Когось ощасливили, а когось розчарували,

або дай, Боже, всім здоров’я!

Українські пенсіонери дуже чекали жовтня. Я часто пригадую слова, що лунали з екранів телевізорів голосно, як реклама: «Міністерство соцполітики презентує програму «осучаснення» пенсій. Дві третини українських пенсіонерів перебувають за межею бідності, отримуючи пенсію нижче прожиткового мінімуму. Пенсія – це не те, що держава дарує людині, а те, що людина заробила, вона має бути гідною». Так багатообіцяюче говорив і Гройсман, і інші можновладці про осучаснення пенсій. Говорили гарно, риторика райдугою розливалася по свідомості, і старенькі чекали збільшення виплат, як дітки ждуть подарунка від святого Миколая. Нагадаю, до речі, що Святий всім подарунки приносить різні. Декому взагалі різочку кладе під подушку. Отак і з пенсіями. Далеко від українських традицій у цьому плані уряд не відійшов.

Якщо хочете дізнатися всю правду про новий пенсійний закон, походіть вранці по місцевому ринку. Там, між пенсіонерами і їх дітьми дізнаєтесь навіть те чого немає в тексті закону. Палітра думок розлітається по різних полюсах: хтось щасливий, бо доплата складає майже стільки, як пенсія; комусь додали 500 грн., а комусь – 150; є й такі, кого порадували лише кількома десятками. А якщо ви молоді і приєднаєтеся до розмови про пенсії, то вас здебільшого пожаліють, бо ж до такого віку, коли держава платитиме, стільки треба ще працювати. Дуже цікаво слухати думки про доплати пенсій подружжю. Чоловіки в зажурі, як більше отримала дружина, і навпаки, бо це підриває авторитет і змінюється у сім’ї фінансовий лідер.

«Ну ви скажіть, от у мого стажу на три роки менше, а на 160 гривень більшу доплату має. Де справедливість?  Третій день мені про це бубонить, підсміхується», – бідкається продавчиня капусти своїй знайомій. Співрозмовниця підводить здивований погляд: «А мій взагалі не знає, скільки йому доплатили. Я получаю. Воно ж все одно пропило б, скільки йому не дай. Забрали діти картку і мені віддали. Нема тепер як пити, плакані гроші».

Говорять, радяться, коментують, дивуються… Разом з тим, більшість уже зрозуміла, що розмір доплати пенсії прямо пропорційно залежить від того, скільки років пропрацювала людина та яку заробітну плату отримувала. Має значення і розмір середньої заробітної плати в Україні за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії. Отож формула виведена, пощастило неоднаково.

До речі, як повідомили нам у Дубровицькому секторі обслуговування громадян Зарічненського об’єднаного УПФУ Рівненської області, у нашому районі середня доплата до пенсії становить 261 грн. 89 коп., у Вараші цей показник значно вищий 1125 грн. (тут була добре оплачувана робота), а по області – 362. 81 грн. До прикладу, є і у нас земляки, які у свій час мали дуже достойну зарплату, але великої доплати все одно не отримали. Наприклад, якщо у Дубровиці людина отримувала на бавовнянопрядильній фабриці непогану зарплату, але працювала там недовго, то й пенсія високою не буде.

У соціальних мережах також багато читала про перерахунки пенсій. Дуже сподобалися міркування вчительки-пенсіонерки. Наведу їх вам дослівно.

«20 жовтня 2017 рік. В далекому 1975 році моя мама отримувала 12 карбованців колгоспної пенсії. Як вона раділа, коли через кілька років радянська влада стала виплачувати їй пенсію 20 крб. Я в той час навчалась в педінституті і отримувала 40 крб. стипендії. Звичайно, майже ні на що не вистачало, але наш куратор нас втішав: «Радійте, дівчатка, бо це час, коли у вас найбільше грошей». Як він був правий. У хлібному еквіваленті за 20 крб. можна було купити близько 130 буханок хліба по 16 коп. На даний час у мене пенсія 1470 грн. У хлібному еквіваленті (16 коп. – 9 грн.) – близько 165 буханок хліба. Отже в мене зараз 26 колишніх радянських крб. Це тільки щодо хліба. По інших продуктах ще гірший показник.

Вчора дзвонила колега, яка отримувала 1500 грн. пенсії. Їй прийшло «осучаснення» – 60 грн. Завтра в мене пенсія, і я чекаю «осучаснення».

21.10.2010р. Вчора в 15 год. 27 хв. мені прийшла смс, що моя пенсія осучаснена на 163 грн. 77 коп. Це в хлібному еквіваленті 1975 року – 2 крб. 70 коп. Ура! Я багата, я багата! Отже, в мене зараз 29 пострадянських крб. В 2005 році сума моєї пенсії становила 635 грн. А газ коштував 72 коп. Ціна на газ зросла в 10 разів. Відповідно і моя пенсія мала зрости в 10 разів та становити 6350 грн. Але ж ні. В даний час я отримую 1638 грн. Виходить, що мене щомісяця грабуватимуть на 4712 грн.! Внук- семикласник не може зрозуміти для чого підвищують ціни. Я наглядно знаю – ЩОБ ЗАКОННО ГРАБУВАТИ НАРОД. Внук порадив мені поскаржитись президенту. Не стала розчаровувати дитину. Та можливо і сама не вірно розумію. Як ви думаєте, хто грабує народ?».

Ось такі міркування, з якими важко не погодитися. Хіба ж дозволить сьогодні собі середньостатистичний пенсіонер їсти м’ясо по 130 грн. за кг? Чи полетить до Братислави на чашку кави, як рекламував наш Президент? Поживемо і побачимо, що нам принесе ще й медреформа, якою буде вартість медичних послуг. Сюрпризи у державі ще не вичерпані.

Моя покійна мама дуже любила слухати Гройсмана і вірила, що у жовтні вона отримає пенсію, якої вистачатиме не лише на ліки. Мама, на жаль, не дожила до жовтня. Вона відійшла у вічність з вірою у краще життя. Скільки пенсії їй доплатили б, для мене, наразі, це зовсім неважливо. Але щоразу як чую виступи Гройсмана про пенсії, то навертаються сльози. Нехай би наші матері і батьки відчули, що таке достойне життя, вийшовши на пенсію. Неважливо, чи доїла жінка корів, чи була у ланці, чи працювала санітарочкою у лікарні… Хіба ж вона не заслужила на достойне життя? Якщо у свій час держава не оцінила її працю, то так і доживати з мізерною пенсією віку?

Найголовніше, ніколи не дорікайте рідним розміром їх пенсій. Головне, щоб Бог дарував їм здоров’я. Коли йдемо до храму, то молимося саме за здоров’я. А не за підвищення пенсій. Не треба шукати крайніх у місцевій пенсійній структурі щодо розміру вашого підвищення. Бо не у Дубровиці формулу придумали і не в силі тут її змінити. Не треба нікого клясти, бо це гріх. Але правильно кажуть люди: дуже хотілося б, щоб оті реформатори, які пишуть «розумні» закони, прожили бодай місяць за півтора тисячі гривень. Пенсіонери можуть, а вони зуміють?

Любов КЛІМЧУК.