«Халява», Сер?

 

Чому ми так ведемося на всякого роду акції? Бо авантюризм живе в нашій крові та вибудовує алгоритм поведінки. Якщо можна придбати певну річ за значними скидками, в голові просто спрацьовує якийсь механізм, коли вже не здатен раціонально мислити, наскільки вона тобі потрібна, ця акційна річ, ти просто мусиш нею заволодіти. За будь-яку ціну…

А якби вам випала можливість за акцією придбати будинок? Отак – десять відсотків від його ринкової вартості. Мало хто встояв би перед такою нагодою…Більшість вже потім роздивлялося б, а в чому власне тут підвох.

До чого я веду?

Як багато із наших читачів знає, за програмою колишнього Президента Петра Порошенка «Доступна медицина» масово зводилися сільські амбулаторії за формулою 90 на 10. Дев’яносто відсотків фінансування виділялося з Державного бюджету, ще десять давав місцевий. Навесні минулого року така амбулаторія стала до ладу в Людині Висоцької ОТГ. Я була присутньою на її відкритті і привезла звідти масу вражень. Надсучасне приміщення та обладнання з можливістю Інтернет-консультацій з провідними клініками України було зведене та оснащене за чотири неповних місяці. Ця сільська амбулаторія дозволяє лікарям проводити діагностику пацієнта за майже всіма напрямами. Кардіограф, міні-лабораторія, щеплювальний, оглядовий жіночий кабінети, кабінети лікарів, ігрова кімната – все там було вище всяких похвал.

І ось на початку вже нинішньої весни мала відбутися передача побудованого приміщення амбулаторії на баланс громади в Удрицьку Миляцької ОТГ. Місцеві депутати цей процес загальмували. В чому причина?

Пролити світло на ситуацію допомогла Олена Смілянець, яка активно висвітлює це питання в соціальних мережах.

«З нетерпінням ми очікували закінчення будівництва, щоб нарешті відчути на собі медичну реформу, уявляли, як прийдемо на прийом до лікаря у нові кабінети, де нам зможуть надати кваліфіковану первинну допомогу, зроблять аналіз, кардіограму, поставлять крапельницю. І ось ніби фінал...                                                                                                                                     

Та фінал, як виявилося, не зовсім задовільний і зовсім нами не очікуваний. Коли ми довго будували-будували і раптом виявили, що ж побудували насправді, в нашому селі пройшли спонтанні збори з обговорення прийняття Удрицької амбулаторії на баланс нашої громади. Спитаєте, в чому річ?.. А річ у тому, що не всі депутати нашої громади підтримують пропозицію взяти амбулаторію на баланс. В тому числі і я. Ні, я не проти самої ідеї, не проти амбулаторії. Та коли я вперше побачила приміщення новозбудованої амбулаторії, яке за звітом Рівненського департаменту будівництва ще 28.10.2019 року готове до експлуатації, я оніміла. Сказати, що в мене був шок – не сказати нічого. А коли я ще й порівняла забезпечення медичним обладнанням інших новозбудованих амбулаторій, розчаруванню не було меж. Бо в нас не виявилося й десятої долі із необхідного. А наявне – за такими цінами закуплене, ну тут можливо, ліпше підійшло б слово «злуплене», що варто задуматися, чи й користуватися ним при такій вартості, чи вже у музеї показувати, як раритет. За кого ж нас – людей, мають? Це що – той рівень, до якого ми крокуємо?! Допоки ж будуть знущатись над народом?...

На зборах більшість піднімали руки, голосуючи: «відкривайте нам амбулаторію… давайте наш автомобіль…давайте збережемо те, що є, те, що ще не розсипалося». Дехто тихо стояв збоку, знизуючи плечима з запитанням у погляді: «А що ж відкривати – просто двері? Там же  нічого немає». Цікаво, чи хтось із присутніх подумав, яку первинну медичну допомогу надаватиме нам лікар, коли з усього медичного  обладнання, за наказом МОЗ № 148, найцінніше, що нам «перепало» це  – кардіограф. Елементарний аналіз крові в нас зробити неможливо. То хіба ж це амбулаторія, і чим вона тоді відрізняється від ФАПу?

Будівля, яка повинна була здатися під ключ: з медобладнанням, з житлом для лікаря (житла, до речі, теж немає) не виправдала наші сподівання. Питання по амбулаторії – це лише справа часу і рано чи пізно вона ляже на плечі бюджету нашої громади.

Невже ніхто так і не зрозумів, що те, що ми візьмемо, в такому стані і залишиться,  і «манни небесної» не буде…  

 Ми заслуговуємо на краще, а за краще потрібно боротися».

 

(Перелік обладнання з цінами)

До слова, зверніть увагу на вартість предметів та апаратури – всі ціни завищені не на відсотки, мінімум вдвічі, а то й більше разів.

Олена стала однією з тих, хто почав відстоювати права своїх виборців на якісне медичне обслуговування. Не піддавшись на вмовляння про даремного коня, якому в зуби не треба заглядувать, вона продовжує бомбардувати владні кабінети й досі. Жінка хоче встановити достеменно бодай одне: коли і на якій стадії було внесено зміни до проєктно-кошторисної документації, хто за цим стоїть і яким чином весь «амбулаторний джнтельменський» набір настільки виріс в ціні, що порівняно з Людиню, в Удрицьку з нього майже нічого не закуплено.

Таку ж позицію зайняв і заступник сільського голови Геннадій Рожко, який й очолював приймальну комісію по цьому об’єкту. Геннадій Степанович навідріз відмовився ставити свій підпис під актом. «В такому стані та з обладнанням за такими цінами я акт не підпишу. І ніхто на мене не натисне, аби я поміняв своє рішення. Всьому є якісь межі. Кажуть, все одно за державні гроші побудовано, чого впиратися. А які це державні гроші? Хіба не наші з вами податки? Кого ми дуримо такою «спокусливою» оборудкою? Чи не самих себе в кінцевому підсумку. Адже нам там жити, нам там отримувати послуги, нам дивитися людям в очі. Хіба не соромно буде, що закрили очі на той факт, що бойлер, який коштує в магазині в межах 2 тисяч гривень, нам поставили за вісім з копійками, і ми це хочемо спокійно проковтнути? А ростомір – по суті, звичайна кравецька стрічка – вартістю в 500 гривень, коли їй красна ціна – десятка, як вам таке?».

Ми часто ведемося на примарні авантюри. Мало замислюючись, яка ж реальна ціна «халяви»? Часто-густо вона коштує зовсім нічого або надто дорого, це хто як розсудить. В даному конкретному випадку, подібна «халява» – КОМПРОМІС З СОВІСТЮ. І це надто дорого вартує. Ну, якщо звісно та совість є в наявності.

Людмила РОДІНА.

 

P.S.: Як нам стало відомо, Олена Смілянець з наведеними вище фактами звернулася в правоохоронні органи. Порушено кримінальну справу і ведеться розслідування. Чи допоможе це вплинути на ситуацію, інформуватимемо далі.

 

Між іншим. 28 липня в Удрицьк мала приїхати знімальна група обласного телебачення. Олена Смілянець попередила про це сільського старосту. Журналісти прибули вчасно. Однак, чи вийде сюжет на екрани, під знаком запитання. Адже в амбулаторію колеги так і не потрапили - десь раптово зникли ключі від неї...