четвер, 19 листопада 2020 р.

 

закордонний заробітчанський рай обернувся на пекло

Оксана після закінчення інтернату неофіційно працювала різноробочою на приватних будівництвах.

Коли її цивільний чоловік втратив роботу, Оксана не стала йому дошкуляти й зайнялася пошуками приробітку.

Якось подруга познайомила її з жінкою на ім’я Юлія.

Нова знайома запропонувала їхати на заробітки до Москви. Буцімто вона сама так робить протягом кількох років, працює на ринку реалізатором і вже навіть спромоглася заробити на власну квартиру.

Оксану така пропозиція дуже зацікавила, відтак, порадившись із чоловіком, вона вирушила разом із новою подругою до Москви.

Коли вони вже перетнули кордон, Юлія повідомила, що ситуація дещо змінилася і треба буде працювати в ескорті й супроводжувати багатих клієнтів на різні заходи.

Оксана не наважилася відмовитися, оскільки грошей на зворотний квиток не було, ба більше – вона вже встигла заборгувати Юлії – взяла у неї 1000 гривень, щоб залишити чоловікові з дитиною.

У Москві дівчат зустрів приятель Юлії Дмитро, який відвіз їх на квартиру, після чого поїхав, замкнувши на ключ.

Ввечері з’явилася дівчина, яка назвалася Барбі. Вона повідомила, що дівчата працюватимуть повіями і радила не пручатися.

Невдовзі приїхали двоє чоловіків, побили дівчат та пригрозили, щоб ті й не думали втікати.

Оксана дуже сумувала за донькою, багато плакала, втратила сон, погано виглядала.

Коли в квартирі з’явилися дві інші дівчини, Оксана насмілилася просити відпустити її додому, запевняючи, що буде мовчати й не вимагатиме ніяких грошей, тільки на квиток.

Оскільки клієнти почали відмовлятися від неї, Барбі вдалося вмовити сутенера відпустити Оксану.

Поінформованість – єдина зброя проти потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

* * *

Павло (ми змінили ім’я щоб захистити приватність) працював конюхом у місцевому фермерському господарстві в Закарпатській області. Він сам утримував сім’ю з двох дітей та дружини.

Протягом трьох років у сім’ї було дуже скрутне фінансове становище.

Нещастя траплаляся одне за одним: дружина захворіла, великої шкоди господарству завдала повінь, в Павла також помер брат і потрібні були гроші на те, щоб привезти його тіло з-за кордону.

Знайомий запропонував Павлу стати донором органів і виставив на продаж в інтернеті його нирку.

За кілька місяців Павлу зателефонував чоловік Євген і запропонував ціну за нирку – 10 тис. доларів.

Павло спочатку відмовився, адже цієї суми було замало, але згодом, перебуваючи в уразливому стані, погодився на пропозицію.

Відповідно до інструкцій, наданих Євгеном, Павло прибув до однієї зі столичних клінік, щоб пройти обстеження (зробити аналіз крові та рентгенівські знімки), після чого повернувся додому.

Під час перебування в столиці Павло мав зустріч із незнайомим чоловіком, який погрожував розправою сім’ї Павла в разі, якщо чоловік повідомить правоохоронців про операцію.

Оскільки, трансплантація органів в Україні допускається близьким родичам та членам сім’ї (Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»), чоловік не міг заявити про погрози.

Згодом Євген зателефонував Павлу і наказав йому їхати до столиці і мати при собі закордонний паспорт.

Коли Павло прибув до столиці, його поселили у квартирі, а наступного дня чоловік вилетів до іншого міста за кордоном. Разом із Павлом летів хірург та анестезіолог із клініки, в якій він напередодні обстежувався.

Павлу зробили операцію, під час якої видалили нирку.

Через тиждень Павло повернувся в Україну.

Його ніхто не зустрів.

Павло зателефонував Євгену і запитав про гроші.

Євген наказав йому приїхати на відому квартиру.

Згодом туди приїхав Євген і привіз 6 тис. доларів, що на 4 тис. доларів менше обіцяного.

Павло повернувся додому, згодом його фізичний стан значно погіршився, й він звернувся до місцевої лікарні по допомогу.

Йдучи на такий серйозний крок – як вилучення органів, ви можете врятувати життя іншій людині, заробити необхідні гроші, але й можете втратити своє здоров’я та бути обманутим шахраями.

Перевіряйте посередників та лікарні! Будьте пильними, адже справа стосується Вашого життя!

