Потрібен притулок для прооперованої лелеки

Лелеки давно облюбували Полісся. Як їдете селами, то помічаєте влітку чи восени багато лелечих гнізд на електроопорах.  Приносять і діточок, і втіху життєву. Лелека - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна. Вважається щасливим те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи. Але й з птахами, як і з людьми, трапляється іноді нещастя. В ці моменти важливо, як прийде хтось на допомогу.

Цей птах має в Україні багато народних назв. «Лелека» і «чорногуз» поширені більше в центральних, східних і південних областях. Перша з них стала офіційною науковою. На Поліссі найбільше вживана назва «бусол», на Волині — «боцян», «боцюн», у Галичині та на Поділлі частіше вживається «бузько», «бузьок». У північно-східних і центральних областях зустрічається також назва «гайстер»

13 вересня білокрилий птах з’явився біля хати Ольги Дацько з Орв’яниці. Прилетів з невідомої сторони і впав на подвір’я. Господиня кинулася до лелеки, й помітила, що одна нога у нього перемотана ганчіркою. «Поранена кінцівка, тому й впав», - зробила висновок. Спочатку разом з сусідкою Світланою Шмигельською перев’язали ногу, а потім вирішили показати птаха лікареві. Домовилася пані Світлана, медик зі швидкої, з Володимирем Антоновичем Дерачицем, щоб оглянув птаха своїм досвідченим оком.

Травматолог обстежив лелеку і зробив висновок, що частину кінцівки необхідно відрізати, лікуванню така заражена інфекція не піддасться. Прооперували птаха, як годиться, під наркозом. Вболівали за результат операції, бо ж не людина це, не розкаже про свій післяопераціний стан. Пані Ольга наголошує на розумінні, фаховості і доброзичловості Володимира Антоновича, який згодився пролікувати птаха і проявив, як завжди, свої високі медичні вміння.

Згодом наш досвідчений земляк-травматолог поділився думками: «Приємно, що люди піклуються про природу. Це свідчить про те, що вони, у разі потреби, подбають і про людей. Повірте, далеко не кожен у нашому суспільстві подумає про чужу, а іноді й свою, людину, і тим паче про братів наших менших. Богом воздасться все».

Зараз у лелеки післяопераційний період. Його доглядають, змінюють пов’язки, годують.

Хворий птах мешкає у пані Ольги на подвір’ї, а вночі вона забирає його до літньої кухні. Після операції їсти він відмовлявся, згодом почав вживати здебільшого рибу і інші річкові харчі. Їжу часто постачали птахові друзі та знайомі господині. Зараз пані Ольга здебільшого виловлює для лелеки ракушки, дбає, щоб не сидів голодним, мав свої «смаколики».

А вже осіння прохолода дається взнаки. Господиня бідкається, де ж лелека перезимує, і звертається до добрих людей за порадою: куди ж можна подіти птаха? Можливо, ви маєте ідеї з цього приводу? Будемо раді їх почути.

Любов КЛІМЧУК