* ЗНО-2016

Де ж наші розумники й розумниці?

Найкраще українську мову знають випускники шкіл столиці й Львівщини,

надолужувати державну потрібно на Закарпатті, Рівненщині й Буковині.

Такий вердикт Українського центру якості оцінювання освіти. 

Серед цьогорічних інтелектуалів в лідерах – випускник Олександр Бугайко з Броварів, що на Київщині. Сашко склав тести з математики й фізики на максимальні 200 балів з кожного предмета, а з української мови й літератури взяв – 198. Завдяки рекордним результатам із ЗНО хлопчина ввійшов у трійку найкращих по всій Україні.

Випускниця одеської гімназії №2 з поглибленим вивченням англійської мови Анна Кратюк також показала відмінні знання: 200 балів з двох предметів і 199 – з третього. Юна одеситка склала тести з рідної мови, математики, англійської й німецької. До трійки лідерів належить і киянка Майя Скрипник – у доробку дівчини теж два предмети мають максимальний результат. Тим часом в Українському центрі оцінювання якості освіти констатують: з чотирьох дисциплін максимум не набрав жоден учасник. А в цілому 258 випускників набрали цьогоріч максимальні 200 балів.

Цього року у Рівненській області лише один абітурієнт ввійшов до їх числа. Це Максим Веремчук, випускник Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар», який склав тести з математики на 200 балів. За словами начальника обласного управління освіти та науки Григорія Таргонського, минулого року рекордсменів тільки з математики було 50. Він додав, що з Волинської області є чотири 200-бальників, а з Львівської – 16.

ЗМІНИЛАСЯ ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

«У 2016-му 200-бальників менше, ніж торік, – зазначив  на брифінгу директор Українського центру Вадим Карандій. – І немає жодного повного. Але не через гірші знання, а тому, що ми змінили саму систему шкалювання результатів ЗНО. Раніше якщо учасники трішки не добирали до двохсот балів, це вже вважалося найвищим результатом. А тепер система побудована так, що кожному тестовому балу відповідно ставилась однозначна оцінка у шкалі 100-200. Тому можна сказати, що цьогорічні переможці – кришталеві, мають справді найкращі знання».

Вступна кампанія вже позаду, завершилися основна, додаткова, навіть повторна додаткова сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Тож у профільному центрі підбивають підсумки.

Навчальні досягнення учасників з усіх регіонів різняться, як палітра, втім є сталі тенденції. Відомо, що в 2016 році результати тестів зараховувались як державна підсумкова атестація (ДПА) не лише з української мови та літератури, а й з математики та історії України – на вибір. Водночас тепер ДПА вже є не просто оцінкою, яку отримує кожен одинадцятикласник, а й одним із показників, що дає змогу моніторити стан загальноосвітньої підготовки. Тож загалом, за даними центру, випускники шкіл показали добрі знання з рідної мови: понад 55% дітей мають достатній (7-9 балів) та високий (10-12) рівні навчальних досягнень. Найкраще рідну мову знають у столиці (38,9%), високі показники на Львівщині (31,5%).

Відстежуючи вибір випускників з-поміж математики й історії України, можна побачити наступне, до ТОП-п’яти областей, де випускники обирали точну науку, ввійшли Одещина, Дніпропетровщина, Донеччина, Харківщина й столиця. Водночас у центрі зазначають, що на математику щороку стабільно йде якась певна цільова група випускників, які найбільш вмотивовані, більш підготовлені, щоб скласти цей тест. А якщо поглянути на результати – достатній і високий рівень з математики показали понад 46% учасників, а з історії всього 35.

Понад те в Центрі виокремили результати атестації з української мови та літератури з урахуванням місця розташування шкіл. Тут кращі результати мають випускники міських шкіл – вони здобувають високий рівень знань (майже 30%), водночас лише 10% випускників сільських шкіл досягають цього рівня. З історії та з математики схожа тенденція. Тож сільські школярі як повітря потребують доступу до якісної освіти. Чи поліпшить ситуацію створення опорних шкіл, покаже час.

У Міністерстві освіти і науки перед початком нового навчального року вже прозвітували, що 142 опорні школи 1 вересня відчинять свої двері для школярів. «Лідерами за їх кількістю є Кіровоградська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська та Тернопільська області», – повідомляє прес-служба відомства й додає, що опорні школи забезпечать кращий доступ до якісної освіти дітям із сільської місцевості. Тож початкова школа залишиться біля дому, а старших учнів підвозитимуть до опорних шкіл, де працюватимуть кращі вчителі та буде відповідне обладнання для навчання. Водночас у МОН відзначають, що створення такої мережі навчальних закладів можливе лише, як вже неодноразово наголошувалося й в нашому районі, за умови налагодженого підвезення учнів та відремонтованих доріг.

