. Жодних порушень на дільниці не зафіксовано, жодних зауважень представники ОБСЄ та інші, які тут були, не виявили! Мої чарівні співрозмовниці у поліцейських одностроях сказали, що на втому не скаржаться, адже треба належно виконувати свої службові обов’язки. За словами поліцейських, правоохоронці мали за честь долучитися до такого серйозного суспільного процесу як вибори Президента України. Додамо, що під час виборів були задіяні до посиленого режиму несення служби всі працівники Дубровицького відділення поліції та 30 поліцейських з додаткових підрозділів. Вони належно забезпечили охорону бюлетенів та порядок на виборчих дільницях.

Досвідчені у виборчій роботі голова ОВК №155 Оксана Кондратюк та секретар ОВК Наталія Величко (фото на 1 стор.) 31 березня були дуже завантажені: консультували та відповідали на запитання по телефону, спілкувалися зі спостерігачами та журналістами, контролювали роботу дільничних комісій. А також багато інших обов’язків лягло на плечі керівного складу окружної виборчої комісії. Зрозуміло, що набутий у попередній роботі досвід дуже згодився Оксані Василівні, яка розповіла, що в ОВК працює втретє. Перепитую у керівника окружної, як сприйняла звістку про цьогорічне головування? Вона каже, знала: попереду багато роботи, хвилювання є у кожної людини. Досвід роботи голови комісії має і цьогорічний секретар Наталія Величко. Отож спільно, командно підходили до вирішення всіх нагальних питань.

Про склад окружної комісії Оксана Василівна відгукується найкращими словами, всі – відповідальні, на всіх можна покластися. До речі, в 155 окрузі в день виборів працювали 3267 членів дільничних виборчих комісій. За два дні роботи держава заплатила їм аж 433 гривні. Погодьтеся, замало як для такої відповідальної роботи.

Голова окружної комісії Оксана Кондратюк щиро дякує всім членам окружної, дільничних комісій, спостерігачам, іншим учасникам виборчого процесу за роботу та відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Ось такі зустрічі цього дня. Наостанок скажу, що зустріла 31 березня і ветерана праці Ольгу Теодорівну Вирву, яка прийшла на виборчу дільницю з гіпсом, накладеним на зламану ногу. Подруги допомогли жінці добратися на дільницю. Потім щирі і привітні жінки розповіли мені, що обирають Президента, який має подбати про мир, економіку та пенсії. Поважаю таку громадянську позицію шанованих людей. Зустріла цього дня і молоду маму  дитинки з обмеженими можливостями. Вона розповіла мені, що на вибори не ходить, бо у всьому розчарована. Це також позиція. Я б сказала позиція зневіреної або трохи байдужої людини. Але це не позиція громадянина, який любить і шанує свою країну. Точка зору стороннього спостерігача, у цьому випадку, зовсім неправильна. Зміни для своїх дітей ми можемо робити власноруч, вибори Президента – це особистісний шанс висловити свою громадянську позицію. Вже пізно ввечері почула по телефону думки знайомих щодо результатів екзит-полу. Когось вони порадували, когось здивували, когось засмутили, у когось викликали недовіру. А хтось вже ввечері зробив висновок, що помилився і просто «спалив» свій голос. Що ж у нас є другий тур, де ми зможемо ще раз висловити думки про майбутнє рідної України. Це буде зовсім скоро.

Тиха, чарівна, спокійна Дубровиця цього дня, як задумана Мати, чекала на результати виборів. Вся Україна чекала і чекає. Хто б не став Президентом, хай ця людина зробить все можливе, щоб наступні роки були кроками тільки вперед.

Люба КЛІМЧУК.