пʼятниця, 31 серпня 2018 р.




Знає мову каміння
і вивчає древню цивілізацію
Юрій Полюхович – один із двадцяти фахівців на всій планеті, які вміють читати письмена давнього народу, що панував колись у Центральній Америці. Україна, США та Мексика – ось країни, де дослідник почувається якнайкраще.
Про Юрія Полюховича дізналася взимку цього року. Педагог із Сварицевич Оксана Островська на своїй сторінці у «Фейсбук» написала інформацію: «Знай своїх! Це Юрій Юрійович Полюхович, доктор філософії та співробітник наукового проекту «База даних ієрогліфічної писемності майя» Каліфорнійського університету, який здійснив десятки експедицій до Латинської Америки, археолог – син нашого земляка Юрія Васильовича Полюховича із Сварицевич, випускника 1978 року». Не упустила нагоди приєднатися в друзі до науковця у соцмережі і я. Отож останнім часом мене вражають його дописи і фото. Зрозуміла, що Юрій Полюхович – це дуже яскрава і непересічна особистість, яка бачила так багато у цьому світі. Для вас пропоную опрацьовану з різних джерел інформацію про сина нашого земляка, яка допоможе вам зрозуміти багатогранність науковця Юрія Полюховича.
Освіта і робота
Юрій Полюхович народився у 1980 році в Костополі. Свій шлях у студентство почав із Березнівського лісового коледжу («Бухгалтерський облік і аудит»), згодом закінчив Тернопільську академію народного господарства («Фінанси»), потім були: магістратура в НаУКМА («Історія»), КНУ ім. Тараса Шевченка, аспірантура; постдокторантура в Університеті штату Каліфорнія (США). Юрій Полюхович – кандидат історичних наук, автор першої в Україні кандидатської дисертації з класичного періоду майя.
У 2000-2010 роках археолог працює керівником секцій і семінарів на конференціях в університетах США, Латинської Америки, Європи. Він здійснив десятки експедицій до Латинської Америки. Наш земляк – член Європейської асоціації дослідників культури майя. З 2008 року Юрій Полюхович очолює туристичну компанію «Royal Adventures». Науковець брав участь у найбільшому проекті з вивчення писемності майя «The Maya Hieroglyphic Database» при Університеті штату Каліфорнія (США). Юрій Полюхович – співдиректор проекту з документації написів майя у штатах Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо (Мексика), заступник редактора наукового журналу «Glyph Dwellers» (США). Дослідник був радником міністра освіти і науки України (2014-2016).

Дитяче захоплення переросло
у наукові дослідження
Єгиптом Юрко захопився ще у 9 років: мумії, скарби – все це викликало неабиякий інтерес у хлопчика. У шкільній бібліотеці було кілька гарних книжок на цю тему, наприклад, «Їх величності піраміди» Войтеха Замаровського. Саме з неї дізнався, що піраміди є не тільки у Єгипті, а й у давній Америці. Почав вивчати племена інків, майя та ацтеків. Поступово інки та ацтеки «відпали», бо видалися допитливому юнаку добре дослідженими. Майя залишилися, бо тоді лише тільки-тільки почали читати тексти їхньою мовою.
Як стверджує історик у своїх інтерв’ю, у дитинстві він був вражений, що наш співвітчизник Юрій Кнорозов з Харківщини розшифрував писемність майа. Школяр почав шукати книжки на цю тему у районній бібліотеці, адже Інтернету тоді ще не було. Збирав роботи Кнорозова, Кінжалова, Стінгла. Саме тоді вийшло ще й кілька документальних фільмів на цю тему.
Згодом юнак познайомився з Максимом Стюфляєвим, популяризатором науки, який дуже добре аналізує історичні події на основі дешифрованих текстів. Отож випускник з Костополя дуже хотів серйозно зайнятися наукою.

Шлях до омріяного
був непростим
Про своє студентське життя Юрій Полюхович розповідає так: «Після завершення школи постало питання вибору професії. Ставати істориком? Це видавалось ненадійною справою, і треба бути відчайдухом, щоб займатися нею у наших умовах. Я послухав батька та пішов вчитися на бухгалтера. Однак інтерес до історії залишався і паралельно з навчанням у Тернопільській академії народного господарства я писав щорічно одну-дві наукові статті англійською мовою. Коли ти хочеш займатися улюбленою справою, то будеш це робити, де б ти не працював офіційно. Бо «хочу» – це вже половина «можу».
Коли я дійшов до певного моменту у своїх студіях майя, то зрозумів: щоби рухатися далі і брати участь у міжнародних проектах, експедиціях та розкопках, необхідно захистити кандидатську дисертацію. Це сталося у 2012 році на кафедрі історії стародавнього світу і середніх віків історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Дисертація мала обсяг понад 700 сторінок, з яких 500 – це додатки, корпус епіграфічних джерел, перекладених мною саме для цього дослідження. Деякі з них були мною тоді введені у науковий обіг.
Того ж року мене залучили в найкрутіший у світі проект з вивчення писемності майя у Каліфорнійському університеті в Девісі.
До речі, цей проект триває вже 30 років. Фактично, в одній базі зібрані усі тексти майя, що уможливлює пошук за ключовим словом по всьому корпусу. На екран виводиться географія цих текстів, датування, місце зберігання. Нашим завданням було ввести їх усі в систему та створити такий собі майяський «гугл». Поки ця система існує лише в робочому варіанті і наразі ми шукаємо грант для продовження проекту. На сьогодні у базі близько 76 тис. записів, кожен з яких репрезентує ієрогліфічний блок-слово майя».

Про нинішні проекти
Поселення майа базувалися на території п’яти країн. Зокрема, це Гватемала, Мексика, Беліз, Гондурас, Ель-Сальвадор. Туди з 2002 року разом з колегами по науковому проекту «База даних ієрогліфічної писемності майя» Каліфорнійського університету їздить науковець на дослідження.
Окрім цього, зараз Юрій Полюхович займається проектом у Паленке (Пале́нке – археологічне місто та історичне поселення майя, біля річки Усумасінти у мексиканському штаті Чіапас). Він має доступ до усіх сховищ та матеріалів, чого не було при написанні кандидатської дисертації. Завдання дослідника на найближчі роки – створення корпусу ієрогліфічних текстів цього міста.
Є археологічний проект – дослідження руїн городища Алтар-де-Сакріфісьйос у Гватемалі разом з американськими та гватемальськими спеціалістами. Вже три сезони позаду. Нещодавно Юрій Полюхович повернувся звідти. Там він робив нічну зйомку написів на кам’яних монументах для подальшого аналізу та лінійних промальовок.
Також науковець працює над тим, щоб привезти в Україну повноцінну виставку мистецтва стародавніх майя.

Цивілізація, яка жила майбутнім
Свій вибір теми дослідження науковець пояснює так: «Історія стародавніх майя охоплює процес становлення, піднесення й занепаду однієї із найрозвиненіших цивілізацій доколумбової Америки. Суспільство майя мало чіткий поділ на класи знаті, священиків, воїнів, ремісників, торговців, селян і рабів. Люди там переважно займалися землеробством. Дуже цікавою є їхня архітектура. Майя намагалися інтегрувати будівлі в природу. Свої найважливіші споруди – храми вони будували на пірамідальних платформах. Ще в древній цивілізації були поширені майданчики для гри в м’яч. Нині культурою майя починають цікавитися все більше і більше людей. Буває, телефонують і просять завезти на екскурсію туди, де ще не ступала нога людини».
Класична цивілізація майя загинула ще за 500-600 років до приходу європейців. Юрій Полюхович зазначає: «Однак і про рештки цивілізації не скажу, що все винищили європейці, адже найбільшої шкоди завдали хвороби, які вони занесли. Єдине, що було позитивного від іспанців – завдяки католицьким місіонерам у нас є словники тодішньої мови майя, які були складені з метою проповідництва та навернення індіанців у християнську віру, зокрема францисканцями, які вивчали юкатекський діалект мови майя й укладали словники. Проте, вони спалили сотні книжок. Збереглося лише чотири рукописи і це – страшна втрата».
Історик підкреслює: «З усіх знаків майя на сьогодні дешифровано близько 50%, з трохи більше 1200 знаків, які нами ідентифіковано. Упродовж наступних 10-15 років може бути знайдено і близько 60-100 нових знаків. Наступного року в університеті Оклахоми (США) виходить каталог усіх відомих знаків, я є його співавтором.
Багато хто думає, що ця цивілізація зникла повністю. Неправда: вони досі існують, чисельність їх складає близько 6 мільйонів осіб. Туди входить 28 груп поселень, які відрізняються між собою мовою. Це схоже до того, як слов’яни діляться на різні народності: українців, білорусів тощо. Також населення має свою грошову одиницю. Це такі ж люди, як і ми з вами».
Тепер Юрій Полюхович із своїми компаньйонами пропонує ексклюзивні тури у місця, де не ступала нога людини, де можна доторкнутися до пам’ятників величної цивілізації. Серед клієнтів Юрія – і відомі політики, і бізнесмени. Трапляються і голлівудські знаменитості.
– Наша компанія організовує для VIP-клієнтів 1-2 експедиційно-пізнавальних подорожі на місяць в дикі і малодосліджені місця, що не стали жертвами масового туризму, бажано туди, куди не ступала нога білої людини. На ринку такі послуги користуються особливим попитом.
У нас інтернаціональна команда, в основному академічні вчені, не останні в своїх країнах. Люди, які можуть дозволити собі ексклюзивні бутик-готелі і вілли, кращі вертольоти і джипи, хочуть і кращих гідів – фахівців у своїй галузі.
– Зрозуміло, що подібні тури – задоволення не з дешевих, відтак вони не можуть бути доступними для всіх – один тільки переліт до Мексики і назад чогось вартує, – говорить дослідник. – Та все ж мені хотілося б, щоб і чим більше українців взяли чогось корисного у дружелюбного мексиканського народу. Наприклад, поваги до своєї історії.

Довідково: Ма́йя – одна з цивілізацій Месоамерики, що відома своєю розвиненою писемністю, вражаючими досягненнями в мистецтві, астрономії та архітектурі.
Цивілізація майя почала формуватися у докласичну добу(2000 до н.е. 250 н.е.), досягла розквіту в класичний період (250-900) і продовжувала існувати в гірській Гватемалі та на Юкатані аж до прибуття конкістадорів.
Майя будували величні кам’яні міста, більшість з яких було залишено ще до прибуття європейців. Станом на початок 1980-х років археологами було відкрито близько 1000 городищ майя та 3000 селищ. Деякі городища, зокрема Паленке, Чичен-Іца та Ушмаль у Мексиці, Тікаль і Кіріґуа у Гватемалі, Копан у Гондурасі та Хоя-де-Серен у Сальвадорі включено до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Майя створили розвинену систему ієрогліфічної писемності та розробили оригінальну календарну систему.
Цивілізація майя мала багато спільного з іншими цивілізаціями Месоамерики. Вплив культури майя знаходять у регіонах Мексики на відстані до 1000 км від центру їхнього розповсюдження. Розроблений майя календар використовувався й іншими народами Центральної Америки.
Люба КЛІМЧУК.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар