Бережкам – 436 років.

Село багате добрими людьми і талантами

Із запашним короваєм, вишитими рушниками, народними піснями та щирою гостинністю в неділю, 18 вересня, святкували Бережки День села. З цієї нагоди біля будинку культури пройшли святкові і урочисті дійства, звучав Гімн України і чудовий гімн села, в якому переплелися слова про історію і сьогодення Бережок. Жителі села прийшли на свято з дітками, було чимало й літніх, шанованих бережківчан та гостей.

Парад вишиванок порадував яскравістю як традиційних, так і нетрадиційних мотивів української вишивки. Під чудову українську музику школярі продемонстрували красу вишиваних сорочок перед глядачами.

Сільський голова Ганна Семенівна Красько привітала всіх земляків з Днем села. Очільниця громади щиро подякувала всім, хто підтримує і допомагає бережківчанам долати проблеми сьогодення, вирішувати нагальні питання життя. Зокрема, слова подяки прозвучали на адресу народного депутата Василя Яніцького, обласного депутата Миколи Лобчука, депутата районної ради Сергія Киркевича, керівника підприємства «Ритм» Семена Юрка. Зазначила Ганна Семенівна, що і сільські депутати, і настоятель місцевого храму отець Василь, і директор школи Мирослава Скумін з колективом та учнями, працівники дошкільного закладу і культури завжди беруть активну участь у житті громади. Окремо, з особливою повагою, сільський голова згадала учасників АТО, щиро подякувавши їм за мирне сьогодення села, за можливість святкувати і радіти життю. До речі, 10 жителів Бережок брали участь в АТО. На святі отримували грамоти і самі захисники, і члени їх родини. Було приємно дивитися, як матері з гордістю тримали грамоти, що належали їх синам. Поспілкувалися ми й з самими  демобілізованими. Вшанували на святі й спортсменів.

  А який День села без виставки народних умільців? Тут і вишиті рушники, і ткані килими, і дари природи, і осінні квіти у вазах, і цікаві вироби з бісеру тощо. Все радувало і милувало око, все потребує рук людських докласти до краси цієї. Думається, як багато талановитих людей посеред нас. Кожен має свій талант: хтось до мистецтва, хтось до ремесла, хтось до творчості, хтось до спорту. Про всіх на святі й згадала сільський голова, відзначивши працелюбство і вміння своїх земляків. До прикладу, відомі Бережки своїм народно-аматорським колективом «Родінонька», який вже багато літ несе не лише односельчанам красу української пісні. Керує колективом сільський голова Ганна Красько. Вже 10 років очолює Ганна Семенівна й сільську громаду, і як правильно сказала помічник-консультант народного депутата Оксана Слободзян: «Як треба, то Семенівна за інтереси громади й до Президента дійде». Ці слова влучно характеризують і ділові якості, і характер сільської голови. Чимало літ радує сельчан співом вокальний гурт «Від суботи до суботи», зізнався керівник, що вперше за багато років нагородили його на святі грамотою.

Представник Василя Яніцького щиро привітала бережківчан з Днем села, від імені депутата вручали відзнаки і грошову нагороду Ганні Семенівні Красько та Адаму Семеновичу Юрку. Цього року зробили капітальний ремонт мосту між Бережками та Заслуччям. Більшу частину коштів на цю справу надав громаді наш народний депутат. Отож хороші справи, які потребують великих капіталовкладень, у наш час робити можливо лише спільними зусиллями.

Ганна Семенівна розповідає, що до організації свята долучилися всі, створили оргкомітет і от працівники культури, освіти, дошкільних закладів, народні умільці села зробили атмосферу справжнього Дня народження. Був і запашний куліш та дитячі атракціони.

На превеликий жаль, багато років у Бережках в аварійному стані перебуває сільський будинок культури. Ззовні досить велика  споруда, потребує ремонту всередині. В глядацькій залі прогнили балки. Хоча в будинку культури й перекрили дах, ремонт не завершили остаточно. На це потрібні великі кошти. Сільський бюджет, однозначно, самотужки цього не потягне. Хотілося б, щоб відремонтували у районі цей такий потрібний для села заклад, аби була змога проводити масові заходи у приміщенні.

Зараз мешкає у Бережках 1600 жителів. Й хоч розташоване село неподалік райцентру, в суботу та неділю вдень до Дубровиці маршрутки не їздять. Своїм транспортом треба добиратися в місто, або ж йти пішки. Воно, звісно, здорово й пройтися, але чи так має бути в країні, яке йде у Європу?

Думаю, може, хотів би й ще хтось, наприклад, на свято з райцентру приїхати, однак не у кожного в дворі авто.

Кілька років День села у Бережках не відзначали, бо ситуація у країні загалом була така, що утримувалися в багатьох громадах від гучних заходів. Цього ж року святкування відновили. Почула серед людей: «Добре, що зробили свято, треба ж хоч раз у рік разом вшанувати своє село». Ось такі слова, як на мене, якнайкраще оцінили святкове дійство. Й зрозуміло, чим більше людей долучається до організації святкування, тим яскравішою стає будь-яка урочистість.

 Любов КЛІМЧУК.