Лідери & аутсайдери

Якщо аналізувати загалом результати ЗНО, які фактично є вступними іспитами до університетів, істотні зміни за кількістю учасників відбулись лише з двох предметів. Так, англійську мову забажали складати на 10% більше вступників, ніж торік, натомість стрімко скоротилась кількість охочих перевірити знання з фізики. Лідери з року в рік не змінюються – кращі результати (від 160 до 200 балів) майже з усіх предметів отримали абітурієнти з Києва та Львівщини. «Київ є лідером майже з усіх предметів, адже столиця завжди притягує інтелектуальний ресурс, а також сам потенціал освітньої системи Києва, але з хімії столиця поступилась Львівщині – там високі результати отримали 42% учасників, – коментують у Центрі. – До речі, лише в цьому регіоні різниця між містом і селом мінімальна. Це свідчить про те, що не лише у Львові, а й по всій області велику увагу приділяють освітній системі».

З української мови і літератури  так само лідирують Київ (24,7%), Львівщина (23,2%), Тернопільщина (17,7%), Волинь (15,6%). З математики найкращі результати отримали учасники з Києва, де 38,5% тих, хто має результати від 160 до 200 балів, а також Львівщина – 28% і Волинь – понад 20%.

Аутсайдерів видно неозброєним оком – це учасники, які з того чи того предмета навіть не подолали поріг «склав/не склав». Так, скажімо, на Закарпатті, яке лідирує за кількістю представників нацменшин, кожен третій вступник не подолав мінімальний поріг з української мови. Далі в антирейтингу вступники із Чернівецької (20,9%), Рівненської (14,9%) та Івано-Франківської (13,6%) областей. До речі, трійка лідерів зберігається: найгірше цей предмет знають школярі із Закарпаття, Буковини й Рівненщини. Найбільше математика «кульгає» у випускників із Чернівецької, Закарпатської, Житомирської областей. Як виправлятимуть прогалини в знаннях своїх випускників освітяни у відповідних регіонах, побачимо вже незабаром – ЗНО-2017 не за горами.

РАЙОН НА ЗАГАЛЬНОМУ ФОНІ

На Дубровиччині, за інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, участь в ЗНО взяли 469 випускників, 79 з них взагалі не подолали жаданий «прохідний» поріг; 103 – набрали від 100 до 120 балів; 93 – 120-140; 71 – 140-160; 76 – 160-180 і 47 – від 180 до 200 балів.

У розрізі шкіл найкращу навченість в процентному відношенні  підтвердили випускники Бережківського НВК (37,5 відсотка з них показали високий результат),  всього ЗНО тут складало 8 чоловік; гарні результати мали абітурієнти з Туменського, Колківського, Залузького, Бережницького, Селецького, Орв’яницького, Велюнського, Сварицевицького, Берестівського НВК, міських навчальних закладів, Людинської школи ім. Килини Хомич. Серед аутсайдерів – випускники Перебродівського (70 відсотків з сорока чоловік не подолали прохідний бар’єр), не була прихильною Фортуна й до єдиного цьогорічного випускника Висоцької школи.

Виявило нинішнє ЗНО й кілька курйозних фактів. Серед наших абітурієнтів, приміром, не виявилося жодного, хто б складав іспит з французької чи російської мов. А от «іспанець/ка» у нас був/ла, причому й рівень знань засвідчив високий. Це вихованець/ка міської ЗОШ №1. Взагалі навченістю іноземних визначилася випускники цієї ж школи та нашого Дубровицького НВК. Традиційно гарні результати з математики показали абітурієнти з Орв’яницького, Дубровицького НВК, міської ЗОШ №1. З біології сильні знання мали абітурієнти  міських навчальних закладів, Берестівського, Бережницького, Орв’яницького, Селецького НВК, з хімії – знову ж дубровицьких шкіл, Берестівського та Орв’яницького НВК, з географії високі відсотки мали сварицевицькі, міські, людинські, лютинські, залузькі  випускники. Бережківські абітурієнти сукупно  мали найвищі  показники з української мови та літератури й історії.

За матеріалами Українського центру оцінювання якості освіти підготувала Людмила РОДІНА.