Свято сильних і дужих: любити спорт – це любити життя

День фізкультури і спорту минулої неділі на стадіоні зібрав багатьох шанувальників здорового способу життя. Представники сільських рад і громад, міста продемонстрували переваги заняття фізкультурою і спортом – здорові тілом і духом люди різного віку з прекрасним настроєм провели цей день. Щиро вітала учасників свята Ніна Іванівна Стасюк – начальник управління освіти, молоді та спорту РДА. Поспілкувалася з приємністю з сільськими головами, як-от Олегом Білотілом і Петром Яцутою. Обоє активно взяли участь у змаганнях, підтримували своїх земляків. У розмові вони зазначили, що раді представляти свої команди на такому рівні. Бо це об’єднує людей, а здорова конкуренція додає впевненості у своїх силах. На жаль, не побачила на стадіоні керівництва ради та райдержадміністрації, ні голів, ні заступників. Можливо, просто не побачила, тоді перепрошую. Але за період мого тригодинного перебування серед любителів спорту, швидше всього, не помиляюся у своїх враженнях.

Прекрасна погода, азарт, приємні хвилювання – всього було в міру. Міська рада почастувала смачним кулішем. А всі – один одного цікавим спілкуванням.

Окрема шана ветеранам-фахівцям галузі спорту району. Всіх знаємо в обличчя і поважаємо! Цих шанованих людей відзначили грамотами та допомогою. Однозначно, позитиву у серця наших спортсменів-ветеранів додали. Спасибі й всім, хто був суддею у різних видах програми. Це робота – відповідальна, непроста, щоб оцінювати виступи треба добре знатися на правилах змагань, добре володіти навичками певного виду спорту.

Загалом, любити спорт – це любити здорове життя. Отож, приєднуйтеся наступного року до родини спортсменів району! Приходьте на стадіон як учасник або ж як глядач. Емоції отримаєте не на один день. Враженнями про День фізичної культури і спорту у Дубровиці попросила поділитися безпосередніх учасників цього масового дійства.

Ніна Іванівна Стасюк, начальник управління освіти, молоді та спорту:

Свято у неділю пройшло на високому рівні, бо звідусіль з’їхалися любителі спорту, щоб проявити талант та навички. На стадіоні було людно, цікаво та азартно.

Серед нагороджених грамотами райдержадміністрації та районної ради освітяни району: Стасько С.М. – директор Дубровицької ДЮСШ, Малафей В.В. – методист райметодкабінету, Клюйко В.М. – вчитель Орв’яницького НВК, Котяш Г.Ю., Нашора А.І. – тренери ДЮСШ.

За підготовку учнів, переможців районних та обласних спартакіад, активну особисту участь у спортивному житті району та з нагоди Дня фізичної культури і спорту управлінням освіти, молоді і спорту Дубровицької РДА нагороджено грамотами із врученням сертифікатів: Стрибулевича Романа Івановича – тренера Дубровицької ДЮСШ, вчителів фізичної культури – Мельника Василя Васильовича (Орв’яницький НВК), Олексієвця Сергія Олександровича (Колківський НВК), Стовбу Яну Олександрівну (Осівський НВК), Твердуна Віктора Володимировича (Берестівський НВК), Столяра Сергія Анатолійовича (Осівський НВК), Котяш Марію Степанівну – (Великоозерянський НВК).

За значний вклад у розвиток фізичної культури і спорту району та серед працівників і вихованців навчальних закладів, райрада профспілки працівників освіти нагородила грамотами із грошовими виплатами ветеранів педагогічної праці та фізичної культури:  Мартинчика В.М., Петрушка В.П., Лебеду І.І., Полюховича І.Д., Горбачевського А.Я., Карповича М.М., Олексієвця М.І., Ванейчика Д.К., Серка В.Г., Новака А.І.

Команду освітян Дубровиччини представляли працівники багатьох закладів району з усіх видів спорту у всіх вікових категоріях: міні-футболу, амреслінгу, стрільби, перетягування линви, легкої атлетики. Команда кваліфікованих суддів – також наші працівники.

Дякую всім освітянам за активну участь у святі і зичу всім здоров’я, молодості і сили!

Дарина Кухар, Висоцька ЗОШ, 10 клас:

Вже давно чекала на неділю десятого вересня. Ще з дня, коли тренер повідомив, що в Дубровиці, на стадіоні «Горинь», о 11.00, розпочнуться змагання до Дня фізичної культури та спорту. Зраділа, що взяти участь у них зможуть представники сіл та ОТГ різних вікових категорій. До того ж, не доведеться пропускати занять в школі. Залишається лише активно відпочивати!

Я в хорошій фізичній формі, (яку підтримую вже понад два роки), тому завжди виборюю призові місця на різних дистанціях: чи то 100, чи то 1000 метрів. Впродовж декількох днів перед змаганнями готувалася ще інтенсивніше, аби показати найкращий результат…

Днем перед змаганням трохи захворіла. Хвора-не хвора, але я не впустила можливості побувати в колі хороших знайомих та друзів, позайматися спортом, отримати нагороду та медаль за І місце (ура!), скуштувати смачного кулішу, потішитися успіхами партнерів по команді.

Я прагнула перемогти, як то кажуть, «для себе». Наснаги додало й те, що батьки, які ніколи не залишаються байдужими до моїх досягнень та захоплень, були в ряду глядачів і вболівали за мене.

Та все ж, в голові через раз проскакували й тривожні думки: «Я ж 400 давно не бігала, готувалася на 200 метрів… Тут сильні суперники. Та ну! Я ж хвора. Ну все… трусяться коліна. Хочу додому. Нащо я приїхала. Я не спортсменка… Ой, ні! Я усіх виграю! Так. Чи ні?». Повірте, перед стартом у голові кожного спортсмена щось схоже відбувається. Я називаю це «бунтом тараканів після тривалого затишшя».

Отак їдеш півгодини маршруткою, а тоді трохи розминаєш ноги вулицями Дубровиці. Заходиш у ворота стадіону і бачиш очі однолітків… момент істини! Ох, ці очі, вони палають так, як і твої, вони ставлять мету сьогодні бути найкращими. Це додає мотивації, звідкись з’являються нові сили. «Чи то дарма я бігала літніми ранками, чи дарма робила силу-силенну вправ? Байдуже на всі мінуси, коли один великий плюс – це я сама». Бадьорості додав тренер… своїм влучним докором з широкою посмішкою: «Ти на змагання завжди хвора їдеш! І все-таки завжди перемагаєш!». Атож. Проте перемогти не так легко, як здається. Бо той, хто ніколи не займався спортом, не знає, як це бігти останні 50 метрів і не відчувати ніг через нестачу кисню, бо з суперником потрібно «рвати», бігти щосили, аби врешті почути заповітне і горде: «Перша!», і ще секундочку не чути: «Друга!»… Це значить, що ти швидша, швидша не на крок, а на ЦІЛУ секунду, яка спортсменам - значна, яка вирішує: в призах ти чи ні. Або це панічне, швидке биття серця, коли хтось із твоїх вболівальників кричить: «Доганяють! Швидше! Давай!!!»… Або твоє зіщулене лице на останніх кроках… Знайомо? Спортсменам – так! Але спортсменам знайомі і бурхливі емоції, сльози радості, відчуття тріумфу, легка ейфорія, відчуття необмежених можливостей.

Бути переможцем завжди важко. Втримати чемпіонство – ще тяжче. Але людина, яка ставить цілі і досягає їх, обов’язково знайде щастя і у особистому житті. Я вважаю, що спорт загартовує людей, робить значно сильнішими. При чому, не лише фізично, а й духовно.

Я зустрілася зі спортом не так давно, але вже сьогодні – це частинка мене! Приємно, що в районі стільки спортивної молоді та людей старшого віку. Сьогоднішній день приніс мені купу гарних емоцій! Радість переповнювала мене, бо я навіть облилася водою, відкриваючи напівпорожню пляшку. Як чудово, що є багато людей, котрі, як і ти вітають здоровий спосіб життя і популяризують спорт!

Сьогодні не можна не згадати нашого найкращого тренера – Сабана Андрія Романовича, який не покладаючи рук, займається з нами легкою атлетикою, баскетболом, футболом. Спасибі за щирість, за доброту і все те, чого навчили й навчите!

А ще хочу сказати спасибі своїм дівчатам: Марійці, Ірі та Юлі. З вами приємно радіти перемогам! Ви найкраща команда.

