«Першовересневий індекс»:

скільки коштувало зібрати дитину до школи?

Серпень видався спекотним не лише завдяки погоді, батькам довелось «сушити» голову як зібрати своє чадо до школи та викроїти шматок з і так скудного бюджету. Соціальні мережі підірвала реклама одного з банків, який пропонував для такої місії кредит. Люди обурювались, мовляв, нині життя не мед, а тут ще й перспектива існування від позики до позики. Адже першовересень маємо кожного року. Звісно, найскладніше прийшлось родині першокласника, котрого треба було екіпірувати «з нуля». Щоб переконатися в цьому, достатньо прогулятись шкільними точками Дубровиці.

Наприклад, порахуємо канцелярію. Перше, до чого була прикута увага і батьків, і дітей – це портфелі, а їх, повірте, безліч: із зображеннями улюблених героїв, з блискітками, українською символікою чи просто класичні, різного розміру, крою, і, звичайно, за різною ціною. Новенький ранець коштував в середньому 300-500 грн. Ортопедичні, зі зручною спинкою можна було придбати дорожче – до 800 грн.

Портфелі – одне, але треба ж їх чимось ще й наповнити. Здавалося б дрібнички не мають вартувати хтозна скільки, втім на ділі переконалися в протилежному. Отож попросили продавця одного з місцевих канцелярських магазинів назвати вартість товарів від і до. Почнемо із найпростішого і найнеобхіднішого – зошита, його ціна коливається від 1,70 до 17 грн. І бажано їх мати штук зо двадцять. Вартість на щоденники становить від 20 до 60 грн. Великий діапазон цін на  пенали – від 10 до 100 грн. Ручки – від 2 до 20, олівці – від 2,50 до 4, лінійки – від 1 до 4, гумки – від 2,10 до 20 (!), точилки – від 5 до 15, альбоми – від 8 до 30. І це далеко не повний список, загалом все в сумі обійшлося  сімейним бюджетам щонайменше в 500 гривень. Попри ціну такого добра, попит був, кажуть продавці, бо від цього нікуди не дінешся. Якщо з одним портфелем можна ходити кілька років поспіль, зошити та іншу канцелярію доводиться оновлювати.

Але шкільним спорядженням все не закінчилось. Бо кожному здобувачеві знань потрібне вбрання, яке також за ціною – розкіш. Що сказати? Очі розбігалися серед величезного асортименту різних фасонів і цін. Кожен продавець мав чим похвалитися та невтомно переконував, що саме у нього найкращий і найякісніший товар. Та  вартість залежала не тільки від якості, але й від виробника. Якщо хотілося чогось фірмового, брендового, доводилось відповідно й платити. Немалу роль відіграло й те, де здійснювалась покупка: у комфортних умовах в крамниці, чи у вузьких і гарячих рядах на ринку. Втім перераховувати все не будемо. Лише скажемо, що пошопінгувавши з дитиною, батькам першокласника довелося спустошити гаманець на 1000-1500 грн., старшокласник обійшовся ще дорожче – від 2000 грн.

Якщо ж у родині кілька учнів, то навіть складно уявити, скільки мають отримувати батьки, щоб не піти по світу після такої підготовки. Тому кожен старався економити - купувати канцтовари простіші, одяг вибирати зі старих колекцій, приглядатися до акцій чи починати готуватися до школи задовго до серпневого «цінового буму». У великих родинах дещо перепадало у спадок від братів чи сестер або ж залишалися речі з минулого року.

Своєрідною альтернативою стала купівля через Інтернет. Аналітики сервісу OLX підрахували, що спорядити дитину за мінімальних витрат обійдеться в 335-380 грн. Зрозуміло, що це речі б/у. При купівлі нових товарів через сервіс бюджет зростає до 825-1080 грн. І правда, «прогулявшись» сайтом ми знайшли найдешевший костюм для дівчинки зі спідниці та жилета за 90 гривень, новий – від 135 грн. Шкільний костюм для хлопчика коштує 200 грн. Сорочки продають від 20 до 150 грн. Втім лякає перспектива придбати «кота в мішку», адже товар хочеться не лише побачити, а й відчути на дотик, приміряти. Та й не кожна дитина захоче носити одяг «з чужого плеча», в той час як однокласники будуть дефілювати у новенькій формі.

Відомо, що однією з ознак цивілізованих країн є рівень освіти, який може дозволити собі кожен громадянин. Більше того в Конституції України прописано, що в нас вона є безкоштовною (принаймні, середня). Та це не тішить батьків, які вже виклали чималі суми перед першим вереснем. А потім ще й платитимуть за книжки, додаткові зошити, ремонти тощо. Вартість лише одного комплекту канцтоварів і форми для учня значно перевищує середню зарплату в районі. Якщо ж таких школяриків у сім’ї двоє, то батькам доводилось брати кредит або викручуватися якимось іншим способом. Яким саме? Як не прикро, але відповідь на це запитання в нашій країні, де так багато говориться про майбутнє нації, її потенціал та добробут, мало кого хвилює.