пʼятниця, 3 серпня 2018 р.


СКІЛЬКИ НАСПРАВДІ ВАРТУЄ «ДАРЕМНИЙ»
СИР З УРЯДОВОЇ МИШОЛОВКИ?
2007 та 2012 років, напередодні парламентських виборів, тодішні прем’єри Віктор Янукович та Микола Азаров роздули держвитрати на соціальні програми до максимуму. Економічні наслідки таких рішень виявилися досить плачевними.
Нині ми стоїмо на порозі подвійних виборів, які відбудуться наступного року, що приховує чергові ризики для економіки України. Адже загравання з електоратом в українській політиці перетворюється на справжній аукціон небаченої щедрості з роздавання бюджетних коштів.
Туди – мільйон,
сюди – мільярд
Вибори в Україні відбуваються часто. Якщо поглянути на хронологію, то місцеві, парламентські або президентські трапляються в Україні в середньому 0,73 раза на рік, або 19 разів за 26 років.
Такий напружений графік народного волевиявлення впливає на динаміку перетворень в країні. Тож брак коштів на соціалку компенсують випуском чергової партії українських банкнот, щільно зачиняючи «вікно реформ» ще за рік-два до виборів.
Це супроводжується збільшенням державних видатків на соціальні програми та підтримку регіонів, як правило, за рахунок зростання дефіциту бюджету та знецінення вітчизняної валюти.
У різні роки влада по-різному «водила танці з бубном» перед електоратом.
2008 рік був роком «Юліної тисячі». Задля виборчих дивідендів уряд Юлії Тимошенко ухвалив політичне рішення виплатити кожному вкладнику «Ощадбанку» СРСР до 1000 грн. Видатки бюджету тоді становили 5,8 млрд. грн., компенсацію отримали близько 6,4 млн. осіб. Дубровичанам цей рік запам’ятався величезними чергами до місцевих відділень «Ощадбанку», а в результаті масою невдоволених, котрі так й не дочекалися тієї тисячі.
У кризовому жовтні 2009 року, за три місяці до президентських виборів, Кабмін Юлії Тимошенко підвищив розмір мінімальної зарплати на 15% – до 744 грн. на місяць, а розмір прожиткового мінімуму – на 11%, до 701 грн. Особливо ж осяяними Юлиною турботою виявилися держслужбовці та бібліотекарі
І дарма, що це відбувалося на тлі рекордного, майже 15-відсоткового падіння ВВП. Електорату ж було невтямки, скільки насправді вартує «даремний» сир з  урядової мишоловки.
У квітні 2012 року (за п’ять місяців до парламентських виборів) Верховна Рада схвалила законопроект Кабміну Миколи Азарова про зміни до державного бюджету щодо вирішення соціальних питань. Цього разу «дуті» доходи та видатки державного бюджету пішли на підвищення пенсій, у тому числі військовослужбовцям, збільшення прожиткового мінімуму та соціальних виплат малозахищеним категоріям населення. Загальна потреба на реалізацію соціальних ініціатив становила тоді 9,1 млрд. грн. Ще додатково 6,2 млрд. грн. було виділено на компенсацію громадянам утрат від знецінення заощаджень в «Ощадбанку».
Підвищення пенсій – проторений «шлях до серця» літніх людей. Але уряд синьо-білих подбав про прихильність й більш молодшої аудиторії. «За дивним збігом» якраз перед виборами активізовано прийняту ще у 2009-му програму «Доступне житло» – пільгова іпотека для молодих сімей. Як для Тимошенко «Юліна тисяча», «Доступне житло» стала соціальною «фішкою» Януковича.
За даними Держфонду, найбільш популярною програма «Доступне житло» була у 2012 і 2013 роках – тоді нею скористалися 1258 та 823 молоді сім’ї відповідно. Після виборів фінансування програми й кількість її учасників різко пішли на спад.
Щедрі видатки на «соціалку» не єдиний експлуатований спосіб завоювати симпатії електорату. Ще один перевірений роками варіант – збільшення видатків на соціально-економічний розвиток регіонів або «підкуп» різноманітними трансфертами.
Наприклад, у квітні 2012 року депутати внесли зміни в держбюджет і закріпили за місцевими бюджетами обсяг додаткового ресурсу на рівні 10,7 млрд. грн.
Депутати також передбачили 400 млн. грн. дотацій на покращення надання соціальних послуг найуразливішим верствам населення та 700 млн. грн. – на субвенції на соціально-економічний розвиток.

