МАЛИНА НА МОЇЙ ДІЛЯНЦІ

На сторінках газети хочу розповісти про малину, котру я просто обожнюю, незважаючи на те, що багато хто вважає її рослиною, яка мало заслуговує на увагу.

Про те, що ягоди малини мають жарознижуючі та стимулюючі властивості для організму знають, мабуть, всі. В тому, що малина – справжній лікар, сумніватись не доводиться, однак її масове вирощування стає темою для дискусії. Деякі мої знайомі вважають, що простіше вирощувати картоплю чи капусту, аніж посадити і чекати, скажемо, років три на повноцінний урожай малини.

Я трохи попрацювала в Польщі, і бачила, що у сусідній державі теж не скрізь родючі ґрунти. Але підхід до землі у поляків зовсім інший. Земля у них купується і продається, що спонукає до бережливого ставлення до неї. Пригадую, як вперше сапала молодий садочок. Вибирала кожну зілинку, кожен бур’янчик. Вивезла все за територію, чекала, що за такий «глянець» заслужила похвалу, а вийшло все навпаки. У них є чудове правило – все, що взяли в землі, в землю потрібно й повернути.

Кожна зілинка слугувала чудовою мульчею, яку варто було б викласти по кроні молодих дерев. Це я знаю зараз, і просто хочу поділитися з читачами своїм невеличким досвідом. Дуже боляче дивитися, коли у нас палахкотять багаття, в яких спалюємо рештки рослинного походження, а потім викидаємо чималі кошти з сімейного бюджету, купуючи різні добрива, що у своєму складі мають звичайну сіль. Земля – наша годувальниця. Саме за таким принципом живемо останніми роками, тож і ставимося до неї так, як вона того заслуговує.

Малина – швидкоплідна та врожайна культура, і вирощувати її може будь-хто. Хочу зазначити, що вона чутлива як до недостатньої вологи, так і до надмірної. Особливо потребує вологи під час дозрівання ягід. Слід пам’ятати, що корінчики малини стеляться майже по поверхні ґрунту, і при сухій погоді може бути великий недобір врожаю. Тому відразу як починаються роботи з просапки, все зілля ношу і розкидаю під кущами малини, створюючи своєрідну подушку. До того ж зілля обов’язково повинне бути без насіння, а якщо з насінням – то в компостну яму.

Ґрунт під малину готую шириною 50 см, перекопую, видаляю багаторічні бур’яни, вношу 1-2 відра перегною, добавляю попіл, адже він має майже всі елементи харчування для малини. Це стосується і листяних порід дерев. Якщо ми хочемо підживити рослини,то найкраще для цього підійде азот, який міститься в усій зелені. Рецепт його добування дуже простий: жнемо кропиву, кульбабу та іншу траву, даємо кілька днів настоятись, щодня перемішуючи та додаючи декілька крапель валідолу для запаху. Якщо до води додати літру цього настою, рослини оживуть на другий день, це відразу буде помітно. Розмножується малина кореневими паростками. Висаджую її рядами на відстані 0,5-0,7 м одна від одної. Малину можна висаджувати як весною, так і восени. Плодоносити вона починає на другий рік після висадки. Завдяки пізньому цвітінню, малина ніколи не потерпає від пізніх весняних заморозків.

Хочу також наголосити, що мульчувати малину можна не тільки виполотим зіллям, для цього може слугувати будь-який підручний матеріал: солома, тирса, хвоя, компост. Ретельно замульчовані рослини практично не потребують прополки. До того ж під мульчею ґрунт добре зберігає вологу.

Якось один знайомий сказав мені, що верхівки пагонів варто зрізати так, щоб кожен був висотою не більше як 1 м 20 см. Звісно, розгорілась дискусія, адже я вважаю, що кожен сорт потребує особливого догляду і обрізки. Ранньої весни оглядаю свої насадження. Видаляю слабкі, хворі або зламані пагони, а також ті, що знаходяться за межами рядка. Відстань між пагонами не повинна бути меншою за 10 см. Усього лишаю 15-20 пагонів на 1 м, також вкорочую верхівки до добре розвиненої бруньки. Слід урахувати, що надмірне вкорочування призведе до зниження врожаю. Тому зловживати цим методом не слід.

Також, залежно від сорту малини, слід облаштувати шпалери. Якщо є така можливість, то бажано це зробити, бо вони підтримують пагони, що можуть падати під вагою ягід, і це призведе до втрати врожаю та ураження грибковими хворобами.

Сортів малини є багато. Їх активно рекламують. На гачок реклами попадала і я. Розрекламовані сорти потребують ретельного догляду, високої технології вирощування, вони не стійкі до морозів. Тому для себе з деякими сортами визначилась. Наприклад, «Новость Кузьмина» – сорт, який вступає в плодоношення найпершим. Але і його пагони найбільше потребують шпалер. Це сорт московської селекції, який пристосований до суворого клімату. Ціную його за те, що я найперша на ринку починаю торгувати цією ягодою. Вона солодка, велика, не розсипається на дрібні зернятка, врожайна, довго тримається на кущі при дозріванні.

Сорт «Гаруся» – штамбова малина. Її ще називають «малиновими деревами». Пагони не потребую шпалер, оскільки дуже товсті та високі – 1,2-1,5 м, через це не схиляються під вагою ягід. Урожай у таких сортів розміщений вище 50 см на коротких гілочках навколо стовбура, ягоди – крупні, приємні на смак.

Особливе місце на моїй садовій ділянці займає сорт «Харітейдж». Ягода має чудовий смак. Солодшої ягоди з червоно плідних сортів я не куштувала. Її не можна переплутати з іншими сортами. Стебло має яскраво-червоний стовбур з шипами по всій довжині, але вони майже неколючі. Молоді пагони надзвичайно інтенсивно ростуть, плоди не гниють та не осипаються протягом семи днів навіть за сухої погоди, зберігаються 2-3 дні. Сорт не примхливий до ґрунту. Ціную його за простоту, красу та низьку собівартість у вирощуванні.

А втім, у кожного своя правда та свій шлях. А коли хтось і не згоден, я не ображатимусь. На закінчення хочу додати, що немає абсолютно універсального сорту малини, адже коли б він існував, то не було б такого розмаїття і такої краси на наших присадибних ділянках. Звісно я згадала сорти, які подобаються мені. Маю багато інших, але вони ще не пройшли випробування часом.

Отож успіхів вам, шановні читачі!

Валентина БАНЬКОВСЬКА, м. Дубровиця.