Анастасія Михайлова: «ГОРДЖУСЯ

СВОЇМИ ВІДПОВІДАЛЬНИМИ КОЛЕГАМИ»

8 листопада відзначили День рентгенолога в Україні та Міжнародний день радіології. Виповнилося 125 років з дня відкриття рентгенівських променів.

У теперішній непростий час ми ще раз переконалися, яку важливу функцію відіграє в обстеженні рентгенологічна діагностика. Днями була в лікарні і бачила, що під рентген-кабінетом постійно є відвідувачі. З 12 червня у нашій лікарні працює сучасний, цифровий рентген. Фахівці підрозділу намагаються якнайшвидше зробити обстеження і описати знімки.

Рентгенологічне відділення лікарні очолює Анастасія Михайлова – молодий і фаховий лікар-радіолог. Сьогодні керівник підрозділу розповідає про особливості роботи у час коронавірусу.

 

Навантаження на Ваш напрямок зараз велике. Як справляєтеся?

Так, навантаження збільшилося. Але ми розуміємо всю відповідальність, яка на нас покладається, і працюємо з максимальною віддачею. У нашому підрозділі працюють фахові лікарі Тетяна Баклан та Людмила Лепуга, рентген-лаборанти Олександр Чирук, Юрій Шикіло, Роман Ляшко, Ігор Ютовець, медичний реєстратор Наталія Велика. Зараз відділення поділене на дві зони, «брудна» зона передбачена для обстеження хворих з підозрою на коронавірус.

Якість обстеження на цифровому апараті в рази вища і швидша від обстеження на попередньому обладнанні. Знімки можна отримувати в електронному варіанті безпосередньо на вашу електронну пошту, пошту вашого кабінету чи на «Вайбер». Також можливий запис знімків на диск, залишається можливість отримувати знімки в плівковому форматі, цифрові на спеціальну плівку.

Працюємо щодня з 08.30 до 16.00 год. Часом вже замикаєш кабінет, а приходить людина чи дві, або дзвонить черговий лікар і просить ще зробити знімок хворому. Ніколи не відмовили.

Також багато пацієнтів їде у лікарню на вихідних, тому наших рентгенолаборантів і у вихідні викликають. А я часто в телефонному режимі допомагаю колегам з описом знімків. Люблю свою роботу.

Складно працювати у захисних костюмах, респіраторах, окулярах, щитках. Однак, попри все, я горджуся своїми колегами, які відповідально і професійно виконують свої обов’язки. Щоденно приймаємо 60-70 пацієнтів, бувають дні, й до 90.

Діагностуємо багато пневмоній. Робимо все можливе, щоб якнайшвидше зробити та описати знімок. Так, тепер користуємося цифровими касетами, це пришвидшує роботу, але ж лікарі описують знімки власноруч, ручка вдвічі швидше не писатиме. До того ж треба уважно все роздивитися на екрані, щоб не пропустити навіть найменших змін. Тому велике прохання до людей: не нервувати, чекати спокійно, доки вам винесуть результат. Але найперше, потрібно дивитися на вказівні таблички на дверях, вікнах, коридорі, адже наше відділення розділено на дві зони.

Нелегко працювати й морально. Іноді приходить людина на обстеження (часто знайомі), діагностуємо бронхіт. І думаєш, добре, що це просто хронічний бронхіт. А потім за кілька днів добре вже видно пневмонію. Бачимо, що хвороба прогресує, на жаль. Як правило, пневмонія з’являється через 6-8 днів після попереднього звернення (це кажу з власного досвіду).

Чим особлива ковідна пневмонія?

Особисто я ніколи не писала у висновку, що то саме covid-пневмонія. Проте бачу знімки специфічні. Цікавлячись про подальшу долю пацієнта, переконуюся, що то був ковід. При цій хворобі зазвичай у пацієнтів на знімках відмічається інфільтрація легеневої тканини по переферії в різних сегментах, згущення легеневого малюнку (що не характерно для звичних пневмоній). Але, на жаль, є чимало знімків, у яких в процес втягнуті усі легені.

Люди часто запитують, у якому кабінеті краща апаратура?

Нема  різниці по якості, на котрому з двох апаратів обстежується хворий. Ми розділили кабінети з метою безпеки для людей. Знімки ми робимо на цифрових касетах. Є вагома різниця в порівнянні з попередніми знімками.

Ще хотіла б додати, що маю дуже велике прохання до земляків: «Дотримуватись правил карантину важливо не лише в магазинах, й у стінах лікарні».

Як часто можна робити рентген?

В профілактичних цілях всі зобов’язані робити флюорографію раз на рік.

Хворому роблять по мірі необхідності, залежно від клініки, на перший день та через 7-10 від початку лікування. Також часто перед випискою з лікарні. Рентгенівські промені значно швидше виводяться з організму, якщо порівнювати з КТ чи МРТ. Допустима доза навантаження за рік 10-15 мЗв (мілізіверт), а обстеження, для прикладу, органів грудної клітки це лише 0,5 мЗв.

При рентгенографії використовують промені з низькою енергією, і піддають тіло опроміненню малий інтервал часу. Не треба хвилюватися про зайве опромінення.

Чому Ви обрали саме фах лікаря-рентгенолога?

Не буду лукавити, що це мрія дитинства. Старший брат Ігор став для мене прикладом, він марив медициною. Мені було цікаво, як Ігор робив розтини мишкам та жабкам. Брат згодом вивчився у медичному вузі і став хірургом. Наш Ігор – це прекрасна людина і патріот України. Якось зателефонував мамі і сказав, що піде на фронт рятувати бійців. Так і сталося. Більш як рік він рятував життя солдат на передовій. Ми дуже за Ігоря вболівали, звичайно, особливо неспокійним було мамине серце. Для всієї родини це був період переживань і великих хвилювань. Але ми гордимося, що наш Ігор такий відповідальний і небайдужий. Зараз він працює у сфері фармації.

Щодо медицини, то скажу, що я завжди хотіла бути і потрібною батькам у плані допомоги для їх здоров’я. А ще дуже подобався білий халат. Отож вступила на навчання до Львівського  медуніверситету. Львів – це особливі прекрасні спогади, це моє улюблене місто, що завжди пахне кавою.

У вузі навчалася на медико-профілактичній справі, дуже хотіла працювати лікарем в санстанції.

Але оскільки в цій службі на той час (це був майже екватор  мого 6-річного навчання) почали відбуватися зміни, реорганізація чи практично взагалі ліквідація, то я не знала, що на мене чекає. Обирала інший напрямок. Інтернатуру я вже проходила як лікар-радіолог, а спеціалізація - рентгенолог. Я не жалкую, що обрала цей напрямок. Він дуже потрібен людям.

Щиро бажаю всім землякам здоров’я. Дякую своєму колективу за роботу, ви –найкращі колеги і фахівці. Своєю сумлінною та нелегкою працею ви стверджуєте відданість обраній професії, демонструєте розуміння та готовність допомогти людям при першій загрозі здоров’ю, тим паче в умовах пандемії. Разом – ми команда!

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.

 

Довідково:

8 листопада 1895 року Вільгельм Конрад Рентген виявив існування названих його ім’ям променів. На жаль, тріумфатор електротехнічної виставки 1881 року етнічний українець Іван Пулюй зі своєю «лампою-трубкою» та Х-променями – фактичний піонер радіології – відомий лише порівняно вузькому колу фахівців.

Вже через рік після відкриття випромінювання в світі з’явились перші рентген-апарат та плівка, чутлива до рентгену. Після цього буквально одразу почали з’являтись рентген-кабінети і клініки, які слугували для діагностики в пульмонології, травматології і стоматології.

До сих пір рентген – найбільш поширений, швидкий та доступний засіб діагностики в світі. З плином часу радіологія зробила великий стрибок у розвитку: з’явились нові методи, апарати променевої діагностики та терапії тощо.

Рентген – Пулюй: хто ж відкрив рентгенівські промені?

У 1845 році цього дня народився Вільгельм Конрад Рентген – видатний німецький фізик, експериментатор, лауреат Нобелівської премії з фізики. Саме він, як прийнято вважати, відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, пізніше назване рентгенівськими променями. Мало хто знає, але український дослідник Іван Пулюй робив рентгенівські знімки значно раніше  за самого Рентгена.

Іван Пулюй та Конрад Рентген часто перетиналися під час роботи в одній з лабораторій у Страсбурзі.

На той час Пулюй уже сконструював свою унікальну лампу, яка увійшла в історію експериментальної фізики, як лампа Пулюя, і саме завдяки цій лампі можна було побачити оте невидиме проміння, яке назвали Х-променями, а на території СРСР з подачі Абрама Йоффе це випромінювання стали називати рентгенівським», – розповів Василь Шендеровський.

Фізик додав, що хоча про відкриття Х-променів дійсно заявив Рентген, не можна стверджувати, що саме він був автором цього відкриття.

«Проаналізувавши праці як Пулюя, так і Рентгена, я можу заявити: пояснення природи рентгенівських променів повністю дав Іван Пулюй. Його працю можна навіть назвати предтечею відкриття електрона, яке у 1897 році здійснив Томсон. Пулюй сконструював лампу, якою користувався Рентген. У Рентгенових роботах немає ні слова про користь цього відкриття для медицини, і саме Пулюй це показав».