ЯК ПОНОВИТИ ЗЕМЕЛЬНІ ПРАВА?

До редакції газети звернулися дубровичани Анатолій та Євгенія Конончуки з приводу земельного спору з сусідами Романушками. За словами авторів листа до редакції, їхні сусіди створюють їм незручності, відмежувавшись від їхньої ділянки височезною шиферною огорожею. Раніше, пишуть в листі до редакції подружжя Конончуків, земельні ділянки розмежовувалися металічною сіткою, і це не викликало ніяких нарікань. Однак коли сусіди змінили огорожу на шиферну, до складу якої входить азбест, що шкодить здоров’ю, то почали бити на сполох. Адже, на їхню думку, така огорожа не тільки має шкідливі складники, а також спричиняє затінення, непровітрювання і непрогрівання земельної ділянки та робить її зовсім непридатною для вирощування сільськогосподарської продукції.

З подібними заявами люди звернулися декілька разів у міську раду, а також в поліцію, прокуратуру, державну архітектурно-будівельну інспекцію. Заявники вимагають демонтувати спірну огорожу, або ж як альтернатива, окрім того, щоб міська рада прийняла рішення, яке дозволило б їм доприватизувати 0,234 га, яких не вистачає до 10 соток, що наразі гарантуються чинним законодавством землекористувачам для будівництва та обслуговування прибудинкової території в межах міста. А бракуючі метри (бо мають приватизованих 0,766 га) рекомендують додати за рахунок земельної ділянки сусідів, які володіють, на розсуд Конончуків, «великою площею», бо на час забудови  Романушків виділялося по 0,6 га. Мовляв, таким чином справедливість буде відновлено, бо шкоду, завдану затіненням, буде компенсовано додатковими квадратними метрами.

Спір цей міська рада, як ми з’ясували, розглянула. Комісія, уповноважена на його вирішення, констатувала: «Власники та користувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи їх використання, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)». Як бути з забором, що став причиною сусідського спору? Міська рада з цього приводу рекомендацій не висловила. Тож заявникам доведеться або звертатися до органу місцевого самоврядування повторно, або ж захищаючи свої земельні права. позиватися до суду.

Скільки метрів повинно бути до межі, якщо сусід будує новий будинок, садить дерева чи створює інші об’єкти?

Не так багато сусідів з плином багатьох років змогли зберегти добросусідські відносини.

І, як правило, причиною, погіршення стосунків стала нова будівля чи дерево, яке з’явилося прямо на спільні межі. На прохання трохи відступити від паркану, часто можна було почути тільки незгоду, що і переходило у затяжні спори та сварки.

Для того, щоб уникнути подібних ситуацій, необхідно кожному із нас знати про встановлені законодавством обмеження та одразу вимагати їх дотримання.

Отже, Державними будівельними нормами – ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» – були встановлені такі відстані для зелених насаджень: від стін будинків і споруд до осі дерев – 5 м, для кущів – 1,5 м; від межі сусідньої ділянки до осі дерев – 3 м, для кущів – 1 м.

Однак, варто пам’ятати, що гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.

У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники земельних ділянок, на які виступають гілки та корені мають право самостійно відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки.

Також, відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якщо з іншого боку межі нема забудови, то відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 м.

При цьому має бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних земельних ділянок.

Згідно із санітарними нормами туалети потрібно розташовувати не ближче 15 м від житлового будинку і літньої кухні, а від питного колодязя – за 20 м.

Вимоги щодо огорожі (висоти, конструкції, матеріалу) встановлюються місцевими правилами забудови. Огорожа має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, затінювати її та ін.

Також, власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення інше.

Варто наголосити, що ДБН на сьогодні втрачають чинність, оскільки тепер такі питання уже не є компетенцією центральних органів влади, а віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

Сьогодні такі норми встановлюються в місцевих правилах забудови або проекті забудови і благоустрою населеного пункту, які затверджуються місцевою радою після погодження з місцевим органом містобудування та архітектури. Але варто відзначити, що встановлені норми колишнім ДБН повністю знаходять своє відображання у актах органів місцевого самоврядування.

У разі наявності та невирішення серйозних спорів щодо додержання сусідами правил добросусідства та стосовно меж земельних ділянок, які перебувають у власності, конфлікти вирішуються в судовому порядку за умови відповідного звернення власника до суду.

Такі рекомендації прочитали на сторінці адвоката Сергія Гули, котрий активно коментує всеможливі спори в мережі Інтернет.