пʼятниця, 28 серпня 2020 р.

 

МАКОВІЙЧИКИ:

І ЩОБ ГАРНО БУЛО

 

«Купуйте маковійчики! Купуйте маковійчики!» – почула поруч себе минулого тижня в Дубровиці базарного дня. Інстиктивно оглянулася: жінка продавала барвисті букетики із сухоцвіту, в середині яких виднілося маленька суха маківка.

А мені пригадалося, як ми з бабусею готували букет-оберіг напередодні Маковея. І такими тепливи і щемливими були ті спогади, хоч я й сама давно уже бабуся.

…На ослоні лежать окремими купками трави-зілля. Їх щойно ми принесли з городу і різних місцин навколо села. Шукали і на «Дворищі», і на «Рузкуй», і на «Вигоні», і на «Канцелярії». За окремими довелося йти аж в «Лянишин рожок». І ось уже все, що потрібно, як вважає бабуся, є, і вона починає магічне дійство поєднання цих рослин у букет, тепер би сказали, у композицію.

Як зараз бачу, як її загорілі, потріскані і покручені від важкої праці пальці стають раптом такими вправними і ніжними, ніби бабуся голубить кожну рослину і вибачається перед нею за те, що відірвала її від матінки-землі.

Найпершими бере маківки (мак тоді ще мав право вільно рости на городі).

– А чому спочатку мак? – запитую я.

– Бо ж Маковея, – лагідно і трохи здивовано відповідає бабуся.

А до маку обов’язково додаються колоски жита, вівса – на добробут і врожай, квітка соняшника – на тепло і благодать, полин і відказник – від злих духів і нечистої сили, чорнобривці – від жовтухи, маєтки (календула), петрові батоги, звіробій, безсмертник, пижмо, материнка, любисток, кривавник (деревій), м’ята, калина – від всякої хворі і недуги.

Бабусині руки тягнуться до останньої купки. Це барвінок. Та несподівано вона зупиняється і здивовано дивиться на букет в руках, то на ослін:

– А де шовкова трава?

– А вона нащо? – тепер дивуюся я.

– Як навущо? А щоб гарно було.

Я біжу в городчик. Там поруч з кущем любистку – шовкова трава. Рву обережно, бо вона так і норовить порізати мені пальці.

Букет-оберіг зібрано. Я знаю, бабуся понесе ще святити мед, бо ж Маковея – це Медовий Спас. У нас не було своєї пасіки. Мед брали у родичів «у Шевчуків». Посвятить вона і воду, бо «так треба».

Маковійчик я завжди збираю сама. Мені не доводиться бігати навколо села, щоб знайти потрібні трави, бо живу я на вулиці, яка побудована на тій же «Канцелярії».

Дуже багато лікарських трав тут росте. А яких нема – давно посадила у себе в городі і квітнику. Єдину рослину щорічно шукаю в цю пору – гісоп біблійний. Чому? А щоб гарно було…

Уляна БУКАЙЛО, с. Крупове.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар