Устриці перетворює

на витвір мистецтва

Бути мамою – філігране мистецтво встигати все і відразу. Живучи за  швидкісним «мамським» графіком, поєднувати роботу, улюблене хобі, дарувати любов та тепло близьким, підкидати дров у родинне вогнище. І при цьому насолоджуватись таким ритмом і не забувати про себе. Чим не суперсила? Майстриня з декорування мушель, починаючий блогер, маркетолог у соцмережах та мама двох синів у декреті – Ірина Баркова всі ці грані свого життя вміло суміщає. Тож яка вона – сучасна мама?

 

Не сидить, склавши руки

За освітою Ірина – юрист. Із червоним дипломом закінчила Одеську юридичну академію. Встигла повчитись на аспірантурі на кафедрі філософії права. Та зрештою зрозуміла, що це не зовсім їй до душі. Згодом доля подарувала зустріч з чоловіком та двійко синочків. І  в декреті молода мама почала шукати себе:

«Не змогла довго сидіти, склавши руки. Зазвичай в декретній відпустці матусі відкривають нові грані. Я теж в чому тільки себе не спробувала. Зараз працюю СММ-менеджером. У сучасний інформаційний час народилось чимало раніше невідомих професій, як, наприклад, ця. Кажучи просто, займаюсь розвитком популярності фахівців в соціальних мережах. Веду сторінки лікаря-гінеколога і психолога. Паралельно багато навчаюсь і проходжу курсів. А ще маю свій поки маленький, але щирий блог, де ділюсь роздумами з підписниками. Він слугує для душі та роботи.  Ніколи не думала, що цим буду так надихатись. Бо ж насправді я людина не публічна. Завжди боялася осуду і того, що подумають інші. Але в якийсь момент зрозуміла, що життя одне, тому пора жити для себе, а не для когось. І займатись тим, що справді подобається. Тоді на все знайдеться час, сили і натхнення. Навіть в декреті з двома малими карапузами можна заробляти гроші і себе реалізовувати. А це дуже важливо для жінки. Головне – бажання і віра в свої можливості».

Має справу для душі

З чим у вас асоціюються устриці? Скоріш за все, з вишуканим морським делікатесом. Втім у вмілих руках їхні мушлі можуть стати ще й витвором мистецтва. Віддушиною Ірини є декорування раковин устриць. Разом з подругою вони власноруч перетворюють непримітні мушлі на витончені прикраси. Цікавимось, звідки таке незвичне захоплення?

«Колись я дуже хотіла спробувати устриці.  Це була маленька мрія, яку мій чоловік здійснив. Чесно кажучи, знайомство з ними було не дуже вдалим. Мені зовсім не сподобалась ця страва. Згодом дати ще один  шанс молюскам запропонувала подруга Оксана (теж мама двох діток). І цього разу виявилось не все так погано. Але полонили мене не стільки самі устриці, як їхні мушлі. Вони були такі красиві, що ми не змогли їх викинути. Так і виникла ідея – природну красу доповнити  декоративними елементами і якось пристосувати їх для дому. З часом з’явились раковини в різних дизайнах, які можна використовувати як мильниці, підставки для прикрас, оздобу на стіну чи навіть як іграшку на ялинку.

Спочатку дарували декоровані мушлі друзям, а згодом відкрили свій Інтернет-магазин. До речі, в Україні більше ніхто не створює таких виробів. За кордоном це більш популярно. А тут поки ми  єдині, – розповідає дівчина. – На декорування однієї мушлі в стилі декупаж йде три години. Процес непростий, бо ж поверхня раковини устриці нерівномірна і доводиться добре постаратись. Але результат того вартий. Це наша душа, наше захоплення, від якого отримуємо неабияке задоволення».

 

Цінує сім’ю як найбільший скарб

Та чим би Ірина не займалась, на перше місце завжди ставить родину. Каже, що щаслива сім’я має бути головним досягненням у житті  людини.

«Я дякую долі за чоловіка, який мене розуміє і підтримує, навіть в маленьких починаннях завжди поруч. Дякую за батьків, які стали для мене прикладом. Хочу прожити своє сімейне життя в такій же любові, злагоді і взаєморозумінні. Щоб не трапилось, вони готові підтримати, дати мудру пораду. Вдячна їм за це. Сім’я – найкоштовніший скарб, який треба оберігати. Тож цінуймо близьких і кожну хвилину поряд з ними. Хай чимскоріш пройде цей коронавірус і всі будуть здоровими. Хай буде в нашому житті побільше позитиву і світлих моментів. Не витрачаймо його на негатив, образи, заздрощі, загублені мрії і втрачені можливості. В нас є лише один шанс прожити життя щасливо».

Леся кондратик.