Займайтеся спортом! Пишу всім, всім, всім! Навчися літати, розправ крила, пусти мрію на вітер,… бо коли біжиш надто швидко, це можливо.

Марія Опанасик, Висоцька ЗОШ:

Лише уявіть нашу гордість та радість у той час, коли звучали слова: «Біг на дистанції 100 м. Найшвидшою дівчиною є Самко Ірина - Висоцька об’єднана територіальна громада!

Біг на дистанції 400 м. Перше місце – Кухар Дарина. Висоцька ОТГ! Дистанція 500 м. Перше місце – Опанасик Марія. Висоцька ОТГ! Стрибки в довжину. Перше місце – Толочко Юлія. Висоцька ОТГ!». До всього цього маємо ще перше загальнокомандне місце з легкої атлетики!!! Дуууже дякуємо тренеру, який нас підготував – Сабану Андрію Романовичу!

Іван Олександрович Яцмірський,  почесний працівник фізичної культури і спорту України, колишній багаторічний голова районного фізкультурно-спортивного товариства «Колос»:

Свято спорту пройшло у неділю на високому рівні. Моя професійна любов до спорту почалася під час служби в армії, наприкінці 50-х років. Під час служби я відвідував спортивну школу, займався там футболом, волейболом та легкою атлетикою. Організували з товаришами футбольну команду, яка виборола кубок полку. Повернувшись додому, вирішив продовжувати професійно трудитися на ниві спорту. Закінчив Івано-Франківський республіканський технікум  за спеціальністю «викладач фізичної культури і спорту». А згодом річні курси в інституті фізкультури і спорту за спеціальністю «організатор заходів фізичної культури і спорту». У 1960 році був призначений інструктором в наше районне ФСТ «Колос». Тоді питання масового розвитку спорту ми почали підіймати у селах району практично з нуля. Молодь мала бажання розвиватися в цьому напрямку, але навіть облаштованих футбольних полів у більшості селах не було. Однак ентузіазм і бажання переборювали всі труднощі, поступово почали створювати футбольні команди, молодь активно (не зважаючи на відсутність транспорту) долучалася до районних змагань. Ситуація щодо розвитку спорту значно покращилася у 1975 році, коли вийшла постанова тодішньої влади про створення спортивно-футбольних клубів. Згадується великий успіх футболістів районної збірної, коли у 1968 році вони стали чемпіоном області з футболу. А орв’яницький «Старт» 5 років поспіль був чемпіоном області та володарем кубка обласної ради ФСТ «Колос», наші земляки-футболісти брали відповідно участь у республіканських змаганнях спортивного товариства «Колос» (1991р.).

Щиро бажаю теперішнім спортсменам розвиватися і досягати успіхів таких, як наші ветерани спорту. Здоровий спосіб життя – це завжди актуально, особливо у наш непростий час, коли хлопці і дівчата більше часу проводять за комп’ютерами, аніж на свіжому повітрі. Дякую всім, хто прийшов і приїхав в неділю на стадіон і взяв участь у змаганнях. Як глядач я отримала велику насолоду від побаченого. Щиро вдячний за увагу до ветеранів спорту у районі. Мені приємно, що ФСТ «Колос» у районі очолює молодий, перспективний і небайдужий керівник Андрій Гриневич, який щиро вболіває за розвиток фізкультури і спорту на Дубровиччині. Успіхів бажаю Андрію у всіх його починаннях!

До речі, у неділю Іван Олександрович був відзначений не лише подякою ради та адміністрації, а й отримав щирі привітання від ТзОВ «Дубровицька деревообробна компанія». Як сказав директор підприємства Данило Мозоль, він щиро поважає нашого шанованого ветерана Івана Олександровича за його вклад у розвиток спорту району та за роки життя, присвячені розвитку цієї галузі на Дубровиччині. А як подарунок від ТзОВ «Дубровицька деревообробна компанія» у дворі, де живе Іван Олександрович, буде встановлено дерев’яну бесідку для відпочинку.

Підсумок:

У загальному підсумку районних змагань, присвячених Дню фізичної культури та сорту України – 2017 перше загальнокомандне місце вибороли представники Колок, другими стали милячани, а третю сходинку здобули представники Дубровиці.

З приємністю свято здорового способу життя розділила з учасниками Любов КЛІМЧУК.