«Збудую церкву і ворота пекла не подолають її»

(Мф.16.18).

 

«Становлення кожного храму є цеглинкою у побудові Церкви Христової, главою якої є Господь наш Ісус Христос. Покликання храму і священнослужителя, який завершує своє служіння, - спасати людські луші і привести їх до престолу Небесного Отця.

Серед 14-ти помісних Православних церков, які є у світі, в 2019 році «зійшла зірка» і Української Православної Церкви, яка була вистраждана і вимолена століттями безперервної боротьби за нашу як духовну, так і національну незалежність. Якщо незалежність держави – це «тіло», то незалежність церкви – це «душа» держави, яка покликана спасати православних українців і утверджувати їх у духовній і національній свідомості.

Шлях Свято-Іуліаніївської парафії села Крупове можна порівняти з шляхом і української церкви. Бо громада села, незважаючи на всі труднощі, які спіткали її, спромоглася бути єдиною у своєму прагненні служити Богу, Українській церкві і Українській державі. Незважаючи на всі перешкоди, які чинили, ви вистояли, бо ви не були самі, за вас молилася і свята Іулянія, княжна Ольшанська, покровителька нашого краю, і всі інші українські подвижники», – такими гарними словами звернувся до парафіян Свято-Іулянійського храму села Крупове архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон у передмові до монографії, присвяченій історії становлення істинно української церкви у Круповому.

Нагадаємо трохи її й нашим читачам. 12 травня 2019 року громада села зібралася на збори, маючи намір підняти питання юридичної та конфесійної приналежності місцевої Свято-Параскевської церкви. Тоді збори не відбулися, і прихильники ПЦУ прийняли дуже зважене рішення – будувати свою церкву на новому місці. 23 червня з цього приводу пройшло зібрання ініціативної групи, а вже 5 серпня було зареєстровано новостворену релігійну громаду. 14 серпня минулого року, на свято Маковія, настотель Свято-Володимирського храму села Мочулище Михайло Ярема провів святкове богослужіння та освятив символічний хрест і земельну ділянку для початку будівництва Свято-Іулянійського храму.

4 вересня архієпископ Рівненський та Острозький Іларіон освятив хреста та наріжний камінь на місці будівництва храму ПЦУ. Тоді ж було закладено символічну капсулу. А 7 грудня того ж року намісник Гурбинського Свято-Воскресенського монастиря на Повстанських могилах архімандрит Онуфрій вже очолив чин освячення накупольних хрестів храму. Стрімко розгорталися події і мимоволі відчувалося небесне сприяння благому наміру. 14 січня цього року настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Нивецьк Роман Котів, якому благочинний району Данило Ковташ доручив тимчасово опікуватися новим храмом, провів першу службу Божу в його стінах.

За півроку з Божою поміччю постала у Круповому красуня-церква. Нещодавно її парафіяни відсвяткували перше храмове свято. Дуже гарно з цього приводу крупівчан привітав протоієрей Тарас Баїк: «Ви збудували не просто будівлю, адже вона – матеріальне. Ви заклали фундамент значно міцніший – істинної української віри та державності». 19 липня, в день Святої Іулянії, велелюдно було на церковному подвір’ї – привітати зі святом приїхало чимало гостей з сусідніх парафій. Сім святих отців одночасно молилися тут за мир та спокій на українській землі, здоров’я і добробут будівничих церкви та жертводавців. Це їхніми руками, коштами, ідеями однією Божою обителю на землі стало більше. А де Бог – там любов.

Людмила РОДІНА.