Виготовляє креативні іграшки
з любов’ю до малечі
Напевно,
всі батьки помічали, що звичайні побутові речі іноді захоплюють малюка набагато
більше, ніж дорогі та красиві іграшки з магазину. Особливо це актуально для
найменших карапузів – розуміння ще замало, але крихітні пальчики так і
тягнуться до загрозливих розеток, вимикачів та замків. То чому б не дати дітям
погратись з бажаними забавками, але в безпечний спосіб? Тут стає в нагоді
бізіборд (розвивальна дошка). Саме такі цікаві речі виготовляє наша землячка
Марина Єрошкіна.
Після закінчення Дубровицького НВК дівчина навчалась в
столичному педагогічному університеті ім. Драгоманова. Освоювала ази практичної
психології. Попри червоний диплом та п’ять років науки, після вишу за
спеціальністю не довелось попрацювати. Як це часто буває у наших реаліях. Та
корисне застосування своїм знанням вона все-таки знайшла. Поєднавши їх з
творчим хистом, почала радувати малечу та батьків своїми роботами.
«Виготовленням бізібордів я загорілася давно. Під час
навчання у нас було багато предметів про розвиток дітей. Там я і дізналась про
Марію Монтессорі і її розвиваючу дошку. Але на той момент не було ні фінансів, ні можливостей
реалізувати свої задуми. І лиш з недавнього часу, звільнившись з роботи,
нарешті взялась втілювати мрії та бажання і створювати ігрові панелі. Мені
подобається цим займатись. Це творча, відповідальна робота, яка потребує багато
часу і сил, але я радію тому, що вона приносить користь малечі. Я і сама буду
використовувати дану методику, коли в мене
з’являться діти, аби розкривати їх потенціал не примусово, а в ігровій
формі», – розповідає Марина.
То що це за іграшка із
хитромудрим найменням? Назва говорить
сама за себе: busy – зайнятий, board – дошка. І справді, з цією забавкою дитина буде зайнята
довго. Адже на яскравій панелі розміщенні різноманітні застібки та шнурівки,
циферблати, телефонні диски, дзвіночки, лабіринти, вмикачі, розетки… Малечі
можна вмикати-вимикати світло, вставляти вилку в розетку, відкривати засуви.
Тобто робити все те, що в реальному житті батьки зазвичай не дозволяють. Тим
самим граючись, готуватись до дорослого життя. А ще вчитись терпінню та
самостійності, освоювати кольори та форми, розвивати логічне мислення і творчу
уяву…
Ідея такої пізнавальної забавки зовсім не нова. Перші
дошки, віддалено схожі на сучасні бізіборди, з’явилися ще сто років тому.
Італійська педагогиня-новаторка Марія Монтессорі запропонувала зробити
навчальний стенд з різними речами, які зустрічаються в побуті будь-якої сім’ї.
Таким чином малеча безпечно тестувала ці предмети і знайомилась з їх
призначенням. З часом наповнення дошок ускладнювалось, на поверхню додавались
нові, більш сучасні механізми, які теж сприяють розвитку дрібної моторики у
малюка і допомагають йому пізнавати світ.
«Наповнюючи бізіборди, мені самій цікаво повертатись в
дитинство, – каже співрозмовниця, – Деякі деталі замовляю в людей, що
займаються різьбярством по дереву, інші – шукаю в спеціалізованих магазинах.
Залежно від розміру, в середньому на виготовлення одної дошки йде два дні.
Допомагає і підтримує мене у цьому мій чоловік, який теж долучається до
процесу. Наразі є дуже багато ігор, котрі можна використовувати в бізі. На
просторах Інтернету ними цікавлюсь і
буду втілювати у своїх роботах».
Зараз бізіборди набувають неабиякої популярності. Тому до
майстрині часто звертаються за замовленнями. Звісно, якщо є вільний час, можна
зробити власноруч цю іграшку, додає дівчина. Її виготовлення може стати
захоплюючою справою для всієї родини. Мама зможе проявити креатив і
дизайнерські здібності, а тато візьме на себе підбір деталей та «столярні»
роботи. А щоб зібрати потрібні матеріали, не обов’язково закуповуватись, досить
гарненько поритися в коморі чи на горищі: там, де складений мотлох «на всякий
випадок». Наприклад, відшукати різні замочки, кнопки, дверні ручки, пульти...
Далі прикріпити знайдений «улов» на дошку і допомагати дитині отримувати нові
навички. А якщо чогось не вистачатиме – завжди виручать Інтернет-магазини.
«Своїми руками сконструйований бізіборд, звичайно,
обійдеться дешевше, ніж придбаний. Втім ціна на ринку залежить не лише від
закупки деталей, кріплень, фарб і т.д., а й від багатьох інших нюансів,
включаючи витрату особистого часу та сил. Треба мати натхнення, бажання творити
і вкладати всю душу. Я особисто переживаю за кожну деталь, навіть найдрібнішу,
щоб все було на своєму місці і безпечно для малечі», - говорить Марина.
На цьому дівчина зупинятись не збирається, має
далекоглядні мрії та плани.
«Я мрію працювати на себе, покладатись лише на свої сили
і розширювати можливості. Хочу бути певна, що сама можу утримувати себе і
сім’ю, розвиватись і допомагати розвивати, самореалізовуватись і просто жити в
задоволення. Чого бажаю і всім! Планую в близькому майбутньому розширити своє
виробництво, а також додати інші розвиваючі ігри, попередньо вивчивши їх, які допомагатимуть
нашим дітям рости кмітливими, мислячими та цілеспрямованими особистостями».
Леся Кондратик.
Немає коментарів:
Дописати коментар