«ВИБЕРИ МЕНЕ, ВИБЕРИ МЕНЕ,
І СУБСИДІЯ ТЕБЕ НЕ ОБМИНЕ»
І ось ми знову у передчутті передвиборної «манни небесної», що ось-ось має пролитися з неба. Уряд та депутати вже прониклися черговою порцією великої симпатії до електорату. Почастішали спонтанні й не прораховані, але приємні для населення соціальні рішення.
Наприклад, восени минулого року уряд утримався від перерахунку ціни на газ за узгодженою з МВФ формулою. Що призвело б до чергового підвищення комунальних тарифів, а це непопулярний передвиборний крок.
При всій критиці як позитив сприймається, особливо старшим поколінням, й недавня пенсійна реформа, яка супроводжувалася вигідним для нинішніх пенсіонерів осучасненням пенсій, коли розмір виплат зріс подеколи й вдвічі.
Показовий приклад також зі стипендіями. Нові правила нарахування стипендій, до яких вдався уряд, стимулює до підвищення академуспішності студентів, замість системи, за якої стипендії отримує більшість «бюджетників».
У 2018 році підвищення соціальних стандартів продовжується. Поки що це заплановані бюджетом кроки.
• Набула чинності постанова про збільшення страхових виплат для постраждалих внаслідок нещасних випадків на виробництві.
• Підвищено розмір щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, у тому числі пенсіонерам, на оплату житлово-комунальних послуг та дітям – з 884 до 1000 грн. Збільшився граничний розмір загальної суми грошової допомоги, що виплачується на сім’ю, – з 2400 до 3000 грн., та до 5000 гривень – багатодітним сім’ям.
• Уряд ухвалив рішення виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу сім’ям осіб, які загинули або постраждали під час масових протестів Революції Гідності. Розміри допомоги – від 200 000 до 1 млн. грн. залежно від серйозності завданих ушкоджень. Ці кошти закладені в державному бюджеті на 2018 рік у сумі 294 млн. грн.
• Це не все. Уряд затвердив рішення про перерахунок пенсій для військовослужбовців заднім числом – з 1 січня цього року. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, після цього середні пенсії військових зросли на 1500 грн.
• Також уряд планує, проаналізувавши темпи виконання державного бюджету, вирішити підвищувати чи ні мінімальну зарплату до 4100 чи 4200 грн.
• Про молодь теж не забувають. У планах Кабміну – відновлення програми молодіжного будівництва «Доступне житло».

 «ДЕ Ж ТИ ВЧОРА БУЛА,
ЯК КІНЬ ВДОМА СТОЯВ?»
Україна ділить з Вірменією 84-те місце в Індексі людського розвитку ООН (охоплює 167 країн: Російська Федерація – 49, Білорусія – 52, Грузія – 56, а очолюють рейтинг Норвегія, Австралія, Швейцарія, Німеччина та Данія), тож підвищувати рівень добробуту українців, безумовно, потрібно.
Шкода тільки, що пропоновані покращення знову приурочено черговим виборам й матимуть вони швидкоплинний ефект, а в подальшому, цілком не виключено, – негативні наслідки для української економіки, якщо все відбуватиметься за рамками можливостей економіки та бюджету.
Наприклад, стрімке підвищення мінімальної зарплати вже стимулювало інфляцію та дисбаланс на ринку праці. Але чим ближче до виборів, тим менше здорового глузду у бажанні «приборкати» електорат.
Показником, який стримує політиків відкрито вдатися до передвиборного підкупу у вигляді «підвищення та посилення соціальних гарантій», зазвичай, є дефіцит бюджету. Тим паче три роки розмір дефіциту бюджету України контролюється МВФ, і будь-які рішення щодо його зростання викликають жорстку критику кредитора.
Після прийняття бюджету постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив одразу: у бюджеті-2018 є значні фіскальні ризики як за доходами, так і за видатками. Й з кожним періодом ці ризики посилюються. Не треба бути великим експертом з макро- та мікроекономіки, досить звернути увагу на один факт: за останній місяць гривня у валютних обмінниках «просіла» – ось вам перший тривожний «дзвіночок» про те, що монетарна політика терпить поразку у двобої з соціальною. Але «то ли еще будет», як співала колись Алла Пугачова. Ми лише наближаємося до передвиборної гонки.
А в ній цілком вірогідним стає сценарій, у якому українська економіка вертається на порочне коло непомірного роздування дефіциту бюджету з метою завоювання симпатій виборців. Дарма, що це загрожує подальшою втратою фінансової стабільності цілої держави. Переможців, як правило, не судять.
За статистичними матеріалами підготувала
Людмила РОДІНА.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар