пʼятниця, 3 листопада 2017 р.

ФАКТИ ВРАЖАЮТЬ.
НА ЖАЛЬ, НЕГАТИВНО

Прокуратурою Рівненської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні стосовно групи осіб, які здійснювали незаконну діяльність щодо виробництва та збуту наркотичних засобів (за ч. 2 ст. 307 КК України).
У кримінальному провадженні повідомлено про підозру 4 особам, у тому числі колишньому правоохоронцю, роль якого полягала у прикритті та конспірації злочинної діяльності, організації збуту наркотичних речовин.
Наприкінці минулого тижня в рамках досудового розслідування слідчі головного управління Національної поліції в Рівненській області за оперативного супроводу співробітників Рівненського управління внутрішньої безпеки департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України за погодженням із прокуратурою області провели санкціоновані обшуки за місцем проживання клієнтів наркодилерів. За їх результатами виявлено та вилучено близько 58 кг обробленого і необробленого бурштину, наркотичні засоби (марихуана), а також стартовий пістолет, перероблений під вогнепальну зброю.
Усього ж у межах цього кримінального провадження за результатами обшуків домоволодінь фігурантів кримінального провадження правоохоронці вилучили значну кількість наркотичних речовин та прекурсорів – метамфетамін, марихуану, таблетки «Циррус», 5 кг прекурсорів, орієнтовна вартість яких за цінами «чорного ринку» становить 1,5 млн. грн, а також 11 одиниць зброї, боєприпаси до неї, понад 80 кг бурштину, золоті вироби, гроші, записи наркоділків про їх боржників.
На даний час проводяться подальші слідчі дії з метою документування протиправної діяльності осіб, пов’язаної із незаконним наркобізнесом. Нагадаємо, інкримінована підозрюваним стаття Кримінального кодексу України передбачає максимальне покарання у вигляді 10 років позбавлення волі».
Із матеріалів інтернет-ресурсів.

SOS:
Захистіть свою дитину
Це не фільм жахів, це наша Дубровиця, це зовсім поряд.
Кілька років тому про наркотики ми чули вкрай рідко, вірніше чули про них з екранів телевізорів чи газетних новин. Ця страшна чума асоціювалася у нас здебільшого з іншими областями України, наприклад, Миколаївською чи Дніпропетровською. Сьогодні чуємо, бачимо і знаємо: наркотики тут - у нашій затишній, древній і здавалось би спокійній Дубровиці.
Правильно кажуть, що спокій втрачають люди, які мають великі гроші. Гроші у райцентрі з’явилися відтоді, як почали видобувати бурштин. Для більшості вкрай нелегко вони зароблялися, стоячи у холодній воді, часто більше тратили здоров’я, аніж заробляли грошей. Дехто залишив навчання у вузі чи коледжі, низькооплачувану роботу в області чи столиці. Долари в руках, які приходили не у чітко встановлені терміни, як аванс чи зарплата, затьмарили реальність. Здавалося, так буде завжди: отак просто – пішов, викопав, здав і ці зелені в руках. Треба мати талант гроші заробити, а ще більший талант їх потратити. За останні кілька років заробити у районі можливість була. Як гриби після дощу відкривалися магазинчики і затишні кав’ярні, де можна гроші тратити. Не спали бажаючі зробити родинний бізнес. Не сплять і ті, хто по-іншому вирішив «косити» гроші у нашому краї. Вони пропонують не смачну каву, гарний одяг чи нову побутову техніку, пропонують іншу «насолоду» - пагубну, смертельно-залежну. Наркотики. Страшно. Дивно. Знову страшно. У нас, зовсім поряд. Наркотики, на які підсіло чимало молоді.
Чому у нас з’явилися наркотики у такій кількості? Відповідь проста, бо з’явилися ті, хто може їх купувати. Сьогодні є можливість їх купувати, а завтра у залежної людини грошей на це забракне. Як дістати чергову насолоду: випросити у батьків, винести з дому чи вкрасти? Ця річ стає милішою від родини, друзів, інтересів. Наркотики так манять, що готовий піти на злочин задля придбання чергової дози насолоди.
Часто чую, як у нас критикують ту чи іншу релігію, мовляв, вона задурманює молодь. Майте Бога у серці і не нарікайте, бо жодна релігія (принаймні ті, що я знаю) ще не підсадила молоду людину у нашому районі на наркотики. Навпаки, намагається витягти людей з цієї страшної ями.
Інформація про вилучення - це не фільм жахів, це - Дубровиця. Ми всі знаємо, що це - наша Дубровиця, навіть, коли у обласних виданнях не вказано назву міста. Тиха, провінційна, бурштинова Дубровиця – місто контрастів. Тут невеличка хатинка у стилі шевченкових межує з швидко збудованим палацом на мільйони. Тут бабуся рахує копійки в аптеці, щоб купити пігулки, а поряд тратяться мільйони за наркотики. Ні, це не Америка з найбільш загрозливими кварталами. Це тут - у Дубровиці.
 Пишу, якось самій моторошно. Від того, що пишу. Чула й раніше, чула, що наркотики близько. Не вірила, а може не хотіла вірити. Ми часто не хочемо вірити, ми боїмося тавра. Якось почула від знайомої: «Знаєш, порадила подрузі перевірити доньку на вживання наркотиків. У неї часто дивна поведінка. Через свій язик нажила ворога на все життя, подруга назвала мене підлою людиною. Я ж просто хотіла застерегти». А, може, не образитися варто у такій ситуації, може, варто дослухатися і подякувати, бодай, у душі, що комусь ваша дитина небайдужа.
Читаємо правоохоронну хроніку і нам цікаво, і нам дуже цікаво: а як, а хто, а де?
Можна багато говорити на теми: що, як і чому? Можна багато разів зіставляти інформацію, шукаючи зачіпки, і вибудовувати у голові схеми. А чи наша це роль? Чи готові ви, навіть щось вибудувавши у своїй голові, знаючи реальні факти, повідомити про це поліції, як прийнято у цивілізованому світі? Як на мене, найправильніше занепокоїтися зараз про долю своїх дітей, племінників чи дітей ваших друзів. Небезпека поряд. Небезпека йде слідом. Де гарантія, що вашому сину чи доньці у розслабленій компанії не запропонують завтра спробувати? Чи ви переконані, що зло вже вирвали з корінням? Може запропонують, на перший раз, і даремно, а потім? Потім дитина шукатиме спосіб придбати насолоду.
Якщо чесно, то мене як людину серед цих страшних подій здивувала реакція багатьох людей – смакувати фактами щодо проведеної оперативної роботи. Здивувала й позиція правоохоронців (не місцевих) – так швидко і детально розповідати про обшуки, розповідати миттєво про вилучене та затримане. Зрештою, я не фахівець, щоб аналізувати і їх роботу. Може, тепер так прийнято.
 Але, щоб не писали і не казали на передньому фронті боротьби з наркоманією перебувають саме батьки. Це - їх біль, це - їх біда, як і біда їх дітей.
А що ми, батьки, знаємо про сучасні наркотики? На жаль, нічого конкретного. Про що тоді говорити з дітьми? Хто має проводити нам оцей так потрібний лікбез? А що ми знаємо про поведінку людини, яка вживає наркотики? Теж, майже нічого… Ми просто іноді здогадуємося, але нам відразу не хочеться в це вірити. Прикро, але смертельна чума заполонила світ довкола значно швидше, аніж ми щось конкретне дізналися про неї.
От ви чули донедавна про первінтин? Швидше всього, ні. Я теж майже нічого про нього не знаю. Читаю в інтернеті, що це низькоякісний вид психостимулятора метамфетаміну, виготовлений в домашніх умовах. Улюблений спосіб вживання серед молоді цього наркотика, ви взагалі уявляли курити через лампу? Не уявляли. Якось і страшно уявити. Пригадую, якось почула у центрі міста «треба потянути лампу». Тільки нещодавно зрозуміла, що це значить…
Дуже чекаю, коли наше середовище не просто буде смакувати нюансами гучних затримань. А розпочне акцію «Наркотикам – ні», розпочне зі своєї родини, дружнього товариства, класу, школи, молодіжної політики. Настав час бити на сполох, рятувати тих, хто вже спробував, застерігати тих, хто може спробувати завтра. Мені страшно, страшно за наших дітей. А вам? Може, просто почніть із розмови зі своєю дитиною… Нехай наша чудова Дубровиця знову стане провінційно-тихою і чарівною!
Любов КЛІМЧУК.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар