Іулянія – лілія прекрасна!

Свята православна церква 19 липня вшановує праведну діву Іуліанію княжну Ольшанську, яка за правом вважається покровителькою Полісся, зокрема і нашої Дубровиці.

У четвер у всіх церквах міста високодуховно вшанували нашу святу. Настоятелі храмів з прихожанами молитовно просили у заступниці благодаті для нашого краю, миру Україні.

Саме в цей день своє храмове свято відзначає Свято-Іуляніївська парафія на Борку. Настоятель отець Ростислав разом з прихожанами радо зустрічали гостей в уквітчаному храмі. Святкове богослужіння у четвер тут очолив високопреосвященніший Анатолій, Митрополит Сарненський і Поліський. На свято прибуло багато священиків як з нашого району, так і отців з монастирів. По закінченню святкової літургії владика сказав прекрасну проповідь про Святу Діву Іулянію.

Донька Юрія Ольшанського-Домбровицького, одного з фундаторів Києво-Печерського монастиря (перша половина XVI ст.) за життя  була богослухняною і смиренною, вела чистий спосіб життя, мала велику любов до своїх ближніх. За ці чесноти вона сподобилася небесного прославлення і нетління своїх мощей, від дотику до яких зціляються хворі.

Праведна діва померла в шістнадцять років і була похована в Києво-Печерському монастирі.

Чесні мощі праведної Іулянії було знайдено на початку XVII ст., коли печерським архімандритом був Єлисей Плетенецький. Копаючи могилу біля Соборної церкви, ченці випадково натрапили на нетлінні мощі молодої діви, її тіло було вбране в дорогий одяг, на пальцях рук виблискували золоті персні, на голові був дівочий вінець із смарагдів. Герб князів Ольшанських і срібна дощечка з надписом вказували на те, що це була Іулянія Ольшанська. Від дотиків одного з послушників монастиря весь одяг покійної розсипався, залишилося тільки нетлінне тіло. Святу Іуліанію, убравши в новий одяг, поклали з південного боку Соборної церкви, але без почестей, як це належало б святій.

Через деякий час, коли на Київську митрополичу кафедру вступив святитель Петро Могила, йому в чудесному видінні з’явилася праведна Іуліанія, докоряючи за нешанування її дорогоцінних мощей. Після цього київські ченці зіткали для неї дорогий одяг та зробили раку з прикрасами. За участю святителя Петра Могили мощі святої Іуліянії було перенесено на нове місце в Соборній церкві. Пам’ять її стали святкувати 6 липня за ст. ст. на честь знайдених святих мощей. Багато хто з віруючих отримав зцілення від нетлінних мощей Іуліанії. На раці праведної було зроблено напис: «По волі Творця неба і землі живе повік Іуліанія, помічниця і велика на небі заступниця. Тут кості зцілення всіх страждань райські оселі собою прикрашає Іуліанія, як квітка прекрасна в букеті».

У Києво-Печерському патерику подано цікаву розповідь про те, як невідомий чоловік прийшов до Печерського монастиря і виявив бажання поклонитися святим мощам праведної Іуліанії. Як виявилося потім, він був єретик. Благоговійно поцілувавши їх, він вийшов із церкви, і тут сталося диво. Нечестивець, упавши на землю, здійняв страшенний лемент і раптово помер. Обшукавши померлого, знайшли перстень, який належав праведній Іуліанії і був знятий нечестивцем під час цілування мощей. Архімандрит монастиря наказав цей перстень заради такого дива прикласти до ікони Пресвятої Богородиці. Після цього всі ще раз переконались у святості мощей праведної Юліанії.

У 1718 р. в Соборній Печерській церкві сталася пожежа, яка накоїла багато лиха. У цей час й обгоріли мощі праведної Іуліанії. Зібрані ченцями їхні останки були покладені в нову раку й перенесені в Ближні печери. Чесні мощі святої Іуліанії (наразі єдині мощі жінки) спочивають тут і донині, недалеко від церкви й келії преподобного Антонія між мощами Іоанна Постника та преподобномучеників Василія та Федора.

Зустріла у пресі таку оповідь: «У нас покояться мощі дивовижної святої – помічниці в сімейних справах Іуліанії Ольшанської, – розповідає екскурсовод Києво-Печерської лаври Валентина Кириченко. – Я помітила, що біля мощей часто молиться один молодик. Розговорившись із ним, дізналася, що він злодій і ще зовсім недавно сидів у в’язниці. Його дружина збиралася позивати до суду на розлучення, сім’я розпадалась. І ось одного разу, уже на волі, його нібито щось підштовхнуло до Лаври, і він пішов на екскурсію в печери. Біля мощей Іуліанії молодик заради цікавості попросив у святої помочі. Уявіть собі, після цього він вирішив покінчити зі злодійським життям, а його дружина, яка вже зібралася від нього піти, зараз разом із ним часто приходить у Лавру. Обоє вони моляться, дякуючи за те, що свята зберегла їхню сім’ю.

Не менш цікавий випадок стався з дівчинкою-школяркою, у якої після аварії на Чорнобильській АЕС різко погіршився зір. Якось вона разом із мамою була на екскурсії в печерах. Це був день ушанування Іуліанії, і вони потрапили на миропомазання біля мощей святої діви. Дівчинка і мати попрохали святу про заступництво. Через деякий час збентежена мати знову прийшла з дочкою і повідомила, що їй приснилась Іуліанія, котра наказала прийти сьогодні до її мощей. Вони спустились у печери і потрапили на подячний молебень до святої, який буває досить рідко. Відстоявши його, пішли додому. А ще через тиждень пішли до лікаря-офтальмолога. Ми побачили їх увечері. Мама з дочкою прийшли щасливі, з букетом квітів, і пояснили, що при обстеженні лікар запитав дівчинку, як вона лікувалася. Дізнавшись, що вона всього лише молились у печерах, лікарі були дуже вражені».

В акафісті всім преподобним Печерським про неї сказано: «Радуйся, Іуліаніє, діво, ліліє прекрасна, бо проросла ти в земному Христовому саду; радуйся, бо процвіла ти в небесному Його вертограді».

А ми просимо у нашої заступниці, щоб посилала Поліссю миру, благословення кожній родині, здоров’я всім: і дорослим, і маленьким.

Юна, з чистою душею, боголюбива дівчина сьогодні є чудовим прикладом для наслідування нашій молоді!

Підготувала Люба Клімчук.