МАКОВІЙЧИКИ:
І ЩОБ ГАРНО БУЛО
«Купуйте маковійчики! Купуйте маковійчики!» – почула
поруч себе минулого тижня в Дубровиці базарного дня. Інстиктивно оглянулася:
жінка продавала барвисті букетики із сухоцвіту, в середині яких виднілося
маленька суха маківка.
А мені пригадалося, як ми з бабусею готували букет-оберіг
напередодні Маковея. І такими тепливи і щемливими були ті спогади, хоч я й сама
давно уже бабуся.
…На ослоні лежать окремими купками трави-зілля. Їх щойно
ми принесли з городу і різних місцин навколо села. Шукали і на «Дворищі», і на
«Рузкуй», і на «Вигоні», і на «Канцелярії». За окремими довелося йти аж в
«Лянишин рожок». І ось уже все, що потрібно, як вважає бабуся, є, і вона
починає магічне дійство поєднання цих рослин у букет, тепер би сказали, у
композицію.
Як зараз бачу, як її загорілі, потріскані і покручені від
важкої праці пальці стають раптом такими вправними і ніжними, ніби бабуся
голубить кожну рослину і вибачається перед нею за те, що відірвала її від
матінки-землі.
Найпершими бере маківки (мак тоді ще мав право вільно
рости на городі).
– А чому спочатку мак? – запитую я.
– Бо ж Маковея, – лагідно і трохи
здивовано відповідає бабуся.
А до маку обов’язково додаються колоски жита, вівса – на
добробут і врожай, квітка соняшника – на тепло і благодать, полин і відказник –
від злих духів і нечистої сили, чорнобривці – від жовтухи, маєтки (календула),
петрові батоги, звіробій, безсмертник, пижмо, материнка, любисток, кривавник
(деревій), м’ята, калина – від всякої хворі і недуги.
Бабусині руки тягнуться до останньої купки. Це барвінок.
Та несподівано вона зупиняється і здивовано дивиться на букет в руках, то на
ослін:
– А де шовкова трава?
– А вона нащо? – тепер дивуюся я.
– Як навущо? А щоб гарно було.
Я біжу в городчик. Там поруч з кущем
любистку – шовкова трава. Рву обережно, бо вона так і норовить порізати мені
пальці.
Букет-оберіг зібрано. Я знаю, бабуся понесе ще святити
мед, бо ж Маковея – це Медовий Спас. У нас не було своєї пасіки. Мед брали у
родичів «у Шевчуків». Посвятить вона і воду, бо «так треба».
Маковійчик я завжди збираю сама. Мені не доводиться
бігати навколо села, щоб знайти потрібні трави, бо живу я на вулиці, яка
побудована на тій же «Канцелярії».
Дуже багато лікарських трав тут росте. А яких нема –
давно посадила у себе в городі і квітнику. Єдину рослину щорічно шукаю в цю
пору – гісоп біблійний. Чому? А щоб гарно було…
Уляна БУКАЙЛО, с. Крупове.
Немає коментарів:
Дописати коментар