* * *

Ольга проживала разом зі своєю восьмирічною донькою. Вона мала роботу, проте з малою зарплатою, якої не вистачало на потреби жінки та доньки.

Знайома Ольги порекомендувала своїх друзів, які у свою чергу запропонували їй роботу в Польщі.

Один з них сказав, що вона буде збирати там пожертви для благодійної діяльності, і що у Польщі це – легально.

Він запропонував зарплату у 550 доларів, безкоштовне житло, їжу та одяг, а також пообіцяв, що робота буде нескладною, а відтак – вона може взяти доньку із собою.

Скрутне матеріальне становище та відсутність підтримки з боку близьких змусили жінку прийняти складне рішення.

Їй підготували усі документи, оформили візи та оплатили проїзд до Польщі.

По приїзді «роботодавець» пояснив Ользі, яка приїхала туди зі своєю донькою, що насправді вона буде робити – жебракувати зі своєю дитиною для того, щоб виплачувати борг та відшкодовувати гроші за житло та їжу.

Ольга була змушена працювати з донькою.

Хазяїн перевозив жінку з міста до міста.

Коли вона відмовилася працювати, їх обох побили, а доньку забрала дружина хазяїна.

Після цього Ользі не дозволяли бачитися з дитиною. Експлуататори нічого їй не платили.

Ольга вимагала зустрічі зі своєю донькою, але їй відмовляли.

Хазяї віддали дівчинку іншій жінці, яка використовувала її для жебракування.

Одного разу їх зупинила поліція для перевірки документів, після чого дитину забрали поліцейські та влаштували її до дитячого притулку.

Ольга дізналася, що її донька більше не знаходиться в руках експлуататорів.

За допомогою польської жінки Ользі вдалося втекти і звернутися до поліції, яка перенаправила жінку до громадської організації.

За 2 місяці вона змогла забрати дитину з дитячого будинку. За підтримки польської неурядової організації вони повернулися до України.

Серед компаній-посередників, які надають послуги працевлаштування за кордоном, діє багато шахраїв. Ви можете вберегти себе від небезпеки, якщо будете знати основні правила безпечного працевлаштування.

За неофіційними даними, 9 з 10 фірм-посередників у працевлаштуванні за кордоном працюють на території України нелегально. Робота як на території України, так і за її межами повинна бути легальною. В іншому випадку це – порушення закону.

Отже, звертайте увагу на такі основні моменти:

1. Дізнайтеся про права та обов’язки працівників у країні, у якій ви плануєте працювати. Це треба зробити перед підписанням будь-яких договорів.

2. Майте необхідні документи для працевлаштування за кордоном – робочу візу (окрім Польщі), дозвіл на роботу, договір із працедавцем, діючий закордонний паспорт (мінімум 3 місяці після повернення додому).

3. При цьому зверніть увагу: трудова діяльність за туристичною візою незаконна; змінити тип візи за межами країни походження неможливо; оформлюйте візу самостійно, а якщо ви вирішили це робити через фірму-посередника, оригінали документів не віддавайте та не платіть заздалегідь.

4. Паспорт тримайте постійно при собі та віддавайте його тільки уповноваженим особам – державним органам та прикордонним службам.

5. Зробіть ксерокопії паспортів. Одну копію тримайте з собою.

6. Зробіть скан-копії всіх важливих документів та збережіть їх у своїй електронній пошті чи в сервісах на кшталт Google-Диск.

7. Ксерокопію документів, вашу актуальну фотографію, інформацію про роботодавця та про роботу залиште рідним та близьким.

8. Підтримуйте контакт із близькими та рідними, повідомляйте їм про зміни місця проживання та роботи.

9. Домовтеся з рідними чи друзями про певне слово-пароль. За його допомогою ви зможете повідомити, що потрапили в небезпеку, коли буде нагода поговорити по телефону, але відкрито розмовляти у вас не буде можливості.

10. Дізнайтеся у фірми-посередника повну інформацію щодо майбутньої роботи. Підписуйте договір із майбутнім роботодавцем у двох примірниках і тільки якщо він написаний зрозумілою вам мовою. Якщо вам пропонують домовлятися про умови праці після прибуття до іншої країни, будьте обережні, це може вказувати на шахрайські схеми.

11. Дізнайтеся про контакти та місце знаходження організацій – державних структур, поліції, консульських та посольських установ, громадських організацій, недержавних організацій, благодійних фондів та церкви, що можуть допомогти в разі виникнення непередбачених ситуацій.

Підготувала Людмила РОДІНА.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар