Дякує долі за життєву дорогу

Нещодавно колеги по роботі, працівники Дубровицької лікарської амбулаторії №2 (дитяча консультація) провели на заслужений відпочинок шановану людину, медсестру з багаторічним стажем Валентину Андріївну Катрук.

Понад 50 років свого життя Валентина Андріївна віддала роботі у консультації, дбаючи разом з лікарями про здоров’я малечі Дубровиччини. Спочатку була дільничною медсестрою, потім сімейною. Це були різні роки, десятиліття, епохи. Це були часи, коли були спалахи різних дитячих хвороб. Багато праці, знань вклала медик у свій труд.

Багато знань і навиків потребував Її фах, виросло не одне покоління тих діток, з якими спілкувалася медсестра під час роботи. У серці Валентини Андріївни завжди вистачало тепла і любові до маленьких пацієнтів та колег. Ця жінка передавала свої вміння молодшим колегам.

Всі, хто працював з Валентиною Андріївною, хто знає цю жінку, бажають Їй здоров’я, затишку у домі і Божого благословення на кожен день.

Через барвисті далі знову й знову

Летять літа в минуле, мов пісні.

Та не про них сьогодні йтиме мова,

Бо ці рядки занадто вже тісні.

Шляхи років… Мов казка, ніби сонце.

Що побажать в римованих речах?

Щоб в Вашім небі завжди було сонце,

І молодість світилася в очах!

З Валентиною Андріївною розмовляємо по телефону у дощовий день. Привітний голос жінки, здається, обдає теплом і ввічливістю. Саме так говорять з дітьми: з турботою, добром. Роблю висновок, що це професійне – так щиро спілкуватися з людьми. Моя співрозмовниця скромно каже, що й розповідати особливо про роботу нема чого. І все-таки я наполягаю, щоб хоч трішки ця шанована людина поділилася думками і спогадами.

– Радію, – каже Валентина Андріївна, – що я недарма прожила на землі свої 72 роки, мені не соромно за мою роботу, за мій життєвий шлях. Завжди допомагала людям, а найбільше – діточкам. Дякую Богові за все, що мені послав, за можливість бути потрібною і дарувати тепло душі, знання тим, хто потребує.

Валентина Андріївна закінчила Зарічненське медучилище. Навчалася там три роки і десять місяців і здобула фах акушерки.

«Після навчання приїхала у рідне місто влаштовуватись на роботу. Тодішний головний лікар Юрій Рожко дав направлення мені на роботу в Трипутні, я працювала там завфапом. – Згадує моя співрозмовниця. – Менш як за рік мене перевели в Дубровицю, на роботу в дитячу консультацію. Загальний стаж 53 роки, з яких один – у Трипутнях і 52 роки – в дитячій консультації. Були часи: нас почергово направляли на роботу у дитяче відділення, там була потреба у медсестрах. Наприкінці шістдесятих була велика народжуваність, але діти й дуже хворіли. Було багато пневмоній, на жаль, багато діточок вмирало. Бувало, ми втрачали у відділенні за добу по двоє малят. Дуже складний був час, з антибіотиків лише пеніцилін та стрептоміцин, більш прогресивних ліків на той час не мали. Була скрута багато в чому. Але водночас у медицині завжди була дуже велика виконавська дисципліна. Медсестри завжди готові виконувати будь-які завдання та співпрацювати з будь-яким лікарем. Взагалі у дитячій консультації працював і працює злагоджений, відповідальний, фаховий колектив.

30 років пропрацювала я патронажною медсестрою у дитячій консультації з Галиною Дмитрівною Салівоновою. А починала трудитися з Оленою Іванівною Чернюк. Загалом 1 серпня виповнилося 53 роки, як я почала працювати у галузі медицини».

Як розповідає шанована жінка, дитяча консультація спочатку була в Дубровиці на Колодязьній вулиці, потім – геть поряд із санстанцією, а згодом – в теперішній будівлі. Довго діяла молочна кухня при закладі, де готували безкоштовні суміші для малечі. Роботу свою Валентина Андріївна називає психологічно складною і відповідальною. Медик каже, що раніше значно легше було працювати з батьками, бо вони більше дослухалися до порад, настанов, рекомендацій лікарів. Наприклад, не було відмов з боку батьків щодо щеплень, хіба що діти мали протипокази.  А тепер чимало батьків, керуючись лише власними міркуваннями,  ризикують і здоров’ям дітей, і колективним. На думку досвідченої медсестри, завжди варто дослухатися до порад фахівців.

Розпитую у Валентини Андріївни і про життєву долю. Вона – корінна дубровичанка, дівоче прізвище – Дука. Її батьки виховали четверо дітей, тато працював у лісгоспі, а мама – в об’єднанні підприємств громадського харчування. Батьки дали всім дітям освіту. Але, на жаль, рано відійшли у вічність сестра Валентини Андріївни і її молодші брати. Таке життя… Разом з чоловіком виховала жінка двох хороших дітей, донька мешкає у Хусті, а син у Києві.

Валентина Андріївна каже, що її молоді роки переважно також пройшли у роботі. Вона згадує, як народивши доньку, отримала лише два місяці декрету, колясочку з дитиною привозила під консультацію, бо не було кому няньчити маленьку. А потім у кілька місяців віддала донечку у яслі. Такий був складний для молодих матерів час, не порівняти з теперішнім.

– Я завжди дуже любила свою роботу і поспішала на неї з великим бажанням, – ділиться думками Валентина Андріївна, – робочий день розпочинався о 9-ій, я ж приходила значно раніше, о восьмій. Мене любили батьки пацієнтів, і я до них ставилася з великою повагою, з добром. Мої перші пацієнти вже й онуків у консультацію до нас приводили. Дуже швидко плине час.

Щодо теперішньої пандемії, то Валентина Андріївна каже, що багато інфекції було і колись. Але здебільшого вона була бактеріальною. Теперішня вірусна набагато складніша. Зараз вірус мутує, важко передбачити, яким він буде завтра. Хворіють важко дорослі, бо ж діти значно легше переносять цю інфекцію. Вона протікає у них переважно у вигляді респіраторного захворювання. Але діти є контактними і тому, на жаль, похворіли і медики консультації, і багато вчителів.

Валентина Андріївна з великою любов’ю відгукується про свій чудовий колектив. Вона каже, що у дитячій консультації працювали і працюють дуже щирі і добрі люди. «Ми завжди трудилися і жили, як одна родина, виконуючи спільні завдання по охороні здоров’я майбутнього України, – каже Валентина Андріївна. – Я щиро вдячна всім, поруч з ким працювала на ниві медицини. Мої колеги – прекрасні люди і відповідальні фахівці. Спасибі за роки керівництва консультацією Зінаїді Георгіївні Мединській. Стараються, фахово працюють і її послідовники. Ми завжди вкладали у роботу знання і душу. Дякую долі за життєву дорогу»!

Із «Фейсбук»: лише частина вітань і подяк на адресу Валентини Андріївни за її працю на ниві медицини.

Наталія Корень: Здоров’я на многая літа. Нехай заслужений відпочинок буде в радість. Велике дякую вам за багаторічну сумлінну працю.

Оксана Чмуневич: Міцного здоров’я Андріївні. Добра медсестра і жінка. Гарного, заслуженого відпочинку.

Ольга Ковалева: Щиро вдячні, низький уклін, Людина з золотим серцем і щирою душею. Тож нехай доброта вернеться сторицею, міцного здоров’я на многая літа.

Ірина Дубінець: Здоров’я, миру, злагоди та сімейного щастя Валентині Андріївні на заслуженому відпочинку.

Валентина Кошин: Андріївно, міцного здоров’я, на заслуженому відпочинку.

Світлана Галайдик: Вітаю! Дуже гарна, добра людина.

Людмила Стовба: Щира подяка за доброту і людяність, Валентино Андріївно. Здоров’я Вам, Божого благословіння і всього найкращого.

Антоніна Вальковець: Гарного, позитивного, активного життя на заслуженому відпочинку, здоров’я та побільше щасливих моментів

Оленка Лобзун: Працювали разом не один рік. Служба у справах дітей дякує за співпрацю!

Ольга Воробей: Дуже гарна і привітна людина, діток по іменах всіх знає, за всіх розпитає. Дякую за працю.

До всіх вітань долучається Люба клімчук.